КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Статтею. 3 страница
Відомості про оголошення розшуку невідкладно, тобто не пізніше наступного дня, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 3. Слідчий здійснює розшук підозрюваного шляхом проведення гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, наприклад, обшуку (ч. 1 ст. 234 КПК) або обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (п. 4 ч. 1 ст. 267 КПК), а також доручаючи в разі необхідності його проведення оперативним підрозділам. Слід мати на увазі, що в останньому випадку слідчий не вправі визначати методи, за допомогою яких повинен здійснюватись розшук. Стаття 282. Відновлення досудового розслідування 1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому. 2. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. 3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 1. Слідчий, прокурор своєю постановою відновлює зупинене досудове розслідування, якщо відпали підстави для його зупинення, передбачені ч. 1 ст. 280 КПК (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва завершено).
Водночас зупинене досудове розслідування може бути відновлено і тоді, коли ці підстави продовжують існувати, але виникає нагальна необхідність у невідкладному проведенні окремих слідчих дій, які потрібні для збирання та перевірки доказів у справі, а зволікання з їх проведенням може призвести до втрати цінної доказової інформації. Особливого значення набувають слідчі дії, спрямовані на встановлення місця перебування підозрюваного. Якщо в результаті проведення цих дій підстави для зупинення досудового розслідування не усунуті, воно знову зупиняється постановою прокурора або слідчого за узгодженням з прокурором. Така ситуація може виникати неодноразово, і кожного разу має ретельно виконуватись процедура зупинення і відновлення досудового розслідування. Копія постанови про відновлення досудового розслідування (а також копії постанов про нове зупинення та відновлення) надсилається підозрюваному (якщо він не у розшуку), адвокату-захиснику та потерпілому. 2. Постанова про зупинення досудового розслідування може бути оскаржена потерпілим, стороною захисту (ч. 4 ст. 280 КПК) і скасована ухвалою слідчого судді на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 та п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК, яка не може бути оскаржена. В такому разі постановою слідчого, прокурора досудове слідство відновлюється. 3. Відомості про відновлення досудового розслідування слідчим, прокурором вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Рівною мірою всі відомості про факти відновлення розслідування для проведення необхідних слідчих дій і нового зупинення розслідування, незалежно від кількості цих акцій, кожного разу неодмінно вносяться до Єдиного реєстру. Глава 24 Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування § 1 Форми закінчення досудового розслідування Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування
1. Особа маг право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в най-коротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. 2. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. 3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 1. Коли виконані вимоги ст. 91 КПК про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, досудове розслідування визнається закінченим, тобто, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) дій або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною. 2. Коментована стаття передбачає загальні положення щодо закінчення досудового розслідування. У ній вказується, що особа має право: а) на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк; б) на закінчення досудового розслідування шляхом закриття провадження. 3. Частина 2 цієї статті вимагає, щоб прокурор у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру прийняв одне з таких рішень: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом; 4) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру. 4. На прокурора покладається обов'язок внесення відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Стаття 284. Закриття кримінального провадження 1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження (необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу. 2. Кримінальне провадження закривається судом: 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. 3. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті. 4. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення. 5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику. 6. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. 7. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. 8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. 1. Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку. 2. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. 3. Підстави для закриття кримінального провадження прийнято розподіляти на реабілітуючі та нереабілітуючі. До реабілітуючих (тобто тих, які повністю знімають з особи підозру) підстав необхідно віднести ті, що вказані в п.п. 1-4 ч. 1 коментованої статті. До нереабілітуючих (тобто тих, які не знімають підозру, але звільняють від кримінальної відповідальності) підстав відносяться такі, які вказані в п.п. 5-7 ч. 1 коментованої статті. 4. Частина 2 коментованої статті передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у таких випадках: 1) при звільненні особи від кримінальної відповідальності; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК (див. ст. 340 КПК). 5. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймають постанову, яка складається згідно з ч. 5 ст. 110 КПК. Постанова про закриття кримінального провадження, прийнята слідчим, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Ця постанова, прийнята прокурором, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником. 6. Якщо в конкретному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, то слідчий складає постанову про закриття такого провадження з підстав, лише передбачених п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 284 КПК. 7. Прокурором складається постанова про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного за будь-яким із пунктів (1-7), передбачених ч. 1 цієї статті. 8. Частина 4 коментованої статті передбачає, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення. 9. У кожному випадку закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний надіслати копію постанови заявнику, потерпілому, прокурору. 10. Протягом двадцяти днів з моменту отримання копії такої постанови прокурор має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Крім того, прокурор може скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана ним протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 11. Копію постанови про закриття кримінального провадження прокурор надсилає заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику. 13. Суд зобов'язаний ухвалити виправдовувальний вирок, якщо обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК, виявляються під час судового розгляду. 14. Судом виноситься ухвала про закриття кримінального провадження, якщо обставини, передбачені п.п. 5, 6, 7 ч. 1 ст. 284 КПК, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК. 15. Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття кримінального провадження або ухвалення вироку на підставі його звільнення від кримінальної відповідальності, то в цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК. 16. Про закриття кримінального провадження ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. § 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності Стаття 285. Загальні положення кримінального провадження під час звільнення особи від кримінальної відповідальності 1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. 2. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. 3. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку. 1. Звільнення особи від кримінальної відповідальності - це здійснювана згідно з Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами відмова держави від застосування заходів кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили злочин. Цей акт правосуддя може бути здійснений виключно судом на базі матеріалів досудового розслідування у випадках (1) дійового каяття особи, (2) примирення винного з потерпілим, (3) передачі особи на поруки, (4) зміни обстановки, (5) закінчення строків давності. Якщо особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, у першому випадку визнає себе винною, щиросердно покається у вчиненому діянні, активно сприятиме розкриттю злочину; у другому - помириться з потерпілим, відшкодує завдані збитки або усуне заподіяну шкоду; в третьому - визнає себе винною, щиро покається у вчиненому діянні, запевнить трудовий колектив і суд у своїй бездоганній поведінці в майбутньому; у четвертому - в результаті зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною або саме діяння втратило суспільну небезпечність; в п'ятому - має бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, то підозрюваному,обвинуваченому роз'яснюється право на такого роду звільнення від кримінальної відповідальності за дотримання ним зазначених умов. Прокурор, слідчий, вочевидь, повинні заохочувати підозрюваного, обвинуваченого, якщо для цього є передумови, погодитись на таке вирішення справи та виявити активність у цьому напрямі. 2. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, роз'яснюється сутність конкретної підстави його можливого звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки цієї акції, а також його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. 3. Досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачається звільнення від кримінальної відповідальності, заперечують проти цього. Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності 1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. 2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. 3. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. 4. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. 1. Коментована стаття передбачає, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється тільки судом. 2. Прокурор, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, має отримати згоду підозрюваного на таке звільнення. При цьому він повинен здійснити такі процесуальні дії: а) скласти клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності; б) не проводячи в повному обсязі досудового розслідування, надіслати таке клопотання до суду; в) перед його направленням до суду ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. 3. Реалізовуючи норми кримінального і кримінального процесуального законодавства щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, слід звернути особливу увагу на припис ч. З ст. 289 КПК про обов'язок прокурора перед направленням клопотання до суду ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Це - зрозуміла і логічна вимога, оскільки спрямована на захист законних інтересів потерпілого в кримінальному провадженні. Водночас, законодавець, на нашу думку, цілком правильно зобов'язує слідчого, прокурора, суд з'ясувати ставлення потерпілого до звільнення особи від кримінальної відповідальності, але не надаючи йому права заборонити таке рішення суду (ч. З ст. 286, п. 8 ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 288 КПК). Аналіз цих правових норм свідчить про те, що суд у разі негативної думки потерпілого щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності, приймаючи рішення і враховуючи позицію потерпілого, може все-таки задовольнити клопотання прокурора про звільнення. 4. Суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. Стаття 287. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності 1. У клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора; 4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри; 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування; 6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення; 7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава; 8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка стосовно можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; 9) дата та місце складення клопотання. До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності. 1. Коментована стаття визначає вимоги, яким має відповідати клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності. 2. Форма і зміст клопотання мають важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у ньому формулювань, фактичних обставин кримінального правопорушення, доказів, а також інших відомостей, які містяться в п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті, залежать наслідки його розгляду судом. 3. До клопотання прокурора обов'язково додається письмова згода особи на її звільнення від кримінальної відповідальності. Стаття 288. Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності 1. Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією 2. Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. 3. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. 4. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду. 5. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку. 1. Цією статтею визначається процесуальний порядок розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Коментована стаття передбачає загальний порядок розгляду клопотання прокурора в судовому засіданні, але з певними особливостями, які встановлюються цією статтею. Він полягає в тому, що розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження, а також потерпілого. 2. Суд обов'язково з'ясовує думку потерпілого стосовно можливості звільнення підозрюваного чи обвинуваченого від кримінальної відповідальності (див. п. З коментаря до ст. 286 КПК). 3. Якщо суд встановлює підстави, передбачені ст.ст. 44-49 КК, він своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. 4. Коли судом встановлюється необґрунтованість клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку. 5. Якщо таке необгрунтоване клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду, то він продовжує судове провадження у загальному порядку. 6. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути подана апеляція на загальних підставах. Стаття 289. Відновлення провадження при відмові від поручительства 1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру ко- лективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності. 2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу. 3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду. 1. Згідно зі ст. 47 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки не є остаточним, а носить умовний характер, оскільки клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу на поруки передбачає умову, що така особа протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок. 2. У випадку порушення особою, яка передана на поруки, зазначених умов, колектив після переконання, що взята на поруки особа не виправдала його довіри, відмовляється від свого поручительства. Таке рішення приймається на загальних зборах відповідного колективу і направляється до суду, який ухвалював рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності. 3. Після отримання рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства суд розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 288 КПК. 4. Переконавшись, що особа порушила умови передачі її на поруки, суд своєю ухвалою приймає одне з таких рішень: 1) скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку або 2) здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду. § 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні 1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. 2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які (в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. 3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор мас намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. 4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів. 5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.
Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 471; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |