Просте речення

Н. О. Янко

БРОНХОЕКТАЗІЇ

160. Хворий 25 років поступив з скаргами на кашель з виділенням до 200 мл слизово-гнійного мокротиння із запахом, кровохаркання, підвищення температури до 38,2°С, нездужання, задишку. У дитинстві часто відзначав кашель. Протягом останніх 5 років - щорічні загострення. Найбільш вірогідний діагноз:

a) бронхоектатична хвороба

b) ексудативний плеврит

c) хронічний абсцес легені

d) хронічний бронхіт

e) полікістоз легені

161. Хворий М., 78 років, на протязі 10 років хворіє на цукровий діабет ІІ типу. Госпіталізований із скаргами на підвищення температури тіла до 38^оС, кашель, задишку. Захворів гостро, тиждень тому, діагностована негоспітальна пневмонія. Лікування ампіцилліном дало деякий позитивний ефект. Але на 7-й день захворювання відмічається різке погіршення стану хворого: підвищення температури тіла до 38,6^оС, лихоманка, наростання задишки, значне збільшення кількості харкотиння, поява крові в ньому. Що є найбільш вірогідною причиною погіршення стану хворого?

a) розвиток запального інфільтрату в правій легені

b) розвиток гострого легеневого серця

c) формування абсцесу легень

d) пневмоторакс

e) тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії

162. Амфоричне дихання спостерігається

а) при вогнищевій пневмонії

b) при бронхіті

c) при бронхіальній астмі

d) при абсцесі легені

e) при емфіземі легень

163. У хворого 35 р., 14 днів тому з’явилася лихоманка із трясовицею, підвищення t до 39⁰С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху. Об-но: стан хворого важкий, ЧД-28, перкуторно зліва в н/долі легені притуплення звуку, амфоричне дихання, вологі хрипи; лейкоцити крові 16,0*10⁹, ШОЕ 45мм/год. Ваш попередній діагноз?

a) Крупозна пневмонія

b) Абсцес легень

c) Бронхопневмонія

d) Інфільтративний туберкульоз

e) Рак легень

164. Гнилісний, смердючий запах мокроти з'являється:

1) при гангрені легені

2) при раку легені

3) при абсцесі легені

4) при крупозній пневмонії

5) при бронхоектазах

а) вірно 1, 2, 3

b) вірно 2, 3, 4

c) вірно 3, 4, 5

d) вірно 1, 3, 5

e) вірно 2, 3, 5

165. При абсцесі легені мокрота

а) має густу консистенцію внаслідок наявності гною

b) має в'язку консистенцію із-за присутності слизу

c) має рідку консистенцію, оскільки містить плазму крові, що пропотіла в бронхи

d) містить велику кількість еозинофілів

e) «склоподібна»

166. Еластичні волокна в мокроті виявляються:

1) при абсцесі легені

2) при крупозній пневмонії

3) при туберкульозі легені

4) при хронічному бронхіті

5) при раку легені у стадії розпаду

а) вірно 1, 2, 3

b) вірно 2, 3, 4

c) вірно 3, 4, 5

d) вірно 1, 3, 5

e) вірно 2, 3, 5

167. Найбільш інформативним методом виявлення бронхоектазів є

а) рентгенографія

b) комп'ютерна томографія

c) бронхографія

d) ангіопульмонографія

e) магнітно-резонансна томографія

168. Бронхоскопію необхідно проводити

а) при ателектазі частки, сегменту легені

b) при гострій дольовій, сегментарній пневмонії

c) при ексудативному плевриті

d) при гострому абсцесі легені

e) при а) і d)

169. У хворого лихоманка, t тіла 39⁰С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху та прожилками крові. При аускультації легень справа в н/ долі амфоричне дихання, вологі хрипи. Rtg справа в н/долі порожнина до 4 см в діаметрі, з рівнем рідини. Вірогідний діагноз?

a) абсцес легень

b) гангрена легень

c) інфільтративний туберкульоз

d) рак легень

e) крупозна пневмонія

170. Студент вузу поступив до терапевтичного відділку лікарні зі скаргами на кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння, іноді з кров’яними прожилками, t=37,6⁰С, слабкість, пітливість. З дитинства часто хворів простудними захворюваннями, в останні роки двічі на рік спостерігаються загострення хронічного бронхіту. Лікар запідозрив у хворого бронхоектатичну хворобу. Який метод діагностики підтвердить це припущення?

a) анамнез хворого

b) фізикальне дослідження легень

c) рентгенографія легень

d) бронхографія

e) томографія легень

171. До групи аміноглікозидів відносяться наступні антибіотики

а) спіраміцин

b) кларитроміцин

c) цефалотин

d) тобраміцин

e) лінкоміцин

172. Гострий абсцес легені відрізняється від пневмонії, що ускладнилася абсцедуванням

а) більш тяжким клінічним перебігом

b) кількістю і характером мокротиня

c) характерною етапністю перебігу захворювання і переважанням при формуванні гнійника в легені некробіотичних реакцій над запальними

d) рентгенологічною картиною

e) фізикальными даними

173. Збудники інфекції, що викликають гострий абсцес і гангрену легені, проникають в легеневу тканину переважно

а) по бронхах

b) по лімфатичних судинах

c) по кровоносних судинах

d) при пораненні легені

e) все перераховане

174. До розвитку гострого абсцесу легені призводить все перераховане, окрім

а) хронічної гнійної і анаеробної інфекції порожнини рота і глотки (карієс зубів, пародонтоз, тонзиліт), середнього вуха, додаткових пазух носа

b) аспірація вмісту порожнини рота і глотки при епілепсії, алкогольному сп'янінні, наркоманії, отруєннях і ін.

c) систематичного переохолодження, хронічного бронхіту

d) септикопіємії

e) аденоїдів

175. Вирішальну роль у виникненні гострого абсцесу легені грають наступні чинники

1) стафілокок і стрептокок

2) гнійна інфекція і неспороутворюючі анаероби

3) гнійна і вірусна інфекція

4) порушення бронхіального дренажу

5) порушення В-клітинної ланки імунітету

6) порушення Т-клітинної ланки імунітету

7) утворення антилегеневих антитіл

а) вірно 1, 4, 5

b) вірно 3, 4, 6

c) вірно 2, 4, 7

d) вірно 2, 5, 7

e) вірно 1, 4, 7

176. Діагностика гострого абсцесу легені ґрунтується

а) на клінічних ознаках (виділення з кашлем великої кількості гнійного мокротиння і ін.)

b) на результатах лабораторного дослідження мокротиння (мокротиння з великою кількістю гнійної мікрофлори)

c) на клініко-рентгенологічних ознаках

d) на результатах інструментального дослідження (пневмотахометрія)

e) на результатах ангіопульмонографії

177. Клініко-рентгенологічне обстеження дозволяє діагностувати гострий абсцес легені

а) з моменту початку в легені запального інфекційного процесу

b) з моменту формування в легені гнійника

c) після прориву легеневого гнійника в бронхіальне дерево

d) у всіх перерахованих випадках

e) в жодному з перерахованих випадків

178. При обстеженні хворого з гострим абсцесом легені проводять все перераховане, окрім

а) загальноклінічних методів дослідження

b) бактеріологічного дослідження мокротиння, вмісту легеневого гнійника

c) бронхоскопії

d) рентгенотомографії легень

e) бронхографії

179. Про порушення бронхіального дренажу при гострому абсцесі легені свідчить

а) збільшення порожнини абсцесу

b) ателектаз легені

c) рівень рідини в порожнині абсцесу

d) все перераховане

e) вірно а) і з)

180. Лікування хворого з гострим абсцесом легені повинне проводитися

а) у амбулаторних умовах

b) у терапевтичному відділенні стаціонару

c) у пульмонологічному відділенні стаціонару

d) у відділенні торакальної хірургії

e) в умовах реанімаційного відділення

181. Причинами недостатньої ефективності загальної антибактеріальної терапії при гострому абсцесі легені і переходу процесу в хронічний частіше є

а) швидкий розвиток лікарської резистентності збудників інфекції

b) погана переносимість антибіотиків пацієнтом (побічні реакції)

c) раннє формування обмежувальної капсули навколо інфекційного вогнища в легені

d) все перераховане

e) вірно а) і b)

182. Основними і найбільш результативними методами лікування гострого абсцесу легені є

а) санаційна бронхоскопія з місцевим застосуванням антибактеріальних і антисептичних засобів

b) катетеризація гнійника через трахею або грудну стінку

c) трансторакальна пункція гнійника з промиванням порожнини і введенням в неї лікарських засобів

d) вірно а), b), с)

e) антибіотикотерапія

183. Лікування гострого абсцесу легені відбувається

а) шляхом звільнення гнійної порожнини в легені від збудників інфекції і формування на її місці рубця

b) шляхом звільнення порожнини в легені від збудників інфекції, епітелізації її стінки і формування вторинної кісти легені

c) шляхом формування на місці гнійної порожнини вогнища ущільнення легеневої тканини

d) всіма перерахованими шляхами

e) вірно а) і b)

184. При абсцесі легені фіброзна капсула формується

а) через 2-4 тижні

b) через 2 місяці

c) через 4-6 місяців

d) через 6-8 місяців

e) через 1 рік

185. Хронічний абсцес легені може ускладнюватися

а) кровохарканням і легеневою кровотечею

b) сепсисом і метастатичними абсцесами

c) легенево-серцевою недостатністю

d) амілоїдозом внутрішніх органів

e) всім перерахованим

186. Антібіотікотерапія хронічного абсцесу легені зазвичай приводить

а) до ремісії процесу

b) до вилікування з рубцюванням порожнини абсцесу

c) до вилікування з формуванням вторинної кісти легені

d) до загострення процесу

e) до виникнення ускладнень

187. Гангрену легені від гострого абсцесу відрізняє все перераховане, окрім

а) збудників захворювання

b) важчого перебігу захворювання з прогресуванням гнійно-некротичного процесу в легенях

c) переважання запально-некротичних змін в легенях над деструктивними

d) частого приєднання ускладнень - кровохаркання і легеневої кровотечі, гострого піопневмотораксу, серцево-судинної недостатності

e) відсутність клінічних і рентгенологічних ознак відмежування запально-некротичного процесу в легенях

188. Виникнення гангрени легені, головним чином, обумовлене

а) дією інфекційного фактора - асоціації гнійної мікрофлори і неспороутворюючих анаеробів

b) місцевими умовами, сприятливими для вегетації збудників інфекції (при попередніх хронічних неспецифічних захворюваннях легень, пороках розвитку легень і так далі)

c) загальними чинниками, що знижують резистентність макроорганізму до інфекції (імунодефіцит, важкий цукровий діабет, злоякісні пухлини, аліментарна дистрофія і т.ін.)

d) сукупністю всіх перерахованих чинників

e) вірно а) і b)

189. Відсутність ознак відмежування запально-некротичного процесу при гангрені легені зумовлює

а) важчий перебіг захворювання з прогресуванням, хоча можливі короткочасні періоди ремісії на тлі масивної антибіотикотерапії

b) переважання на рентгенограмі запальних легеневих змін над деструктивними

c) приєднання таких ускладнень як легенева кровотеча, гострий піопневмоторакс, серцева недостатність

d) необхідність раннього оперативного лікування, результат якого завжди представляється невизначеним

e) все перераховане

190. Ускладненнями бронхоектатичної хвороби можуть бути всі перераховані, окрім

а) легенево-серцевій недостатності

b) кровохаркання і легеневої кровотечі

c) амілоїдозу внутрішніх органів

d) метастатичних абсцесів і сепсису

e) атеросклерозу судин малого кола кровообігу

191. Бронхоектатична хвороба часто поєднується з наступними захворюваннями

а) цукровим діабетом

b) виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки

c) хронічним синуситом (гайморитом), аденоїдами

d) хронічним тонзилітом

e) ішемічною хворобою серця

192. При бронхоектатичній хворобі кровохаркання і легенева кровотеча

а) ніколи не є першими її симптомами

b) можуть спостерігатися разом з іншими симптомами захворювання

c) часто є першими і єдиними ознаками захворювання при верхньодольовій локалізації бронхоектазів

d) ніколи не розвиваються

e) вірно а) і b)

193. При аускультації легень у пацієнта з бронхоектатичною хворобою зазвичай виявляють

а) непостійні сухі хрипи в зоні ураження

b) розсіяні сухі і вологі хрипи

c) локальні дрібнопухирцеві і крепітуючі хрипи

d) локальні велико- і середньопухирцеві хрипи, іноді у поєднанні з сухими

e) вірно а) і b)

194. Рентгенологічне дослідження легень при бронхоектатичній хворобі виявляє

а) множинні тонкостінні порожнинні утворення в легенях

b) тіні розширених бронхів з ущільненими стінками

c) локальне посилення і деформацію легеневого малюнка з сітчасто-петлястими змінами в прикореневій області

d) порожнинне утворення з рівнем рідини

e) периферичний інфільтративний фокус, високе стояння діафрагми і плевральний випіт на стороні ураження

195. Лікування загострення бронхоектатичної хвороби проводиться з урахуванням клінічних проявів захворювання, його стадії, поширеності ураження, ускладнень і включає

а) антибіотикотерапію - загальну і місцеву (інтратрахеальне введення препаратів, зокрема по катетеру через мікротрахеостому)

b) лікувальні бронхоскопії

c) постуральний дренаж

d) терапію дихальної і серцево-судинної недостатності

e) все перераховане

196. Вирішальне значення в діагностиці бронхоектатичної хвороби належить

а) клініко-рентгенологічному методу

b) бронхоскопії

c) бронхографії

d) пневмотахометрії

e) комп'ютерній томографії

197. Пацієнти, що страждають на бронхоектатичну хворобу, зазвичай пред'являють такі скарги

а) лихоманка, болі в грудях

b) кашель із мокротинням, що легко відділяється, частіше вранці

c) кровохаркання, легенева кровотеча

d) задишка

e) всі перераховані

198. При неможливості проведення оперативного лікування бронхоектатичної хвороби (відмова пацієнта від операції, наявність протипоказань до неї) хворому слід рекомендувати

а) санаторно-курортне лікування 1 раз на рік

b) постуральний дренаж

c) проведення профілактичних курсів антибиотикотерапії весною і осінню

d) все перераховане

e) вірно а) і b)

199. Кровохаркання і легенева кровотеча у пацієнтів з бронхоектатичною хворобою виникають внаслідок

а) пошкодження судин слизової оболонки бронхів

b) розвитку пневмоцирозу

c) розвитку колатералей між системою бронхіальних і легеневих артерій

d) вірно а) і с)

e) розвитку пневмосклерозу

200. Найбільш ефективним консервативним методом гемостазу при легеневій кровотечі у пацієнтів з бронхоектатичною хворобою є

a) введення хлористого кальцію

b) введення амінокапронової кислоти

c) введення вікасолу і вітаміну С

d) керована артеріальна гіпотензія

e) киснева терапія

(синтаксис і пунктуація)

Дата добавления: 2017-01-14