Білет №1

Дослідження та оцінка судом висновків експерта у справах з порушенням прав інтелектуальної власності.

Висновок експерта не служить особливим засобом доказування. Закон спеціально підкреслює, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів, тобто об'єктивно, всебічно, з урахуванням усіх доказів у справі в сукупності.

Оцінка висновку експерта включає: а) аналіз дотримання процесуального порядку підготовки, призначення і проведення експертизи; б) аналіз відповідності висновку поставлених питань; в) визначення повноти висновку; г) оцінку наукової обґрунтованості висновку, достовірності висновків, визначення їх місця в системі іншої інформації по справі.

При оцінці висновку експерта необхідно всебічно вивчити доброякісність того вихідного матеріалу, який був наданий у розпорядження експерта. Наприклад, при оцінці судово-почеркознавчої експертизи в разі спору про підробку документа суд в першу чергу повинен оцінити, наскільки правильно були відібрані зразки почерку для експерта і достатньо було графічного матеріалу для його висновків.

У результаті оцінки висновку суд може визнати його:

1) повним, науково обґрунтованим і покласти в основу рішення суду поряд з іншими доказами;

2) недостатньо чітким або неповним і призначити визначенням додаткову експертизу;

3) необгрунтованим і призначити повторну експертизу мотивованою ухвалою.

1. Визначте об’єкт, предмет, методи і завдання психофізіології.

Психофізіологія праці є спеціальним розділом фізіології людини, яка вивчає закономірність регуляції функцій в умовах професійної, навчальної діяльності та екстремальних обставин і розробляє заходи, які спрямовані на підвищення працездатності і ефективної діяльності спеціалістів.

Об'єктом дослідження ПФПД є ефективна та безпечна професійна діяльність спеціалістів.

Предметом вивчення даної галузі вважаються:

- психічні та фізіологічні функції організму в умовах професійної діяльності;

- закономірності та особливості діяльності спеціалістів;

- умови придатності до життєдіяльності;

- соціально-психологічні, гідрометеофактори і медико-біологічні фактори та їх вплив на працездатність і безпечну діяльність фахівців;

- психофізіологічна характеристика праці в системах управління;

- індивідуальні особливості та функціональний стан, які впливають на ефективну та безпечну діяльність;

- засоби і методи збереження та підтримання працездатності і безпечної діяльності спеціалістів в звичайних та екстремальних умовах.

Методи в психофізіології:

1) Психологічні методи:

а) метод спостереження (зовнішнє, внутрішнє, вільне, стандартизоване, включне, стороннє);

б) опитування (усне, письмове, вільне, стандартизоване);

в) тести (тест-опитувальник, тест-завдання, проективний;

г) експеримент (природний, лабораторний)

2) життєдіяльнісні

А)натурні – вивчення умов придатності на робочому місці.

Б) стенові – лабораторний метод

3)психофізіологічна діагностика

а) прямі показники (кількість та якість праці)

б) побічні показники (психофізіологічна ціна)

в) документація (технічна)

г) професіографія

4) соціально психологічні методи

а) соціометрія

б) різноманітні опитувальники.

Завдання:

- підтримка та відновлення працездатності і функціонального стану особистості.

- Розробка нових ефективних методів, прийомів, засобів, психокорекційних програм підтримки, відновлення функціонального стану особистості та працездатності.

- Забезпечення ефективності та безпеки діяльності

- Підвищення ефективності професійної діяльності

- Попередження передчасності професійного старіння та подовження професійного повноліття.

- Розробка психофізіологічних методів вивчення професійно важливих якостей особистості.

2. Поясніть вплив природних факторів на професійну діяльність.

Природні фактори – атмосферні явища, стан моря, кліматичні зони, УФВ(ультрафіолетове випромінювання).

Ефективна температура діє на біологічні об’єкти температуру води, температуру повітря, вологість, швидкість вітру.

3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють ІІ ступінь напруги в діяльності.

Нервово-психічна напруга (НПН) розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю.

Фактори умов праці, які зумовлюють 2 ступінь напруги (помірно напружений) в діяльності:

Інтелектуальне навантаження – к- сть інформ., пред’явленої для переробки, дорівнює або трохи нижче пропускної здатності. Інформація достатня для прийняття рішення. Потрібне рішення завдань середньої складності.

Емоційне навантаження – негативні емоціогенні фактори слабо виражені(дефіцит часу, відповідальність). Є умови для позитивних емоцій (інтерес до роботи, задоволеність роботою, сприятливий психологічний клімат в колективі).

Тривалість зосередженого спостереження(%від робочої зміни) – 26 - 50.

К – сть професійно важливих об’єктів одночасного спостереження - 6 -10.

Число сигналів за годину – 76 - 200.

Число сигналів до дії за годину – 6 - 10.

Темп. Число дрібних рухів за годину(фаланги пальців). – 360 - 1000.

Значних(рук, плечового поясу) – 360 - 800.

Час активних дій(в % часу зміни) – 21 - 50.

Необхідність самостійного пошуку розходження (в % до числа регулюючих параметрів) – 10- 40.

Монотонність – 10 - 6.

Число прийомів в операції – 100 - 20.

Тривалість повторних операцій, з кількістю операцій за годину – 20 - 90.

Дата добавления: 2015-05-26