Заняття 1.1. Тема. Оцінка тварин за походженням

ТЕМА 1. Методи оцінки і відбору тварин.

Мета заняття. Оволодіти навиками правильного прочитання, глибокого і обґрунтованого аналізу родоводів і оцінкою за ними тварин. Навчитися оцінювати тварин за комплексом ознак, використовуючи селекційні індекси.

Методика виконання завдання №1. Аналіз родоводів необхідний для відбору, підбору тварин за генотипом.

Оцінка за походженням є найбільш ранньою, але попередньою. Якщо тварину не вдається оцінити по якості потомства, то його оцінка за походженням є єдиною генотипічною оцінкою. Оцінка родоводу та його аналіз дозволяє в певній мірі вияснити генотип пробанда.

Оцінку і відбір тварин за родоводом проводять в такій послідовності:

1. Визначення породності тварини і встановлення порідної належності предків (відносяться вони до одної чи до різних порід), таким чином встановлюється одержана тварина від чистопородного розведення чи схрещування.

2. Встановлення в родоводі з материнської і батьківської сторін предків, що повторюються. Якщо такі є, відповідно тварина одержана від спорідненого парування. Встановити ступінь спорідненого парування і його наслідки.

3. Ознайомлення з показниками продуктивності живої маси, екстер’єру батьків і більш далеких предків і встановити ступінь передачі даних показників по спадковості – підвищується продуктивність чи з якихось причин погіршується.

4. Встановлення видатних по продуктивності предків, їх кількість, а також в яких рядах родоводу і при яких вікових співвідношеннях вони отримані.

5. Аналізування поєднуваності окремих батьківських ліній і жіночих родин. Це дозволяє визначити кращі поєднання пар, які бажано в подальшому повторити, а також встановити негативні поєднання, яких слід в подальшому не допускати.

6. Встановлення в родоводі наявність предків, оцінених за якістю нащадків і результати оцінки.

7. Встановлення перспективи найбільш раціонального використання оцінюваного пробанда, згідно результатів аналізу родоводів.

При оцінці і відборі за родоводом декількох тварин, кращою буде та, в родоводі якої більше предків, особливо ближніх, з кращими показниками продуктивності і екстер’єру, успадкування буде кращим, якщо такі предки розміщені в материнській і батьківський стороні родоводу. Вищу оцінку отримує тварина, в родоводі якої зустрічаються оцінені по якості нащадків (з позитивним результатом) предки і при цьому спостерігається тенденція до підвищення продуктивності від віддалених предків до ближніх або з покоління в покоління зберігається висока продуктивність.

Племінну цінність тварин визначають за формулою 1:

ПЦ = 2 х М+ММ+МБ/4. (1);

де, ПЦ - племінна цінність, М – продуктивність матері; ММ- продуктивність материної матері; МБ – продуктивність матері батька.

Методика виконання завдання №2. При вивченні родоводів можна зустріти в них повторення однієї і тієї ж тварини як з батьківської так і материнської сторони родоводу, це свідчить, що у батьків пробанда був загальний предок і вони знаходяться в споріднених зв’язках. В зоотехнії парування тварин, що знаходяться в споріднених стосунках називають споріднене парування або інбридинг.

Інбридинг на одного предка (коли в родоводі повторюється тільки один предок) називають простим, а на двох і більше – складним або комплексним.

Застосовують його в племінній роботі, як ефективний засіб посилення в потомстві властивостей спільного предка і одержання цінних племінних тварин. Ефект інбридингу залежить від: ступеня спорідненості спаровуваних тварин, тривалості застосування, сукупності спадкових властивостей організму спаровуваних тварин, умов зовнішнього середовища.

Визначення ступеня спорідненості проводиться на підставі родоводів та схеми, розробленої Пушем і поліпшеної А.Шапоружем. А.Шапоруж (1909) запропонував такий метод обліку інбридингу:

1. Всі ряди предків в родоводі позначають римськими цифрами в порядку збільшення від батьків пробанда до більш віддалених предків.

2. Римськими цифрами записують ті ряди предків, в яких повторно зустрічається той же предок. При запису спорідненого парування на даного предка пишуть першою римську цифру, що відзначає ряд предків, в якому він зустрічається з материнської сторони родоводу. Потім ставлять тире, що означає лінію, яка ділить родовід на ліву материнську і праву батьківську половини. Після тире записують римську цифру, що вказує ряд в якому даний предок розміщений з батьківської сторони родоводу.

НАПРИКЛАД, запис ІІ-ІІІ означає, що загальний предок зустрічається з материнської сторони родоводу в другому ряду предків, а з батьківської - в третьому. Використовуючи спосіб запису інбридингу по рядах предків, можна визначати і ступінь спорідненості спарованих тварин по класифікації запропонованій Пушем (табл. 1).

Табл. 1. Ступені спорідненості

Кровозмішування (тісний інбридинг)	Близький інбридинг	Помірний інбридинг
І – ІІ (мама х син)
ІІ – І (дочка х батько)	ІІІ - ІІІ	ІV – ІV
ІІ – ІІ (напівсестра х напівбрат)	ІІІ - ІІ	ІV – ІІІ
ІІ – ІІ (повні сестра х брат)	1 - ІV	І - V
І – ІІІ (бабка - онук)	ІV - І	V- І
Ш – І (онучка - дід)		ІV – V
		VІ – І

В тих випадках, коли загальний предок плідника і матки знаходиться на рівні V ряду родоводу, спаровування вважається спорідненим, а нижче за V ряд – неспорідненим. Метод класифікації Пуша – Шапоружа використовують лише для приблизного визначення ступеня тісноти інбридингу.

Для встановлення ступеня тісноти інбридингу використовують формулу С. Райта – Д.А. Кисловського (2).

F=Σ[(1/2) ^{n+ n}₁ ^–1 (1+f_a) ] x 100; (2);

де:F – коефіцієнт інбридингу, % (підвищення гомозиготності);

f_a – коефіцієнт інбридингу для загального предка, у долях одиниці;

n – ряд з материнського боку родоводу, в якому зустрічається спільний предок;

n₁ – ряд з батьківського боку родоводу, в якому зустрічається спільний предок;

Σ - сума;

Споріднене парування є крайньою формою однорідного підбору, оскільки споріднені тварини в генетичному розумінні схожі між собою за своїми властивостями.

Табл. 2. Степені ¹/₂ для вирахування коефіцієнта інбридингу

(1/2)1 = 0,5	(1/2)7=0,0078125
(1/2)2 = 0,25	(1/2)8 =0,00390625
(1/2)3=0,125	(1/2)9=0,001953125
(1/2)4=0,0625	(1/2)10= 0,0009765625
(1/2)5=0,03125	(1/2)11=0,00048828125
(1/2)6=0,015625	(1/2)12=0,000244140625

Завдання 1. Провести аналіз родоводів тварин (індивідуальні завдання додаються), визначити племінну цінність трьох тварин, зробити висновок про їх цінність і подальше їх використання.

Завдання 2. На основі родоводів встановити метод розведення за допомогою якого одержана тварина, при наявності предків, що повторюються провести і розрахувати ступень спорідненості за Пушем, Шопоружем, визначити коефіцієнт інбридингу за формулою Райта-Кисловського, зробити висновок про їх подальше використання.

Дата добавления: 2015-08-31