КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Конституційно-правові основи місцевого самоврядування 5 страница
Рішення про проведення виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці приймається відповідно до ст. 55 виборчого Закону. Згідно зі ст. 10 Закону чергові вибори депутатів місцевих рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться на території України одночасно і призначаються не пізніше як за 90 днів до закінчення строку повноважень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільських, селищних, міських голів. Позачергові вибори відповідно депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів призначаються не пізніше як за 90 днів до дня виборів. Повторні вибори, вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули, а також у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці призначаються у строки, передбачені цим Законом. Рішення про призначення виборів доводиться до відома населення органом, який їх призначив, через засоби масової інформації або в інший спосіб не пізніш як на третій день після його прийняття. При цьому Закон окремо визначає особливості виборів депутатів рад базового, регіонального рівнів та їх голів. Зокрема, вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної у місті ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села, селища, міста, району в місті. Вибори депутатів районної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких співпадають з межами відповідних сіл, селищ, міст районного значення, які є адміністративно-територіальними одиницями, що входять до складу цього району.
Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких співпадають відповідно з межами районів та міст обласного значення, що входять до складу цієї області. Відповідно до п. З ст. 45 Закону про місцеве самоврядування в Україні та ст. 5 виборчого Закону рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) місцевої ради, що має обиратися, приймається відповідною радою поточного скликання не пізніше ніж за 75 днів до дня виборів. У разі коли рада поточного скликання у встановлений строк не визначаться щодо загального складу ради, яка має обиратися, загальний склад відповідної ради дорівнює мінімальній межі, встановленій виборчим Законом. Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради має становити в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю населення: до 3 тисяч — від 15 до 25 депутатів; до 5 тисяч — від 20 до ЗО депутатів; до 20 тисяч — від 25 до 35 депутатів; до 50 тисяч — від ЗО до 45 депутатів. Згідно з визначеною системою представницьких органів місцевого самоврядування в залежності від зазначеної кількості депутатів формуються сільські, селищні та міські ради районного значення. Закон передбачає, що при наявності населення у кількості до 100 тисяч обирається від 35 до 50 депутатів; до 250 тисяч — від 40 до 60 депутатів; до 500 тисяч — від 50 до 75 депутатів. Залежно від цієї кількості можуть обиратися депутати до ради міст обласного і республіканського значення (в Автономній республіці Крим), а також районних в місті рад. Якщо кількість населення складає 1 мільйон, обирають від 60 до 90 депутатів; понад 1 мільйон — від 75 до 120 депутатів, такий кількісний склад депутатів є основою для формування рад міст зі спеціальним статусом — Києва та Севастополя та обласних рад.
Як вже зазначалося, якщо рада не визначилася щодо свого загального складу в термін, встановлений Законом, загальний склад відповідної ради, що обирається, має відповідати мінімальному рівню, встановленому Законом. Свої особливості має порядок формування районних та обласних Рад, основою якого є обрання депутатів до цих представницьких органів на підставі суворо визначеної кількості від територіальних громад при виборах до районних рад і також від районів та міст обласного значення при виборах депутатів до обласних рад. Відповідно до п. 4 ст. 5 виборчого Закону загальний склад районної ради визначається з урахуванням кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу району. Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності у районі до 10 (включно) територіальних громад кожна з них має бути представлена в районній раді не менш ніж 4 депутатами, від 11 до 30 (включно) — З депутатами, понад 30 — 2 депутатами. Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів. На підставі ст. 5 Закону загальний склад обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності в області до 15 (включно) районів, міст обласного значення кожний район, місто обласного значення мають бути представлені в обласній раді не менш як 4 депутатами, від 16 до 30 (включно) — 3 депутатами, понад 30 — 2 депутатами. При цьому загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів. Для проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів відповідними територіальними виборчими комісіями утворюються виборчі округи. При утворенні виборчих округів територіальні виборчі комісії керуються рішеннями відповідних рад про загальний склад цих рад. Мажоритарні одномандатні виборчі округи для виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах рад утворюються з урахуванням Закону при додержанні приблизно рівної кількості виборців у розрахунку на один виборчий округ.
Мажоритарні багатомандатні виборчі округи для виборів депутатів районних, обласних рад утворюються з додержанням вимог, передбачених виборчим Законом (ст. 4). Для організації та проведення місцевих виборів утворюються також виборчі комісії — сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні (територіальні) виборчі комісії; окружні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії. Для проведення голосування і підрахунку голосів під час місцевих виборів територія сіл, селищ, міст, районів у містах поділяється на виборчі дільниці, які утворюються сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом. Виборчі дільниці утворюються не пізніше як за 55 днів до дня виборів з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю виборців. Наступними стадіями виборчого процесу відповідно до Закону є: складання списків виборців, що належить до компетенції відповідних виконавчих комітетів; висування кандидатів у депутати; виборча кампанія, агітація і пропаганда за кандидатів в депутати; фінансове забезпечення виборчої кампанії; голосування; підбиття результатів голосування. На підставі результатів голосування обраними по багатомандатному виборчому округу вважаються ті кандидати, які на виборах одержали більшу, порівняно з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При цьому загальна кількість обраних кандидатів не може перевищувати кількість встановлених депутатських мандатів по даному виборчому округу. У разі коли два або більше кандидатів набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців, окружна (територіальна) виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування по цих кандидатурах, яке проводиться не пізніше як у двотижневий строк після дня виборів.
Дострокове припинення повноважень депутата представницького органу є підставою для того, щоб відповідна місцева рада не пізніш як через місяць з моменту вибуття депутата прийняла рішення про вибори нового депутата. Такий депутат обирається на строк до набуття повноваження депутатами, обраними на наступних чергових місцевих виборах. У разі вибуття депутата менш як за шість місяців до закінчення строку повноваження відповідної ради вибори депутата замість того, який вибув, за рішенням відповідної ради можуть не проводитись. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про внесення змін до Закону «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у разі проведення позачергових, повторних виборів, виборів замість депутатів місцевих рад, які вибули, виборів у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці, а також інших виборів у термін, який не співпадає з терміном проведення загальних чергових виборів, депутати обираються на строк до набуття повноважень депутатами, обраними на наступних чергових виборах. Рада вважається правомочною за умови обрання не менше двох третин депутатів від загального складу ради. Згідно із виборчим Законом (ст. 47) окружна (територіальна) виборча комісія може визнати вибори недійсними, якщо в ході їх проведення або під час підрахунку голосів допущено порушення Закону, яке вплинуло на результати виборів. В такому разі за пропозицією окружної комісії відповідна виборча комісія призначає повторне голосування на тих виборчих дільницях, де вибори було визнано недійсними. Визнання виборів недійсними може призвести до того, що у відповідну місцеву раду буде обрано меншу кількість депутатів, І ніж та, що визначена представницьким органом. Якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання. У разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входить менше двох третин депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради. Строк повноважень рад — чотири роки. Строк повноважень місцевих рад може бути припинений достроково. Відповідно до ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, підставами для дострокового припинення повноважень є: прийняття радою рішень з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування та інших законів, прав і свобод громадян, ігнорування при цьому вимог компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом. Достроково припиняються повноваження ради також у випадку, якщо сесії ради непроводяться без поважних причин у строки, встановлені Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання. Згадані підстави стосуються як рад базового, так і рад регіонального рівня. Відповідно до статей 19 та 140 Конституції, ст. 2 Закону про місцеве самоврядування в Україні, органи та посадові особи місцевого самоврядування повинні під свою відповідальність вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Тому рішення місцевих рад повинні відповідати Конституції та законам України. Прийняття місцевими радами рішень з перевищенням їх повноважень, з порушенням встановленої процедури є підставою дострокового припинення їх повноважень. Прийняття місцевими радами рішень з порушенням прав і свобод громадян, в результаті чого обмежуються права людини, створюються перешкоди для їх здійснення, на особу покладаються обов'язки, не передбачені законодавством, або громадянин незаконно притягається до якогось виду відповідальності, також може бути підставою для дострокового припинення повноважень ради. Суб'єктами порушення питання щодо дострокового припинення повноважень місцевої ради, згідно з п.п. 2—4 ст. 78 Закону про місцеве самоврядуванні в Україні є територіальна громада, рада, її голова та Верховна Рада України. Так, територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень, у разі ігнорування сільською, селищною, міською, районною у місті радою інтересів територіальних громад. В останньому випадку територіальна громада може висловити недовіру сільській, селищній, міській, районній у місті раді на місцевому референдумі. Місцевий референдум про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної у місті ради призначається як на пропозицію голови цих рад, так і на вимогу не менш як 1/10 частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу. За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради України остання може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Парламентом України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Радою України сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Прийняття місцевою радою рішення з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування в Україні та інших законів, прав і свобод громадян є підставою дострокового припинення повноважень ради за умови, що рада не привела таке рішення у відповідність із законом на вимогу компетентних органів. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає органи, які мають право вимагати від місцевих рад привести рішення у відповідність із законом. Це питання регулюється іншими чинними законами України. Згідно із Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Уповноважений Верховної ради України з прав людини має право вносити подання до органів місцевого самоврядування для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина (ст. 15 Закону). Нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування вимогам Конституції України та чинним законам здійснює також прокуратура (ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.). Прокурор має право вносити протест на рішення місцевих рад про скасування акта або приведення його у відповідність із законом. Однак, згідно з розділом 15 п. 9 Конституції України прокуратура здійснюватиме нагляд за додержанням і застосуванням законів місцевими радами тільки до введення в дію законів, що мають регулювати діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Комітети Верховної Ради України здійснюють контроль за відповідністю підзаконних актів Конституції та законам України, їхні рекомендації підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Про результати розгляду та вжиті заходи місцеві ради повинні повідомити комітети у встановлений ними строк (статті 5, 8 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. зі змінами від 14 липня 1998 р.). Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.)1. Дострокове припинення повноважень ради тягне за собою конституційно-правову відповідальність місцевих рад, яка застосовується державою чи територіальною громадою до місцевих рад, а також адміністративно-правові, цивільно-правові та інші види відповідальності. 5. Функції і компетенція представницьких органів місцевого самоврядування Конституція України, Закон про місцеве самоврядування та інші закони наділяють місцеві ради повноваженнями — правами й обов'язками, які випливають з завдань і функцій місцевого самоврядування на відповідній території. В функціях представницьких органів місцевих рад найбільш повно розкривається соціальне призначення місцевого самоврядування. Як важливий елемент правового статусу представницьких органів місцевих рад функції обумовлюють конкретно-предметну визначеність цих основних органів в системі самоврядування. Вони є своєрідною основою, з якої випливають повноваження, форми і методи діяльності рад. Однак функції не можна ототожнювати з цілями, завданнями, повноваженнями представницьких органів. Функції — це основні сторони соціального призначення представницьких органів місцевого самоврядування в Україні, які втілюються в конкретні напрями і види діяльності рад щодо здійснення завдань, визначених Конституцією України, Законом про місцеве самоврядування, іншими законами і нормативними актами. Законодавство наділяє місцеві ради функціями керівництва, забезпечення, організації, контролю тощо. Закріплюючи функції як реальні правові важелі, Закон про місцеве самоврядування створює тим самим необхідні юридичні передумови для їх здійснення. Поряд з правовими нормами з цією метою використовуються й інші засоби. Одним з таких засобів є повноваження рад, тобто їх права і обов'язки в конкретних сферах місцевого, господарського, соціального, культурного будівництва. Тобто повноваження об'єктивно співвідносяться з основними функціями рад. Будучи вторинними, похідними від функцій, повноваження, і безумовно, не вичерпують всіх можливих шляхів реалізації останніх, адже для здійснення передбачених функцій існують також неправові засоби. Зокрема, в механізмі реалізації функцій радами використовуються певні форми і методи організації їх роботи: планування, контроль тощо. Реалізація функцій місцевими представницькими органами забезпечується не лише організаційно-правовими, а й матеріальними та фінансовими засобами. Всі функції рад у сукупності створюють складну динамічну систему, яка виражає найхарактерніші риси рад. Складність класифікації функцій пов'язана з різноманітністю сфер застосування кожної з них, специфікою форм і методів їх реалізації. Досить важко знайти єдиний критерій класифікації функцій, оскільки вони повинні охоплювати всі сторони і напрями діяльності представницьких органів місцевого самоврядування. Існують також відмінності в функціях рад базового і регіонального рівнів. Критеріями класифікації функцій представницьких органів місцевого самоврядування можуть бути правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність в межах повноважень, визначених Законом про місцеве самоврядування та іншими законами; територіальні межі здійснення повноважень рад; конкретні сфери діяльності місцевого самоврядування; завдання, які вирішують ці органи, на певному етапі діяльності рад; способи випливу цих органів на певні об'єкти тощо. Функції представницьких органів місцевого самоврядування: в основному тотожні з функціями територіальних громад. До функцій представницьких органів належать, зокрема, такі: 1) політична функція — допомога з боку представницьких органів щодо формування шляхом виборів рад відповідного рівня, в 2) економічна функція — вирішення радами економічних питань місцевого значення; 3) соціальна і культурна функції, до яких відносяться прийняття і реалізація відповідними радами програм соціального і 4) екологічна функція представницьких органів — прийняття 5) представницька функція — управління державними і громадськими справами, що здійснюється відповідними радами, на 6) нормотворча функція — прийняття, зміна та скасування 7) фінансово-бюджетна функція — прийняття і здійснення 8) контрольна функція передбачає контроль з боку відповідних рад за діяльністю органів посадових осіб, установ і організацій, розташованих на території ради, захист інтересів, прав і свобод населення; 9) матеріально-технічна функція здійснюється у сфері управління об'єктами комунальної власності, інфраструктури сіл, Предметним відображенням функцій є повноваження місцевого самоврядування. Термін «повноваження» звичайно визначається як офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ. Юридична наука використовує цей термін для характеристики прав і обов'язків певних органів, посадових осіб. Він в рівній мірі охоплює і права, і обов'язки. Повноваження місцевого самоврядування — це закріплені нормами муніципального права за населенням (територіальними громадами), виборними та іншими органами місцевого самоврядування, посадовими особами права і обов'язки, необхідні для здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування на своїй території. В Законі про місцеве самоврядування поряд з терміном «повноваження» використовується й іншій термін — «компетенція» (зокрема, статті 15, 26). На жаль, в Законі не визначаються від-мінні риси цих двох категорій. Між тим, компетенція органу місцевого самоврядування е складною правовою категорією, структура якої складається не лише з прав і обов'язків, а й предметів відання, які е першим елементом компетенції. Під предметом відання місцевого самоврядування розуміються сфери місцевого життя, в межах яких діє передбачений законом, а, отже, і юридична компетентний в них орган. Кожний орган місцевого самоврядування повинен мати своє власне поле діяльності. Тому правове регулювання компетенції цього органу представляє перш за все, визначення тієї сфери місцевого життя, в якій діє цей орган самоврядування. Отже, предмет відання, як структурний елемент загального Другий елемент компетенції — права і обов'язки — є основним, головним її змістом. Свої завдання і функції органи місцевого самоврядування реалізують шляхом здійснення належних їм прав і обов'язків. Права і обов'язки органів місцевого самоврядування тісно взаємопов'язані з предметами їх відання: якщо на підставі визначення предметів відання орган отримує відповідь на питання, в яких саме сферах місцевого життя він в принципі є компетентним, то права і обов'язки характеризують межі можливостей органу в тій чи іншій сфері місцевих відносин. Орієнтовний перелік повноважень територіальної громади та утворюваних нею органів в цілому передбачає п. 1 ст. 143 Конституції України. В частині другій цієї статті міститься перелік повноважень, які належать лише представницьким органам регіонального рівня — обласним та районним радам. У ч. З ст. 143 статті Основного Закону визначаються у загальному вигляді повноваження органів державної виконавчої влади, які делегуються органам місцевого самоврядування. Цим у певній мірі порушується принцип самостійності місцевого самоврядування, оскільки, відповідно до ч. 4 згаданої статті, органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Подальший розподіл загальновизначених у Конституції повноважень територіальної громади та її органів, в тому числі і представницьких, здійснюється Законом про місцеве самоврядування в Україні, який на підставі Основного Закону поділяє ці права й обов'язки між суб'єктами їх здійснення: базового рівня — радами (ст. 25 Закону), їх виконавчими органами (статті 27—41), сільським, селищним, міським головою (ст. 42) та регіонального рівня — районними і обласними радами (ст. 43 Закону). Окрему групу становлять повноваження районних і обласних рад, делеговані відповідним місцевим державним адміністраціям (ст. 44). Щодо повноважень представницьких органів місцевого самоврядування, то відповідно до статей 25 і 26 Закону виділяють два види повноважень представницьких органів місцевого самоврядування: загальні та виключні права й обов'язки. На підставі ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та іншими законами до їх відання. Поряд з загальними, у ст. 26 Закону закріплюються і виключні повноваження цих органів, питання яких вирішуються цими радами лише на їх пленарних засіданнях. Щодо районних і обласних рад, то Закон закріплює лише перелік питань, які вирішуються цими радами виключно на сесіях. Виключні повноваження рад місцевого самоврядування досить сталі — їх не можна змінити довільно. Загальні повноваження більш рухомі, але обмежені повноваженнями, які вирішуються лише на пленарних засіданнях рад. Так, голови згаданих органів, крім здійснення наданих їм Законом повноважень можуть здійснювати інші повноваження місцевого самоврядування, визначені Законом про місцеве самоврядування та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені останньою до відома її виконавчих органів. Стаття 26 Закону про місцеве самоврядування в Україні закріплює питання, які вирішуються радами базового рівня виключно на пленарних засіданнях, що є основною організаційно-правовою формою діяльності рад. Розгляд цих питань саме на пленарних засіданнях передбачає: —що в залежності від важливості ці питання виділені законодавцем як такі, що можуть вирішуватися лише провідним, головним представницьким органом в системі органів місцевого самоврядування; —що ці питання розглядають колегіальне обраними представниками територіальної громади — депутатами; —що розгляд саме цих питань здійснюється радою на підставі принципу розподілу повноважень між органами місцевого —що ніякі інші органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають права приймати рішення з питань, віднесених —у свою чергу ці ради не мають права передавати вирішення Виключні повноваження базового рівня в залежності від предмету відання, за своїм змістом можна поділити на такі групи: 1) повноваження, пов'язані з реалізацією населенням форм волевиявлення та визначення статур органів самоорганізації населення та добровільних об'єднань органів самоврядування: - прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови; прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення; прийняття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органі місцевого самоврядування та про вихід з них; 2) повноваження, які випливають з контрольної функції ради: -заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; заслуховуван-ля звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради; розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах; прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом; скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятими у межах її повноважень; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом; 3) повноваження, пов'язані з організацією роботи ради та - визначення відповідно до закону кількісного складу ради; затвердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради; затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання; заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників; вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користується У своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях; прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених законом; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;
Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 382; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |