Складні синтаксичні конструкції

Безсполучникові речення

Поряд із складними реченнями, в граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені складні речення, предикативні частини яких поєднуються без використання сполучників та сполучних слів – це безсполучникові речення, в яких основним засобом поєднання предикативних частин виступає інтонація (+ співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків, порядок розташування частин, паралелізм синтаксичної структури, спільні члени).

Залежно від характеру інтонації, за допомогою якої поєднуються в одне синтаксичне та семантичне ціле предикативні частини, БСР поділяються на 4 основні типи: 1) перелічувальні; 2) протиставні; 3) зумовлені; 4) пояснювальні.

За характером відношень між предикативними частинами БСР поділяються на6

1) БСР з однотипними частинами – речення з перелічувальною та протиставною інтонацією, предикативні частини у них однорідно незалежні, семантично скоординовані, співвідносні з частинами складносурядних речень: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови /Шевч./ Учора це була казка – сьогодні дійсність.

2) БСР з різнотипними частинами – складні реченні неоднорідного складу, предикативні частини яких поєднані зумовленою та пояснювальною інтонацією, а також такими засобами, як порядок розташування частин, співвідношення видочасових та способових форм дієслів-присудків, використання типізованих спеціалізованих лексичних елементів: Зійде сонце – утру сльози, ніхто не побачить /Шевч./, Гаї шумлять – я слухаю. Хмарки біжать – милуюся /Тич./ Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело /Мал./

У мовленні не часто зустрічаються «класичні» складні речення – двочленні, двокомпонентні. Найчастіше у мовленні виступають складні синтаксичні конструкції - багаточленні, багатокомпонентні складні речення, до складу яких входить три і більше предикативних частин, які відповідним чином пов’язані в єдине ціле.

Різновиди ССК: 1) безсполучникові багаточленні речення; 2) складносурядні багаточленні речення; 3) складнопідрядні багаточленні речення; 4) складні багаточленні речення мішаного типу (з різними типами зв’язку). А також період та різні способи передачі чужого мовлення.

Період

Період – розгорнутий вислів, що як своїм змістом, так і інтонаційно чітко розпадається на дві взаємно зрівноважені частини і характеризуються єдністю змісту й інтонації. За своїм складом це звичайно багаточленне речення, хоч зрідка трапляється й ускладнене просте, яке характеризується вичерпною повнотою змісту й гармонійністю синтаксичної структури.

Період – це не окремий структурний тип, а лише різновид існуючих типів речень, який відзначається деякими специфічними ознаками своєї будови й особливою вимовою: його починають читати спокійним голосом, потім голос поступово підвищується, досягаючи кульмінації, а після паузи знову знижується до первісного спокійного тону.

Смислові відношення між частинами періоду ті ж самі, що й між частинами складного речення.

За своєю будовою період найчастіше є багаточленне складнопідрядне речення, що складається з головної і кількох однорідних підрядних частин, які звичайно містяться у першій частині періоду. Характерною ознакою періоду, що складається із складного речення, є членування його на дві частини, як інтонаційно, так і за змістом: перша частина – підвищення, в якій перелічуються окремі явища, зіставляється з другою, заключною частиною, яка містить у собі висновок, узагальнення, наслідок:

Коли весна рожева прилетить і землю всю вбере і заквітчає,

Коли зелений гай ласкаво зашумить і стоголосо заспіває,

Коли весні зрадіє світ увесь і заблищить в щасливій долі,

І ти одна в квітках і травах, в полі десь,

Серед весни, краси і волі

Не зможеш більше серця зупинить,

Що в грудях буде битись, мов шалене,

І скрикнеш, - знай, не долетить

Уже твій крик до мене

/О.Олесь/

В основі періода – складне речення з кількома підрядними умови.

Період може являти собою просте ускладнене речення з однотипними групами однорідних членів у першій частині: Микола Дем’янович побудував собі трохи вище і ближче до шляху нову хату, прекрасну хату на три кімнати з кухнею, з прибудовою, хату на дерев’яній підлозі, під шифером, хату з шахвами і комодами, з холодильником і телевізором – все як у людей. /О.Левада/.

До ССК прилягають і конструкції з чужим мовленням, під якими розуміють різні способи передачі мовлення чи думок якоїсь особи, що включаються в авторську розповідь.

1) форми прямої передачі;

2) форми непрямої передачі.

Складне синтаксичне ціле

Як слово повністю розкриває своє значення тільки у зв’язку з іншими словами, так і речення повніше розкриває свій зміст і своє значення у контексті, у поєднанні з іншими реченнями.

У мовленні речення не виступають ізольовано, а поєднуються за змістом і за допомогою граматичних засобів, утворюючи блоки речень, пов’язаних між собою єдністю думки, теми, а також специфічними засобами зв’язку.

Складне синтаксичне ціле – група взаємопов’язаних за своїм змістом і синтаксичними засобами речень, які виражають у порівнянні з окремими реченнями розвиток думки. ССЦ – це сполучення ряду речень, поєднаних між собою в одне ціле семантико-граматичними відношеннями.

Окремі речення у ССЦ становлять структурно-семантичну єдність. Вони з погляду змісту настільки тісно взаємопов’язані між собою, що взяті окремо, ізольовано мають вигляд, як правило, неповних, незакінчених.

Засоби зв’язку між компонентами ССЦ. Речення, що входять до ССЦ, поєднані між собою насамперед змістом. Крім цього, речення поєднуються за допомогою різних структурних засобів (лексичних, морфологічних, синтаксичних, ритмомелодійних): повторення окремих слів з попереднього речення, вживання особових і вказівних займенників; єдність, співвідношення видочасових і особових форм дієслів-присудків; порядок слів, сполучники з приєднувальним значенням; паралелізм (однотипність) структури речень.

Структурні типи ССЦ. Залежно від способу зв’язку між реченнями, що входять до ССЦ, серед останніх розрізняють два типи: 1) ССЦ з ланцюжковим зв’язком компонентів (послідовний зв’язок між реченнями:); 2) ССЦ з паралельним зв’язком компонентів (використовуються для опису послідовно змінюваних, незалежної одна від одної подій, станів, картин тощо, що відбуваються одночасно). Ці типи зв’язку можуть поєднуватись в межах одного ССЦ.

Дата добавления: 2015-07-02