Серед переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які охороняються ЮНЕСКО, немає жодного українського

За ступенем цінності вчені поділили туристичні ресурсина ресурси міжнародного, загальнодержавного, регіонального та місцевого значень. Наприклад,для природно-антропогенних: міжнародного – біосферні заповідники, загальнодержавного – природні заповідники тощо. Рекреаційні ресурси, які мають особливе значення, належать до об'єктів і пам'яток світового значення, їх перелік встановлює і щорічно оновлює ЮНЕСКО, перебувають під охороною держави. На їх збереження виділяє також кошти Організація Об'єднаних Націй. До списку всесвітньої спадщини(станом на 2007 рік було внесено 851 об’єкт,станом на 2011 рік внесено 890 об’єкт,станом на 2014 рік внесено 1007 об’єкт, з яких 779 – об’єкти культурної, 197 – природної, 31 – природно-антропогенної спадщини.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні налічується п'ять найменувань (станом на 2011 рік): чотири культурних об'єкти та один природний (букові праліси Карпат, внесені у 2007 році). Із них культурні об'єкти - Собор Святої Софії у Києві та Києво-Печерська лавра визнані шедевром творчого людського генія і зазначені як один об`єкт (занесені в 1990 році). Інші три – історичний ансамбль Львова (занесений в 1998 році), пункти геодезичної дуги Струве (в межах України знаходяться в Одеській і Хмельницькій області, занесені в 2005 році), Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (занесений в 2011 році). Уряд запропонував внести до списку Всесвітньої спадщини ще чотирнадцять об'єктів.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні налічується 7 найменувань (станом на 2014 рік): 5 культурних об'єкти та один природний (1) букові праліси Карпат, внесені у 2007 році). Із них культурні об'єкти - 2) Собор Святої Софії у Києві, Києво-Печерська лавра і і Церква Спаса на Берестові визнані шедевром творчого людського генія і зазначені як один об`єкт (занесені в 1990 році). Інші – 3) історичний ансамбль Львова (занесений в 1998 році), 4) пункти геодезичної дуги Струве (в межах України знаходяться в Одеській і Хмельницькій області, занесені в 2005 році), 5) Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації – нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (занесений в 2011 році). 6) Дерев'яні церкви карпатського регіону (2013). 7) Стародавнє місто Херсонес Таврійський (2013).

Але ця класифікація досить суб’єктивна і кожен рекреант сам визначає ступінь привабливості певного об’єкта.

Крім того, інколи поділяють РТР на матеріальні і духовні. Серед великої кількості шедеврів нематеріальної культурної спадщини, які сформувалися як об’єкти туристичного інтересу, крім Національного Сорочинського ярмарку, слід виділити, на наше переконання, такі:

- легенди Криму та Карпат, що пов’язані з конкретними історичними подіями та особами;

- стародавнє дійство присвячене Купайлу, що не поступається карнавалам, занесеним до переліку свят, що охороняються ЮНЕСКО;

- вертепи та різдвяні колядки, які поєднують карнавальні й пісенні дійства;

- писанкарство, гончарство, кобзарство і т. ін., що виражають культуру і мистецтво підприємницької діяльності.

Правда, у 2008 р. Україна подала на розгляд міжнародного журі Національний Сорочинський ярмарок (с. Сорочинці, Полтавська область) в якості об’єкта для внесення до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини, що охороняється ЮНЕСКО. Цей об’єкт поєднує в собі фольклорно-етнографічні традиції, обрядові дійства та традиційні ремесла українського народу. Прийняття рішення щодо включення Національного Сорочинського ярмарку до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО можливе після перевірки унікальності цієї номінації та заходів держави щодо її збереження й популяризації в своїй країні. Збірка Індустрія гостинності в країнах Європи 2009.

Дата добавления: 2015-07-13