Форма запису результатів досліджень. Форма запису результатів досліджень Назва показника Умовне позначення показника Числове значення Показання цукрометра х1

Форма запису результатів досліджень

Назва показника	Умовне позначення показника	Числове значення
Показання цукрометра	х1
х
Об'єм, см^3	V1
V
Маса, г	m
Масова частка вологи, %	W

Робота 7.3.4. Визначення ксиліту

Масову частку ксиліту (М₂) у відсотках, виражену в сахарозі, визначають розрахунковим шляхом по різниці між масовою часткою ксиліту, сорбіту та загального цукру, вираженої в сахарозі, і масовою часткою загального цукру і сорбіту, також вираженого в сахарози за формулою:

,

де М – масова частка ксиліту, сорбіту та загального цукру, виражена в сахарозі,%;

М₃ – масова частка загального цукру, виражена в інвертному цукрі,%;

М₁ – масова частка сорбіту, %;

К₁, К₂, К₃ – відповідно коефіцієнти умовного перерахунку загального цукру (К₁), сорбіту (К₂) і ксиліту (К₃) в сахарозу при К₁ = 0,975; К₂ = 0,96%; К₃ = 1,03.

Масову частку ксиліту (М₂) у відсотках в перерахунку на суху речовину обчислюють за формулою:

де W – масова частка вологи в досліджуваному виробі.

Результати паралельних визначень обчислюють до другого десяткового знаку та округляють до першого десяткового знака.

За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів двох паралельних визначень, допустимі розбіжності між якими не повинні перевищувати 1,2 % – в одній лабораторії і 2,5 % – в різних лабораторіях.

Таблиця 7.4

Назва показника	Умовне позначення показника	Числове значення
Масова частка,%	М
М1
М2
М3
Коефіцієнти умовного перерахунку загального цукру	К1
К2
К3
Масова частка вологи, %	W

Робота 7.4. Визначення аспартаму спектрофотометричним методом

Метод заснований на визначенні аспартаму в безалкогольних напоях за допомогою спектрофотометра. Цей метод не може бути використаний для напоїв, що містять амінокислоти і речовини білкової природи.

Температура базового, робочих розчинів аспартаму, буферного розчину, нінгідриного розчину і розчину етилового спирту – (18 ± 2) ºС.

рН розчину нінгидрина – (8,0 ± 0,1) од.

Нінгідриний розчин повинен зберігатися в коричневому скляному посуді в холодильнику. Він може застосовуватися протягом двох тижнів після приготування.

У досліджуваних зразках напою видаляють вуглекислий газ при температурі не вище 20 ºС і фільтрують зразки через фільтр розміром пір не більше 0,5 мкм. 20 см³ профільтрованої проби переносять у мірну колбу місткістю 100 см³ і доводять дистильованою водою до мітки.

У пробірки місткістю 10 см³ переносять по 6 см³ кожного розбавленого зразка і до них додають по 3 см³ нінгідриного розчину.

Пробірки витримують 16 хв у киплячій бані, потім зa 20 хв охолоджують до 20 ºС, після чого з кожної пробірки в окрему пробірку переносять по 3 см³ розчину, до якого потім додають по 5 см³ розчину етилового спирту об'ємною часткою 60 %.

Оптичні щільності розчинів досліджуваних, зразків визначають у порівнянні з нульовою пробою на спектрофотометрі при довжині хвилі 570 нм у кюветі товщиною 10 мм або на ФЕК при довжині хвилі 582 нм (фільтр № 6).

Концентрацію аспартама в розбавлених зразках досліджуваного напою визначають за оптичними щильностями зразків, інтерпольованими по грануйованому графіку.

Концентрацію аспартама с, мг/100 см³, в напої визначають за формулою:

де с _р – концентрація аспартама в розбавлених зразках, мг/100 см³;

k – ступінь розведення, становить 5.

Обчислення проводять до другого десяткового знака. За остаточний результат випробування приймають середньоарифметичне результатів двох паралельних визначень. Остаточний результат округлюють до першого десяткового знака.

Відносна допустима розбіжність між результатами двох паралельних визначень при довірчій ймовірності P=0,95 не повинно перевищувати 10%.

Збіжність методики дорівнює 3,7 мг/100 см³ напою.

Відтворюваність методики, дорівнює 8,5 мг/100 см³ напою.

Таблиця 7.5

Дата добавления: 2017-01-14