В. Оцінка легеневої перфузії і

С. Оцінка ефективності газообміну.

З цією метою проводять газоаналіз повітря, яке видихається пацієнтом, визначення дифузійної здатності легень та визначення вмісту О₂ та СО₂в артеріальній крові.

Газоаналіз видихуваного повітря та оцінка дифузійної здатності легень (DL) потребують відповідної складної апаратури, яка є тільки у спеціалізованих центрах і тому використовуються рідко. Оцінка дифузійної здатності особливо має велике діагностичне значення при дифузних ураженнях легень (альвеоліти, муковісцидоз, пневмоконіози).

Інтегральним показником, що відображає функцію зовнішнього дихання є газовий аналіз артеріальної крові. Насьогодні найчастіше використовуються безкровні методи визначення вмісту О₂ та СО₂ у артеріальній крові за допомогою датчика, який на певний час (10 хвилин) фіксується на поверхні тіла, а далі результат висвічується на табло. Цей метод дає певну похибку, але завдяки зручності широко використовується не тільки в пульмонології, але і в інтенсивній терапії.

Основні напрями лікування хвороб органів дихання (ХОД).

1. Оскільки основна функція ОД – це дихання, транспорт повітря, утилізація кисню та елімінація надлишку СО2, то основний напрям – забезпечення нормальної роботи, прохідності дихальних шляхів, у т.ч. дренаж носових ходів, трахеї, бронхів, відновлення захисних бар’єрів у верхніх відділах дихальної системи тощо:

а) для носа: адреноміметики, гормони (місцево - краплі, спреї);

б) для нижчих відділів: мукорегулятори, бронхолітики; гормони (засоби для перорального, інгаляційного, парентерального прийому).

2. Другий напрям тісно пов’язаний з першим – це боротьба з явищами в ОД запального, а також алергічного генезу, зменшення явищ тканинної гіпоксії: антиінфекційні протизапальні препарати (антибіотики,сульфаніламіди тощо), гормони, десенсибілізуючі засоби (для перорального, інгаляційного, парентерального прийому).

3. Корекція порушень імунітету, особливо антиінфекційного захисту – при хронічних рецидивуючих інфекційних та інфекційно-алергічних процесах: імунотропні препарати.

4. Лікування супутніх порушень:

а) жарознижуючі, потогінні, десенсибілізуючі, дезінтоксикаційні засоби;

б) профільне лікування порушень з боку статевої сфери, наднирників;

в) заспокійливі та інші коректори нервової діяльності;

г) кардіотоніки та інші препарати, направлені на нормалізацію діяльності серцево-судинної системи;

д) боротьба з проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;

е) полівітамінні, полімікроелементні препарати тощо.

Дата добавления: 2015-07-02