Бібліографія

ВСТУП

Нормы расхода материалов на производство продукции

Для ПБК «Славутич»

Срок действия с 01.02.2011г

№ п/п	Наименование материала	Ед-ца измерения	Норма расхода на 1000 бут	Примечание
0,5л	1,0л
	Крышка	шт
	Бутылка	шт
	Этикетка	шт
	Азот (в бутылку)	т	0,00954	0,00954
	Клей для этикеток Krones	кг	0,03	0,05
	Растворитель 16-8545	л	0,004	0,004
	Чернила 16-8540	л	0,0005	0,0005
	Гофролист 1200*780 мм	шт	4,63 (6 листов)	7,58 (5 листов)
	Поддоны 0,5*0,4 СЛ	шт	0,772 (1296 бут)	1,515 (660 бут)
	Стретч плёнка 500*23	кг	0,31	0,91	Отходы 0,003кг/1000 бут
	Пленка термоусадочная 400*60	кг	1,79 упаковка 3*4		Отходы 0,1кг/1000 бут
	Пленка термоусадочная 470*60	кг		3,7 упаковка 3*4

Главный технолог: А.Н.Гапеенко

Согласовано:

Директор по логистике и закупкам Ю.Э.Флейшер

Начальник службы технического сервиса Р.А. Артюх

Начальник цеха В.Ю.Фролова

Главный механик В.А.Лазукин

Экономист А.И.Колесник

Инженер по подготовке производства Т.А.Жук

На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки ринок фінансових послуг відіграє значну роль в економічних перетвореннях і як центр акумуляції та перерозподілу фінансових ресурсів забезпечує функціонування потужного механізму стимулювання розвитку інвестиційної та виробничої сфер економіки, а відтак і усієї системи суспільно-економічних відносин.

Процес організації, функціонування та розвитку ринку фінансових послуг в Україні тісно пов’язаний із діяльністю банків, які є головними його інституційними учасниками і займають вагоме місце в усіх сегментах. Зазначене зумовлює необхідність удосконалення банківської діяльності та приведення її у відповідність до вимог світового фінансового ринку.

Теоретичні засади та практика організації ринку фінансових послуг, а також окремі аспекти банківської діяльності на ньому досить масштабно досліджуються в наукових працях українських вчених Л. Алексеєнко, О. Барановського, З. Васильченко, А. Вожжова, В. Гейця, В. Корнєєва, З. Луцишин, Б. Луціва, І. Лютого, В. Міщенка, А. Мороза, С. Науменкової, Л. Примостки, М. Савлука, О. Смолянської, В. Унинець-Ходаківської, Н. Шелудько та інших. Вагомий внесок у розробку цієї тематики зробили і російські вчені-економісти, зокрема А. Басов, В. Колесніков, Ю. Львов, Я. Міркін, В. Торкановський та інші.

Дослідженню питань банківської діяльності на ринку фінансових послуг відводили значне місце у своїх працях західні економісти Г. Марковіц, Р. Мертен, Ф. Мишкін, Е. Петерс, П. Роуз, Ф. Фабоцці, Ю. Фама, І. Фішер, У. Шарп та інші.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та іноземних вчених – економістів з даної проблематики, слід зауважити, що в умовах динамічного розвитку світового фінансового ринку існує потреба в подальшому дослідженні теоретичних засад та практичних аспектів щодо удосконалення та активізації банківської діяльності на ринку фінансових послуг України. Зазначене обумовило вибір теми дипломної роботи, її мету, основні завдання, предмет, об’єкт та методологію дослідження.

Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних засад та практичних особливостей банківської діяльності на ринку фінансових послуг та визначення шляхів їх вдосконалення.

Реалізація мети дослідження обумовила постановку та вирішення наступних завдань:

- розкрити теоретико-методологічні засади та економічну природу діяльності баків на ринку фінансових послуг;

- узагальнити зарубіжний досвід банківської діяльності у сфері фінансових послуг;

- вивчити правове середовище діяльності банків на ринку фінансових послуг;

- оцінити ефективність банківської діяльності у сфері фінансових послуг в умовах кризових явищ глобальної економіки;

- здійснити ретроспективний аналіз діяльності банків в розрізі окремих сегментів РФП України;

- дослідити діяльність центральних банків в контексті антикризового управління банківською системою;

- визначити стан фіскальної відповідальності банків в контексті наповнення Державного бюджету України в умовах кризових явищ в економіці;

- виокремити пріоритетні напрямки активізації інвестиційної діяльності банків, як учасників фондових ринків;

- обґрунтувати та дослідити фінансово – економічні наслідки євро – інтеграційних процесів для вітчизняних банків в умовах фінансової глобалізації.

Об’єктом дослідження є банківські інститути та їх діяльність як суб’єктів ринку фінансових послуг в контексті процесів фінансової глобалізації.

Предмет дослідження - теоретичні основи та практичні аспекти банківської діяльності у сфері надання фінансових послуг.

Методи дослідження.Для досягнення мети дипломної роботи використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів пізнання економічних явищ, процесів та економічного аналізу їх взаємозв’язків: історико-логічний – при дослідженні сутності фінансового ринку та розвитку банківської діяльності у процесі історичної еволюції; діалектичний – для розкриття теоретичних засад розвитку банківської діяльності на фінансовому ринку; системний – для дослідження інституційної структури фінансового ринку; методи аналізу, синтезу та порівняння – у процесі здійснення оцінки банківської діяльності на фінансовому ринку. Також для досягнення поставленої мети використовувалися інструменти графічного представлення результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань грошово-кредитної політики та банківської діяльності, статистичні та аналітичні матеріали Національного банку України, Світового банку, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Асоціації українських банків та Міністерства фінансів України.

Структура та обсяг дипломної роботи.Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дипломної роботи викладено на 120 сторінках комп’ютерного тексту, основна частина роботи на 105 сторінках. Робота містить 12 таблиць, 17 рисунків, 6 додатків на 24 сторінках. Список використаних джерел містить 94 найменувань на 11 сторінках.

Проводячи аналіз діяльності банків на ринку фінансових послуг, потрібно узагальнити результати досліджень провідних науковців, що вивчали дану тематику. На сучасному етапі, тема, діяльності банків у сфері надання фінансових послуг, досліджувалась досить широко, тобто проводився аналіз всіх елементів даної теми. Зокрема це визначення сутності поняття банківської установи, основні підходи до їх класифікації, функцій та принципів діяльності банку на ринку фінансових послуг, визначення поняття банківських операцій та банківських послуг.

Так, Унинець-Ходаківська В.П. у своєму підручнику «Ринок фінансових послуг: теорія і практика» розглядає визначення банку як фінансової установи, що функціонує на другому рівні банківської системи та виконує повний набір базових банківських операцій з єдиною метою – одержання максимально прибутку. Автор теж розглядає банк як постачальника трьох основних послуг: послуги укладання угод, портфельної послуги та послуги обробки інформації та даних. [1]

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк – це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Згідно з Законом банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: залучення у вклади коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, розміщення залучених у вклади коштів від свого імені, на власних умовах та на власних ризик.[2]

Згідно з Господарським Кодексом України банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.[3]

Мочерний С.В. в Економічній енциклопедії пропонує досить цікавий підхід до визначення банку: «Банк – офіційний інститут, що акумулює грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надає кредити, здійснює грошові розрахунки, випуск в обіг грошей та цінних паперів, операції з золотом та інші функції.»[4]

«Вікіпедія» дає банківській установі таке визначення: «Банк – це кредитно фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює послуги за фінансовими операціями».[5]

Гладких Д. у своїй роботі «Умови конкуренції на українському ринку банківських послуг» виділяє банки основними суб’єктами ринку банківських послуг в Україні, які є різними за своєю ваговою категорією та входять до складу чотирьох груп. Автор вказує на те, що унаслідок багатьох причин ресурси й активи в межах цих груп розподілені вельми нерівномірно. Банками України на сьогодні запропонована стандартизована однорідна продукція, тому споживачу практично байдуже, у кого з них її купувати при певній цінні.[6]

В Енциклопедії банківської справи України наведено таке визначення банку: «Банк – особлива грошово-кредитна установа, економічна інституція, яка діє на фінансовому ринку, акумулює тимчасово вільні грошові кошти і заощадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, операції з векселями, іноземною валютою, золотом, коштовним камінням, випускає в обіг (емітує) гроші та цінні папери, надає різноманітні послуги фінансово-економічного характеру, виконує інші функції».[7]

Васюренко О.В. у своєму підручнику «Банківські операції» визначає поняття банку як універсального фінансового підприємства, що здійснює професійне управління ресурсами суспільства в їх грошовому виразі й виконує відповідні специфічні функції в економіці на законній підставі та під юрисдикцією державних органів, що забезпечують регулювання та контроль банківської діяльності. Автор вважає, що серед суб’єктів фінансово господарської діяльності банки – це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон’юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку.[8]

Рябініна Л.М. у своєму підручнику «Банківські операції» порівнює банк з підприємством, яке створює особливий специфічний продукт – гроші, платіжні засоби та послуги грошового характеру. Автор також вказує на те, що сутність банку доцільно розглядати на макрорівні, відносно економіки в цілому, беручи до уваги різноманітність діяльності конкретних банків. Банк може не виконувати окремих банківських операцій в конкретний момент, проте від цього банк не перестає бути банком, тобто сутність єдина незалежно від типу банку, що розглядається.[9]

Кореціка Н.І. у своїй роботі «Процес концентрації ринку банківських послуг України: оцінка та стратегія позиціонування» виділяє, що ефективність функціонування банківських установ є необхідною умовою сталого розвитку економіки. А це вимагає від керівництва банків швидко реагувати на зміни, бути відкритими для зовнішнього середовища, здійснювати якісні перетворення у внутрішньому середовищі, постійно удосконалювати чи створювати нові технології, банківські послуги та продукти. Таке бажання забезпечити собі міцне та стабільне становище на ринку банківських послуг задля максимально повного задоволення різноманітних потреб клієнтів та отримання найбільшого прибутку сприяє загостренню конкурентної боротьби між учасниками цього ринків, а отже, призводить до підвищення рівня ринкової концентрації.[10]

Щетинін А.І. у своєму підручнику «Гроші і кредит» розглядає банк як установу, яка призначена для акумуляції тимчасово вільних коштів і їх розміщення від власного імені на умовах повернення, строковості і платності. Автор також вказує на те, що банки виконують роль посередника, місія якого є дуже важлива, бо дає змогу уникнути суперечності, яка існує між термінами, обсягами, пропонованих безпосереднім кредитором позик, і термінами, обсягами та прибутковістю тих позик, які хоче взяти безпосередній позичальник. [11]

Тананьян Л.М. у своїй роботі «Дослідження економічної сутності депозитних операцій банку» виділяє банки як установи, що спеціалізуються на посередницькій діяльності, яка пов’язана, з одного боку, з купівлею вільних грошових коштів на ринку ресурсів, а з іншого – їх продажем підприємствам, організаціями та населенню. Автор стверджує, що за таких умов для банків є однаково важливими як операції із залучення коштів, так і з їх розміщення. Від операцій із залучення коштів залежить розмір банківських ресурсів сприяє підвищенню дохідності та ліквідності банків, забезпечує їх економічну самостійність та стабільність.[12]

Ващенко Ю.В. у своєму підручнику «Банківське право» розглядає банківську установу та основні особливості здійснення ними фінансової діяльності з юридичної точки зору. Автор у своєму підручнику досліджує правовий статус банків, правові засади банківського регулювання та нагляду, розкриває правові аспекти здійснення банківських операцій. Вчена вважає, що через банківські установи проходить переважний обсяг фінансових ресурсів і за станом банківського сектора судять про стан економіки держави в цілому. Ващенко Ю.В. стверджує, що від стабільного та ефективного функціонування банків залежить ефективність ринкових реформ у нашій державі. У зв’язку з цим надзвичайно важливо на законодавчому рівні закріпити основні принципи та порядок здійснення банківської діяльності.[13]

Дата добавления: 2015-05-29