Методика виконання роботи

Досліджуваний маятник (мал.3-1) являє собою довгу нитку, до кінця якої підвішений шарик. В нижній частині шарика закріплена стрілка яка дозволяє фіксувати на нерухомій шкалі амплітудні положення маятника А.

Відхиливши маятник на невеликий кут від положення рівноваги, зафіксувати за допомогою секундоміра початковий момент, якому відповідає деяке значення амплітуди коливань. В момент, що відповідає зменшенню амплітуди коливань вдвічі, зупинити секундомір та визначити час t₂.

Підрахувати період коливань маятника, визначивши час t, протягом якого маятник здійснить задане число коливань N (не менше 50), т.т. Т=t/N

Виміряти час t та t₂ не менше трьох разів та результати усереднити. За формулами (1) та (6) обчислити b та l для маятника.

Камертон (мал.3-2) монтується на спеціальній підставці. На одній з вільних ніжок закріплена стрілка, на яку наводиться вертикально встановлений мікроскоп з окулярною шкалою. Камертон освітлюється джерелом світла S

За допомогою удару спеціальним молоточком можна визвати коливання камертона. Частота коливань камертона n=64Гц відома, значить, період коливань також відомий. Для камертона можна виміряти лише час t₂ (не менше трьох разів), протягом якого амплітуда коливань зменшиться вдвічі, та за формулами (5) та (6) обчислити його коефіцієнт та логарифмічний декремент затухання. Похибку вимірювань для маятника та камертона знайти методом диференціювання натурального логарифма.

Дата добавления: 2015-06-26