Поняття договору ренти та його юридична характеристика

План.

1. Поняття договору та його юридична характеристика.

2. Види договору ренти.

3. Сторони договору ренти.

4. Порядок укладення договору ренти.

5. Зміст договору ренти.

6. Виконання договору ренти.

7. Забезпечення виконання договору ренти.

8. Припинення договору ренти.

9. Відповідальність сторін у договорі ренти.

Нормативні акти: ЦК України Глава 56. СК України.

Література: Апанасюк М.П. Походження договору ренти // Вісник Університету внутрішніх справ. (Спецвипуск). - 2000. - С.191-194; Апанасюк М.П. Місце договору ренти в системі цивільно-правових договорів // Право і безпека. - 2004/3’1. - С.35-39; Апанасюк М.П. Особливості правового врегулювання договору безстрокової ренти в новому Цивільному кодексі України // Юрист України. - 2004. - № 4. - С.55-57; Апанасюк М.П. Юридична природа права на ренту // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - № 27 - С.331-335; В.С. Ем. Договор ренты. // Законодательство. 1999. № 5.; М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. Договорное право. М., 2000. Кн. 2.

Ключові слова: рента, договір ренти, одержувач ренти, платник ренти.

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або іншого надання (ст. 731 ЦК).

Договір ренти є реальним договором, оскільки для його укладення обов’язковою є передача майна. Як правило він є одностороннім, через те що правом вимоги ренти в ньому наділений одержувач ренти, а обов’язком ренти – платник ренти. Разом із тим договір ренти може бути й двостороннім тоді, коли на одержувача ренти покладається обов’язок прийняти виконання платником ренти умов відмови від договору ренти. Він також є відплатним, оскільки за його умовами взамін передачі майна виплачується рента. Цей договір може бути й безвідплатним, якщо зобов’язання ренти приймається без передачі майна. При відплатності договір ренти є каузальним правочином, так як у ньому прямо виражена причина виплати ренти – передача майна. При безвідплатності – причина виплати ренти є невідомою. Таке зобов’язання ренти носить абстрактний характер. Договір ренти буде взаємним договором тоді, коли підставою майнового надання однієї сторони (платника ренти) виступає зустрічне майнове надання другої сторони (одержувача ренти). Тобто, взаємність договору ренти проявляється в здійсненні виплат ренти взамін передачі майна у власність. Даний договір може й не бути взаємним тоді, коли рента виплачується без попереднього відчуження майна.

Юридична специфіка договору ренти така, що, коли він є взаємним договором він наближається до договорів типу купівля-продаж. Тоді до нього в субсидіарному порядку мають застосовуватись правила про договір купівлі-продажу (п. 2 ст. 734 ЦК). А якщо договір ренти не взаємний він наближається до договорів типу дарування. Тоді до нього в субсидіарному порядку мають застосовуватись правила про договір дарування (п. 2 ст. 734 ЦК). Субсидіарне застосування правил про договори купівлі-продажу й дарування можливе, якщо це не суперечить суті договору ренти.

Коли договір ренти прирівнюється до купівлі-продажу рента в ньому розглядається, як ціна за яку продається майно. А саме, як невизначений еквівалент із ціни майна, оскільки загальний об’єм виплат ренти може бути як більшим, так і меншим за вартість відчуженого під її виплату майна. У даному випадку до договору ренти в субсидіарному порядку застосовуються ті правила про договір купівлі продажу, що стосуються визначення ціни проданого майна (ст. 691 ЦК), оплати товару (ст. 692 ЦК). Коли договір ренти прирівнюється до дарування рента в ньому розглядається, як предмет дару (ст. 718 ЦК). У цьому випадку до договору ренти в субсидіарному порядку застосовуються правила про договір дарування, що стосуються умов дарування (ст. 717 ЦК), його форми (ст. 719 ЦК).

Мета договору ренти полягає в одержанні рентного доходу під відчуження майна у власність. Саме з метою одержування ренти одержувачем ренти здійснюється передача майна у власність платнику ренти, який приймає це майно тільки тому, що замість його ціни він зобов’язується виплачувати ренту. Таке зобов’язання ренти може бути обумовлене як мотивами забезпечення певних потреб сторін договору ренти (наприклад, як із метою забезпечення майбутніх потреб одержувача ренти, так і нав’язане одержувачем ренти з метою одержання лихви).

Договір ренти може бути як строковим, так і безстроковим, оскільки згідно з п. 2 ст. 731 ЦК допускається встановлення обов'язку виплачування ренти безстроково або протягом певного строку. Строковим також варто вважати договір у якому встановлюються виплати ренти на час життя однієї зі сторін договору або третьої особи, яка не є стороною договору. Від строку договору ренти необхідно відрізняти строки окремих рентних платежів. Строк договору ренти - це період часу, впродовж якого існує рентне правовідношення, а строки окремих рентних платежів - це періоди часу, після закінчення яких періодично виконуються окремі частини рентного правовідношення.

Договору ренти властиві наступні ознаки: відсутність еквівалентної ціни, довірчий характер відносин, довготривалість договору, алеаторність.

Відсутність еквівалентної ціни в договорі ренти проявляється в тому, що загальна сума виплат ренти не прив’язується до вартості відчуженого майна. Ця її властивість не надає підстав для визнання договору ренти недійсним за мотивом кабальності.

Довірчий характер відносин, що витікають із договору ренти, полягає в тім, що особи, які бажають його укласти мають завбачливо віднестися до вибору контрагента, оскільки укладається даний договір сьогодні, а виконуватися він буде в майбутньому. Отже сторони договору ренти проявляють підвищений рівень довіри один до одного, яка характерна для фідуціарних правочинів.

Ознака довготривалості договору ренти випливає зі специфіки рентного зобов’язання, яке не передбачає одноразових дій щодо свого виконання. Її наявність безпосередньо залежить від строку, на який укладено договір ренти. Як правило договір ренти укладається на тривалий строк, який обчислюється роками.

Алеаторність договору ренти проявляється в тому, що його сторони не застраховані від можливості понести збитки від його укладення. Алеаторниним з усіх видів договору ренти вважається тільки договір довічної ренти, у якому його строк залежить від тривалості життя людини. У такого роду відносинах жодна зі сторін на перед не знає буде вона у виграші чи програші на момент його припинення.

Дата добавления: 2015-07-02