Правила оцінювання задачі № 2А

Задача оцінюється у 10 балів. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади визначить галузь права та внутрігалузеві інститути, а також нормативно-правовий акт, які стосуються даної ситуації. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде розкрито зміст поняття «договір позики». 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що у зв’язку з переданням грошей позикодавцем позичальнику договір позики слід вважати укладеним. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде вказано, що цей договір має укладатися у письмовій формі. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади зазначить, що згідно норм цивільного права недодержання сторонами обов’язкової письмової форми правочину не має своїм наслідком визнання цього двостороннього правочину недійсним, однак ускладнює його підтвердження, оскільки судові рішення з цього приводу не можуть ґрунтуватися на свідченнях свідків. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде вказано на те, що виходячи з умов задачі можна зробити висновок, що Манько П. визнав за собою борг, оскільки заявив позикодавцю, що гроші поки що не може повернути через тимчасові матеріальні труднощі. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади зазначить, що з огляду на це, факт укладення договору Манько П. не зможе заперечувати і в суді вочевидь має визнати позов. 1 бал необхідно виставити у випадку, якщо буде зазначено, що суд має задовольнити позов про стягнення боргу. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади вкаже на те, що позичальник Манько П. як такий, що прострочив виконання грошового зобов’язання, відповідно до норм цивільного права на вимогу позикодавця Бойка С. зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо буде вказано на те, що позикодавець Бойко С. не вправі вимагати повернення боргу Зубовим, оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання (у даному випадку ідеться про поруку) вчиняється у письмовій формі, а недодержання письмової форми при укладенні такого правочину відповідно до норм цивільного права тягне за собою нікчемність договору про забезпечення виконання зобов’язання.

Задача № 3

Василюк та Проценко близько 24-00 сіли у маршрутне таксі - мікроавтобус "Газель", що належав приватному підприємцю Коритнюку. Дочекавшись виходу із мікроавтобуса всіх пасажирів, Проценко дістав ніж і, погрожуючи ним Коритнюку, наказав йому їхати. На виконання вимог злочинців Коритнюк їхав із перевищенням швидкості, перетинав перехрестя на червоне світло світлофору, створюючи аварійні ситуації, і врешті-решт зіткнувся із зустрічним легковим автомобілем "Славута", який належав Савченку і який у момент дорожньо-транспортної пригоди сидів за кермом автівки. Внаслідок ДТП Савченку були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження і звичайно ж було пошкоджено його автомобіль. Було також пошкоджено автомобіль Коритнюка. Дайте розгорнутий юридичний аналіз ситуації кваліфікувавши при цьому діяння Василюка і Проценка та визначивши можливість притягнення до відповідальності Коритнюка.

Рішення:

Ситуація, що аналізується врегульована нормами кримінального права (інститути крайньої необхідності, психічного примусу та злочинів проти безпеки руху) та цивільного права (інститут відшкодування шкоди). Нормативно-правовими актами, які стосуються цієї ситуації є ККУ (статті 39, 40, 286, 289) та ЦКУ (статті 1166 – 1168, 1187, 1188, 1190, 1192, 1195, 1203, 1206). У цій ситуаціє має місце виникнення кримінально-правових відносин між Василюком і Проценком з одного боку та державою Україна з другого, оскільки діяння Василюка та Проценка підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів за ч. 2 ст. 286 ККУ (Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження) та ч. 3 ст. 289 ККУ (Незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров’я потерпілого). Ці правові відносини за підставами виникнення є охоронними, оскільки виникли із злочину; за тривалістю у часі вони є триваючими, оскільки тривають від моменту вчинення злочину до зняття чи погашення судимості; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є пасивними, оскільки на винних у цій ситуації покладається обов’язок пасивної поведінки – утримання від протиправного діяння; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки одній стороні (державі) належить тільки право (притягнення винних до кримінальної відповідальності), а друга сторона (Василюк та Проценко) зобов’язана понести кримінальну відповідальність, тобто права вона не має, а тільки обов’язок; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про трудове право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини.

Важливо звернути увагу на той факт, що хоча Василюк та Проценко безпосередньо не сиділи за кермом транспортного засобу, однак вони вважаються володільцями цього транспортного засобу, оскільки шляхом застосування психічного насильства встановили над ним повний контроль. При цьому також слід зазначити, що обставиною, яка обтяжує покарання є скоєння вищезазначених злочинів групою осіб за попередньою змовою. Не можна виключити також і кваліфікацію діяння Василюка та Проценка як такого, що завдало великої матеріальної шкоди. Однак у випадку завдання злочином великої матеріальної шкоди це ніяк не вплине на кваліфікацію діяння, оскільки завдання такої шкоди охоплюється змістом ч. 3 ст. 289 ККУ. Таким чином, кримінально-правові відносини між Василюком і Проценком з одного боку та державою Україна з другого, виникли на підставі такого юридичного факту як протиправна дія. Безпосередніми об'єктами цих правовідносин (об'єктами скоєних злочинів) є безпека дорожнього руху, здоров'я людини (ч. 2 ст. 286 ККУ) та безпека дорожнього руху, здоров'я і життя людей, порядок користування транспортними засобами, а також право власності (ч. 3 ст. 289 ККУ). Зміст цих правовідносин, як уже зазначалося вище, полягає в тому, що держава має право притягнути Василюка та Проценка до кримінальної відповідальності, а вони у свою чергу зобов'язані понести кримінальну відповідальність перед державою. З об'єктивної сторони злочин передбачений ч. 2 ст. 286 ККУ характеризується протиправним діянням, яке може бути скоєне тільки в обстановці руху та причинно-наслідковим зв'язком, а саме: настання середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок здійснення наїзду на інший транспортний засіб (зіткнення транспортних засобів по вині володільця одного з них) у зв'язку з порушенням правил безпеки дорожнього руху, а злочин передбачений ч. 3 ст. 289 ККУ характеризується як протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи в користувача всупереч їхній волі. Із суб'єктивної сторони злочин передбачений ч. 2 ст. 286 ККУ характеризується необережною формою вини, а злочин передбачений ч. 3 ст. 289 ККУ характеризується умисною формою вини у виді прямого умислу, оскільки винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння та бажає його вчинити. Що стосується мотиву злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 ККУ, то слід зазначити, що виходячи з умов задачі його можна вважати хуліганським. Однак при цьому слід звернути увагу на той факт, що мотив (як і мета) не впливає на кваліфікацію, але підлягає (як і мета) обов’язковому з’ясуванню для визначення способу вчинення злочину та призначення покарання. Що стосується мети злочину передбаченого ч. 3 ст. 289 ККУ, то слід зазначити, що виходячи з умов задачі її визначити неможливо. Суб'єктами обох злочинів є осудні особи, які до часу вчинення цих злочинів досягли шістнадцятирічного віку.

Коритнюк відповідальності не підлягає, оскільки шкода правоохоронюваним інтересам була ним заподіяна під безпосереднім впливом психічного примусу і виходячи із умов задачі можна зробити висновок, що Коритнюк меншою шкодою відвернув більшу (мається на увазі те, що якби він не виконав протизаконних вимог злочинців, то міг би поплатитися життям). Такий висновок випливає із статтей 39 та 40 ККУ.

Внаслідок заподіяння Савченку середньої тяжкості тілесних ушкоджень та заподіяння йому майнової шкоди Василюк та Проценко вступили з ним у цивільно-правові відносини. Заподіявши шкоди автомобілю Коритнюка Василюк та Проценко вступили у такі ж правовідносини з ним. Ці відносини за підставами виникнення є охоронними, оскільки виникли із вчинених злочинів; за тривалістю у часі вони є триваючими, оскільки тривають від моменту заподіяння шкоди до моменту її відшкодування; за критерієм зобов’язаних осіб і ступенем їх конкретизації вони є відносними, оскільки у цих правовідносинах конкретно визначені обидві сторони; за об’єктом правовідносин вони є зобов’язальними і майновими, оскільки у цих правовідносинах об’єктом є дії по заподіянню майнової та моральної шкоди; за характером поведінки зобов’язаної сторони вони є активними, оскільки на заподіювачів шкоди покладається обов’язок активної поведінки – відшкодування заподіяної шкоди; залежно від особливостей розподілу прав і обов’язків між їх суб’єктами вони є односторонніми, оскільки одній стороні належить право, а другій – обов’язок; залежно від характеру правових норм, на основі яких ці правовідносини виникають вони є матеріально-правовими, оскільки виникають на основі норм матеріального права (у даному випадку ідеться про трудове право); за кількістю суб’єктів вони є простими, оскільки не поділені на складові частини. Це недоговірні, деліктні зобов’язання, які врегульовані Цивільним кодексом України. Об’єктом цивільних правовідносин, у які винні вступили із Савченком є здоров’я Савченка як особисте благо, та його право власності на автомобіль, а об’єктом цивільних правовідносин, у які винні вступили із Коритнюком є його право власності на транспортний засіб. Зміст правовідносин полягає у правах та обов’язках сторін: праві Савченка та Коритнюка вимагати відшкодування завданої шкоди і обов’язок другої сторони (Василюка та Проценка) відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦКУ фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Савченко та Коритнюк вправі вимагати і відшкодування моральної шкоди (статті 23, 1167 та 1168 ЦКУ), при умові, якщо вони заявлять цивільний позов у кримінальній справі або ж подадуть позов у порядку цивільного судочинства. Це вони зможуть зробити тільки у тому випадку, якщо винні не відшкодують добровільно заподіяну ними шкоду ще до розгляду кримінальної справи у суді. Оскільки шкода була завдана спільними діями Василюка і Проценка, то вони повинні понести солідарну відповідальність перед потерпілими. Однак при цьому слід зазначити, що за заявою потерпілих суд може визначити відповідальність Василюка і Проценка як таких, що спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їх вини.

Правила оцінювання задачі № 3:

Задача оцінюється у 15 балів. 1 бал необхідно виставити у разі, якщо учасник олімпіади визначить ті галузі права та внутрігалузеві інститути, а також нормативно-правові акти, які стосуються даної ситуації; 2 бали необхідно виставити за правильну класифікацію видів кримінально-правових відносин, у які вступили учасники ситуації, що аналізується та правильне розкриття складу цих правовідносин; 5 балів необхідно виставити за правильну кримінально-правову кваліфікацію ситуації та розкриття складу скоєних правопорушниками злочинів із визначенням обставини, яка обтяжує покарання; 2 бали необхідно виставити у випадку, якщо буде дано вичерпну відповідь щодо неможливості притягнення Коритнюка до юридичної відповідальності; 2 бали необхідно виставити за правильну класифікацію видів цивільно-правових відносин, у які вступили учасники ситуації, що аналізується та правильне розкриття складу цих правовідносин; 3 бали необхідно виставити за вичерпну відповідь на питання про цивільно-правову відповідальність Василюка і Проценка.

Дата добавления: 2015-05-26