II. Навчальні цілі заняття. Бронхіальна астма – актуальна проблема практичної охорони здоров´я України

I. Актуальність теми

Бронхіальна астма – актуальна проблема практичної охорони здоров´я України. Результати великих епідеміологічних досліджень останього часу показали наявність суттєвих змін у структурі захворюваності та смертності населення. Статистика засвідчує щорічне зростання поширеності і захворюваністі на хронічні захворювання органів дихання (ХЗД). Незважаючи на певні успіхи у лікуванні БА, у більшості індустріальних країн ця патологія залишається серед найважливіших причин захворюваності у працездатному віці.

Тому профілактичні та терапевтичні заходи повинні застосовуватися, у першу чергу, у пацієнтів з високим ризиком виникнення БА.

Найбільш виражений позитивний вплив на результати лікування БА в останні роки мало вдосконалення алгоритмів лікування, спрямованих на відновлення бронхіальної прохідності, порушення якої зумовлюють ускладнення.

Вищенаведені дані обумовлюють важливість та актуальність вивчення етіології, ключових ланок патогенезу, типових та атипових клінічних проявів, протоколів діагностики БА з метою оптимізації лікарської тактики налаштованої на раннє виявлення та адекватне лікування хворих на БА.

(з вказівкою рівня засвоєння, що планується)

II.1 Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1

– про місце БА в структурі ХЗД, поширеність у різних вікових та етнічних групах;

– про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення ускладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих на БА;

– про історію наукового вивчення БА та внесок вітчизняних вчених;

II.2 Студент повинен знати (засвоїти): α2

– етіологію БА;

– ключові ланки патогенезу БА;

– клінічну класифікацію БА;

– типові клінічні прояви БА;

– лабораторну та інструментальну діагностику БА;

– ускладнення БА;

– принципи лікування БА

II.3 Студент повинен оволодіти:

Навичками: α3

– збирання скарг та анамнезу захворювання;

– обстеження хворого на БА та виявлення основних симптомів і синдромів;

– сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

– визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно протоколам діагностики БА);

Вміннями: α3

– інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;

– провести диференційну діагностику з інфарктом міокарда з серцевою астмою, тромбоемболією легеневої артерії, ХОЗЛ, істерією та іншими клінічними станами, що супроводжуються задишкою;

– надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на БА, враховуючи стадію захворювання, важкість стану та супутню патологію;

– скласти план лікування хворого на БА (згідно протоколам лікування БА) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

– надати невідкладну допомогу у екстремальних ситуаціях та невідкладних станах.

III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі)

– студент повинен навчитись дотримуватися правил поведінки, принципів лікарської етики та деонтології біля ліжка хворого на БА;

– оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з пацієнтом та його родиною;

– засвоїти почуття професійної відповідальності за своєчасність та адекватність надання кваліфікованої медичної допомоги;

–

IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1	2	3
1. Попередні (забезпечуючи)
Нормальна анатомія	Будову дихальної системи людини, її кровопостачання та інервацію
Гістологія	Будову бронхіальної стінки, альвеол
Нормальна фізіологія	Фізіологію дихальної системи в нормі, фазову структуру дихального циклу, нормативні показники лабораторних та інструментальних методів дослідження, їхнє значення	Оцінити дані лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта
Патологічна фізіологія	Ключові ланки патогенезу БА
Патологічна анатомія	Морфологічні особливості розвитку та перебігу БА	Аналізувати та інтерпретувати дані клінічного обстеження та додаткових методів обстеження хворого
Фармакологія	Фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні ефекти медикаментозних препаратів, які застосовуються при лікуванні хворих на БА	Призначити лікування, в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, періоду захворювання. Означити оптимальний режим прийому та дози препаратів. Виписати рецепти.
Пропедевтика внутрішніх хвороб	Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого	Зібрати скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, виявити основні фактори ризику БА, провести об’єктивне обстеження хворого по органах і системах, виявити клінічні ознаки БА, інтерпретувати дані додаткових лабораторних та інструментальних досліджень
Променева діагностика	Нормативні показники оглядової рентгенографії органів грудної порожнини, пульмоноангіографії, сцинтіграфії та патологічні ознаки при БА, ТЕЛА та ін.	Інтерпретувати дані оглядової рентгенографії органів грудної порожнини та сцінтіпульмоангіографії
2. Наступні (забезпечувані)
Невідкладна кардіологія	Фактори ризику та клінічні прояви невідкладних станів у хворих на БА: астматичний статус, набряк легенів, зупинка дихання	Надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах у хворих на БА: астматичний статус, набряк легенів, зупинка дихання
Госпітальна терапія	Клінічні прояви ускладнень та атипових форм БА, тактика лікування	Визначати клінічні прояви ускладнень та атипових форм БА, вміти призначити лікування
3. Внутрішньопредметна інтеграція
ХОЗЛ	Клінічні прояви ХОЗЛ	Встановлювати характерні клінічні ознаки ХОЗЛ та проводити диференційну діагностику з проявами БА
ТЕЛА	Клінічні ознаки ТЕЛА	Виявляти патогномонічні клінічні ознаки ТЕЛА та проводити диференційну діагностику з симптомами БА
Істерична астма	Клінічні ознаки істерічної астми	Впізнавати клінічні ознаки істерії та проводити диференційну діагностику з симптомами БА
Серцева астма	Клінічні ознаки серцевої астми	Впізнавати клінічні ознаки серцевої астми та проводити диференційну діагностику з симптомами БА
Токсична астма	Клінічні ознаки токсичної астми	Впізнавати клінічні ознаки токсичної астми та проводити диференційну діагностику з симптомами БА

V. Зміст теми заняття

Бронхіальна астма

Етіологія

Генетична схильність

Атопія

Гіперреактивність бронхів

Домашні алергени

Зовнішні алергени

Професійна сенсибілізація

Паління тютюну

Повітряні полютанти

Респіраторні інфекції

Вади в дієті

Деякі ліки

Ожиріння

Патогенез

Хронічне запалення ДШ з участю вели­кої кількості клітин (еозинофіли, опаси­сті клітини, Т-лімфоцити, макрофаги) та медіаторів запалення. Поява гіперреактивності бронхів (спеціфічної та неспеціфічної), бронхіальної обструкції та респіраторних синдромів -рецидивуючих нападів ядухи, кашлю, особливо вночі

4 форми бронхіальної обструкції – гостра бронхоконстрікція, набряк стінки бронха, хронічна обтурація, ремодулювання бронхів

Зворотність перших 3-х форм бронхо-обстру­кції (спонтанна або під впливом терапії) та незворотність останьої – ремодулювання бронхів

Поява емфі­земи легенів. Розвиток легене­вого серця та ін­ших позалегене­вих ускладнень

Діагнос-тика

Епізодичне свистяче дихання з утрудненням на видосі

Кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні

Епізодичні свистячі хрипи в легенях

Повторна „скутість” грудної клітини

Симптоми погіршуються вночі і пробуджують хворого

Симптоми виникають та погіршуються при: фізичному навантаженні, вірусній інфекції, впливі алергенів, палінні, перепаді зовнішньої температури, сильних емоціях, дії хімічних аерозолів, прийомі НСПЗЛ, бета-блокаторів та ін.

Порушення показників зовнішнього дихання: зменшення ПОШвид та ОФВ1, збільшення добової варіабельності ПОШвид та ОФВ1, висока зворотність іх (підвищення понад 15% в фармакологічних пробах)

В анамнезі алергія, екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань, позитивні шкіряні проби з алергенами, підвищений рівень загального та спеціфічного IgE

Гіперреактивність бронхів- позитивні провокаційні тести: -з гістаміном, -з алергенами та інгаляційними хімічними сполуками, -з фізичним навантаженням

Обов’язкові методи обстеження

Додаткові лабораторні методи обстеження

Додаткові лабораторні методи обстеження

Скарги, Анамнез, Огляд, Пальпація, Перкусія, Аускультація

Загальні аналізи крові та сечі, дослідження ФЗД (ПОШвид, ОФВ1), насичення крові О2 та СО2, електроліти крові, коагулограма

Ro-графія ОГК,, пульмосцінтіграфія, пульмоангіографія, ЕКГ, ЕхоКС

Класифікація

Ступені:

№1-інтермітуюча БА

№2- легка персистуюча БА

№3- сердньої важкості персистуюча БА

№4- важка персистуюча БА

Загострення БА (ступені важкості):

І- легкий

ІІ-середньоважкий

ІІІ-важкий

IV- загроза зупинки дихання

Лікування

Немедикаментозне

Фармакотерапія БА

Режим, Дієта

Β2-агоністи короткої та пролонгованої дії

Інгаляційні глюкокортикостероїди

Теофіліни

Модіфікатори лейкотриєнів

Кромони

Холінолітики

Комбіновані засоби

Дата добавления: 2017-01-14