Консульства

Держави між собою підтримують не тільки дипломатичні, а й консульські відносини, які здійснюються за допомогою консульств. Консульства - інститут міжнародного права, поява якого пов'язана з розвитком торговельно-економічних відносин між державами.

Встановлення дипломатичних відносин означає й одночасне встановлення консульських відносин, якщо інше не обумовлюється зацікавленими державами. Розрив дипломатичних відносин не призводить до автоматичного припинення консульських відносин. Держави, що не підтримують дипломатичних відносин, можуть встановлювати між собою консульські відносини. Цей вид відносин часто встановлюється після визнання нової держави де-факто.

Загальні питання, пов'язані зі встановленням і підтримкою консульських відносин, врегульовані багатосторонньою Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 р. Крім того, держави широко практикують укладення двосторонніх консульських конвенцій, у яких регулюються питання кількості консульських установ держав на території одна одної, місцезнаходження консульських округів, привілеї та імунітети персоналу консульств та ін. Держави також мають внутрішнє законодавство, що регулює консульські відносини. У Радянському Союзі таким нормативним актом був Консульський статут СРСР 1976 р., що діяв і в Україні в частині, що не суперечить її Конституції, до 1994 р., коли Указом Президента України був введений Консульський статут України.

Главою консульської установи є консул. Його статус відрізняється від статусу голови дипломатичного представництва, оскільки консул не здійснює представницьких функцій своєї держави в державі перебування. Функції консулів мають відносно вузький і конкретний характер та здійснюються ними у межах консульського округу.

Держави на практиці використовують як штатних консулів, так і нештатних (почесних) консулів. Останні зазвичай призначаються з осіб, які постійно проживають у державі знаходження консульства і користуються у ній авторитетом. Часто почесними консулами є адвокати, бізнесмени, діячі культури. Вони можуть бути громадянами держави, яка їх визнає, держави перебування або третіх держав. Почесні консули не перебувають на державній службі держави, яка їх визнає, і не отримують від неї заробітної плати, тому цей інститут економічно вигідний. Як правило, збори за консульські послуги, що надаються, які стягуються почесним консулом, йдуть в його прибуток. Сьогодні Україна має 96 почесних консулів.

Дата добавления: 2015-05-31