Політичні ідеї Стародавнього Китаю

Давньокитайські мислителі перші в історії політичної думки почали відходити від міфічного світорозуміння щодо раціональних політичних доктрин на земній людській основі. Погляди Конфуція (551-479 рр. до н. е.) викладено у книзі «Луньюй» ("Бесіди і судження"), складеній його учнями. Конфуцій розвивав патріархально-патерналістську концепцію держави, відповідно до якої держава виступає як велика сім´я. Влада правителя в державі є такою, як влада батька в сім´ї, а відносини правителів і підданих нагадують сімейні відносини, де молодші залежать від старших. Правитель (імператор) є "сином неба", його влада має божественне походження. Та сам імператор не є Богом, і його влада залишається божественною доти, доки він править "розумно", наслідуючи шлях, вказаний Богом. Цим самим Конфуцій висував важливу вимогу дотримання в державному управлінні моральних принципів.

Конфуцій закликав правителів, чиновників та підданих побудувати власні взаємовідносини на засадах доброчесності. Конфуцій був противником будь-якого насильства і вважав, що забезпечення суспільного порядку має здійснюватися не шляхом насильства, а через удосконалення самої людини, дотримання доброчесності. Кожному треба дати відповідне йому "ім´я", тобто так позначити місце та ранг у соціальній системі, щоб правитель був правителем, чиновник – чиновником, підданий – підданим та ін.

На відміну від Конфуція, який виступав із позицій аристократії, обґрунтовуючи природність і необхідність поділу суспільства на правителів і підданих, "старших" і "молодших", інший давньокитайський мислитель – Мо Цзи (479-400 рр. до н. е.), як засновник моїзму, розвивав ідею природної рівності всіх людей та обґрунтовував договірну концепцію виникнення держави, в основі котрої лежить ідея належності верховної влади народу. Для підтвердження ідеї рівності всіх у державі Мо Цзи по-новому тлумачив традиційне поняття "воля неба", яка виявляється в тому, що "небо" дотримується всезагальної любові та приносить усім користь. Мо Цзи також висунув ідею договірного походження держави та управління. Ідея єдиної справедливості та єдиної законодавчої влади була спрямована у Мо Цзи проти свавілля чиновників, які, встановлюючи свої порядки, вдавалися до насильства та жорстоких покарань. Він рішуче виступав за звільнення низів суспільства від гніту, страждань та убозтва. Бідність Мо Цзи вважав джерелом безпорядків у державі.

Ідея необхідності дотримання законів в управлінні державою дістало назву " легізм ". Найвідомішим теоретиком легізму був Шан Ян (390-338 рр. до н. е.) – правитель області Шан. Він виступив із обґрунтуванням управління, яке спирається на закони й суворі покарання. Критикуючи поширені та впливові на той час конфуціанські уявлення про управління на основі старих звичаїв та ритуалів, традиційної етики, Шан Ян стверджував, що організація державного управління має ґрунтуватися не на традиції та ритуалі, а на підставі єдиних, чітко визначених законів – "фа" (звідси китайська назва школи – "фацзя"), які спираються на суворі покарання.

Уявлення легістів про жорстокі закони як основний засіб управління тісно пов´язані із їхнім розумінням відносин між державною владою та населенням як антагоністичних за природою. Концепція державного управління Шан Яна пройнята ворожістю до простих людей, низькою оцінкою їхніх вчинків та переконань та певністю, що тільки за допомогою жорстоких законів народ можна тримати в покорі. Заданий ідеал "законницької" держави заперечує законодавче встановлення будь-яких прав підданих та сприймає закон лише як засіб державного управління в інтересах правителів.

Ідейним натхненником даосизму був Лаоцзи. В основі напряму панувало переконання, що держава, суспільство і людина як природні частки Дао і Космосу підпорядковані законам вічності. Головний метод державного управління – "мудрість простоти" – створення правителем умов задля природного розвитку суспільства без штучного підштовхування процесів державою. Дао означає "шлях" осягнення законів природи, її закономірностей. Вчення закликає людей жити по природних законах, відповідно до Дао, універсальним принципом. Дао є основою будь-якого процесу. Само по собі воно нерухоме, проте є початком будь-якого руху. У цьому сенсі Дао означає абсолютну природність. Політичний та історичний процес – це причина впливу Дао.

Дата добавления: 2015-05-26