Рекомендації щодо управління чутками

– Усувайте причини появи чуток – Звертайте особливу увагу на протидію серйозним чуткам – При спростуванні чуток використовуйте факти – Починайте протидіяти чуткам якомога раніше – Приділяйте особливу увагу особистому поданню фактів, а якщо це необхідно, то й у письмовому вигляді – Наводьте факти з надійних джерел – Не переказуйте чутки при їх спростуванні – Не відмовляйтесь від допомоги неформальних лідерів, якщо вони мають бажання до співробітництва – Прислухайтеся до всіх чуток, щоб зрозуміти, що вони можуть означати

Контрольні запитання

1. Що таке комунікативний процес та які його головні функції в організації?

2. Які рівні комунікації в організації вам відомі?

3. Назвіть основні елементи невербальної комунікації.

4. Що слід віднести до неформальних каналів комунікації в організації?

5. Визначте головні причини поганої комунікації в організації.

6. Які ви знаєте моделі комунікаційних мереж в організації? Зіставте їх.

7. Які комунікативні бар’єри перешкоджають вашому спілкуван­ню з викладачами?

8. Як керівнику правильно поводитися з підлеглими?

9. Дайте характеристику головних критеріїв класифікації типів ділових співрозмовників.

10. Як управляти чутками в організації?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. Яким чином зворотний зв’язок допомагає менеджеру впливати на організаційну поведінку? Дослідіть, як це відбувається у вашій організації.

2. Проаналізуйте зміст основних функцій комунікації в орга­нізації. Доведіть свою відповідь на прикладі конкретних ситуацій.

3. Яким чином ефективна комунікація сприяє підсиленню моти­вації потрібної поведінки? Проаналізуйте механізм такого впливу на конкретному прикладі.

4. Пригадайте ситуацію, в якій ви потерпіли фіаско в комуніка­ціях або вони були неефективними. Проаналізуйте причини цього.

5. Проаналізуйте свої навички невербального спілкування. Чи є серед ваших невербальних сигналів такі, що можуть бути неправильно зрозумілі адресатом?

6. Наведіть конкретні приклади комунікацій в організації з вико­ристанням знань трансактного аналізу (позиції тих, хто спілкується). Проаналізуйте ефективність цих комунікацій.

7. Перевірте власні якості та можливості в спілкуванні за допо­могою спеціальних тестів:

а) на виявлення комунікативних здібностей;

б) «Чи комунікабельні ви?»;

в) «Чи вмієте ви слухати?»;

г) «Ваше спілкування» та ін.

(див.: Руденский Е. В. Основы психотехнологии общения менеджера: учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. – С. 105–115 або будь-який збірник психологічних тестів).

Проблемні питання для обговорення в групі

1. Якими знаннями і навичками повинен володіти менеджер, щоб запобігти перекрученню інформації у процесі комунікації? Доведіть це на конкретних прикладах.

2. Яку роль відіграє комунікація в діяльності менеджера? Чи можна віднести комунікацію до функцій управління? Обґрунтуйте вашу від­повідь.

3. Які вам відомі сучасні види комунікацій в організаціях? Дайте характеристику доцільності та ефективності їх використання.

4. Розробіть програму заходів для підвищення ефективності вер­тикальних і горизонтальних комунікацій в організації.

Тести

І. Одиничний вибір. Укажіть одну правильну відповідь.

1. Назвіть найефективніший стиль поведінки в комунікації:

а) маніпуляція;

б) атака;

в) усунення;

г) агресія;

ґ) асертивність.

2. Найважливішим серед комунікативних навичок є:

а) слухання;

б) мовлення;

в) читання;

г) написання.

3. Який із психогеометричних типів особистості найповніше може реалізувати функції менеджера:

ІІ. Множинний вибір. Укажіть кілька правильних відповідей.

1. До невербальних засобів спілкування, що впливають на організаційну поведінку, належать:

а) одяг;

б) почуття;

в) думки;

г) манери;

ґ) мова;

д) фізіологічна маска.

2. Комунікативними бар’єрами можна вважати:

а) емоційність;

б) мотивацію;

в) культуру;

г) зовнішність;

ґ) енергійність;

д) уміння говорити.

3. Чинниками ефективної комунікації в організації є:

а) сприятливий соціально-психологічний клімат;

б) висока культура працюючих;

в) однакова спрямованість працівників;

г) комунікативні вміння працівників;

ґ) бажання досягти взаєморозуміння.

ІІІ. Альтернативний вибір. Дайте правильну відповідь «так» чи «ні».

1. Погоджуюсь з таким висловлюванням:

а) ефективність управління персоналом залежить від ефективності комунікаційних процесів в організації;

б) неформальні комунікації істотно впливають на організаційну поведінку;

в) модальність характеризує особливості мовлення людини;

г) комунікації істотно не впливають на результати конкретної діяльності;

ґ) краще взаєморозуміння можливе лише за умов правильного розуміння позиції партнера у спілкуванні;

д) кожний комунікативний процес в організації має завершуватися укладенням угоди.

2. Менеджер має володіти такими комунікативними вміннями:

а) здійснювати зворотний зв’язок;

б) переконувати підлеглих;

в) поводитись пристойно;

г) проводити співбесіди;

ґ) гарно говорити;

д) слухати;

е) розв’язувати конфлікти;

є) пристосовуватися до ситуації.

ІV. Упорядкований вибір. Визначте і вкажіть цифрами:

1. Відповідність основних функцій комунікації в організації – ін­формативної (1), інтерактивної (2), перцептивної (3), експресивної (4) – їх визначенням:

– організація взаємодії між людьми; узгодження дій, розподіл функцій;

– вплив на співрозмовника завдяки використанню різних форм впливу;

– сприйняття один одного партнерами зі спілкування та вста­новлення на підставі цього взаєморозуміння;

– збудження або зміна характеру емоційних хвилювань;

– передавання відомостей.

2. Відповідність напрямів інформаційних струмів комунікативним процесам.

Напрями інформаційних струмів:	Комунікативні процеси:
– горизонтальний; – висхідний; – низхідний.	– визначення завдань (хто, коли робить); – звіт про виконання; – інформація щодо особистої думки співробітника; – інструктаж; – обмін думками; – планування; – координація дій.

Рекомендована література

1. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология уп­равления / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Харків: Фортуна-пресс, 1998. – 464 с.

2. Бороздина Г. В. Психология делового общения: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 224 с.

3. Власова А. М., Савчук Л. М., Савінова В. Б. Організаційна поведінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 96 с.

4. Кузьмин И. Психотехнологии и эффективный менеджмент / И. Кузь­мин. – М.: Технол. школа бизнеса, 1994. – 192 с.

5. Курбанов В. И. Стратегия делового успеха: учеб. пособие / В. И. Кур­банов. – Ростов н/Д.: Феникс, 1995. – 416 с.

6. Мордовин С. К. Управление человеческими ресурсами: 17-мо­дульная программа для менеджеров «Управление развитием органи­зации». Модуль 16 / С. К. Мордовин. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.

7. Морозов А. В. Психология влияният / А. В. Морозов. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.

8. Ньюстром Дж. В., Дэвис К. Организационное поведение: пер. с англ. / Дж. В. Ньюстром, К. Дэвис. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.

9. Роджерс Э., Агарвала-Роджерс Р. Коммуникации в организациях: пер. с англ. / Э. Роджерс, Р. Агарвала-Роджерс. – М.: Экономика, 1980. – 176 с.

10.Руденский Е. В. Основы психотехнологии общения менеджера: учеб. пособие / Е. В. Руденский. – М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. – С. 105–115.

11.Самыгин С. И., Столяренко Л. Д. Психология управления: учеб. по­собие / С. И. Самыгин, Л. Д. Столяренко. – Ростов н/Д.: Феникс, 1997. – 512 с.

12.Филонович С. Р. Лидерство и практические навыки менеджера: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 9 / С. Р. Филонович. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.

13.Шуванов В. И. Социальная психология менеджмента / В. И. Шу­ванов. – М.: Интел-Синтез, 1997. – 256 с.

[Вверх] [Вниз]

Дата добавления: 2017-01-14