Типи простого речення,їх загальна характеристика

Таблиця 2

1. За метою висловлювання:	Розповідні – речення, у яких про щось або про когось розповідається, описується; можуть бути стверджуваль­ними та запе­речними.	Питальні – речення, у яких міститься пи­тання, що ви­магає відповіді або звернення уваги на щось, спонукання до роздумів за допомогою пи­тальних займен­ників, часток.	Спонукальні – речення, у яких виража­ється спонукання до дії, наказ, вимога, заборона, порада, заклик, побажання тощо за допомогою дієслів наказового або умовного способів, неозначеної форми.
2. За емоційним забарвленням: а) Неокличні	Знов серпень диха жовтим жаром (Є.Мал.).	Про що думаєш, синку? (Н.Риб.).	Ярино, не їдь зараз...(М.Ст.).
б) Окличні	Яке чудове сьогодні море!	А де ж тая веселая дівчина-дитина?! (Т.Шевч.).	Далі, далі від душного міста! (Л.Укр.).
3. За характером вираження відношення змісту до дійсностірозрізняють:
Стверджувальні	Загальнозаперечні	Частково заперечні
Речення, у яких підтверджується зв’язок між предметами та їх ознаками, станом або діями в реальній дійсності. Вони не мають у собі заперечення. Наприклад: Вихователь творить найбільше багатство суспільства – людину (В.Сух.).	Речення, у яких заперечується те, що говориться в при­судку (частка не стоїть перед присудком). Наприклад: Огню не спалити, грозі не зламати здобутого нами в боях (М.Рил.).	Речення, у яких заперечується суб’єкт, означення чи об­ставина (частка не стоїть перед підметом, обстави­ною або означенням). Наприклад: 1. Тільки не веселі, а смутні думки обхопили материну голову (П.Мирн.). 2. Артем відповів не одразу (А.Гол.).
4. За наявністю необхідних за змістом членіврозрізняють:
Неповні	Повні
Контекстуальні та ситуативні	Еліптичні
Речення, у яких пропущений один або кілька членів речення (головних або другорядних), але їх легко можна встановити з контексту або ситуації мовлення. Наприклад: а) контекстуальні: 1. Пташка красна своїм пір’ям,/ ^1* а людина – своїм знанням/ ^2 (Нар. творч.). 2. – Де ти зустрів Олен­ку? – У магазині! б) ситуативні: 3. На вокзал? (біжиш, йдеш, спішиш, шкутиль­гаєш тощо).	Речення, у яких пропущений член речення (присудок або його частина) не відновлюється ні з контексту, ні з ситуації, значення його підказується змістом речення, його будо­вою. У таких реченнях обов’язково наявні обставини місця, часу, причини або додаток. Наприклад: 1. А в небі – райдуга-веселка. 2. Для вас дорогі подарунки.	Речення, у яких наявні всі члени речення, необхідні для їх розуміння поза кон­текстом і ситуацією мовлення. Наприклад: Я зустрів Оленку в магазині.
5. За наявністю другорядних членів речення бувають:
Поширені	Непоширені
Речення, у яких, крім граматич­ного центру, є один або більше другорядних членів. Наприклад: Зелені гаїшумлять. ~~~~~ –––––––––––	Речення, у яких є тільки підмет і присудок або один із головних членів, другорядних членів речення в ньому нема. Наприклад: Гаїшумлять. –––––––––––
6. За складом предикативного граматичного центру:
Односкладні	Двоскладні
Речення, у яких є один головний член речення (підмет або присудок) і другого не потрібно. Наприклад: Літній вечір... Гори (які?) в млі,/ ^1в золоті (які?) вершини / ^2 (О.Ол.); (детальніше про односкладні речення див. схему 1, таблицю 3)	Речення, у яких два головні члени речення – підмет і присудок. Наприклад: Тихо падає лапатий сніг.

__________________________________

* – скісними рисками з цифрами позначено поділ складного речення на предикативні частини.

7. За наявністю ускладнень:
Ускладнені	Неусклад­нені
однорідними членами речення	відокремленими й уточнювальними членами речення	звертаннями	вставними і вставленими конструкціями	Названі засоби усклад­нення відсутні
Члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію і об’єднуються однаковими синтаксичними відношеннями до одного і того самого члена речення. Наприклад: Любить він і ці ночі безвечірні, і цю тишу.	Другорядні члени речення (означення, прикладки, додатки, обставини), які виділяються інтонацією та розділовими знаками. Наприклад: 1. Над лугами, залитими квітневою повінню, холонув вечір, зануривши в мілкі прибережки хмари (Гр.Тют.). 2. Там, далеко, на Вкраїні, сяє сонечко ясне (П.Граб.).	Слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається мовець. Наприклад: Тамаро, принеси води.	Слова, словосполучення або речення, які граматично не пов’язані з чл. речення, але надають йому певного відтінку в значенні, виражають ставлення мовця або інших до висловлюваного або пояснюють, уточнюють, доповнюють зміст речення. Наприклад: 1. В калині, кажуть, материна любов і мудрість (В.Скурат.). 2. Сяяло сонце, гралося з росою у блискітки – хто кого переблищить– і зовсім не гріло (Гр.Тют.).

Дата добавления: 2017-01-14