Пояснити порівняльний підхід до оцінки потенціалу підприємства, навести приклади застосування

Порівняльний підхід заснований на принципі заміщення. Покупець не купить об'єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку схожого об'єкту, що володіє такою ж корисністю. Порівняльний підхід в основному використовується там, де є достатня база даних про операції купівлі-продажу.

Переваги:

1) Оцінювач орієнтується на фактичні ціни купівлі-продажу аналогічних підприємств.

2) Ціна визначається ринком, а оцінювач обмежується тільки коректуваннями, що забезпечують зі ставність аналогів з нашим об'єктом.

3) Оцінка заснована на ретро інформації, отже, відображає фактичні результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Ціна фактично довершеної операції максимально враховує ситуацію на ринку, а значить, є реальним віддзеркаленням попиту і пропозиції.

Разом з тим порівняльний підхід має ряд недоліків:

1) ігнорує перспективи розвитку підприємства в майбутньому,

2) отримання інформації від підприємств аналогів є досить складним процесом,

оцінювач повинен робити складні коректування, вносити поправки, що вимагають серйозного обгрунтування, в підсумкові і проміжні розрахунки.

Можливість застосування порівняльного підходу залежить від наявності активного фінансового ринку, доступності фінансової інформації і наявності служб, що накопичують цінову і фінансову інформацію. При використовуванні цього підходу проводять відбір компаній для порівняння по наступних критеріях:

1. Приналежність до тієї або іншої відростили (регіону).

2.Вид продукції, що випускається, або послуг, диверсифікація продукції.

3.Стадія життєвого циклу, на якій знаходиться компанія.

4.Розміри компанії, стратегія їх діяльності і фінансова характеристика.

Порівняльний підхід щодо оцінки підприємства (бізнесу) використовується за умов наявності достатньої бази даних про угоди купівлі-продажу. Відповідно до нього цінність підприємства визначається реальними цінами продажів аналогічних підприємств, зафіксованих ринком. Причому вартість, розрахована з використанням таких цін, найбільшою мірою враховує численні вартісні фактори (співвідношення попиту та пропозиції на даний вид бізнесу, рівень ризику, перспективність бізнесу, його прибутковість і т. ін.).

Для проведення оцінки підприємства (бізнесу) за допомогою порівняльного підходу необхідно зібрати загальну фінансову та техніко-економічну інформацію за аналогічними підприємствами, цінову інформацію про угоди, що здійснилися, відомості про ставки доходу за альтернативними інвестиціями, про операції з акціями, які вільно обертаються на фондовому ринку.

Порівняльний (ринковий) підхід ґрунтується на використанні трьох основних методів:

- методу ринку капіталу;

- методу угод;

- методу галузевих коефіцієнтів.

Метод ринку капіталу (компанії-аналога) заснований на використанні ринкових цін акцій аналогічних підприємств, які котируються на фондовому ринку і є базою для внесення коректувань у вартість акції об'єкта оцінки. Сферою застосування даного методу в чистому вигляді є оцінка неконтрольних пакетів акцій.

Метод угод (продажів) дозволяє оцінити вартість підприємства в цілому або вартість контрольного пакета його акцій. Суть даного методу зводиться до того, що вартість об'єкта оцінки являє собою скоректовану продажну ціну аналогічного підприємства за умов їхньої порівнянності.

Метод галузевих коефіцієнтів називають також методом галузевих співвідношень або правилом «золотого перетину». Використання даного методу можливе за умов наявності стабільних галузевих співвідношень між ціною та певними фінансовими показниками. Метод забезпечує лише орієнтовний результат, тому що галузеві коефіцієнти уніфікують об'єкт оцінки. Крім того, у вітчизняній оцінній практиці використання даного методу ускладнюється недосконалістю інформаційної бази, яка є основою для розрахунку таких коефіцієнтів.

Дата добавления: 2015-05-31