Проблеми кримінального права

Навчально-методичний комплекс для студентів денної форми навчання

Київ-2012

УДК 347С(078)

Рекомендовано до друку навчально - методичною радою Національної академії прокуратури України __________ року, протокол № ___

Рецензенти:

Осадчий В.І. -доктор юридичних наук, професор (Національний технічний університет „КПІ”);

Харченко В.Б. -доктор юридичних наук, доцент (Харківський національний університет внутрішніх справ)

Проблеми кримінального права: Навчально-методичний комплекс / В. М. Куц (Вступ, теми 1-5), Я.О. Триньова (теми 6, 12), Н.М. Ярмиш (7-11) – К.: Національна академія прокуратури України, 2012. – 84 с.

© Національна академія прокуратури України

Зміст

1. Вступ…….………………………………………………………….

2. Тематичний план спецкурсу…………………………………………………

3.Програма спецкурсу ……………………………...

4. Робоча програма спецкурсу…..........……………...

5. Література та нормативні матеріали для самостійної роботи...

6. Питання для самоконтролю та підготовки до заліку…………

ВСТУП

Вирішальна роль у спеціальній протидії кримінальним правопорушенням належить кримінально-правовому реагуванню на їх вчинення. Найбільш поширеною формою такого реагування є кримінальна відповідальність.Деякі інші заходи, такі як звільнення від кримінальної відповідальності, примусові засоби медичного характеру тощо застосовуються у виняткових випадках, тому відіграють поки що другорядну роль у процесі реагування на вчинення кримінальних правопорушень. З огляду на це, кримінальна відповідальність залишається головним засобом спеціальної протидії кримінальним правопорушенням тому серед сучасних проблем кримінального права, особливо практичного спрямування, переважають проблемні аспекти саме кримінальної відповідальності.

До традиційних її проблем останнім часом приєдналися й нові, зокрема щодо форм та підстав відповідальності за кримінальні проступки, щодо визнання суб’єктом кримінальної відповідальності юридичної особи, щодо співвідношення звільнення від кримінальної відповідальності та відмови від її застосування тощо. Зазначеним пояснюється, чому переважна більшість спецкурсу стосується проблематики, пов’язаної саме з кримінальною відповідальністю.

Але не менш важливими є проблеми, пов’язані з кримінальним правопорушенням. Донедавна поняттям „кримінальне правопорушення” в теорії кримінального права та практиці протидії злочинності майже не користувалися. Його повністю заміняли поняття „злочин”, „суспільно-небезпечне діяння, передбачене КК України” тощо. На офіційному рівні поняття „кримінальне правопорушення” почало вживатися з часу затвердження Концепції реформування кримінальної юстиції України. У цьому документі визначено дві форми кримінального правопорушення: злочин та кримінальний проступок, що обумовлює необхідність вирішення на доктринальному та практичному рівнях проблеми визначення кримінального проступку, його кримінально-правового складу, класифікації проступків, відповідальності за їх вчинення та її законодавчого регулювання тощо. Оскільки кримінальний проступок поки що в кримінальному законодавстві не відображений, проблеми кримінально-правової кваліфікації суспільно небезпечних діянь викладено у цьому виданні лише стосовно злочинів.

Останнім часом у світі набуває поширення так зване відновне правосуддя, як альтернатива традиційному каральному правосуддю. Основою відновного правосуддя є примирення учасників кримінально–правового конфлікту, що зумовлює в окремих випадках звільнення від притягнення та від застосування кримінальної відповідальності. Запровадження такого правосуддя вимагає нових підходів до здійснення традиційних прокурорських функцій та відповідних змін професійної правосвідомості прокурорів.

Метою комплексу є організаційно-методичне забезпечення однойменного спеціального курсу, який є складовою процесу підготовки магістрів у Національній академії прокуратури України. Глибокі знання теорії кримінального права, вміння застосувати на практиці відповідні положення закону про кримінальну відповідальність, особливо під час кваліфікації діяння, є необхідною складовою професіограми прокурора. Сучасний працівник прокуратури повинен розуміти природу кримінально-правових явищ, особливо таких як кримінальне правопорушення, його кваліфікація та кримінальна відповідальність як основний засіб кримінально-правового реагування на факти вчинення таких правопорушень.

У виданні відповідно з тематичним планом відображено форми послідовного засвоєння основних положень спецкурсу „Проблеми кримінального права України”. Воно є своєрідною дорожньою картою їх пізнання та розв’язання. Спочатку слід ознайомитися з програмою спецкурсу, а затим приступати до виконання його робочої програми, першою складовою якої є назви та плани лекцій. Бажано ознайомлюватися з ними за день-два до лекції, для того, щоб прочитати основні рекомендовані джерела інформації. Студент магістратури на відміну від студента, який отримує базову освіту, має відвідувати лекції підготовленим до них. Лише за таких умов забезпечується належна ефективність лекції, можливість вступити в коротку дискусію з викладачем.

Далі слід уважно ознайомитися з переліком питань для дискусії під час семінарського заняття з групою студентів. Відповідь на запропоновані питання слід конспективно викласти в процесі самостійної роботи в окремому зошиті для семінарських та практичних занять із спецкурсу. При виникненні труднощів в процесі самостійної роботи, зокрема відсутності відповіді на питання теми в рекомендованих джерелах інформації, слід звертатися за допомогою до чергового викладача кафедри.

При підготовці до практичного заняття необхідно вирішити запропоновані викладачем завдання, тексти яких також складають зміст методичного комплексу. При вирішенні задач обов’язковим є посилання на відповідні положення закону та літературних джерел.

Формою поточного контролю знань є виступи студента під час семінарських та практичних занять, які оцінюються викладачем за п’ятибальною системою. Пропущені заняття або неготовність до занять відпрацьовуються викладачу, який проводить заняття, в індивідуальному порядку в приміщенні кафедри. Підсумковий контроль знань здійснюється у формі диференційованого заліку

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СПЕЦКУРСУ

П/ №	Назва теми	Всього	Аудитор занять	Лекції	Ссемін робота	Практ	С/робота С/ роб. робота роб. робота
	Проблеми вчення про кримінальне правопорушення					-
	Проблеми відповідальності за вчинення кримінального правопорушення					-
	Покарання та його призначення
	Звільнення від покарання та його відбування					-
	Проблеми теорії і практики звільнення від кримінальної відповідальності					-
	Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та звільнення їх від неї					-
	Поняття та види кримінально-правової кваліфікації					-	4
	Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя				-
	Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти здоров’я				-
	Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності				-
	Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності				-		4
	Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності				-
	Всього:

ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

Тема 1. Проблеми вчення про кримінальне правопорушення.

Визначення правопорушення та його ознак у загальній теорії права. Поняття кримінального правопорушення та його співвідношення з загальнотеоретичним визначенням правопорушення. Види кримінальних правопорушень. Кримінальні правопорушення, що тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Кримінальні правопорушення, що не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Основні проблеми вчення про злочин. Матеріальне та формально-матеріальне законодавче визначення злочину. Значення формальної ознаки злочину. Проблемні аспекти визначення стадій злочину. Проблема правової природи добровільної відмови від доведення злочину до кінця.Проблемні питання визначення видів та форм співучасті. Проблема визначення множинності злочинів та її форм.

Об’єктивна потреба у виокремленні проступків із числа кримінальних правопорушень в правовій системі України. Критерії визнання кримінального правопорушення кримінальним проступком. Можливі способи законодавчого закріплення кримінальних проступків. Проблема доцільності перегляду законодавчої класифікації злочинів (ст.12 КК України) у зв’язку із запровадженням інституту кримінального проступку.

Тема 2. Проблеми відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Місце кримінальної відповідальності в механізмі протидії злочинності. Кримінальна відповідальність як головний засіб спеціальної протидії злочинності.Проблемні аспекти соціально-правової характеристики кримінальної відповідальності. Проблемні питання доктринального та законодавчого визначення кримінальної відповідальності.Проблема позитивної кримінальної відповідальності. Перспективна (потенційна) та ретроспективна (реальна) кримінальна відповідальність. Зміст кримінальної відповідальності та її співвідношення з іншими засобами кримінально-правового реагування на злочинне діяння.

Проблема визначення початку й закінчення (темпоральні межі) кримінальної відповідальності. Дискусійні аспекти поняття форми кримінальної відповідальності. Законодавче визначення форм кримінальної відповідальності. Перспективи вдосконалення форм кримінальної відповідальності у контексті виокремлення кримінального проступку.

Підстави й умови настання кримінальної відповідальності.Філософське та кримінально-правове обґрунтування підстави настання кримінальної відповідальності. Склад злочину та його кримінально-правове значення. Умови настання кримінальної відповідальності.

Механізм застосування кримінальної відповідальності. Притягнення особи до кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні. Покладання кримінальної відповідальності та роль прокуратури у його здійсненні Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокуратури у її здійсненні.

Судимість та її місце у змісті кримінальної відповідальності.

Тема 3. Покарання та його призначення.

Поняття покарання за КК України. Кримінально-правова природа й ознаки покарання. Законодавче визначення мети покарання. Питання про мету покарання в науці кримінального права. Поняття, ознаки та значення системи покарань. Поняття і значення класифікації покарань. Класифікація покарань за порядком їх призначення: основні покарання; додаткові покарання; покарання, що можуть призначатися як основні, так і додаткові.

Принципи призначення покарання: справедливість, законність обґрунтованість та індивідуалізація.

Загальні засади призначення покарання. Зміст загальних засад призначення покарання: 1) призначення його у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) призначення покарання із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання; 4) врахування необхідності й достатності покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів. Загальна характеристика і значення обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, їх види та характеристика. Межі врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначення покарання за незакінчений злочин. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання за сукупністю вироків. Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів і сукупності вироків.

Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків. Правила складання покарань і зарахування строку попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання.

Наслідки ухилення від відбування призначеного покарання.

Тема 4. Звільнення від покарання та від його відбування.

Поняття звільнення від покарання та його правова природа. Відмінність між звільненням від покарання та звільненням від відбування призначеного покарання. Підстави, умови та види звільнення від покарання. Характеристика окремих видів звільнення від покарання: звільнення від покарання у зв'язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК); звільнення від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – (ч. 5 ст. 74 та ст. 49 КК України); звільнення від покарання за хворобою (ч. 2 ст. 84 КК України); звільнення від покарання відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання”.

Звільнення від відбування призначеного покарання. Поняття, кримінально-правова природа і юридичний склад звільнення від відбування призначеного покарання та його види. Характеристика окремих видів звільнення від відбування призначеного покарання: умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання; звільнення від відбування призначеного покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; звільнення від відбування призначеного покарання через хворобу; звільнення від відбування призначеного покарання на підставі актів амністії та помилування.

Заміна покарання більш м’яким та пом’якшення призначеного покарання.

Тема 5. Проблеми теорії і практики звільнення від кримінальної відповідальності.

Поняття та правова природа звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності, відмова від її застосування та звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності: співвідношення понять. Юридичний склад звільнення (передумови, підстави, умови).

Класифікація проявів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності.

Проблемні аспекти кримінально-правової характеристики окремих видів звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності:звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям; звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням учасників кримінально-правового конфлікту; звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки; звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки; звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності в контексті ідеї відновного правосуддя. Відновне правосуддя – перспективна альтернатива каральному правосуддю. Проблемні аспекти прокурорської діяльності у сфері звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності та впровадження відновного правосуддя.

Тема 6. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх та звільнення від неї.

Підстави виокремлення особливостей кримінально-правового реагування на правопорушення неповнолітніх у самостійний розділ Кримінального кодексу України.

Особливості системи покарань для неповнолітніх. Особливості загальних засад призначення покарання неповнолітнім.

Примусові заходи виховного характеру, підстави та умови їх застосування. Види примусових заходів виховного характеру. Підстави та умови звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Умовно-дострокове звільнення неповнолітнього від відбування покарання. Судимість. Поняття погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх. Особливості звільнення неповнолітніх від притягнення до кримінальної відповідальності

Тема 7. Поняття та види кримінально-правової кваліфікації.

Поняття кримінально-правової кваліфікації. Процес та результат кваліфікації. Формула кваліфікації. Види кваліфікації. Значення офіційної кваліфікації. Значення неофіційної, зокрема, «побутової» кваліфікації. Роль роз’яснень Пленуму Верховного суду України для правильної кваліфікації. Етапи кваліфікації. Співвідношення кваліфікації і процесу доказування. Зміна кваліфікації при зміні об’єму фактичних даних.

Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів. Конкуренція загального та спеціального складів злочинів. Конкуренція спеціальних складів злочинів. Проблема конкуренції частини та цілого. Кваліфікація діянь, вчинених за обставин, які усувають злочинність діяння.

Поняття злочину. Матеріальна та формальна ознаки злочину. Співвідношення суспільної небезпечності та кримінальної протиправності. Поняття малозначності діяння. Проблема законодавчого визначення малозначності.

Склад злочину. Співвідношення понять «злочин» і «склад злочину». Елементи й ознаки складу злочину. Роль факультативних ознак «загального» (абстрактного) складу злочину у конкретному складі. Значення об’єкта для кваліфікації злочинів. Співвідношення об’єктивної стороні злочину та складу злочину. Проблема замаху на усічений склад злочину. Проблема визначення вини у формальних складах злочинів. Казус у кримінальному праві, його відмінність від злочинної недбалості. Значення фактичної помилки для кваліфікації діяння.

Тема 8. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти життя.

Законодавче визначення вбивства. Поняття протиправності як ознаки вбивства. Співвідношення вбивства із правомірним позбавленням життя з обставин, що виключають протиправність діяння. Визначення початку й закінчення життя людини у кримінальному праві та значення вирішення цього питання для кваліфікації злочину. Людина у складі вбивства – потерпіла особа чи предмет злочину?

Умисне та необережне вбивство. Значення розмежування непрямого умислу та злочинної недбалості для правильної кваліфікації вбивства за формою вини. Види умисного вбивства: за обтяжуючих обставин; за пом’якшуючих обставин; без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.

Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Види обтяжуючих обставин, їх систематизація та характеристика. Проблема усвідомлювання суб’єктом злочину певних ознак щодо потерпілого (вік, вагітність). Співвідношення вбивства на замовлення із вбивством з корисливих мотивів. Проблема видів співучасті при вчиненні вбивства за попередньою змовою групою осіб. Вирішення цих питань у Постанові Пленуму Верховного Суду України. Правила кваліфікації вбивства за наявності кількох обтяжуючих обставин.

Відмежування умисного вбивства від необережного та від тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Особливості кваліфікації умисного вбивства, поєднаного з посяганням на відносини власності (статті 115, 185–187, 189 КК). Співвідношення умисного вбивства особи у зв’язку з виконанням нею службового чи громадського обов’язку із іншими вбивствами вчиненими у зв’язку з виконанням потерпілим певних функції (статті 112, 348, 379, 400, 443 КК). Особливості моменту закінчення перелічених злочинів.

Умисні вбивства за пом’якшуючих обставин. Проблеми, що виникають у практиці застосування статей «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання», «Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини», «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця». Поняття перевищення меж необхідної оборони. Проблема спричинення смерті в процесі затримання. Кваліфікація при конкуренції норм, що передбачають вбивства за обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.

Умисне вбивство без обтяжуючих і пом’якшуючих обставин. Проблеми застосування частини 1 статті 115. Кримінально-правова оцінка ейтаназії.

Проблеми кваліфікації доведення до самогубства. Тлумачення об’єктивних ознак цього злочину. Визначення залежності потерпілого від винного. Спірні питання суб’єктивної сторони цього злочину.

Особливості конструкції складу злочину, що передбачає погрозу вбивством. Відмежування від готування та замаху на вбивство. Поняття реальності погрози. Питання про можливість замаху на погрозу вбивством.

Тема 9. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти здоров’я.

Тілесні ушкодження та їх види за ступенем тяжкості: тяжкі, середньої тяжкості, легкі. Розподіл на види легких тілесних ушкоджень. Критерії визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження (медичний, економічний, естетичний). Значення розподілу тілесних ушкоджень на види для кваліфікації насильницьких злочинів проти власності. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства, вчиненого через необережність. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин. Проблема кваліфікації умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що заподіяно в стані сильного душевного хвилювання. Кримінальна відповідальність за необережні тілесні ушкодження. Кваліфікуючі ознаки тілесних ушкоджень. Співвідношення катування із тілесними ушкодженнями. Проблеми застосування статті «Побої та мордування». Відмінність побоїв від тілесних ушкоджень.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби. Особливості конструкції складу цього злочину. Поняття поставлення іншої особи в небезпеку зараження. Специфіка суб’єктивної сторони. Зараження венеричною хворобою. Момент закінчення цього злочину. Незаконне проведення аборту. Відмежування від тяжкого тілесного ушкодження (переривання вагітності).

Злочини у сфері медичного обслуговування. Їх загальна характеристика та види. Проблеми застосування відповідних статей. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби; незаконна лікувальна діяльність; ненадання допомоги хворому медичним працівником; неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником; порушення прав пацієнта; незаконне проведення дослідів над людиною; порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини; насильницьке донорство; незаконне розголошення лікарської таємниці.

Злочини, які становлять небезпеку для життя чи здоров’я особи.

Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Спільні риси та розмежування цих злочинів. Особливості конструкцій складів кожного. Проблеми встановлення причинного зв’язку. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Особливості суб’єктивної сторони. Проблема кваліфікуючих ознак цього злочину.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти життя та здоров’я особи.

Тема 10. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності.

Поняття злочинів проти власності та система розділу.Спірні питання об’єкта. Корисливі та некорисливі злочини проти власності. Класифікація корисливих злочинів проти власності.

Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальне визначення. Характеристика спільних ознак. Поняття протиправності та безоплатності (незворотності) вилучення чужого майна.. Поняття та характеристика предмета цих злочинів. Фізична, соціальна, економічна та юридична ознаки майна. Поняття «чужого» майна. Відмежування від суміжних злочинів за кожною ознакою предмета. Право на майно та дії майнового характеру як предмет окремих злочинів цієї групи. Спосіб вчинення дій як розмежувальна ознака. Проблеми корисливої мети при обертанні майна на користь інших осіб. Момент закінчення цих злочинів та його значення для вирішення питань про добровільну відмову, співучасть, „переростання” одного злочину в інший. Типові кваліфікуючі ознаки.

Крадіжка. Зміст таємного способу викрадення майна. Різновиди таємного викрадення. Спільні ознаки крадіжки та грабежу. Відмінність між цими злочинами. Проблема визначення моменту закінчення крадіжки та її практичне значення. Проблема «переростання» крадіжки в більш суспільно небезпечні злочини. Зв’язок цієї проблеми із встановленням моменту закінчення крадіжки. Спільні ознаки та розмежування крадіжки і шахрайства. Відмінність крадіжки від деяких екологічних злочинів. Значення «Примітки» для кваліфікації крадіжки й інших злочинів. Розмір викраденого майна. Його значення для кваліфікації крадіжки та відмежування її від відповідного адміністративного делікту.

Грабіж. Поняття відкритого способу викрадення. Відмінність грабежу від крадіжки, розбою та вимагання. Момент закінчення грабежу та його переростання в розбій. Зміст погрози при насильницькому грабежу. Проблема «невизначеної» погрози та її практичне вирішення.

Розбій. Особливості додаткового об’єкта. Момент закінчення. Поняття нападу та проблеми, пов’язані з цією ознакою складу злочину. Проблема використання макетів зброї при розбійному нападі. Співвідношення розбою й вбивства з корисливих мотивів. Розбій, грабіж, вимагання, бандитизм. Спільні ознаки та розмежування.

Термінологічні суперечки стосовно формулювання статті «Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання».

Вимагання. Особливості предмета цього злочину. Конструкція об’єктивної сторони. Зміст погрози. Проблеми тлумачення «шантажу» при вимаганні. Спільні ознаки та розмежування вимагання із примушуванням до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Відмінність вимагання від розбою та грабежу.

Шахрайство. Особливості предмета. Специфіка способу. Проблема так званого «пасивного обману». Розмежування з крадіжкою, що поєднана з обманом. Відмінність шахрайства від заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою та від збуту підроблених грошей.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Поняття майна, що ввірене особі чи перебуває в її віданні. Проблема кваліфікації у разі заволодіння майном, до якого особа має доступ. Значення розмежування присвоєння та розтрати для кваліфікації цього злочину, вчиненого у співучасті. Поняття службової особи та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням майна й обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види цих злочинів.

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Специфіка об’єктивної сторони. Способи вчинення дій. Співвідношення із шахрайством.

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Специфіка предмета цього злочину. Відмінність загубленого майна від такого, що забуте. Значення цього для кваліфікації. Відмінність привласнення майна від крадіжки.

Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Особливості предмета цього злочину. Види дій, передбачені у різних частинах статті. Визначення наслідків у примітці. Кваліфікуючі ознаки.

Придбання або збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Поняття заздалегідь не обіцяного придбання, збуту та зберігання. Момент закінчення. Відмінність від співучасті у злочинах.

Некорисливі злочини проти власності.

Умисне знищення або пошкодження майна. Специфіка вини у кваліфікованому злочині. Співвідношення із диверсією та масовими заворушеннями.

Необережне знищення або пошкодження майна. Специфіка наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину.

Порушення обов’язків щодо охорони майна. Момент закінчення злочину. Зміст наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину.

Погроза знищення майна. Специфіка об’єкта. Зміст погрози (способи знищення майна, якими погрожує суб’єкт).

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти власності.

Тема 11. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності.

Конституція України про підстави та межі діяльності службових осіб. Значення кримінального права в боротьбі з корупцією. Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

Законодавче визначення службової особи. Види злочинів. Зловживання владою або службовим становищем. Поняття зловживання та його форми. Види наслідків. Мотиви злочину. Суб’єкт. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Співвідношення зі спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах КК, зокрема від заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Перевищення влади або службових повноважень. Поняття перевищення. Види наслідків. Суб'єктивна сторона. Суб’єкт. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем.

Службове підроблення. Предмет злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від інших злочинів, пов’язаних з підробленням документів. Проблеми сукупності з іншими злочинами. Співвідношення зі зловживанням владою або службовим становищем.

Службова недбалість. Види діянь. Наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Одержання хабара. Предмет та його види. Відмінність хабара-підкупу від хабара-винагороди. Способи одержання. Момент закінчення злочину. Замах на цей злочин Суб'єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття вимагання хабара. Значення інших роз’яснень примітки. Сукупність з іншими злочинами. Відмежування від суміжних злочинів.

Пропозиція або давання хабара. Предмет та його види. Способи давання. Момент закінчення злочину. Суб'єктивні ознаки. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від відповідальності за давання хабара.

Провокація хабара. Характеристика діяння. Способи провокації пропонування або одержання хабара. Момент закінчення злочину. Особливості мети. Специфіка суб’єкту. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне збагачення. Предмет злочину. Об’єктивні ознаки та момент закінчення злочину. Особливості його відмежування від одержання хабара.

Зловживання впливом. Предмет злочину. Об’єктивні ознаки та момент закінчення злочину. Особливості його відмежування від пропозиції або давання хабара та одержання хабара. Специфіка суб’єкту. Кваліфікуючі ознаки

Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Їх загальна характеристика та види. Проблеми застосування відповідних статей. Зловживання повноваженнями, перевищення повноважень, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, комерційний підкуп, підкуп особи, яка надає публічні послуги.

Проблеми вдосконалення законодавства злочини у сфері службової діяльності.

Тема 12. Проблеми кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності.

Поняття, загальна характеристика, система та окремі види кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності.

Кримінальні правопорушення у сфері кредитно-фінансової, банківській та бюджетної систем України. Загальна характеристика та окремі види.

Виготовлення, зберігання, придбання, переведення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Предмет цього правопорушення. Відмінність цього правопорушення від шахрайства за ознаками предмета. Види дій у складі цього правопорушення. Момент його закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки.

Контрабанда. Предмет складу контрабанди. Ознаки її об'єктивної сторони. Поняття митного кордону. Відмінність цього правопорушення від суміжних.

Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Предмет цього правопорушення. Характеристика діяння у його складі. Наслідки у складі контрабанди. Форма вини. Суб’єкт правопорушення. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Кримінальні правопорушення у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання. Загальна характеристика та окремі види.

Фіктивне підприємництво. Ознаки об'єктивної сторони. Момент закінчення. Суб'єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки.

Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Ознаки предмету правопорушення. Види та характеристика діянь. Момент їх закінчення. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки.

Кримінальні правопорушення у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Загальна характеристика та окремі види.

Шахрайство з фінансовими ресурсами. Предмет правопорушення. Діяння у його складі. Адресат одержання неправдивої інформації. Мета надання неправдивої інформації. Суб’єкт правопорушення. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від правопорушень проти власності.

РОБОЧА ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ

Тема 1. Проблеми вчення про кримінальне правопорушення.

Лекція за темою 1.

План лекції:

1. Поняття кримінального правопорушення та його види.

2. Основні проблеми вчення про злочин.

3. Сучасні проблеми вчення про кримінальний проступок.

Дата добавления: 2015-05-31