Амортизація, її поняття, юридичне значення

Правове регулювання амортизації здійснюється ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства».

До об’єктів оподаткування податком на прибуток належить відрахування на амортизацію основних фондів і нематеріальних активів. Основні риси механізму амортизації:

1. Принципи й механізм нарахування амортизації єдині для всіх платників податку на прибуток незалежно від форми власності й організаційно-правової форми господарю­вання.

2. Уведено спрощену класифікацію основних фондів по групах.

3. Визначення балансової вартості основних фондів базується на підході, що враховує витрати на всі види ремонту, реконструкцію, модернізацію й інші способи поліпшення основних фондів, включаючи фактично нара­ховану суму амортизації й динаміку інфляційних процесів.

4. Стосовно окремих груп основних фондів використовується груповий метод визначення їх балансової вартості й розрахунку амортизаційних відрахувань.

5. Єдині для кожної групи основних фондів (і для всіх платників) норми амортизаційних відрахувань.

6. Амортизація витрат на ремонт сполучається з можливістю віднесення частини цих витрат до валових видатків.

Амортизація - це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів і нематеріальних активів на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Амортизації підлягають витрати на: 1) придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; 2) самостійне виготовлення основних фондів для власних ви­робничих потреб; 3) проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; 4) капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом: іригація, осушення, збагачення.

Видатки, які не підлягають амортизації, можна поділити на дві групи:

1. Не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат звітного періоду витрати: 1) на придбання і відгодівлю продуктивної худоби; 2) на вирощування багаторічних плодоносних насаджень; 3) на придбання основних фондів або нематеріальних активів зметою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання к комплектуючих інших основних фондів, призначених для подаль­шого продажу іншим особам; 4) на утримання основних фондів, що є на консервації.

2. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відпо­відних джерел фінансування: 1) • витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд бла­гоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; 2) витрати на придбання та збереження Національного архівно­го фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів; 3) витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобіль­них доріг загального користування; 4) витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або поліпшення невиробничих фондів.

Основні фонди – це цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і по­ступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Групи ОФ: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду в розрахунку на податковий квартал. Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок звітного періоду розраховується за таким алгоритмом:

-Балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому «+» Сума втрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капі­тального ремонту, реконструкцій, модернізації та інших поліпшень основ­них фондів, що підлягають амортизації, протягом попереднього кварталу «-» Сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи І) протягом попереднього кварталу «-» Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у попередньому кварталі

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Амортизація нематеріального активу провадяться до досягнення залишковою вартістю нульового значення.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Дата добавления: 2015-05-31