За характером харкотиння, що виділяється

Класифікація хронічного бронхіту

Мукоціліарна дисфункція

Структурні зміни.

Бронхіальна обструкція

Викладені факти показують, що ХОЗЛ за своїм патогенезом і морфологією принципово відрізняється від бронхіальної астми.

• Гіперсекреція слизу • Підвищення в'язкості слизу • Порушення мукоціліарного транспорту • Пошкодження слизової

Хронічний бронхіт – патологічний процес, який характеризується надлишковою продукцією слизу бронхіальними залозами, що призводить до кашлю, який триває не менше 3 місяців на рік протягом 2 останніх років, при виключенні інших причин продуктивного кашлю (туберкульоз, абсцес, рак легень та ін.) У сучасному розумінні ХБ – це ендобронхіт, що проявляється тривалою гіперсекрецією.

І. Необструктивний (простий) – проксимальний ХБ. (ОФВ1 > 80%)

ІІ. Обструктивний – дистальний ХБ. (ОФВ1< 80%)

І. Катаральний бронхіт (слизове харкотиння).

ІІ. Гнійний бронхіт (гнійне харкотиння).

Таким чином, можливі 4 основні клінічні форми ХБ:

І. Хронічний простий, або необструктивний катаральний бронхіт.

ІІ. Хронічний простий, або необструктивний гнійний бронхіт.

ІІІ. Хронічний обструктивний катаральний бронхіт.

ІV. Хронічний гнійно-обструктивний бронхіт.

Стадії важкості ХОЗЛ:

Стадія	ОФВ1 в % від належного	Клініка
I Легка	>80%	• Хронічний кашель з харкотинням
II Середньо-важка	50–80%	• Задишка, що впливає на щоденну активність • Стадія, при якій пацієнти часто звертаються до лікаря і ставиться діагноз
III Важка	30–50%	• Зберігається кашель з харкотинням, посилюється задишка • Поява правошлуночкової недостатності або зниження ваги • Деякі пацієнти вперше звертаються до лікаря
IV Вкрай важка	<30% або <50% + хронічна дихальна недостатність

Дата добавления: 2017-01-14