Корпорація

План

ТЕМА 1. Сутність, функції та управління фінансами корпорацій

1. Предмет і сутність дисципліни.

2. Фінансове навколишнє середовище та його вплив на корпорацію.

3. Функції і принципи корпоративних фінансів.

4. Переваги і недоліки корпоративної форми організації підприємства.

1. Предметом поняття фінанси корпорацій - є юридично оформлені грошові відносини між корпорацією та іншими агентами рину з приводу формування капіталу корпорації та його розподілу з метою підвищення добробуту акціонерів.

Корпоративні відносини формуються в умовах невизначеності та ризику. Невизначеність – це неможливість передбачити розвиток ринкових відносин у майбутньому (наприклад – в умовах змін коньюктури фінансового ринку). Невизначеність може перейти у різні форми ризику.

Ризик – це така невизначеність, яку слід брати до уваги в управлінні фінансами, оскільки вона призведе до погіршення фінансового стану корпорацій.

Основною вихідною категорією корпоративних фінансів є акція – фінансова клітинка акціонерного товариства.

Основна мета корпорації – це збільшення ринкової вартості акції в інтересах її власники. Ця мета досягається шляхом збільшення ринкової вартості самої корпорації.

Основними категоріями корпоративних фінансів є:

1. Акція

2. Акціонерний капітал

3. Позиковий капітал

4. Функціонуючий капітал корпорації

5. Інвестиції в активи (реальні, фінансові)

6. Прибуток

Акціонерний капітал корпорації доповнюється борговим капіталом, котрий розглядається як важіль – леверидж, на який спирається корпорація з метою розширення загальної суми капіталу, необхідної для прибуткового функціонування.

Акціонерний капітал, а також борги корпорації, тобто непогашені зобов’язання, становлять складну категорію – функціонуючий капітал корпорації.

Власний капітал корпорації – за обсягом менший ніж його функціонуючий капітал. Отже, капітал як власність відокремлюється від капіталу функцій.

Функціонуючий капітал корпорації породжує ще одну складну категорію – інвестиції як сферу економічних відносин із приводу розподілу і використання капіталу. Корпорація вкладає свій капітал у реальні і фасові активи з метою отримання прибутку. Усі розглянуті категорії взаємозалежні і взаємообумовлені та утворюють синтетичну категорію – фінанси корпорацій.

У процесі формування капіталу та його розподілу в корпорації виникають грошові відносини з іншими агентами ринку. Коло цих відносин різноманітне:

Засновники Акціонери Персонал

Держава Ринки товарів і Фінансово-кредитні

послуг інституції

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку

Податкові органи

Інші контролюючі органи

Споживачі продукту виробленого корпорацією

Постачальники сировини, матеріалів, послуг, якими користується корпорація

Комерційні банки, інвестиційні банки, кредитні спілки та асоціації, лізингові корпорації

Біржі, само регульовані органи

Інвестиційні та страхові компанії, пенсійні фонди, взаємні фонди

2. Сучасні підходи до визначення ролі і місця фінансів у корпорації характерні тим, що їх розглядають як систему грошових відносин, які опосередковують кругообіг основного і оборотного капіталу, утворення і використання прибутку, амортизаційного, резервного та інших фондів, взаємовідносини, що виникають всередині корпорації між її підрозділами, з ринком фондових цінностей, а також фінансово-кредитною системою. Така багатомірність фінансів корпорації охоплює максимальною мірою сукупність можливих відносин, пов’язаних з формуванням і використанням фінансових ресурсів.

У вітчизняних джерелах часто замість фінансів корпорацій характеризуються фінанси підприємств (об’єднань), що визначаються як відносини розподілу, безпосередньо пов’язані з формуванням і використанням різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального добробуту фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного в справу.

Більш раціональним, на наш погляд, є визначення фінансів корпорацій як діяльності, спрямованої на створення грошових коштів фірми, управління грошовими коштами всередині фірми, планування використання коштів на різні статті доходів. Фінанси корпорацій охоплюють сферу відносин, пов’язаних з утворенням і використанням фінансових ресурсів корпорації, включаючи взаємовідносини з державою і кредитними установами.

Отже, фінанси корпорацій – це економічні відносини, які виникають в корпорації як основній формі організації підприємства в ринковій економіці, з приводу утворення і використання фінансових ресурсів для досягнення цілей, що стоять перед корпорацією.

Залежно від використання власних або запозичених коштів фінанси корпорацій охоплюють відносини з кредитними установами. Чинне законодавство визначає обсяги і порядок відчуження частини фінансових ресурсів на користь держави.

Корпорація проводить свою виробничу і фінансову діяльність у певному навколишньому середовищі. Особливого значення для корпорації в процесі формування її фінансової та інвестиційної політики набуває фінансове навколишнє середовище. Від його стану залежить формування капіталу корпорації та його розподіл.

Фінансове навколишнє середовище – це складна система формування попиту на капітал і його пропозицію, цін (курсів) на корпоративні та державні цінні папери, валютні курси, структури податкових ставок та пільг, митних тарифів і квот в умовах невизначеності, ризику і неповної інформації.

Корпорація як господарська одиниця не може впливати на фінансове навколишнє середовище, формується під впливом політичних, економічних і соціальних чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. До об’єктивно існуючого навколишнього середовища корпорація мусить пристосовуватися, а отже повинна мати про нього достатньо повну інформацію для розробки такої фінансової ті інвестиційної політики, яка б найбільшою мірою забезпечувала ефективність виробництва і управління з урахуванням можливих ризиків і тенденцій рину.

3. Корпоративні фінанси виконують три функції:

1. Формування капіталу;

2. Розподіл і використання капіталу;

3. Контроль за формуванням, розподілом і використанням капіталу.

Формування капіталу полягає у формуванні активів корпорації через залучення з фінансового ринку. Виконання цієї функції залежить безпосередньо від стану фінансового ринку. Головна мета корпорації у визначенні структури капіталу – досягнення оптимальної структури, за якої ціна капіталу буде найнижчою, а вартість корпорації – найвищою.

Призначення функції розподілу і використання капіталу полягає в інвестуванні відповідно до планів підприємницької діяльності корпорації. Ця функція пов’язана з розробкою інвестиційної політики корпорації з відповідним наступним прийняттям управлінських рішень. Прийняття рішень визначається поставленою метою - одержанням прибутку та його спрямуванням на подальше зростання капіталу.

Призначення контрольної функції полягає в забезпеченні збалансованості між сформованим капіталом і його використанням, тобто інвестиціями корпорацій.

Взаємозв’язок функцій корпоративних фінансів, фінансової та інвестиційної політики і процесу прийняття відповідних рішень покажемо схематично.

Контрольна функція

Рис 1. Взаємозв’язок функцій корпоративних фінансів, фінансової, інвестиційної та управлінської політики корпорацій.

Принципи організації фінансів корпорацій – це можливості чинити певний вплив, також використовувати фінанси для впливу на розвиток усієї корпорації.

Основними принципами фінансів корпорації є:

1. Жорстка централізація фінансових ресурсів. Вирішення кардинальних питань фінансової діяльності корпорацій, до яких входять управління рухом акцій і облігацій, їх випуск і розміщення, злиття і утворення нових структурних підрозділів, надання і отримання кредитів, здійснення капітальних вкладень, тощо є компетенцією головної компанії. Жорстка централізація фінансових ресурсів забезпечує корпорації швидку маневреність ними, можливість концентрації ресурсів на ключових напрямах, що забезпечують максимальний прибуток.

2. Здійснення всіх видів фінансового планування. У фінансових планах відображаються надходження грошових коштів корпорації і напрями їх використання. В них містяться оцінки майбутніх обсягів продажу, цін, банківських відсотків, обсягів кредитування, рахунків на одержання і сплату, очікуваного прибутку тощо.

Для досягнення цілей корпорації розробляється система фінансового забезпечення у формі фінансового плану. Використання фінансового плану пов’язано з одержанням необхідних грошових коштів, управління ними, витрачанням і управлінням податками.

4. Головна економічна особливість корпоративної форми організації підприємства полягає в тому, що вона виступає закінченою формою відокремлення власності від управління і економічно та юридично відособлена від її засновників і учасників.

Це забезпечило корпорації беззаперечні переваги, я кі обумовили її провідну роль в економіці, а саме:

- обмеження майнової відповідальності дозволило залучити до інвестування широкі верстви населення, забезпечуючи досить швидку за часом і значну за обсягами централізацію капіталу. Крім того зниження ризику сприяє активізації новаторської функції підприємства;

- відособлення функції управління від функції власності обумовило надзвичайну стійкість корпорації як господарського утворення, існуючого незалежно від засновників і учасників. Це створило умови для стабільного, орієнтованого на перспективу розвиту і висунуло на перший план завдання реалізації довгострокових стратегічних цілей, що при здатності корпоративних утворень централізувати значні капітали надає їм необмежені можливості для зростання;

-безперешкодне, в умовах розвиненого ринку цінних паперів, переміщення пайової участі через купівлю-продаж акцій дає ще одну істотну перевагу – ліквідність, тобто можливість інвестувати кошти в грошову форму, що є надзвичайно привабливим для широкого кола потенційних інвесторів.

Разом з тим існують і ряд недоліків, які можна охарактеризувати таким чином:

- організаційні труднощі, що виникають при оформленні та реєстрації даної форми підприємництва, подолання яких вимагає значних зусиль і коштів;

-порядок формування корпоративних утворень досить жорстко регулюється і пов'язаний з певними обмеженнями;

-надмірний податковий тягар, що виникає у зв’язку з подвійним оподаткуванням – спочатку прибутків корпорації, а потім дивідендів, що виплачуються акціонерам;

-вимоги відкритості у вигляді обов’язкової публікації щорічних звітів про фінансове становище, що робить корпорацію вразливою до конкурентів, орієнтують керівників на досягнення короткострокових цілей, щоб задовольнити акціонерів та залучити інвесторів;

-складні взаємовідносини між акціонерами та керівниками. Чим більше розпорошений акціонерний капітал, тим більш вірогідною стає можливість зловживань з боку керівників.

Проблеми формування фінансів корпорацій в Україні:

-невликий досвід функціонування ринку цінних паперів;

-проблеми та неврегульованість деяких питань, суперечності окремих нормативно-правових актів;

-велике розмаїття галузевої та територіальної специфіки акціонерних товариств;

-недосконалість розвиту консалтингових послуг;

-старі структури управління у багатьох товариствах;

-відсутність професіоналів високого класу;

-відсутність єдиної інформаційної системи вторинного ринку;

-недостатня кількість матеріалів, що стосується діяльності акціонерних товариств на ринку цінних паперів.

Дата добавления: 2015-05-26