Теорія розвивального навчання В.В. Давидова

Теорія поетапного формування розумовий дій П.Я. Гальперіна

Теорії навчання

Модуль ІІІ. Педагогічна психологія

Тезаурус до теми 7: «Психологія навчання»

У педагогічній психології, педагогіці, загальній дидактиці розрізняють дві взаємопов’язані сторони освітнього процесу: навчання (teaching), яка здійснюється педагогом і учіння (learning) – здійснюється учнем.

Дана концепція представляє загальні психологічні основи формування знань, умінь, навичок за раніше створеними властивостями на основі певного плану і програми їх поетапного розвитку. Засвоєння дитиною знань відбувається в процесі діяльності, в результаті виконання нею дій, внаслідок чого вона вчиться думати. Дії, до того як стати розумовими, узагальненими, скороченими і освоєними проходять через перехідні етапи:

1. Формування мотивів до засвоєння дії;

2. Етап складання схеми орієнтовної основи дії (ООД), уточнення, перевірка рівня її усвідомлення. Три типи ООД:

- конкретний орієнтир (неможливість переносу)

- узагальнений готовий (можливість переносу

- узагальнений, винайдений учнем (можливість переносу і ефективність запам’ятання);

3. Етап формування дії в матеріальній (матеріалізованій) формі на основі образів і схем (при засвоєнні лічби дитина спочатку рахує конкретні предмети). Для узагальнення дії в навчальну програму включаються задачі, що відображають типові випадки її застосування;

4. Етап символічного здійснення дії засобами мови (спілкування дитини і дорослого). Всі елементи дії представлені і формі зовнішнього мовлення, дії проходять подальше узагальнення, але не автоматизовані;

5. Етап виконання дії в зовнішньому мовленні. Дія виконується беззвучно, без прописування (промовляється про себе);

6. Етап формування дії у внутрішньому мовленні. Дія набуває автоматизму.

Теорія представляє дидактичну систему, спрямовану на формування навчальної діяльності та її суб’єкта в процесі засвоєння теоретичних знань завдяки виконанню аналізу, планування і рефлексії. В.В. Давидов поставив питання про можливість теоретичної розробки нової системи навчання на противагу традиційному. Мислення дитини, що розвивається в процесі навчання було названо – теоретичним, а процес навчання – розвивальним. При цьому В.В. Давидов базувався на положеннях теорії Д.Б. Ельконіна відносно того, що навчання відіграє провідну роль в розумовому розвитку через зміст засвоєних знань, похідними від якого є методи організації навчання. Розвивальне навчання на основі змісту навчальних предметів повинно розроблятися у відповідності з структурою та особливостями. Основні положення теорії:

1. Засвоєння знань мають загальний і абстрактний характер, після знайомства учнів з частковими і конкретними знаннями; останні виводяться учнями з загального і абстрактного як зі своєї єдиної основи.

2. Знання, що складають даний навчальний предмет, чи його розділи учні засвоюють в процесі аналізу умов, їх походження, завдяки яким вони стають необхідними.

3. При виявленні предметних джерел тих чи інших знань учні повинні перш за все виявитив навчальному матеріалі генетично, вихідне загальне відношення, що визначає зміст даних знань.

4. Це відношення учні відтворюють в особливих предметних, графічних чи буквенних моделях, що дозволяють вивчити їх властивості в чистому вигляді.

5. Учні повинні уміти конкретизувати генетично похідні, загальні відношення вивченого об’єкту в системі часткових знань про нього в такій єдності, що забезпечить мисленеві переходи від загального до часткового і навпаки.

6. Учні повинні вміти переходити від виконання дій в розумовому плані до виконання їх у зовнішньому плані та навпаки.

В.В. Давидов проводив характеристику теоретичного знання, отриманого в результаті змістовного абстрагування і узагальнення. Воно складає основи розвивального навчання.

Дата добавления: 2015-05-26