Концепції демократії

Більшість політологів виходять з того, що основною характеристикою демократії є відкритий характер прийняття рішень через представницькі органи влади, тобто процес цей на будь-якому рівні здійснюється за участю обраних представників народу. Класична теорія Д формувалася в умовах руйнування станового поділу суспільства і пошуку форм народовладдя. Представники класичного напряму цю проблему зводили до обгрунтування відносин громадян і держави у визначенні народом завдань держави. За концепцією Руссо, суверенітет народу може бути реалізований лише самим народом. Тільки завдяки безпосередній участі в прийнятті рішень громадянин не відділяється від держави і виступає її частиною. Прийняття ідеології представницької Д спонукало до розроблення критеріїв вільних виборів. Загальне виборче право і рівність виборців, вільні вибори, парламентаризм, розвиток партійних систем стали організаційною основою сучасних західних демократій.
Сучасні концепції Д сформувалися на базі двох альтернативних напрямах: руссоїстському, що мало розвиток у соціалістичній (марксистській) теорії, і ліберальному; перші відносяться до колективістського, другі — до конкурентного типу.
В основі колективістського типу демократії — ця модель демократії абсолютизує роль загальної волі народу, відкидає автономність окремих суб'єктів у системі демократичних відносин, нехтує свободу вибору і політичного самовизначення особистості, а це є основою демократії.
Теоретична модель конкурентної Д — пріоритет особистості над суспільством і державою, вона є первинною, становить основу держави і є джерелом влади. Представницька Д є головною рисою цього напряму, коли встановлюються відносини, які ґрунтуються на повноваженнях і довірі, створюються реальні основи для прийняття рішень, впроваджується принцип відповідальності при меншій увазі до принципу співучасті.
Сучасні ліберальні демократії частіше розглядаються як плюралістичні. Сучасне розуміння плюралістичної демократії включає права людини, конкуренцію легальних політичних сил, правотворчість парламенту, розподіл влади, федералізм. Прихильником плюралістичної теорії демократії є політолог Р. Даль. Сутність його аргументів зводиться до таких положень: — демократія плюралістична допускає існування великої кількості організованих інтересів; — організовані інтереси конкурують між собою у володінні політичною владою і впливом, контролюють один одного і обмежують владу; — плюралістична конкуренція інтересів веде до суспільної рівноваги.
Соціалістична концепція базується на визнанні соціально і політично єдиного народу як основи його влади. Розглядає природу і зміст Д з класових позицій. Розуміє Д як державу, де управляє сам народ, самоуправління народу — це і єД. Соціалістична концепція виходячи з класової природи демократії, об'єднує політичну Д із соціальною і саме остання розглядається як умова і гарант політичної демократії.

Дата добавления: 2015-05-26