Муніципальне право як галузь права України

1. Поняття муніципального права України

Муніципальне право являє собою галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини у сфері місцевого самоврядуван­ня та інші тісно пов'язані з ними суспільні відносини.

Муніципальне право належить до публічного права, бо сто­сується насамперед і головним чином самостійного інституту публічної влади — безпосередньої і представницької місцевої (локальної) влади (демократії).

Муніципальне право є комплексною галуззю публічно­го права, норми якої регулюють організацію і здійснення влади на місцевому рівні, тобто в межах адміністративно-територіаль­них одиниць.

Назва «муніципальне право України» є значною мірою умовною, запозиченою з інших національних правових систем. Аналогічну назву має ця галузь у Великій Британії, Іспанії, Російській Федерації, США та в ряді інших країн.

Предметом муніципального права є місцеве самоврядування — відносно самостійний вид суспільних відносин, пов'язаний з організацією і здійсненням місцевої влади, тобто публічної влади, влади народу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Місцеве самоврядування як предмет муніципального права є багатогранним явищем. За своєю суттю воно є одним з основних принципів конституційного ладу і складових його системи, формою народовладдя, властивою територіальним спільнотам суспільства — територіальним громадам.

Зміст місцевого самоврядування полягає насамперед і головним чином у самостійному вирішенні територіальними спільнотами питань місцевого значення.

За формою місцеве самоврядування — це волевиявлення територіальних громад, що здійснюється шляхом виборів, референдумів та в інших формах, або через утворювані ними органи.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст. 140 Конституції України).

Муніципальне право тісно пов'язано з іншими галузями права, зокрема конституційним, адміністративним, фі­нансовим та іншими, норми яких в певних межах і формах регу­люють відносини влади, народовладдя і частково входять до сис­теми норм муніципального права.

Предмет муніципального права являє собою певну систему, основними складовими якої є:

—відносини, пов'язані з організацією і проведенням виборів, референдумів та з іншими формами безпосереднього волевияв­лення територіальних громад;

—відносини, пов'язані з діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування (рад) та депутатів місцевих рад;

—відносини, пов'язані з діяльністю виконавчих органів міс­цевого самоврядування та муніципальних службовців;

—відносини, пов'язані з діяльністю сільських, селищних, мі­ських голів;

—відносини, пов'язані з діяльністю органів самоорганізації населення;

—відносини органів місцевого самоврядування з органами
державної влади, з іншими органами місцевого самоврядування, з об'єднаннями громадян і з підприємствами, установами та ор­ганізаціями;

—фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші відносини.

Метод муніципального права є способом впливу на суспільні відносини, зокрема на відносини в системі місцевого самовряду­вання. Виділяють такі методи муніципального права: імперативний, диспозитивний, рекомендаційний та декларативний.

Пріоритетним є імперативний метод, оскільки норми муніциипального права регулюють насамперед відносини влади, народовладдя, які опосередковує собою місцеве самоврядування. Вплив, муніципального права на суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування здійснюється шляхом застосування відповідних правових норм в ході безпосереднього волевиявлення (місцевих референдумів, виборів тощо), а також органами та посадовими особами місцевого самоврядування, в разі невиконання рішень місцевого самоврядування, настає відповідальність згідно з чинним законодавством.

Диспозитивний метод запозичений з галузей приватного права і є засобом впливу — переважно на відносини, суміжні з власне муніципальними (владними) відносинами. Як юридичні особи суб'єкти місцевого самоврядування укладають договори з іншими юридичними особами, а також з органами державної влади.

Поряд з цими методами набули поширення метод рекоменда­цій (порад) та декларацій (проголошення принципів тощо), яки характерні, зокрема, для міжнародно-правових актів (хартій, дек­ларацій тощо) та статутів (хартій) територіальних громад.

Дата добавления: 2015-05-31