Націологія та її архітектоніка

Історичний нарис націєзнавчих досліджень і над­бань є безсумнівним доказом потреби окремої нау­кової дисципліни, спеціально присвяченої вивченню сучасної нації. Було б зайве ще якось виправдовувати цю тезу. Зрозуміло також, що націологія може бути тільки спеціальною соціологічною дисципліною, вра­ховуючи те, що модерна нація є наслідком насампе­ред суспільних процесів. Завдання соціології - всебіч­не з'ясування природи нації за допомогою наукових методів. Отже, з одного боку, вона має бути аналі­тичною наукою, оскільки з'ясовуватиме елементи та природу націєтворчих процесів, а з іншого боку - по­винна стати синтетичною наукою про націю, зосе­реджуючи й об'єднуючи досі розпорошені й розріз­нені наукові дослідження в цьому напрямі.

Народ і нація (етнологія та націологія)

Дослідний об'єкт націології - модерна нація в про­цесі її утворення в новітній добі. Це означає, що зав­дання націології - з'ясовувати, як народ виник і сфор­мувався в попередній історичній фазі, перетворився в модерну націю як герой сучасної історії. Народ, який з боку своєї суспільної структури і будови суттєво різ­ниться від модерної нації, є об'єктом наукових дослід­жень етнології та етнографії... Націологія (а також на-ціографія) розпочинає науковознавчі студії там, де їх закінчує етнологія та етнографія. За своєю природою процеси суто генетичні й націогенетичні неодна­кові. Тому й здобутки їхні різні: народ і нація. Народ -так би мовити, націєтворчий сирівець, з якого може розвинутись нація. Народ - це етнографічна, ще не викристалізована національне маса. Нація ж - масо­во усвідомлений і організований колектив. Народ -це етногенетичний розчин; нація - це викристалізова-ний суспільний аґрегат.

Історія підтверджує, що не всі народи перетвори­лися в націю. Несприятливі географічні, господар­ські, політичні умови неодноразово загальмовували ці процеси. Як приклад - провансальський народ, підбитий французами, що й досі не сформувався у модерну націю, хоча у зв'язку із загальним націо­нальним ренесансом і серед провансальців розпоча­лося націокультурне пробудження. Інший приклад -фламандці, які у Бельгії вже вийшли із стану історич­ної летаргії й перед нашими очима перетворюються в модерну націю. Натомість у Франції їхні земляки виявляють поки що слабкий націєтворчий активізм. Взагалі, сучасна доба більш сприятлива для націє-творчих процесів. Прокинулися і національне са­мовизначаються майже всі так звані неісторичні на­роди...

Це протиставлення народ-нація може декому ви­датись штучним і необгрунтованим. Адже, мовляв, йдеться про одну і ту ж річ, бо нація - це лише чужа назва поняття про народ. Проте, таке припущення -помилкове. Дуалізм в назвах: народ-нація, - це не щось випадкове, з цим доводиться мати справу не лише в українській мові; це типове і характерне яви­ще усіх європейських мов.

Ф. Нойман в монографії “Народ і нація” спеціаль­но зупиняється і досліджує факт цього термінологіч­ного дуалізму, який він констатує у німців (Volk -Nation), у французів (ріеорlе-паtion), італійців (ророlо-

пагіопе), англійців (реорlе-паtіоп), іспанців (риеblо-пасіоп). Зрештою, ці два поняття розрізнила вже латин­ська мова, про це свідчать дві класичні назви: еі-аіо. Цей термінологічний дуалізм має, як ми побачимо далі, своє соціологічне пояснення і відповідає суспільно-структурній розбудові нації в її історичному розвит­ку. Перетворення народу в націю йшло поруч з поши­ренням національної свідомості серед усіх його складо­вих шарів, отже від центру до периферії. Модерна на­ція обіймає усі суспільні шари, з яких складається на­род. Натомість в народі нація була по черзі репрезен­тована лише вищими її верствами - від корони і ди­настії до панства і буржуазії. Саме в цьому криється ключ до розуміння дуалізму в назвах народ-нація, як і до відчуття різниці між модерною нацією і народом.

Націологія, як було вже зазначено, має вивчити модерну націю. Народ - це сфера дослідження етно­логії та генетичної соціології. В. Вундт, наприклад, окреслює етнологію як “науку про походження наро­дів, їхні властивості та поширення на землі”. Історич­на або генетична націологія повинна лише критично використати і систематизувати для своїх потреб над­бання цих двох згаданих дисциплін у царині загаль­ного народознавства.

Дата добавления: 2015-05-26