Варіант № 16

1. Представте загальну психофізіологічну характеристику аналізаторів.

Общие характеристики анализаторов.

Доцільна і безпечна діяльність людини грунтується на постійному прийомі і аналізі інформації про характеристики зовнішнього середовища і внутрішні системи організму. Цей процес здійснюється за допомогою аналізаторів -- підсистем центральної нервової системи (ЦНС), що забезпечують прийом і первинний аналіз інформаційних сигналів. Інформація, що поступає через аналізатори, називається сенсорною ( від латів. sensus -- відчуття, відчуття), а процес її прийому і первинної переробки -- сенсорним сприйняттям.

Загальна функціональна схема аналізатора:

Зовнішні сигнали → Рецептор → Нервові зв'язки → Головний мозок

Центральною частиною аналізатора є деяка зона в корі головного мозку. Периферична частина – рецептори – знаходиться на поверхні тіла для прийому зовнішньої інформації або розміщується у внутрішніх системах і органах для сприйняття інформації про їх стан. Зовнішні рецепто ри зазвичай називають органами чуття.

Морфологічно рецептори є кліткою, забезпеченою рухливими волосками або віями, що забезпечують чутливість рецепторів. Провідні нервові дороги сполучають рецептори з відповідними зонами мозку.

Залежно від специфіки сигналів, що приймаються, розрізняють наступні аналізатори:

Зовнішні -- зоровий (рецептор -- око); слуховий (рецептор -- вухо); тактильний, больовий, температурний (рецептори шкіри); нюховий (рецептор в носовій порожнині); смаковий (рецептори на поверхні язикаі піднебіння).

Внутрішні -- аналізатор тиску; кінестетичний(рецептори в м'язах і сухожиллях); вестибулярний (рецептор в порожнині вуха); спеціальні, розташовані у внутрішніх органах і порожнинах тіла.

Основні параметри аналізаторів:

1. Абсолютна чутливість до інтенсивності сигналу (абсолютний поріг відчуття по інтенсивності) -- характеризується мінімальним значенням впливаючого подразника, при якому виникає відчуття.

2. Гранично допустима інтенсивність сигналу (зазвичай близька до больового порогу). Максимальну адекватно величину сигналу, що відчувається, прийнято називати верхнім порогом чутливості.

3. Діапазон чутливості до інтенсивності -- включає всі перехідні значення подразника від абсолютного порогу чутливості до больового порогу.

4. Диференціальна (розрізняльна) чутливість до зміни інтенсивності сигналу -- це мінімальна зміна інтенсивності сигналу, що відчувається людиною. Розрізняють абсолютні диференціальні пороги, що характеризуються значенням, і відносні, виразимі у відсотках:, де J -- вихідна інтенсивність.

4. Диференціальна (розрізняльна) чутливість до зміни інтенсивності сигналу -- це мінімальна зміна інтенсивності сигналу, що відчувається людиною. Розрізняють абсолютні диференціальні пороги, що характеризуються значенням, і відносні, виразимі у відсотках:, де J -- вихідна інтенсивність.

6. Кордони (діапазон) спектральної чутливості (абсолютні пороги відчуттів по частоті, довжині хвилі) визначаються для аналізаторів, чутливих до зміни частотних характеристик сигналу (зрітельного, слухового, вібраційного), окремо нижній і верхній пороги.

7. Просторові характеристики чутливості специфічні для кожного аналізатора.

8. Для кожного аналізатора характерна мінімальна тривалість сигналу, необхідна для виникнення відчуттів. Час, проходящєє від початку дії подразника до появи у відповідь дії на сигнал (сенсрмоторна реакція), називають латентним періодом. 9. Адаптація (звикається) і сенсибілізація (підвищення чутливості) -- характеризуються часом і властиві кожному типові аналізаторів

Дата добавления: 2015-05-26