Види. характеристика та способи подолання МВЗ

Види. характеристика та способи подолання невибухових загороджень.

Зовнішня політика незалежної України.

Україна займає вигідне геополітичне становище між Заходом і Сходом. Проте само по собі вигідне геополітичне становище автоматично не забезпечує вигоди для країни. Це повинна робити зовнішня політика країни. З початку проголошення незалежності Україна взяла курс на набуття статусу позаблокової, без'ядерної держави. На першому етапі становлення незалежності України забезпечило їй підтримку з боку світової громадськості і дистанціюванні від Росії. Україна стала рівноправним суб'єктом міжнародної співдружності, ії визнали 180 країн світу. Вона підтримує дипломатичні відносини більше ніж з 50 державами. Бере участь у діяльності більше ніж 20 міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, РЄ тощо). Вдалось налагодити дружні відносини з сусіднім державами. Тісні політичні відносини склались в України з Польщею і країнами ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова), які прагнуть зменшити вплив Росії на просторах СНД. 2 липня 1993 p. BP України затвердила "Основні напрями зовнішньої політики України" Цей документ визначає базові національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, містить засади, на яких реалізується зовнішньополітична діяльність нашої держави. Так основними завданнями зовнішньої політики є: утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканості її кордонів; входження національного господарства до Світової економічної системи для його повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту, захисту прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і вихідцями з України надання їм допомоги згідно з міжнародним правом; поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

Основу ІЗ складають МВЗ. Вони улаштовуються з різних мін і вибухових засобів з допомогою загороджувачів, дистанційних систем мінування і вручну, призначені для ураження живої сили і техніки ворога і руйнування ворожих об’єктів.

4 Система інженерних загороджень та її склад.

Система інженерних загороджень (СІЗ) - це сукупність усіх видів загороджень, що створені за єдиним планом у відповідності із задумом бою, системою вогню, природними і штучними перешкодами із урахуванням маневру своїх військ та дій противника.

Вона включає загородження і руйнування, що влаштовують при підготовці і в ході бойових дій.

Основу ІЗ складають МВЗ, головним чином ПТМП. На ТВД де очікується застосування великих мас піхоти противника – протипіхотні ІЗ.

Для встановлення МВЗ широко застосовуються мінні загороджувачі, вертольоти, (а також для встановлення дистанційних МП може використовуватись артилерія, ракетні установки і літаки).

При створені системи ІЗ слід:

- концентрувати ІЗ на напрямках наступу противника, а не розсереджувати по всьому фронту при цьому намагатись встановлювати загородження завчасно лише там, де не можна їх встановити в ході бойових дій.

- щільно пов’язувати їх з місцевими перешкодами, прикривати їх вогнем, у відповідності з задумом бою і маневру своїх військ.

Враховуючи, що бій може йти і не за планом, мати завжди резерв для влаштування додаткових МВЗ.

Систему загороджень поділяють:

- загородження на дальніх підступах до оборони;

- загородження у смузі забезпечення (на передовій позиції);

- загородження перед переднім краєм оборони;

- в проміжках між частинами (підрозділами) і на флангах на глибині районів оборони батальйонів;

- загородження у глибині оборони бригад першого ешелону.

Загородження на дальніх підступах, створюються на шляхах висування противника з метою ускладнити його скупчення і розгортання, забезпечити його ураження ударами ракетних військ, авіації, артилерії. На напрямках висування противника руйнуються мости, дорожні споруди, мінуються шляхи обходу руйнувань на дорогах, встановлюються ПТрМ і об’єктні міни.

У смузі забезпечення, загородження влаштовуються з метою затримання наступу противника, нанесення йому втрат, заставити наступати у незручному для нього напрямку. В широких масштабах застосовують міни-сюрпризи і хибні міни.

Загородження на передовій позиції мають за мету зірвати розвідку боєм і атаку ворога, нанесення втрат, не допущення прориву до переднього краю.

Загородження перед переднім краєм мають за мету зірвати атаку противника, нанесення йому втрат, затримання його танків і піхоти під вогнем всіх видів зброї.

Загородження у глибині оборони мають за мету перешкодити противнику подальше пересування у глибину і в сторону флангів, нанесення йому втрат, затримання його танків і піхоти вогнем всіх видів зброї.

На напрямках, де планується маневр і контратаки завчасно встановлюються керовані МП.

Загородження, що встановлюються дистанційними засобами мінування, влаштовуються швидко і в короткі строки, у любий час доби і на любій доступній для дії військ противника місцевості у відповідності з планом або по необхідності в залежності від обстановки, що складається.

Характерною їх особливістю є безсистемне розміщення мін на поверхні грунту з встановленими термінами самоліквідації, які визначаються призначенням загороджень і обстановкою.

Вони встановлюються, як правило, у ході бойових дій військ і можуть з врахуванням характеру дій противника і своїх військ, доповнювати або нарощувати щільність встановлених загороджень, а також закривати проходи у них.

ІЗ характеризуються щільністю, ступенем бойової готовності, бойової ефективності і іншим показникам.

5 Щільність ІЗ, та ступені готовності ІЗ

Щільністю загородження називається ступінь прикриття ІЗ позицій, рубежів, напрямків і смуг дії військ.

Вона визначається, як відношення загальної протяжності встановлених загороджень до ширини фронту напрямку, що прикриваються (позиції, смуги, рубежі).

Щільність ПТ і ПП МВЗ визначається окремо.

Ступені готовності ІЗ:

Перша ступінь готовності – загородження приведені в повну бойову готовність.

- в мінних полях міни встановлені остаточно споряджені, керовані міни переведені в бойове положення;

- огородження МП зняті;

- на намічених до руйнування об’єктах підривні заряди встановлені, в них встановлені детонатори, вибухові мережі підготовлені;

- об’єктні і проти транспортні міни встановлені, замасковані і їх підривники переведені в бойове положення;

- в комбінованих загородженнях встановлені МВЗ остаточно оснащені, а переходи через них заміновані.

Друга ступінь готовності – загородження підготовлені до швидкого переводу їх в першу ступінь:

- міни встановлені і остаточно спорядженні, але самі МП огороджені і охороняються, керовані міни знаходяться в безпечному стані;

- на об’єктах підготовлених до руйнування, підривні заряди встановлені, капсулі-детонатори з’єднані з вибуховими мережами, але заряди не встановлені, підривні станції обладнані;

- об’єктні і протитранспортні міни встановлені і замасковані, але їх підривники не переведені в бойове положення;

- невибухові загородження підготовлені, але проходи і переходи через них не зруйновані і не заміновані або заміновані об’єктами, проти транспортними мінами і фугасами, що знаходяться в другій ступені готовності.

Ступінь готовності загороджень, а також порядок їх переходу з однієї ступені в другу і приведення в дію вказується командиром бригади (батальйону), на ділянці (в районі) якого створюються загородження.

Для встановлення загороджень залучаються роди військ, інженерні частини і підрозділи, а для дистанційного мінування авіація і артилерія.

Улаштування загороджень ведеться одночасно з організацією системи вогню.

Для створення загороджень у ході ведення бойових дій на загрозливих напрямках залучається рухомий загін загороджень (РЗЗ).

РЗЗ діють, як правило, спільно з протитанковими резервами(ПтРез). РЗЗ назначається, як правило, 1 – 2 напрямки (смуга) дій, та основний і запасний рубіж мінування на кожному напрямку, смузі.

Склад РЗЗ: - в мбр – іср гіз,

До початку бою проводиться рекогносцировка, на якій визначається у відповідності з задумом бою конкретний об’єм робіт, по створенню системи загороджень з визначенням рубежів, часу, сил і засобів.

Загородження з мін, встановлених, дистанційними системами мінування, плануються, як правило, по їх видам, типам і кількості мін, місця встановлення, строках самоліквідації і включається в план загороджень.

При улаштуванні загороджень організовується взаємодія частин(підрозділів), що встановлюють загородження, з загальновійськовим резервом, а також між інженерними і артилерійськими підрозділами, що оснащені дистанційними системами мінування.

Взаємодія організовується і здійснюється загальновійськовим командиром по задачах, напрямках, рубежах і часу дії військ.

Бойова ефективність МП характеризується імовірністю ураження техніки і живої сили противника і часу їх подолання.

Бойова ефективністьІЗ досягається швидким і масовим застосуванням глибоким ешелонуванням їх на напрямках дії військ ворога, щільністю загороджень і оцінюється кількістю ураження техніки і живої сили противника на них, а також зниження темпу пересування противника. Вона залежить від можливостей противника по розвідці МП і пророблення в них проходів.

6 Рухомий загін загороджень, склад та порядок дій.

7 Класифікація інженерних мін

. 1. Класифікація мін України.

Засоби інженерного озброєння (ЗІО), що вміщують у себе ВР і піротехнічні суміші називаються інженерними боєприпасами, що поділяються на:

- засоби підривання (ЗП);

- підривні заряди;

- заряди розмінування;

- інженерні міни.

Засоби підривання призначені для збудження вибуху зарядів ВР і інженерних мін. До них належать:

§ капсулі-спалахувачі;

§ капсулі-детонатори;

§ електроспалахувачі;

§ детонуючи та вогнепровідні шнури;

§ запалювальні трубки;

§ підривники.

Заряди розмінування призначені для влаштування проходів у мінних полях.

Інженерна міна – це боєприпас, призначений для ураження особового складу, техніки і інших об’єктів противника.

Інженерні міни – це заряди ВР, конструктивно об’єднані із засобами для їх підривання.

Основними елементами являються:

- заряди ВР;

- мінний підривник;

- корпус;

Заряд ВР міни призначений для ураження або зруйнування об’єкту.

Мінний підривник – спеціальний пристрій для збудження (ініціювання) вибуху заряду ВР міни.

Пристрій, який має всі елементи підривника, окрім капсуля-детонатора (запала), називається вибуховим пристроєм.

Міни підривники можуть бути: механічні, електричні, електромеханічні.

Класифікація інженерних мін.

1. За призначенням:

-протитанкові, що поділяють на: проти гусеничні, протиднищеві, проти бортові, протидахові.

-протипіхотні, що поділяються на: фугасні, осколкові кругового ураження і спрямованої дії, кулеві.

-протидесантні, що поділяються на: донні, якірні, сплавні.

-річкові.

-протитранспортні.

-спеціальні.

-об’єктні міни, що вибухають після закінчення заданого терміну сповільнення.

-міни-пастки, для утворення різноманітних пасток(сюрпризів).

-сигнальні.

-підводні.

2. За характером дії:

- контактні, до яких належать: натискної, натяжної, обривної, розвантажувальної дії;

- не контактні, до яких належать: магнітні, сейсмічні, акустичні і інші.

3. За способами керування

- керовані;

- некеровані;

4. За способами встановлення:

- вручну;

- засобами механізації;

- системами дистанційного мінування.(СДМ)

8 Призначення, ТТХ, порядок встановлення та знешкодження міни ТМ-62 з підривником МВЧ-62

Протитанкові міни серії ТМ-62, їх призначення, тактико-технічні характеристики, будова і принцип дії, встановлення та знешкодження.

Протитанкові міни призначені для мінування місцевості проти танків, САУ і живої техніки супротивника.

Протитанкові міни поділяються на проти гусеничні, протиднищеві, проти бортові.

Протигусеничні міни вибухають при наїзді на них гусеницею танку або колесом автомобіля і забезпечують руйнування елементів ходової частини. До них відносяться міни серії ТМ-62.

Основні ТТХ протитанкових мін серії ТМ-62

Найменуван характерист	ТМ-62	ТМ62ПЗ	ТМ62Т	ТМ62П2	ТМ-62П	ТМ62Д	ТМ62Б
Матеріал корпусу	Метал	Поліетилен	Капрн тканин	Пластмаса	Пластмаса	Деревина	Без корпус.
Маса міни, кг	9,5-10	8-8,7	8,3-9,2	9,4-10	9-11	11,3-13	8,6
Застосована ВР	Тротил (ТГА)	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме	ВВО-32
Маса ВР, кг	7-7,5	6,5-7,2	7-7,9	6,5-7	6,6-8	6,5-11,1	8,2
Діаметр(довжина, ширина), мм						340х290
Висота штирьованимпідривнико
Зусилля спрацювання	кгс
Рекомендований підривник	МВЗ-62 МВЧ-62 МВШ-62	МВП-62М МВП-62 МВ-62	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме

Для встановлення необхідно: відрити лунку;встановити міну у лунку;зняти з підривника запобіжну чеку і нажати на кнопку пускача;-замаскувати міну. Чека віддається командиру

Знешкодження

Для знешкодження міни з підривником МВЧ-62, МВЗ-62, МВП-62М, МВП-26 необхідно:

- зняти з міни маскувальний шар;

- перевести підривник з бойового в безпечне положення;

- зняти міну з місця встановлення, очистити її від грунту і оглянути чи вона не пошкоджена;

- замаскувати лунку;

- вкласти не пошкоджені міни в упаковку (контейнер).

9 Призначення, ТТХ, порядок встановлення та знешкодження міни ПМН.

Найменування	ПМН	ПМН-2
Маса Маса заряду ВР Діаметр, висота Зусилля спрацювання Час сповільнення	550г (тротил) 200г 110мм, 53мм 8-25 кгс. Менше 2,5 хв.	400г (ТГ-40) 100г 112мм, 54мм 5-25 кгс 30-300 сек.

Підготовка і встановлення міни

Для підготовки міни і встановлення необхідно:

- перевірити справність різаку і наявність метало елементів;

- установити запал МД-9.

Для встановлення міни необхідно:

- відрити лунку по розмірах міни, глибиною 4 см;

- встановити міну в лунку;

- висмикнути запобіжну чеку;

- замаскувати міну

Знешкодження: Міни ПМН знешкоджувати забороняється. Вони знищуються на місці встановлення підриванням зарядів ВР або багатократним проїздом по мінному полю танком з тралами або дорожніх катків.

10 Призначення, ТТХ, порядок встановлення та знешкодження міни ОЗМ-72

Основні тактико технічні характеристики ОЗМ-72

Маса міни - 5кг

Маса ВР - 660г(тротил)

Діаметр - 108мм

Висота - 172мм

Кількість готових осколків - 2400шт

Радіус суцільного ураження - 25м

Висота розриву над поверхнею грунту - 0,6 – 0,9м

Підривник (рекомендований) МУВ-3, МВЕ-72, МУВ-4

Зусилля спрацювання МУВ-3 - 2 – 6 кгс

Довжина розтяжки по фронту - 30м

Встановлення міни

При встановленні міни з МУВ-3 необхідно:

- відрити лунку по діаметру міни, глибиною 18-20см;

- встановити міну в лунку;

- встановити КД №8-А в міну;

- засипати вільне місце біля міни і утрамбувати;

- забити на відстані 0,5 м від міни в сторону супротивника металевий кілочок. Висота кілочка над поверхнею гранта повинна бути 15-18 см;

- встановити трос з карабінами, зачепивши його карабіном за скобу пробки;

- зачепивши за карабін троса дротяну розтяжку, розмотати її на 7,5 м, забити дерев’яний кілочок і, пропустивши розтяжку через проріз, розмотати її. В кінці забити другий кілочок і закріпити за нього дротяну розтяжку;

- перевірити наявність метало елементу і справність різака підривника

МУВ-3 і накрутити на втулку з КВ;

- закріпити карабіном трос за бойову чеку;

- замаскувати міну;

впевнившись у надійному утриманні бойової чеки, висмикнути запобіжну чеку з підривника. Запобіжні чеки здаються командиру

Знешкодження

Знешкодження дозволяється тільки для мін, встановлених в керованому варіанті.

11 Призначення, ТТХ, порядок встановлення та знешкодження міни МОН-50

Найменування	МОН-50
1. Маса міни, кг
2. Тип ВР	ПВВ-5А
3. Маса ВР, кг	0,7
4. Кут розлітання осколків	54^о
5. Дальність суцільного ураження, м	50/58
6. Ширина зони суцільного ураження, м	4,5/5,4
7. Дальність розлітання в тильному і боковому напрямках, м	До 40

Міна МОН-50 може встановлюватися в керованому варіанті з ЕДП-р (ЕДП) з підривником МВЕ-72 з запалом МД-5М, на грунт на ніжках або місцевих предметах за допомогою струбцини. Для встановлення на грунт необхідно:

- ослабити пробку одного запального гнізда;

- повернути міну опуклою стороною (стрілкою на приціл) в сторону цілі;

- відкрити ніжки і втиснути їх в грунт до стійкого положення міни;

- користуючись прицільною щілиною, навести міну на ціль;

- вигвинтити електродетонатор, з’єднаний до провідної мережі або МД-5М з накольним механізмом;

- перевірити правильність прицілювання;

- замаскувати міну.

Знешкодження

Знешкоджувати дозволяється міни, встановлені в керованому варіанті. Для цього необхідно:

- вимкнути проводи на пункті управління;

- вимкнути електродетонатор від провідної мережі;

- зняти з міни маскування і відкрутити ЕДП-р;

- зняти міну з місця встановлення.

12 Основні характеристики мінного поля (схема).

Мінним полем називається ділянка місцевості або акваторії на якій в заданому порядку або безсистемне і з певною метою встановлені міни одного чи декількох типів.

Мінні поля характеризуються: протяжністю;глибиною;кількістю рядів мін;кроком мінування;витратою мін;

Протяжність, глибина і кількість рядів мін мінного поля залежить від його призначення, тактичної обстановки, характеру місцевості і умов огляду, обстрілу.

Крок мінування – це відстань між двома сусідніми мінами в ряду.

Витрата мін – це кількість мін, що приходиться на один погонний км фронту. В залежності від призначення МП поділяються на наступні типи:

· протитанкові;

· протипіхотні;

· протидесантні;

· змішані.

МП любого типу можуть бути керовані, некеровані, бойові і хибні. До мінних полів висуваються наступні вимоги. МП повинні забезпечувати:

· найбільшу бойову ефективність;

· стійкість від дії вибуху ядерних і звичайних боєприпасів, зарядів розмінування і сусідніх мін;

· найбільші складності відшукування мін і пророблення походів в МП противником;

· можливість швидкого відшукування мін своїми військами;

· виключення ураження своїх військ від вибухів своїх мін.

Схеми встановлення мінних полів:

- протитанкові МП з протигусеничних мін встановлюються як правило в 3-4 ряди, відстань між рядами від 10 до 50 м, крок мінування – 4 або 5,5 м, витрати мін від 550 до 1000 мін на пог. км, загальна глибина МП може складати від 20 до 150 м і більше.

- протитанкові МП з протиднищевих мін встановлюються в 3-4 ряди, відстань між рядами – 10-50 м, крок мінування 9 або 12 м, втрати мін – 300-400 мін на пог. км, загальна глибина МП може складати від 20 до 150 м і більше;

- протипіхотні МП з фугасних мін встановлюються в 2-3 ряди з відстанню між ними – 10-50 м, крок мінування – 1 або 2 м, витрати мін до 2000 мін на погонний км, загальна глибина МП може складати від 10 до 30 м;

- протипіхотні МП з осколкових мін встановлюються в 2 ряди з відстанню між ними 10-20 м, крок мінування приймається від одного до двох радіусів суцільного враження, витрати мін 100-300 мін на погонний км;

- змішані МП встановлюються з протитанкових і протипіхотних мін. Протитанкові міни встановлюються по одній з вищевказаних схем. Протипіхотні міни встановлюються попереду протитанкових мін групами по 2-3 шт., або самостійними рядами. Загальна глибина замінованого МП може бути 120-150 м.

13 Способи та засоби встановлення мінних полів

Мінні поля можуть встановлюватись засобами механізації мінування, засобами дистанційного мінування і вручну.

До засобів механізації мінування належать:

- мінні загороджувачі ГМЗ-2(3), ПМЗ-4, УМЗ

- мінні розкладачі ВМР-1, ВМР-2 і автомобілі обладнані спеціальними механізмами і пристроями для розкладання мін.

Засоби механізації мінування знаходяться на озброєнні інженерних військ.

Дистанційні мінні поля встановлюються системами дистанційного мінування.

Системи дистанційного мінування бувають:

- інженерні;

- артилерійські;

- ракетні;

- авіаційні.

14 Встановлення ПТМП стройовим розрахунком с піднесенням 2-ох мін.

Вручну мінні поля встановлюються стройовим розрахунком при відсутності безпосереднього зіткнення з противником. Від польового складу кожний солдат підносить чотири,або дві міни.

При підношенні 4 мін, підрозділ (взвод, відділення, розрахунок, екіпаж) шикується на вихідній лінії в одну шеренгу з інтервалами між солдатами 8 кроків та розраховується за порядком номерів. За командою командира усі номери просуваються на вказану кількість кроків („ Взвод-10 кроків вперед - Кроком –РУШ!) Взвод висувається на ближній ряд МП. Командир подає команду (Покласти одну міну ліворуч - 2 кроки праворуч кроком –РУШ! 30 кроків вперед –Кроком –РУШ!) і т.п. до виходу взводу на перший ряд МП Далі подається команда (Кругом! До установки мін –ПРИСТУПИТИ!) Взвод встановлює міні та ретельно їх маскує (норматив на установку однієї міни-12 хв.) Командири відділень перевіряють якість установки, маскування та спорядження мін. Командир правофлангового (лівофлангового) відділення під час установки позначає границі замінованої ділянки віхами, які знімаються при наступному виходу на мінування. Після виводу усіх солдат з МП та здачі запобіжних чек командиру, підрозділ направляється за наступним комплектом мін. При встановленні МП вночі порядок мінування залишається подібним, але кожний солдат несе міни до дальнього ряду МП. де встановлює одну міну, а з трьома повертається до ближнього до себе ряду і проводить установку наступної міни і ак до найближчого ряду. Границі позначаються односторонніми світловими знаками, які після мінування знімають командири. На кожне МП складається формуляр. У ньому вказують місце установки МП (карта, координати), хто наказав та коли було встановлено МП, кількість і тип, схема МП і схема його прив’язки, орієнтири.

15 Способи фіксації МП, документація на мінне поле.

Всі встановлені і розвідані мінні вибухові загородження і підготовлені руйнування незалежно від їх належності і умов обстановки підлягають фіксації і обліку.

Фіксація МВЗ – це прив’язування їх до орієнтирів, що є на місцевості і топографічних картах для точного визначення місцезнаходження загороджень на карті і на місцевості, що дозволяє забезпечувати безпечні дії своїх військ, швидке відшукання встановлених (розвіданих) загороджень при їх розмінуванні.

При фіксуванні МП складається формуляр (додаток 1), в якому вказується:

- основні характеристики МП;

- дані його прив’язування до орієнтирів, що є на місцевості і топографічних картах.

Формуляр МП включає:

- схему прив’язки МП;

- схему МП;

- дані про передавання МП і змінах у ньому, що зроблені після встановлення;

- основну інформацію про МП;

- дані фіксування.

Схема прив’язки виконується на викопіровці з карти масштабу 1: 25 000 і на ній показується:

- координатна сітка;

- контур МП з прив’язкою кутових точок до орієнтирів, які є на місцевості і карті;

- азимути і відстані від основного орієнтира до точок, що прив’язуються;

- найближчі місцеві предмети і елементи місцевості.

Схема мінного поля складається в масштабі 1: 500 – 1: 2000 і на ній показується:

- контур МП;

- кількість рядів;

- відстань між рядами і мінами;

- розташування мін, що встановлені на не вилучення і на не знешкодження;

- місце де зариті чеки до встановлених мін;

- залишені проходи.

Прив’язування МП полягає в визначені його положення відносно місцевих предметів (орієнтирів) вимірюванням чи обчисленням відстаней між точками МП і орієнтирами, а також магнітних азимутів направлень з орієнтирів на ці точки. В якості орієнтирів вибирають місцеві предмети, які важко знищити, що є на карті масштабу 1:50 000 і розташовані на своїй території. Забороняється вибирати орієнтири на території, що зайнята противником, а також такі, як окреме дерево, кущі і т. д.

Прив’язка МП, здійснюється до одного чи двох орієнтирів. При відсутності достатньої кількості орієнтирів (в степовій, пустинно-степовій місцевості) влаштовуються репери у вигляді металевих стовпів, невеликих курганів, фігур правильної форми (трикутник, квадрат, круг), обмежений канавами глибиною 0,5-0,6 м.

Якщо орієнтири розташовані на великій відстані від МП (1,5-2 км), то прив’язування МП до них здійснюється через проміжні репери чи базу.

Прив’язування загороджень проводиться в ході їх встановлення спеціально підготовленою обслугою з двох-трьох чоловік одним з наступних способів:

- за допомогою приладів фіксації МП (ПФМ);

- за допомогою компаса і дальноміра;

- за допомогою двох бусолей;

- за допомогою бінокля і компаса;

- з прокладанням азимутальних (бусольних) ходів;

- способом зворотних засікань.

16 Призначення та склад комплекту КР-І та КР-О.

Назва засобу	КР-І	КР-О	КР-Е
Збірні щупи
Кішки з шнуром довжиною 30м
Прапорці
Чохли для прапорців
Котушка з чорно-білою стрічкою довжиною 100 м.		-
Чохли для котушок		-
Ножиці для різання колючого дроту
Укладочний ящик

Комплекти засобів розвідки і розмінування призначаються для виявлення, позначення і зняття з місця встановлення протитанкових, протипіхотних мін і мін – ловушок.

17 Призначення,склад комплекту та порядок роботи міношукачем ІМП-2.

Міношукач ІМП (ІМП-2) призначається для пошуку встановлених у ґрунт або сніг протитанкових і протипіхотних мін, корпус або підривник яких зроблено із металу.

іношукач ІМП складається з:

- пошукового елемента з укороченим коліном штанги та кабелем;

- підсилюючого блоку (блок обробки);

- штанги;

- головних телефонів;

- брезентової торби;

- транспортного впакування;

- блок живлення (для ІМП-2);

- щуп (для ІМП-2).

19. Призначення,склад комплекту та порядок роботи міношукачем РВМ-2М.

Міношукач РВМ-2М

Переносний радіохвильовий міношукач РВМ-2М призначений для пошуку протитанкових і протипіхотних мін в корпусах з любих матеріалів, встановлених в ґрунт, сніг, воду і на поверхню ґрунту, снігу.

Технічні характеристики

1. Глибина знаходження мін установлених в ґрунт

- протитанкових – до 10 см.

- протипіхотних – до 7 см.

2. Ширина зони виявлення мін, см

- протитанкових – до 15 см.

- протипіхотних – до 10 см.

3. Темп пошуку

- в положенні „СТОЯЧИ” – до 150 м /год.

- в положенні „ЛЕЖАЧИ” – до 180 м /год.

4. Вага міношукача:

- в робочому положенні 2,9 кг.

- в уклад очному чемодані 7,8 кг.

5.Вага носимої в руках частини міношукача 1,8 кг.

Склад міношукача

- пошуковий елемент – 1-телескопічна штанга – 1

- блок живлення – 1 -головні телефони – 1

- щуп – 1 -ремінь – 1-чемодан уклад очний – 1

- касета для джерел живлення – 1

- еталон перевірки працездатності міношукача – 1

- сумка блоку живлення – 1-формуляр – 1

- технічний опис і інструкція по експлуатації – 1

Будова

Міношукач РВМ-2М виконаний у вигляді переносного прибору, який складається із пошукового елемента, штанги, блока живлення, утримувача з‘єднувального кабелю, головних телефонів. Розташованих при зберіганні в уклад очному чемодані.

На внутрішній стороні кришки уклад очного чемодана знаходиться пам‘ятка по роботі з прибором. На чемодані є ручка і крючки кріплення заплічного ременя для забезпечення зручності перенесення міношукача.

Дата добавления: 2015-05-26