Інструкція по техніці безпеки при проведенні фізіологічних дослідженнь

І.П. Павлов

Курс “Фізіологія людини та тварин” є фундаментальним для спеціаліста-біолога. Знання про нормальне функціонування клітин, тканин, органів, систем органів та організму в цілому, як найскладнішої функціональної системи, є основою для формування наукового світогляду майбутнього викладача або науковця.

Фізіологія людини та тварин містить у собі дослідження різних систем та органів організму, що визначається тенденцією у сучасній науці до інтеграції вузьких спеціальностей, що вивчають перебіг фізіологічних процесів.

Даний посібник сформований у відповідності до програми з курсу “Фізіологія людини та тварин” та включає в себе: тематику та плани лекційних занять, лабораторний практикум для денної, заочної та екстернатної форми навчання, питання для самостійної підготовки студентів, тематику курсових робіт та рекомендовану літературу для курсу. Також надаються не тільки ґрунтовні методики виконання експериментів, а і теоретичні основи фізіологічних явищ, що вивчаються.

Методичні рекомендації адресовані викладачам, студентам, магістрам та аспірантам відповідних спеціальностей.

З повагою,

колектив авторів.

ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Лекція 1.

Тема. Вступ до фізіології людини та тварин. (2 години).

План.

1. Історія розвитку фізіології людини та тварин.

1.1. Емпіричний період розвитку знань про життедіяльність організму.

1.2 Період становлення фізіології як самостійної науки.

1.3.Фізіологія людини та тварин на сучасному рівні.

2. Предмет та об’єкт фізіології як науки.

3. Основні розділи фізіології людини та тварин та її зв’язок з іншими науками.

4. Методи фізіологічних досліджень.

5. Організм, рівні його організації.

Лекція 2.

Тема. Фізіологія збудження. (2 години).

План.

1. Поняття подразнення та подразливості, збудження та збудливості.

2. Класифікація подразників.

3. Особливості збудливих тканин.

4. Методи вивчення збудливих клітин.

Лекція 3.

Тема. Електричні явища на клітинній мембрані. (2 години).

План.

1. Будова та основні властивості клітинної мембрани та іонних каналів.

2. Трансмембранні токи речовин.

3. Мембранний потенціал.

4. Потенціал дії.

Лекція 4.

Тема. Закони подразнення. (2 години).

План.

1. Закони подразнення.

1.1. Закон сили.

1.2. Закон тривалості.

1.3. Закон градієнту.

2. Біоелектричні явища.

Лекція 5.

Тема. Види збудження. (2 години).

План.

1. Характеристика місцевого збудження.

2. Характеристика збудження, що поширюється.

3. Зміни збудливості під час збудження.

4. Лабільність, песімум, парабіоз.

Лекція 6 - 7.

Тема. Фізіологія м’язів. (4 години).

План.

1. Структура та іннервація різних видів м’язової тканини.

2. Механізм м’язового збудження.

3. Структура саркомера та механізм скорочення м’язового волокна.

4. Поодиноке скорочення та тетанус.

5. Механіка м’язів.

6. Енергетика м’язів.

Лекція 8.

Тема. Фізіологія синапсу. (2 години).

План.

1. Види та будова синапсів.

2. Механізм передачі збудження у хімічному синапсі.

3. Виникнення збуджуючого та гальмуючого післясинаптичних потенціалів.

4. Види взаємодії між синапсами.

5. Класифікація медіаторів.

Лекція 9.

Тема. Фізіологія нейрона. (2 години).

План.

1. Функції та загальний принцип будови нервової системи.

2. Нейрон, його будова та функції.

3. Порівняльна характеристика нерва та нервового волокна.

4. Закони проведення збудження у нервових волокнах.

Лекція 10.

Тема. Властивості нервових центрів. (2 години).

План.

1. Загальні властивості нервових центрів:односторонність проведення збудження; іррадіація, сумація збудження; наявність синаптичної затримки; висока втомлюваність; пластичність; конвергенція та дивергенція; тонічна фонова активність; інтеграція; домінанта; цефалізація; трансформація ритму; посттетанічна потенціація; післядія.

2. Порівняльна характеристика нервового центру та нервового волокна.

Лекція 11.

Тема. Гальмування у нервовій системі. (2 години).

План.

1. Види гальмування.

2. Механізм гальмування.

3. Гальмівні нейрони та медіатори.

Лекція 12 - 15.

Тема. Фізіологія ЦНС. (8 годин).

План.

1. Провідникова та рефлекторна функції спинного мозку.

2. Функції довгастого мозку.

3. Морфофункціональна організація заднього мозку.

4. Будова та функції середнього мозку.

5. Значення ретикулярної формації як інтегративного утворення.

6. Роль проміжного мозку у регуляції гомеостазу.

7. Базальні ганглії та їх функції.

8. Структури та функції лімбічної системи.

9. Морфофункціональна організація кори великих півкуль головного мозку.

Лекція 16 - 17.

Тема. Фізіологія автономної (вегетативної) нервової системи. (4 години).

План.

1. Функціональна структура автономної нервової системи.

1.1. Симпатична частина.

1.2. Парасимпатична частина.

1.3. Метасимпатична нервова система.

2. Порівняльна характеристика автономної та соматичної іннервації.

3. Вплив автономної нервової системи на функції тканин та органів.

Лекція 18.

Тема. Інтегративна діяльність нервової системи. (2 годин).

План.

1. Класифікація рефлексів.

2. Принцип зворотнього зв’язку.

3. Акцептор дії.

4. Домінанта та умовний рефлекс.

5. Вищі інтегративні системи мозку.

Лекція 19.

Тема. Фізіологія сенсорних систем. (2 годин).

План.

1. Загальна характеристика аналізаторів.

2. Класифікація рецепторів.

3. Процес передачі інформації, рецепторний потенціал.

4. Адаптація рецепторів.

5. Сенсорне кодування.

Лекція 20.

Тема. Фізіологія зорового аналізатора. (4 години).

План.

1. Будова та функції ока.

2. Організація та механізми фоторецепції.

3. Провідникова система зорового аналізатора.

4. Теорії кольорового зору.

5. Аномалії рефракції ока та світлосприйняття.

Лекція 21.

Тема. Фізіологія слухового аналізатора. (4 години).

План.

1. Будова та функції вуха.

2. Механізм сприйняття звуків різної висоти, теорії слуху.

3. Електричні явища в равлику.

4. Провідникова система слухового аналізатора..

5. Аномалії звукосприйняття.

Лекція 24 - 25.

Тема. Сомато-вісцеральна сенсорна система. (4 години).

План.

1. Види та функції пропріорецепторів шкіри.

2. Кодування сенсорної інформації у механорецепторах.

3. Класифікація та функції терморецепторів.

4. Вісцеральна чутливість.

5. Типи пропріорецепції.

6. Функціональний та анатомічний огляд центральної сомато-сенсорної системи.

7. Ноціцепція та біль.

Лекція 26.

Тема. Гормональна регуляція фізіологічних функцій. (2 години).

План.

1. Принципи гормональної регуляції.

2. Утворення, секреція та механізм дії гормонів.

3. Взаємозв’язок нервової та гуморальної регуляції

Лекція 27 - 29.

Тема. Залози внутрішньої секреції. (6 годин).

План.

1. Гіпоталамо-гіпофізарна система.

1.1. Роль гипоталамусу у регуляції фізіологічних функцій.

1.2. Гіпофіз, порушення функцій.

2. Фізіологічне значення епіфізу.

3. Будова та функції щитоподібної залози.

4. Функції гормонів паращитоподібних залоз.

5. Наднирники, особливості будови та функціонування.

6. Функції підшлункової залози.

7. Ендокринні функції статевих залоз.

8. Інші органи, які виділяють гормони.

1. Дотримання вимог інструкції обов'язкове для студентів та викладачів

2. Перебування сторонніх осіб у кабінеті у момент проведення експерименту можливе тільки з дозволу викладача.

3. Під час заняття студенти повинні бути в білих халатах.

4. До проведення лабораторної роботи студент допускається у разі здачі теоретичної частини даної теми.

5. При проведенні роботи забороняється використовувати прилади, які вийшли з ладу або мають пошкодження, а також прилади, що не мають прямого відношення до виконуваної роботи. При використанні конкретного приладу слід дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ним.

6. У лабораторії категорично забороняється: вживати їжу, захаращувати проходи особистими речами, виносити будь-які реактиви та обладнання.

7. При травмуванні (порізи, опіки), а також при поганому самопочутті студенти повинні негайно сповістити про це викладача або лаборанта.

8. Забороняється виливати в каналізацію робочі розчини та органічні рідини, вони повинні зливатись у призначений спеціально для цього посуд. Використані препарати та рештки піддослідних тварин (при гострих дослідах) прибираються у спеціально відведені місця.

9. Черговий повинен отримати у лаборанта реактиви та обладнання та підготувати лабораторію до заняття.

10. Після закінчення експерименту проводиться прибирання робочих місць.

11. При виникненні у лабораторії під час заняття аварійної ситуації (пожежа, сторонні запахи, аварії водогону, тощо) не допускати паніки і дотримуватись вказівок викладача.

Дата добавления: 2017-01-14