Церемонії Літургії вірних

ЯК ТІЛЬКИ Оглашенні вийшли з церкви, священник зачинав головну частину Літургії, що зветься Літургією Вірних, бо на ній могли бути приявні самі охрещені та добрі христи­яни. Ця частина триває від слів: Єлици оглашеннії ізидіте до кінцевого Отпусту.

Що означає Літургія Вірних? Літургія Вірних представляє та відтворює Страсті, Смерть, Воскресення та Вознесення Спасителя.

Страсті Спасителя зачалися в Великий Четвер та закінчилися, в Страсну Пятницю о третій годині смертю на хресті. Спаситель Воскрес з гробу по трьох днях. Сорок днів пробував із Апостолами, Доповняючи їх духовний вишкіл. Опісля відійшов до неба, щоб вернутися при кінці світу на порахунки з людьми. Христос тоді забере добрих, прикладних християн до неба, а злих струтить на вічні муки до пекла.

Оці всі важніші події Страсного Тижня представлені різни­ми церемоніями в Літургії Вірних.

Які ж церемонії має Літургія Вірних? Яким подіям з жит­тя Спасителя вони відповідають?

По двох тихих молитвах, що Священник відмовляє мовчки, приходить ВЕЛИКИЙ ВХІД. — Священник відмовляє молитву: Іже Херувими: обкаджує престіл і переносить Святі Дари з проскомидийника на головний Престіл. Кадильний дим пред­ставляє повітання й одушевлене прийняття Христа, як Він на осляті вїжджав до Єрусалиму посеред радісних окликів зібра­ного народу, що кликав у запалі, вітаючи довго ожиданого Ме­сію: Благословенний Той, Що іде в імя Господнє... — Отак Великий Вхід нагадує та відтворюює в'їзд Спасителя до Єрусалиму, або ще краще цілу Його подорож із Витанії до Святого Міс­та ізраїльського народу, де мало внедовзі доконатися відкуплен­ня людського роду смертю Бога-Чоловіка на хресті, що станув на Горі Голгофі.

ВІРУЮ це коротке й ядерне зясування усіх правд християн­ської віри, що звернені до найбільшої тайни, цебто до смерти Богочоловіка. Треба відновити віру в інші правди, заки змо­жемо повірити в таємницю таємниць тобто втілення, страсті і смерть Богочоловіка. Священник взиває замкнути двері, щоб не закрався до церкви якийсь невірний, поганин, що негідний бути на Безкровній Жертві Нового Завіту. Сам же Священник закриває собі очі воздухом, щоб пригадати вірним, що не бачи­мо і не вповні розуміємо правди своєї віри, що відкриються нам по смерті, проте віримо в них, бо непомильний Христос обявив їх нам.

КАНОН — цебто жертвоприношення. Триває воно від Свят, Свят, Свят аж до Твоя от Твоїх... Христові слова: ЦЕ Є ТІЛО МОЄ! — ЦЕ МОЯ КРОВ! відновляють Хресну Жертву Спасителя цебто на ці слова Священника Христос містично вми­рає на престолі за спасіння людей.

ТВОЯ ОТ ТВОЇХ. — Священник підносить Освячені Дари, жерт­вує їх Богові в подяку за добродійства, що безперестанно спли­вають на людство. Жертвуючи Богові Ісуса, віддаємо Творце­ві більше ніж Він подав нам, бо Христос вартіший за всі Божі ласки та добродійства.

Ця церемонія піднесення Освячених Дарів нагадує нам вро­чисту хвилинку пожертвовання Спасителя Небесному Отцеві, як то умираючи, Христос закликав: Отче, в Твої руки віддаю свого духа!

ОТЧЕ НАШ.— Наближається божественна хвилина злуки людини з Богом, Святе Причастя. Треба приготовитися до цієї таємничої злуки. Чим? Як? — Вірні звертаються до свого Творця солодким словом Отче наш...

ПЕРЕЛОМАННЯ АГНЦЯ. — Священник вимовляє: Воньмім Святая Святам! Ця старинна формула пригадує вірним, що вони повинні приймати Св. Причастя з чистим сумлінням до душі прикрашеної освятною ласкою. Уважайте, Св. Причастя це пожива для душ, що не мають тяжкого гріха на сумліні! Хто нечистий, нехай не поваксуєть­ся наближатися та немов Юда приймати Тіло Божественного Спасителя, бо воно вийшло б йому на прокляття! При сло­вах: Воньмім! священник підно­сить Агнця, ламає його на чо­тири частини. Одну частинку кидає до чаші, сполучуючи Ті­ло та Кров Спасителя. Ця сполука освяченого Агнця з освя­ченою Кров'ю зображає Вос­кресіння Спасителя, коли Його пресвята душа злучилася з тілом по тридневній розлуці, бо розділені види освяченого Хліба від свяченого Вина означають розлуку душі від тіла, а влучення їх це символ сполуки душі з тілом, що наступило в хвилині вос­кресіння, коли Христос прославлений вийшов із гробу, щоб біль­ше ніколи не вмирати.

СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ.— Священник звертається до вірних з Освяченими Дарами, бо Христос зявився Апостолам по воскресенні. — Опісля роздає вірним Святе Причастя, де душі лучать­ся зо Спасителем в інтимнім пориві любови.

Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви не будете споживати тіла Сина Людського й не будете пити крови Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто споживає Моє тіло та пє Мою кров, той має вічне життя, і того воскрешу Я в по­слідній день. Бо Моє тіло — правдива пожива, Моя ж кров — то правдиве пиття. Хто споживає Моє тіло та пє Мою кров, той в Мені пробуває, а Я в Ньому. Як живий Отець послав Мене, і Я живу Отцем, так і той, хто Мене споживає, він житиме Мною. Я є той хліб, що з неба зійшов! (Ів. 6, 53-58).

Опісля Священник благословляє наряд чашою, де є злучене Тіло та Кров Спасителя. Це нагадує посліднє благословення, що Спаситель уділив Учням, як відходив до неба. І Він вивіз їх за місто аж до Вітанії. І знявши свої руки, Він поблаго­словив їх, та почав відступати та возноситися на небо. (Лк. 24, 50-51). — Оттому Священник бере Святі Дари та від­носить їх на бічний престіл, і це означає відхід Спасителя до неба.

ОТПУСТ — цебто закінчення Божественної Літургії: Христос істинний Бог наш...

Он прегарні церемонії нашої української Літургії, що чудово відтворюють ціле життя Спасителя та Його криваву Жертву на Голгофті.

Треба тільки зрозуміти значення цих обрядів, так будемо дорожити Божественною Літургією, як найкращою перлиною нашого східнього обряду.

Дата добавления: 2015-06-25