Інфраструктура ринку

Фінансовий ринок

Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) – це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продажа фінансових ресурсів. Вона характерна лише для розвиненої ринкової економіки і включає: кредитний ринок і ринок цінних паперів. У розвиненому конкурентному середовищі він створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств та організацій, істотного розширення можливостей для виробничого і соціального розвитку.

Кредитний ринок є системою відносин з приводу позики в товарній або грошовій формі. Суб’єктами кредитного ринку виступають юридичні особи (підприємства, організації, банки, держава) через свої через свої повноважні органи, а також фізичні особи (громадяни). Залежно від суб’єктів і змісту відносин розрізняють:

- взаємний кредит, тобто кредитні відносини між підприємствами, фізичними особами і небанківськими закладами; різновидом взаємного кредиту є комерційний кредит у товарній формі, що надається постачальником покупцеві;

- банківський кредит – надається банками, як правило у грошовій формі;

- державний кредит – кредитором виступає держава;

- споживчий кредит надається фізичним особам.

За користування кредитом сплачується певний відсоток, який залежить від терміну на який він видається, рівня інфляції та інших економічних чинників.

Ринок цінних паперів у вигляді акцій, облігацій, зобов’язань державного казначейства, ощадних сертифікатів та векселів не тільки є прямим продовженням кредитного ринку, з яким він взаємодіє, а й має багато особливостей. Одна з таких особливостей полягає у необхідності правового регулювання відносин між усіма його учасниками. Цінні папери – це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб’єктами що їх випустили, і тими хто їх придбав. Вони передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, передбачених цими документами, особам, що є їх власниками.

Акція свідчить, що її власник має право на отримання певної частки прибутку, який називають дивідендом; на управління підприємством; а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного підприємства.

Власник облігації є кредитором одного із суб’єктів господарювання, за що отримує певний фіксований відсоток.

Різні види ринків не існують відокремлено, вони взаємопов’язані і взаємодіють один з одним. Для їх ефективного функціонування необхідна ринкова інфраструктура. Дослівно цей термін перекладається як «підструктура», що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна та професійна освіта, охорона здоровя тощо

Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств. організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Вона покликана забезпечувати цивілізовані стосунки між суб’єктами через свої функції.Завдяки ринковій інфраструктурі створюються сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Елементами інфраструктури є - біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації.

Ринкова інфраструктура значно полегшує і спрощує обіг товарів, послуг, природних ресурсів, грошей та цінних паперів, дає змогу доцільніше розподіляти й використовувати трудові ресурси, оптимальніше розміщувати і використовувати капітал, створює безпечніші умови для діяльності ринкових установ.

Одним із найважливіших інфраструктурних елементів є біржі.

Біржа – організаційно- правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці) тощо.

Складовою частиною ринкової інфраструктури є банки.

Дата добавления: 2015-05-26