Базова структура моделі комплексного фінансового аналізу

Основним елементом процедури КФА фінансового стану суб'єкта господарювання виступає модель обробки вхідної інфор­маційної бази. Вона являє собою обгрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури КФА органічний синтез математичних, статистичних та аналітич­них методів проведення дослідження, обгрунтування результа­тів та їх інтерпретації. Загалом пропоновану процедуру організації та проведення КФА (рис. 13.2.) можна розподілити на такі етапи.

Розглянемо визначені етапи процедури КФА більш докладно, зваживши, що їх сутнісне наповнення може відрізнятися залежно від завдань КФА та потреб замовників такого дослідження, вико­нуючи при цьому аналогічні функції.

На першому етапі замовник КФА забезпечує постановку ці­льової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Аде­кватна постановка цільової функції КФА має сформувати чітке розуміння мети комплексного дослідження в окремо взятому ви­падку, відповідність процедури КФА вимогам замовників такого аналізу, а також специфіці конкретного об'єкта дослідження. Отже, до виконавців дослідження підприємства доводиться ці­льова функція комплексного фінансового аналізу, яка передбачає формалізацію таких елементів:

• об'єкта дослідження та його специфіки (зокрема, економіч­ної та правової формалізації об'єкта дослідження, його галузе­вої приналежності форми власності, величини, ринкового по­ложення і рівня монополізації галузі та іншої суттєвої ринкової інформації);

• інформаційної бази та її часових лагів (насамперед, фінансо­ва звітність за порівнянні часові проміжки, джерела додаткової інформації та форма її подання тощо);

• мети й завдань проведення дослідження (зокрема, ідентифі­кації ділової надійності, оцінки кредитоспроможності, оцінки ймовірності банкрутства, визначення рівня достатку акціонерів тощо);

• сукупності напрямів дослідження параметрів операційної,
інвестиційної та фінансової діяльності об'єкта дослідження, які є складовими елементами узагальнюючого інтегрального показника (ефективності підприємницької діяльності, резуль­тативності фінансового менеджменту, ризикованості діяльнос­ті, довго- та короткострокових перспектив платоспроможності,ефективності управління підприємством — об'єктом дослі­дження тощо);

• форми подання кінцевої (вихідної) інформації (визначення
абсолютної величини інтегрального показника, формування порів­няльної таблиці тощо);

• методики формування (у разі потреби) рекомендацій і про­позиції провадження заходів, необхідність яких випливає з дослі­дження результатів КФА щодо формування, збереження та / або модифікації очікуваного тренду розвитку об'єкта дослідження у
коротко- та довгостроковій перспективі.

На відміну від першого етапу, який полягає у формуванні ме­тодологічної основи моделі обробки вхідної інформаційної бази в рамках КФА, на другому етапі передбачено обгрунтування про­цедур первинної обробки, узагальнення і консолідації вхідної фі­нансової інформації та особливостей їх реалізації. Практична ре­алізація такої первинної обробки фінансової інформації має відповідати критеріям оперативності формування та постачання придатної для подальшої математичної обробки фінансової інфор­мації.

Отже, для забезпечення виконання завдань, які ставляться на другому етапі моделі, що розглядається, реалізується така сукуп­ність інтеграцій:

• групування джерел фінансової інформації відповідно до
визначених напрямів дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єкта дослідження та формування об'єктів (центрів) спостереження (зокрема, платоспромож­ність, ділова активність, фінансові результати, майно підпри­ємства, грошові потоки підприємства, формування ринкової вартості тощо);

• формування згідно із специфікою цільової функції сукупності
фінансових показників та коефіцієнтів як форми узагальнення згрупованих даних відповідно до визначених об'єктів (центрів) спостереження;

• обгрунтування вибору форм та методів обробки вхідної інфо­рмації відповідно до визначеної сукупності, показників та потреб процедури формування та надання кінцевих результатів КФА.

Третій етап моделі передбачає забезпечення технічної реа­лізації методичних засад, визначених на першому етапі, на ос­нові обгрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому здійснюється вибір необхід­ної методики (поєднання математичних, статистичних та / або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної об­робки вхідної інформації за визначеними напрямами дослі­дження, визначення структури та порядку формування цільо­вого інтегрального показника як вихідної інформації комп­лексного фінансового аналізу. Ефективність комплексного фі­нансового аналізу та адекватність кінцевих результатів постав­леним завданням не в останню чергу забезпечується доцільніс­тю вибору інструментарію, що здійснюється на даному етапі, та обгрунтованістю такого вибору.

На сьогодні інструментарій, що може бути використаний ви­конавцем комплексного аналізу для здійснення обробки вхідної фінансової інформації широко представлений у літературі з пи­тань фінансового аналізу сукупністю формалізованих методик, які відповідно до специфіки їх загальних характеристик можна об'єднати у три великі групи:

• ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів (розд. 13.2.2);

• розрахунок інтегрального показника фінансово-економіч­ного потенціалу об'єкта дослідження (суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу чи групи підприємств) (див. 2.3);

• порівняння розрахункових показників та індикаторів по об'єкту дослідження з еталонними величинами (див. 2.4);

• визначення синтетичних індикаторів, що характеризують фі­нансово-економічний потенціал об'єкта дослідження відповідно до запитів цільової аудиторії споживачів КФА (див. 3.1 і 3.2).

Отримання формалізованих даних математичного, статистич­ного та аналітичного узагальнення вхідної фінансової інформації щодо підприємства — об'єкта дослідження не завершує проце­дури комплексного фінансового аналізу, оскільки вона потребує відповідної інтерпретації та пояснення, що і здійснюється на четвертому етапі моделі обробки вхідної інформаційної бази. Інітерпретація результатів обробки фінансової інформації має здійсню­ватися на основі сталої однозначної системи критеріїв та орієн­тирів, що відповідають напрямам здійснення КФА та запитам і вимогам замовників такого дослідження.

При цьому формулювання висновків щодо об'єкта досліджен­ня на основі проведених розрахунків не тільки дає змогу дати за­мовникам КФА відповіді на поставлені ними питання, а виступає основою прогнозування зміни фінансово-економічного потенціа­лу об'єкта дослідження у коротко- та довгостроковому періодах. Отже, органічним доповненням до попереднього етапу комплекс­ного аналізу виступає процес формування сценаріїв майбутнього тренду формування, підтримання та модифікації фінансово-економічного потенціалу об'єкта дослідження, що має місце на останньому — п'ятому етапі.

Загалом для з'ясування специфіки управління КФА на етапі обробки вхідної інформаційної бази, інтерпретації результатів такої обробки та формування трендів подальшого розвитку об'єкта дослідження доцільно ознайомитись із деякими методи­ками організації та проведення КФА. У цьому розділі ми доклад­но висвітлимо такі варіанти організації КФА, як 1) ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів; 2) розрахунок інтеграль­ного показника, 3) порівняння розрахункових показників із ета­лонними величинами. Окремі вибрані методи КФА на основі ви­значення синтетичних індикаторів будуть розглянуті в 13.3.

Для спрощення розуміння запропонованих методик та алгорит­мів покажемо їх застосування на конкретному прикладі.

Дата добавления: 2015-05-26