Работа № 9. Синтез цифрового автомата 2 страница

- 6 -

му обумовлений і специфічний механізм вираження оферти, тобто коли оферта виражається за допомогою голосу й про­фесійних жестів і звернена до певного кола учасників біржової торгівлі, що перебувають у біржовому залі.

З урахуванням вищевикладеного можна зробити висно­вок, що пропозиція на укладення біржової угоди на товарній біржі може бути визнане офертою тільки за умови відповідності всім вищевказаним вимогам.

Друга стадія - прийняття пропозиції другою стороною — акцепт. Коли ведучий торгів повідомляє оферту продавця або покупця, учасники торгів підтверджують свою готовність до укладання договору, шляхом підняття реєстраційного но­мера, що можна розглядати як відповідь про прийняття пропо­зиції - акцепт. У кожному разі відповідь особи, якій адресована пропозиція про укладання договору, про її прийняття, по­винна бути повною й безумовною (ст. 642 ГК України).

Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж в Ук­раїні передбачають, що після оголошення оферти учасники торгів мають право, за допомогою голосу й професійних жестів, протягом певного часу, домовлятися про умови угоди. Такий підхід ураховує досвід біржової торгівлі в інших країнах і дозволяє виробити найбільш оптимальні умови дого­вору, які відповідають реальним намірам й економічним інте­ресам осіб. Однак варто мати на увазі, що нерідко, погоджую­чись у принципі укласти договір, друга сторона (акцептант) висуває свої умови. Тому в цьому випадку сторони міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферент — акцептантом (ст. 646 ГК України). При цьому на нову пропозицію не­обхідна згода колишнього оферента.

Звичайною практикою на товарних біржах інших країн є вираження оферти й акцепту при укладенні біржової угоди за допомогою конклюдентних дій, тобто коли має місце звичайне за даних обставин поводження особи, з якого ясно треба його намір (бажання) здійснити операцію на заздалегідь відомих умовах. Як указує М.И. Брагінський, конклюдентні дії вико­ристовуються в практиці біржовій торгівлі при укладенні угод, щодо яких законодавством допускається можливість ус­ної форми. Як приклад автор посилається на правила ф'ючерсної торгівлі на Московській товарній біржі. У розділі присвя­ченому технології відповідних угод передбачено, що на почат­ку брокер оголошує заявку вигуком по формулі «продам (куп­лю) — число контрактів — ціна». Брокер, що погоджується із пропозицією, підтверджує цю свою згоду голосним вигуком «куплю (продам) — число контрактів — ціна), одночасно вка­зуючи жестом на свого контрагента. При цьому договір ува-жається зробленим, якщо обидва брокера підняли руки й ви­мовили відповідні слова [20, с. 344].

Певні особливості має укладення біржової угоди з вико­ристанням електронних торгівельних систем (ЕТС). До мо­менту укладення угоди сторона, що подала заявку, може змінити умови оферти, але зміні підлягає тільки обсяг і ціна угоди. Решта умов стандартизовані й обговоренню не підляга­ють. Такі зміни можливі до моменту реєстрації заявки в реєстрі зроблених угод, тому що з моменту реєстрації угод оферта ставати безвідкличною.

Особливість прийняття пропозиції (акцепт) при вико­ристанні ЕТС полягає в тому, що по всіх біржових угодах дру­гою стороною виступає кліринговий центр товарної біржі, що діє на підставі договору з кожним з учасників біржової торгівлі. Кліринговий центр за допомогою ЕТС одночасно ак­цептує оферти-заявки двох учасників торгів, не створюючи при цьому двох самостійних договорів. У результаті акцепту обох оферт виникає тільки один контракт, тому що в одній за-явці-оферті пропонується купити біржовий товар, а в другий — продати. У результаті одночасного акцепту кліринговим центром обох оферт виходить єдиний договір, єдине волеви­явлення двох учасників торгів [21, с. 36].

Аналіз практики укладення біржових угод з використан­ням ЕТС дозволяє затверджувати, що для таких відносин ха­рактерні наступні риси:

—по-перше, укладення угод здійснюється особами фізично відсутніми в торгівельному залі біржі;

—по-друге, кожний із продавців і покупців, направляю­чи заявки, виступають із пропозицією про укладання договору, тобто в ролі оферента;

—по-третє, заявка розглядається як оферта й має стан­дартну форму, затверджену біржею (єдиною змінною величиною є ціна й кількість товару);

—по-четверте, акцепт відбувається кліринговим цент­ром відповідно до алгоритму ціна/час;

—по-п'яте, біржова угода вважається укладеною з мо­менту внесення запису до реєстру угод;

—по-шосте, всі зареєстровані біржею в торгівельній сис­темі біржові угоди мають юридичну чинність і не ви­магають із боку учасника торгів підписання додатко­вих документів;

—по-сьоме, укладення біржової угоди фіксується на ма­теріальному носії — твердому комп'ютерному диску, сервері й ін.

- 7 -

Зазначені особливості вираження оферти й акцепту при укладенні біржових угод з використанням ЕТС варто врахову­вати при розробці Правил біржової торгівлі.

Біржова угода вважається укладеною, якщо між сторо­нами в передбаченому законом порядку й формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, виз­нані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повин­на бути досягнута згода.

Відповідно до загальних положень ГК України зміст гос­подарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення зміна або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторо­нами, так і ті, які приймаються ними як обов'язкові умови відповідно до законодавства. У відповідності зі ст. 180 ГК Ук­раїни, що визначає істотні умови господарського договору, сторони зобов'язані в кожному разі погодити предмет, ціну й термін дії договору, тому становить інтерес розгляд таких істотних умов щодо біржової угоди.

Предмет біржової угоди. Умови про предмет біржової угоди повинні включати найменування (номенклатуру, асор­тименти) і кількість продукції, а також вимоги до їхньої якості. Виходячи із загальних положень законодавства, що ре­гулює біржові угоди, а також практики біржової торгівлі мож­на дати наступне визначення біржового товару як предмета договору: це не вилучений з обороту товар певного роду і якості (у тому числі стандартний контракт), допущений у встановленому порядку біржею до біржової торгівлі.

Біржовий товар повинен бути масовим у вживанні й ви­пускатися в досить великому обсязі значним числом вироб­ників, що забезпечує високий попит та пропозицію, необхідні для встановлення ціни. Крім цього товар, що є предметом біржової угоди, повинен відповідати встановленим стандар­там якості, певним умовам зберігання, транспортування. Це необхідно для того, щоб його можна було продавати без попе­реднього огляду, по зразках або технічних описах.

Кількість. Розглядаючи кількісні характеристики пред­мета біржової угоди, варто вказати наступне. На товарній біржі реальний товар пропонується в строго обговорених об­сягах. Кількісна стандартизація виражається в біржових оди­ницях — лотах, які відповідають певній мірі ваги в певній упа­ковці або формуються за обсягом місткості транспортних за­собів. Біржові одиниці встановлюються по всіх асортиментах товарів, які допускаються до біржової торгівлі.

У практичній діяльності товарних бірж України в основ­ному дотримуються класичні вимоги по біржових одиницях, що визначає кількісну стандартизацію. Так, наприклад, 1 лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 тонн насипом, для масла соняшникового вмовляється 1 лот, що має обсяг 8-12 тонн під час перевезення автоцистерною або 60 тонн залізничною цис­терною. Однак в умовах формування біржового ринку Ук­раїни досить часто учасники біржових угод відходять від кла­сичних вимог щодо біржової одиниці (лот ділиться на кілька частин або взагалі обсяг не відповідає вимогам лота). Крім цього на торги виставляється товар, що не підлягає якій-не-будь біржової стандартизації (нерухомість, транспорт і т.д.) Це вимагає більш детальної регламентації умов біржових дого­ворів, що визначають кількісні показники предмета договору. З урахуванням цього становить інтерес досвід біржової торгівлі в інших країнах. Так, лот у зерновій торгівлі СІЛА становить 5000 бушелів, у торгівлі металами на Лондонській біржі металів 1 лот — це 25 тонн, для олова лот установлений у розмірі 5 тонн, для пиломатеріалів 150 000 бордсових футів, для дизельного палива - 42000 галонів.

Така практика дозволяє зробити висновок, що ні прода­вець, ні покупець як сторони біржового договору не встанов­люють довільно обсяг товарної партії, а співвідносять його з біржовою одиницею. Це необхідно враховувати в біржовій практиці товарних бірж України при регулюванні укладання біржових угод.

Якість. Вимоги щодо якості предмета біржового догово­ру визначаються, насамперед, у нормах обов'язкових для сторін нормативних документів, які мають загальний й обов'язковий характер (стандарти, норми, правила, технічні умови). Крім цього варто взяти до уваги загальні норми зако­нодавства (ст. 673; ст. 674 ГК України й ін.).

Згідно ст. З Закону товарна біржа має право розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти. Тому визначення вимог щодо якості біржового товару може здійснюватися на рівні Правил біржової торгівлі. У випадку відсутності відповідних положень у Правилах біржової торгівлі, сторони можуть визначати вимоги по якості в до­говірному порядку, з дотриманням вимог законодавства^-"!?" умов, які забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

На практиці по кожному з товарів, які пропонуються до торгівлі встановлюється базисний сорт як одиниця міри, що (максимально характеризує його властивості. Якісна стандарти­зація - предмета договору має на меті забезпечення умов для торгівлі товарами за описом їхніх властивостей або за зразками. За базисний сорт приймається найбільш типовий вид продукції даного ринку, відповідно до якого здійснюється якісна градація інших товарів у даній групі. Обов'язковою умовою якісної стан­

- 8 -

дартизації біржового товару є взаємозамінність продукції в то­варній групі або підгрупі. Саме завдяки такій стандартизації то­варна біржа усереднює якісні характеристики товару, ліквідую­чи при його виході на ринок індивідуальні ознаки.

У той же час, як показує практика, при виході біржових товарів України на світовий ринок виникають проблеми

відповідності вітчизняного біржового стандарту із прийняти­ми у світовій торгівлі. У значній мірі саме цей фактор спричи­нює малі обсяги продажу реалізації товарів України на міжна­родних біржах. Тому відпрацьовування оптимального по всіх параметрах біржового стандарту вимагає особливих підходів при його формуванні й закріпленні в нормах права.

Ціна. Розглядаючи ціну як* істотну умову біржового до­говору, слід зазначити, що про необхідність виконання загаль­них вимог, установлених розділом 21 ГК України. Насампе­ред, варто мати на увазі, що ціна вказується в договорі в грив­нях, а в зовнішньоекономічних договорах ціна може визнача­тися в іноземній валюті за згодою сторін (ст. 189 ГК України). У практиці біржової торгівлі існує певна класифікація (цін залежно від якості товару, місця поставки, стадії перероб­ки й ін. На біржі використовують такі поняття як ціна про­давця, ціна покупця, ціна біржових угод, котирувальні ціни.

Варто підкреслити, що ціна — це умова стандартного біржово­го контракту, що може бути змінена за згодою сторін.

Відповідно ст. З Закону передбачено право товарної біржі припиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більш ніж на пев­ний біржовим комітетом розмір. При цьому Закон прямо за­бороняє будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають на меті або можуть спричинити зміну або фіксацію поточних біржових цін.

Практика, що склалася при ціноутворенні при укла­денні біржових угод на товарних біржах в Україні, багато в чому відображає досвід у закордонних країнах. Так, напри­клад, зернові котируються на біржах США в центах, десятих і сотих частин центів за бушель, на біржах Великобританії в доларах США або євро за метричну тонну. Золото, платина — у доларах і сотих частинах долара США за троїцькую унцію; метали, м'ясо, кава в центах або сотих цента за англійський фунт.

Ціна угоди на реальний товар може бути:

—поточного біржового дня — зафіксована в момент ук­ладання угоди, вона або оголошена, або встанов­люється при аукціоні;

—заздалегідь заданою;

—лімітною — обговорена межа коливань (від — до);

—установленою на певну дату (час);

—довідково-зафіксованою на момент відкриття або за­криття біржі.

На закордонних біржах установлені правила відносно ціни товару: ціна пропозиції не може перевищувати ціну попи­ту більш ніж на встановлену біржею величину. Наприклад, на Лондонській біржі металів таке перевищення встановлене по міді — 0,5 — 1,0; по свинці — 1,0 — 2,0; по цинку — 0,25 — 0,5 фунта стерлінгів. У США встановлені максимальні денні ко­ливання цін, які можуть бути основою для призупинення торгівлі. Вони встановлені для того, щоб перешкоджати

ажіотажу, паніці, зробити процес розрахунків більш впорядко­ваним, попередити банкрутство.

Термін дії. За загальним правилом терміном дії госпо­дарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, які виникли на основі даного договору. Для активізації обороту й залучення максимальної кількості учасників біржі торгівлю концентрують так, щоб товар достав­лявся тільки в певні місяці. Місяці поставок називають по­зиціями, у які дозволяється укладення угод і поставка. Важли­вою характеристикою біржового контракту є строк його дії, тобто період від початку торгівлі на певний місяць до закінчення торгівлі за цим контрактом. Цей параметр назива­ють глибиною контракту. Типові Правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією визначають наступні строки виконання контрактів: для спотових — від 1 до ЗО днів, для форвардних — від ЗО до 360 днів.

Окрім вищевказаних істотних умов біржового догово­ру окремі нормативно-правові акти можуть передбачати спеціальні вимоги щодо включення в зміст договору додат­кової умови при торгівлі певним видом продукції. Так, на­приклад, згідно п. 10.1 Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією біржовий контракт по­винен включати положення відносно правий, обов'язків і відповідальності по митному оформленню експорту про­дукції, які не суперечать укладенному біржовим посередни­ком — членом біржі — договору на брокерське обслуговуван­ня продавця цієї продукції. Відзначені положення можуть викладатися окремим протоколом як доповнення до кон­тракту.

- 9 -

Як свідчить аналіз практики, крім зазначеної групи умов, що є обов'язковими в чинність вказівки закону, існує ряд умов, які включаються в зміст біржового договору на підставі угоди сторін. Перелік таких умов визначаються Пра­вилами біржової торгівлі, затверджуваними товарною біржею!

До них, як правило, належать': умови поставки, порядок розра­хунків, відповідальність сторін і порядок розгляду споровши. Згідно ГК України, при укладенні господарських дого­ворів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

—вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству;

—зразкового договору, рекомендованого органом уп­равління суб'єктам господарювання для використан­ня при укладенні ними договорів, коли сторони мають право по взаємній згоді змінювати окремі умови, пе­редбачені зразковим договором або доповнювати його зміст;

—типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених зако­ном, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Кожне із зазначених підстав визначає різний ступінь волі сторін у визначенні його змісту. При цьому варто врахо­вувати положення ст. 185 ГК України, що передбачає, що до укладення господарських договорів на біржах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного во­левиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, яки­ми регулюється діяльність бірж, У той же час Закон, визнача­ючи права товарної біржі, указує на можливість затвердження біржею типових договорів. Аналогічне право передбачає й ГК України (ст. 280). Це у свою чергу є підставою для обґрунто­ваного застосування нри укладенні біржових угод, як правил вільного волевиявлення, так і типового контракту, розробле­ного й затвердженого товарною біржею.

Аналіз біржового законодавства інших країн показує, що затвердження типового біржового контракту проводиться державним органом. Так, зокрема, у США затвердження типо­вих ф'ючерених контрактів здійснюється Державною комісією з ф'ючерєної торгівлі товарами на підставі Закону «Про товарні біржі» і Закону «Про Комісії з ф'ючерсної торгівлі товарами». Перше ніж буде схвалений для угоди но­вий контракт, комісія гамавша визначити чи відповідає він інтересам суспільства. Проводячи таку ошийку. Комісія оцінює контракти з комерційної точки зору для ціноутворення й хед-жування, для того, щоб вони служили економічним інтересам. Біржі зобов'язані представляти всі пропоновані для введення умови контрактів на затвердження Комісії, що має право ви­магати внести виправлення в пропонований варіант. Такий досвід може бути використаний й у наиіональному біржовому законодавстві

- 10 -

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняття біржова угода.

2. Які основні аспекти необхідно враховувати, укладаючи угоди на біржі?

3. Які параметри є обов'язковими під час укладання угоди?

4. Що являє собою життєвий цикл угоди?

5. Охарактеризуйте угоди на товарній біржі.

6. Що таке "форвардна угода"?

7. Чим відрізняються угоди спот від угод форвард?

8. У чому полягає суть угоди з премією та угоди з кредитом?

Викладач: __________ Пронак І.М.

Дата добавления: 2015-05-26