Поняття та види судових експертиз. 5 страница

У багатьох країнах щодо комп'ютерних програм застосовуються закони по захисту авторських прав (в деяких країнах - закон по захисту інтелектуальної власності). Однак, враховуючи реальне положення у сфері комп'ютерної злочинності, коли основою бізнесу є програмне забезпечення, крадіжки комп'ютерних програм досягли міжнародних пропорцій, особливу значимість набувають розробки нового законодавства на базі закону про захист авторських прав як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Зокрема, у Великобританії діє Закон про зловживання комп'ютерною технікою від 1990 року, в Австралії - Закон про комп'ютери Національного законодавства, у Німеччині - ст. 202 а Кримінального кодексу, у Польші - ст. 270 Кримінального кодексу і т. д.

Особливості методики виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються в галузі інформаційних технологій.

В результаті розвитку технічних і програмних засобів, що забезпечують доступ до машинних ресурсів будь-якому користувачу, персональні комп'ютери сьогодні використовуються практично в усіх сферах людської діяльності, отже, можуть використовуватися і особами, що порушують закон. При цьому в комп'ютері можуть залишатися сліди злочинної діяльності.

За рубежем останнім часом підготовці фахівців у галузі комп'ютерних злочинів приділяється підвищена увага. Так, у навчальних закладах системи МВС Німеччини до курсу "Економічні злочини" запроваджено спеціальний розділ з питань розкриття та розслідування комп'ютерних злочинів, в Академії ФБР США (м. Квонтико, штат Вірджинія) вже з 1976 р. читається спеціальний трьохтижневий курс з теми "Техніка розслідування злочинів, пов'язаних з використанням комп'ютерів". В Росії також розпочали займатися питаннями підготовки фахівців з комп'ютерній злочинності. Так, у московському інституті МВС Росії розпочато підготовку фахівців по застосуванню інформаційних технологій у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією. Слухачі, зокрема, знайомляться з питаннями утворення провокацій "тривожної" ситуації у злочинних структурах, що розробляються.

Розслідування комп'ютерних злочинів характеризується рядом особливостей, що відносяться як до суб'єкта та об'єкта злочину, так і до його об'єктивної та суб'єктивної сторін. Деякі з них, зокрема, питання про суб'єкт і об'єкт цього виду злочинів, про способи злочинного посягання вже розглядалися раніше. Проте цим далеко не обмежується специфіка виявлення та розслідування такого виду злочинів.
В усіх випадках комп'ютери та програмне забезпечення можуть бути об'єктами, що підлягають огляду, пізнанню, експертному дослідженню і т. п.
Нині поки ще немає спеціальних криміналістичних методик, що дозволяють надати допомогу при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з цієї категорії справ. Передусім, це стосується процедур виявлення, фіксації, вилучення і процесуального оформлення криміналістично значимої інформації, її джерел і носіїв. Має свою специфіку й зберігання вилучених речових доказів. Крім того, необхідна розробка методики, що дозволить проводити експертне криміналістичне дослідження засобів та матеріалів комп'ютерної техніки.

Об'єкти огляду та обшуку

Розробка всієї специфіки інструментарію слідчого по дослідженню означених об'єктів в умовах досудового слідства може бути предметом самостійного дослідження, тому зупинимося лише на особливостях окремих традиційних слідчих дій.
Носії інформації, що мають відношення до події, яка розслідується, можуть бути з дотриманням встановленого КПК порядку вилучені й залучені до кримінальної справи як речовий доказ. На носії інформації як на предмети матеріального світу правомірно поширювати режим речових доказів, бо ніяких суттєвих відмінностей від вже відомих кримінальному процесу об'єктів носії інформації не мають.
Дійсно, докази - це фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, що вчинила цей вчинок, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 69 ч. 1 КПК).

Речовими доказами є предмети, що служили знаряддями злочину або зберегли на собі сліди злочину, або були об'єктами злочинних дій, а також гроші й інші цінності, нажиті злочинним шляхом, та всі інші предмети, що можуть служити засобами до відкриття злочину, встановлення фактичних обставин справи, виявленню винних, або до спростування обвинувачення чи пом'якшенню відповідальності (ст. 83 КПК).
Для участі в огляді місця події, обшуку чи виїмці по справах, якимось чином пов'язаних з комп'ютерною технікою, доцільно запрошувати спеціаліста у галузі інформатики. Об'єктами огляду можуть бути засоби обчислювальної техніки (системний блок, дисплей, клавiатура, принтер, дисководи, маніпулятори, стример, сканер, плоттер, телефонний- і факс-модеми і т. п.), а також матеріали та допоміжне обладнання (магнітні та СD-ROM диски, стримерні стрічки, принтерні розпечатки і картриджі, роз'єми та з'єднувальні кабелі і т. п.).

Особливості розслідування порушення правил експлуатації ЕОМ.

Значних збитків автоматизованій інформаційній системі можуть завдати порушення правил їхньої експлуатації, що, як правило, призводять до збоїв в обробці інформації та, у кінцевому рахунку, дестабілізації діяльності відповід-ного підприємства чи установи.
При розслідуванні у таких справах необхідно, передусім, довести факт порушення певних правил, що спричинило знищення, блокування або модифікацію комп'ютерної інформації. Крім того, необхідно встановити й довести: місце й час порушення правил експлуатації ЕОМ; характер комп'ютерної інформації, що знищена, заблокована чи модифікована внаслідок порушення правил експлуатації автоматизованої системи; спосіб і механізм порушення правил; характер та розмір збитків; факт порушення правил певною особою; винність особи, яка порушила правила; обставини, що сприяли скоєнню злочину.

У цьому випадку необхідно вивчити нормативні документи, де передбачаються правила експлуатації цієї автоматизованої системи. Вони можуть визначати порядок створення, збирання, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження та представлення користувачеві комп'ютерної інформації, а також її захист.

69. Методика розслідування злочинів вчинених організованими злочинними угрупуваннями.

Організована злочинність — складне явище, чинник політичної і економічної нестабільності у суспільстві. Організовані злочинні формування модернізуються, змінюють свої види, виходять за межі національних кордонів однієї держави, набувають транскордонний і транснаціональний характер. Сьогодні в Україні можна говорити про наявність професійної злочинності, її зрощеність з ешелонами влади, суттєвого контролю над господарчими суб’єктами. Організоване злочинне середовище інколи називають «п’ятою владою» держави.

Злочинні групи можуть розрізнятися за ступенем їх організованості, стійкості, складності ієрархічної структури. Найбільш небезпечними злочинними групами є організовані групи та злочинні організації, які є активним елементом організованої злочинної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його приготуванні або вчиненні брало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися в стійке об’єднання для вчинення цього або іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Необхідно зазначити, що організована злочинна група характеризується стабільністю складу, жорсткою дисципліною, певними правилами поведінки.

Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, належить огляду місця події. Це найбільш складна процесуальна дія, яка відповідно до ст. 190 КПК проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. Аналіз окремих слідів на місці події, змін в обстановці під час вчинення злочину дозволяє висунути версію про вчинення злочину групою осіб (або організованою групою). Встановлення групового характеру злочину є діагностичним завданням огляду місця події, впливає на дії слідчого, визначає наступні оперативно-розшукові заходи і слідчі дії. Уже в процесі огляду місця події можуть бути встановлені ознаки, що свідчать про вчинення злочину організованою злочинною групою. До числа таких ознак можуть належати: зухвалість діяння, його продуманість за місцем і часом; складний спосіб учинення злочину, можливість його безпечного вчинення; наявність матеріальних наслідків, що свідчать про високу технічну оснащеність і озброєність виконавців; невипадковий вибір об’єкта злочинного посягання; наявність злочинного почерку та ін.

Отриманню інформації про організовану групу, її структуру, цілі, спрямованість, особливості злочинної діяльності сприяє допит різних за своїм процесуальним становищем осіб. Допит — це процес передачі слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов’язаних з нею обставинах чи особах. Мета допиту полягає в отриманні повних показань, що об’єктивно відображають дійсність.

Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має специфіку. Це пов’язано перш за все з предметом пошуку. При розслідуванні даної категорії злочинів об’єктами пошуку достатньо часто є: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, що є вилученими із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачена кримінальна відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; речі й цінності, здобуті злочинним шляхом; різного роду документи та ін. У роботі правоохоронних органів відзначається поява нового об’єкта пошуку за даною категорією злочинів: особи, яких переховують у тих або інших місцях.

Необхідно зазначити, що при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не тільки традиційні спеціальні знання, а й нетрадиційні (складання психологічного портрета (профіля); запрошення спеціалістів аналітиків; комплексні консультації). Під час розслідування можуть бути призначені різні судові експертизи (судово-медична, судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.).

70. Методика розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми.

Слідчі версії, які додатково повинні бути висунуті по кожній стправі про злочин, скоєний неповнолітнім: - ролі підбурювачів чи інших учасників злочину; - чи мали факти неповідомлення або раніше обіцяного переховуваня з боку дорслих; - дорослі забирали (скуповували, міняли) награбовані неповнолітніми речі; - дорослі втягували неповнолітніх у жебрацтво, пянство, азартні ігри, вживання наркотичних речовин. Ознаки скоєння злочину неповнолітніми, що виявляються при огляді місця події: - сліди, що свідчать про нелогічність окремих дій злочинців (надлишкові, що не викликані необхідністю порушення обстановки місця події, безглузді знищеня чи пошкодження окремих предметів); - невеликі розміри слідів злочинців (рук, ніх, зубів, отвори у перешкоді); - при майнових злочинах – характер викраденого (фото-, відео-, радіоапаратура, магнітофони, відповідні деталі, мотоцикли, авторчки і т.

п.); - викрадення порівняно некоштовних речей, коли більш цінні залишаються; - сліди, що свідчать про те, що злочинці на місці події їли солодощі. Типові ситуації та дії слідчого на першочерговому етапі розслідування: 1) Потерпілі та свідки називають конкретних підозрюваних: - затримання підозрюваних; - огляд місці події; - особистий общук підозрюваних; - допит підозрюваних; - обшук за місцем проживання, навчання чи роботи; - допит свідків; - призщначення судових експертиз; - представлення для впізнання. 2) Обстановка місці події, сліди та інші дані свідчать про те, що злочин скоєно неповнолітнім: - допит заявника; - огляд місці події; - допит потерпілого; - допит свідків; - призщначення судових експертиз; - доручення органам дізнання проваження ОРЗ.

Умовний перелік запитань, що вирішуються судово-медичною експертизою: - який ступінь розумового розвитку непонолітнього (з урахуванням віку); - якщо в розумовому розвитку непонолітнього є відхиленя від рівня, нормального для даного віку, яких характерцих відхилень; - які причини цих відхилень; чи не є вони результатом психічної хвороби (в тому числі перенесеног раніш); якого саме; - чи міг неповнолітній правильно сприйняти ті чи інші конкретні обставини і точно викласти їх у своїх показаннях; - чи міх непонолітній повністю усвідомити значення своїх дій (чи дій, скоєних по відношенню до нього); - чи міг непонолітній повністю керуватисвоїми вчинками.

71. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

Кримінальна справа за фактом незаконного обігу наркотичних засобів або психотропних речовин може бути порушена тільки у випадку виявлення і вилучення в конкретної особи речовини, що після проведення кількісного і якісного дослідження буде в попередньому порядку визнана наркотиком. Тому від повідно до адміністративного законодавства України працівники органів внутрішніх справ проводять огляд транспортних засобів, особистий огляд водіїв і пасажирів, їх речей і вантажів, а також пішоходів, вилучаючи виявлені наркотичні засоби, пристрої для їх вживання і сировину, що містить наркотики. Слідчі дії: 1. Огляд місця події. При розслідуванні справ аналізованої категорії місцем події може бути: 1) у справах про розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжки або розбійницького нападу: квартира або будинок приватної особи, а також установи й організації (аптеки, лікарні, фармацевтичні підприємства, склади та ін.); 2) у справах про незаконне виготовлення, переробку, придбання, зберігання, збут наркотичних засобів, організацію та утримання кубла, схиляння до вживання наркотичних засобів: різні приміщення (квартира, кімната в комунальній квартирі, літня кухня, сарай, гараж, лазня, погріб, горище, підвали, кинуті будинки, помешкання підпільної лабораторії та ін.); 3) у справах про незаконне перевезення і пересилку наркотичних засобів: транспортні засоби, установи транспорту і зв'язку (автомобілі, купе залізничних вагонів, багажні відділення, відділення зв'язку та ін.); 4) у справах про посів або вирощування заборонених до обробітку культур: ділянки місцевості та місця зростання рослин, що містять наркотики, або плантації цих культур (поля, присадибні ділянки, лісові галявини, пустирі, береги рік і каналів та ін.). У будь-якому випадку огляду підлягає також територія, що примикає до місця події (під'їзні дороги, стежини, ділянки місцевості, сходові клітини та ін.). Об'єктами пошуку й огляду у справах про незаконне виготовлення, переробку, придбання, зберігання, збут наркотиків, організацію й утримання кубла, схилянню до вживання наркотичних засобів є: а) наркотичні засоби — фармацевтичні препарати в ампулах, у вигляді таблеток, порошку, настойок, позначених фабричним маркуванням або без такого; б) наркотичні засоби кустарного виготовлення — в основному марихуана, гашиш, гашишна олія, настойка макової соломки; в) наркотичні засоби, виготовлені в обладнаних належним чином підпільних лабораторіях, наприклад, кокаїн, героїн, ЛСД та ін.; г) використана для виготовлення наркотичних засобів сировина. Все фіксується у протоколі.

2. Оглад наркотичних засобів, одягу і взуття, вилучених у підозрюваного. Оглядаючи наркотики, слідчий повинен у першу чергу вжити заходів до відшукання, фіксації і вилучення за допомогою спеціаліста слідів пальців рук на пакувальному матеріалі, а у разі вилучення наркотиків синтетичного походження — на ампулах або пляшечках. Якщо необхідно негайно визначити вид вилученої речовини, частина її під час огляду може бути піддана експрес-аналізу за допомогою спеціальних пол ітестів. У цьому випадку в протоколі огляду підлягає відображенню точна кількість використаної речовини, хід і результати аналізу. 3. Обшук. Підчас обшуку виявленню і вилученню підлягають: 1) наркотичні речовини, психотропні засоби, рослини, що містять наркотики (їх сліди і частки); 2) різні предмети (посуд, м'ясорубки), пакувальний матеріал (клейонка, целофанова або поліетиленова плівка, фармупаковки, мішки, торби) із залишеними частками наркотичних засобів; 3) одяг, на якому могли залишитися частки наркотику; ваги і гирки, що могли бути використані для зважування наркотику, що збувається, або скупленого; 4) ватні та марлеві тампони зі слідами соку і специфічним запахом маку; 5) пристрої для виготовлення гашишу й анаші (сітка, мішечки, прес, капронові панчохи); речовини, використовувані для виготовлення наркотиків (ацетон, бензин, застосовувані для одержання гашишу); 6) марганцівка, оцет, використовувані для одержання ефедрона; 7) пристрої для вживання наркотиків (шприци, голки, спеціальні трубки, піпетки); 8) інші предмети або сліди, що свідчать про споживання наркотику (залишки у трубках для паління, недопалки, порожні пляшечки, упакування від лікарських препаратів, що містять наркотичні речовини);

4. Допит підозрюваного. Предмет і тактика допиту підозрюваного залежить від його ролі в незаконному обігу наркотичних засобів і характеру інших пов'язаних із ним злочинів. 5. Допит свідків. При розслідуванні злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, як свідки виступають: 1) очевидці затримання «на гарячому»; 2) особи, які повідомили про підпільну лабораторію; 3) технічний персонал установи, підприємства, що звернув увагу на специфічний запах у приміщенні, наявність незвичного сміття у виробничому приміщенні, коморах, складських приміщеннях; 4) особи, які виявили розкрадання названих об'єктів; 5) свідки вимагання, яким стало про нього відомо від потерпілого або винного; 6) працівники комунальних служб, які звернули увагу на підвищену витрату електроенергії, газу, специфічний характер вивезеного сміття і тари; 7) споживачі наркотиків і психотропних речовин, відвідувачі кубел та їх обслуговуючий персонал; 8) родичі, знайомі підозрюваних; 9) свідки, які є наркоманами; 10) співробітники прикордонної служби, митниці, оперативні працівники. 6. Освідування. При проведенні освідування встановлюється: 1) чи є на затриманому, його одязі сліди злочину: частки наркотичних засобів, лікарських препаратів, що містять наркотики, речі й предмети, що зберегли їх залишки, шприци, викривальні записи тощо; 2) чи є в цієї особи ознаки вживання наркотиків, психотропних речовин: сліди ін'єкцій у вигляді дрібних крапок, а також виразки або нариви на кінцівках, передпліччях, плечах, між пальцями рук (наркомани рідко дотримуються правил асептики, як правило, не кип'ятять шприци), а також ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, за необхідності в протоколі відображається наявність на оглядуваному ушкоджень і його особливі прикмети. 7. Призначення судових експертиз. При розслідуванні злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, за результатами огляду місця події можуть бути призначені експертиза наркотичних засобів, судово-фармакологічна, агротехнічна, судово-ботанічна, хіміко-технологічна, медико-наркологічна, судово-психіатрична та ін.

72. Методика розслідування податкових злочинів.

Приводами до порушення кримінальних справ за ст. 198 КК РФ, як правило, служать повідомлення контролюючих органів ФНС Росії, які, згідно з відомчими вказівками, в 3-денний термін з дня прийняття рішення за актом податкової перевірки громадянина повинні направити матеріали про порушення податкового законодавства до правоохоронних органів.

До таких матеріалів відносяться:

1.  &nbsp Письмове повідомлення про факти приховування доходів (прибутку) або інших об'єктів оподаткування, підписана керівником ФПС Росії.

2. Акт перевірки дотримання податкового законодавства і рішення по ньому керівника ФНС Росії з додатком справжніх бухгалтерських документів, що підтверджують факт приховування доходів, постанову про вилучення документів та протокол вилучення.

3. Роз'яснення платнику податку її права представляти письмові заперечення на акт перевірки та результати її розгляду.

4. Письмові заперечення або пояснення громадянина з приводу виявлених порушень.

Слідчий зобов'язаний довести, що винуватець громадянин знав дійсний обсяг свого доходу, однак у декларації вказав спотворені дані з наміром ухилитися від сплати прибуткового податку.

Ретельній перевірці підлягають особисті витрати громадянина та членів його сім'ї. Досить нескладно встановити витрати на закордонні подорожі, великі покупки за допомогою кредитної картки, оплату приватних шкіл, плавальних басейнів, навчання в університеті або академії, на придбання коштовностей, антикваріату, хутра, творів мистецтва. Про них можуть знати друзі, знайомі, родичі, основні клієнти, партнери, банкіри, сусіди, як і про наявність кредитної карти або кількох таких карт. Названі витрати зазвичай не афішуються, тому інформація про них дуже цінна при визначенні рівня витрат податкового злочинця.

Останні теж по можливості допитуються за обставинами розслідуваної злочину.

Потрібно уточнити, чи є у підозрюваного фінансові інтереси в інших підприємствах і організаціях, отримати інформацію про рахунки і позики, що підлягають оплаті, а також про інші позикових коштах і про те, хто є основними замовниками та постачальниками, де вони розташовуються. Надзвичайно корисні дані про характер та особливості підприємницької діяльності, особистих банківських рахунках, причому як про відкритих, так і закритих в межах Російської Федерації та в закордонних банках у національній або іноземній валюті. З'ясовується також, які цінні папери (акції, облігації, векселі, інші зобов'язання) є у підозрюваного або в інших осіб на його ім'я.

Призначення і виробництво судових експертиз. При розслідуванні податкових злочинів частіше за інших призначаються експертизи, спрямовані на з'ясування істинного змісту бухгалтерської документації. Без спеціального аналізу виявлених фактів неможливо довести провину суб'єктів, які скоїли ці злочини. У випадках, коли викладені в акті податкової перевірки висновки викликають у слідчого сумніви або для їх аналізу необхідні спеціальні знання, у кримінальних справах проводиться судово-бухгалтерська або судово-економічна експертиза.

Судово-бухгалтерська експертиза допомагає у вирішенні питань про недоліки ведення бухгалтерського обліку, встановлення кількості виготовленої та (або) реалізованої продукції, обставини, що стосуються виявлених недостач або надлишків, повноти проведеної ревізії, визначення завданої державі матеріальної шкоди, відповідальних осіб та ін

Судово-економічна експертиза дозволяє оцінити правильність планування і відображення планових показників у державній звітності, законність утворення і використання грошових фондів і кредитів, економічну обгрунтованість укладення договорів, ціноутворення, визначення витрат виробництва і т.п.

Судово-товарознавча експертиза визначає якісні і кількісні характеристики, спосіб і час виготовлення продукції, її відповідність зразкам, вимогам стандартів, технічних умов, а також відповідність пропонованим вимогам маркування, пакування, транспортування та умов зберігання.

Криміналістична експертиза документів досліджує рукописні тексти, підписи, факсиміле, машинописні та принтерні тексти, відбитки печаток і штампів. Комплексні дослідження допомагають перевірити комп'ютерні програми, встановити їх відповідність (невідповідність) чинним правилам організації бухгалтерського обліку та звітності. Останніми роками особливої актуальності набула проблема криміналістичного дослідження документів, виготовлених за допомогою копіювальних апаратів типу ксерокс, Кенон та ін

Дата добавления: 2015-06-04