Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник академічної нечесності було застосовано факторний аналіз(див. Додаток Д).

Інтерпретувавши отримані дані можна побачити що на ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори(див. табл.3.4.1):

F1- Нечесність у майбутньому до складу якого входять наступні шкали: Довіра до навчальних установ, Довіра до суспільних установ, самооцінка, інтелект, та ставлення до політики академічної чесності, F2- Макіавеллізм, що включає в себе моральний релятивізм, F3 – Керуванням нечесністю що включає в себе принцип балансу прибутків і витрат, F4 – Повідомлення про нечесність до складу якого входить утилітаризм, F5 – Мотивація, F6 – Нарцисизм

Таблиця 3.4.1

Результати факторного аналізу

F1	Нечесність у майбутньому Довіра до суспільних установ Довіра до навчальних установ Ставлення до політики академічної чесності Самооцінка Інтелект	,879 ,859 ,827   ,759   ,820   ,838
F2	Макіавеллізм Моральний релятивізм	,770 ,728
F3	Принципи керування нечесністю Баланс прибутків та витрат	-,674 -,659
F4	Повідомлення про нечесність Утилітаризм	-,706 ,623
F5	Мотивація	,778
F6	Довіра до навчальних установ	-,834

· F1- Нечесність у майбутньому

Досліджувані що не здатні до довіри суспільству можуть не довіряти й самим собі. Невпевненість у завтрашньому дні та у людях штовхає їх до великої ймовірності проявляти нечесність у майбутньому, відповідно такі студенти вже зараз нехтують правилами етики, моралі та дисципліною. Політику академічної чесності вони сприймають як те що стоїть на їхньому шляху до мети, якою є вдало списаний екзамен. Вони можуть говорити неправду, проявляти будь які види академічної нечесності і не чути за собою вини, що відповідно і впливає на їхнє позитивне ставлення до списування.

· F2 – Макіавеллізм

Вплив макіавеллізму на ставленням студентів до списування можна пояснити тим, що люди котрі вірять в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності, вірять в щось святе, значуще для всіх людей, переконанні, що в людини має бути певна висока мета - наприклад, допомагати «людям», «суспільству», «культурі», вони будуть негативно ставитись до списування, адже їхні принципи переконання і позиції не дозволять їм одобрити такий вид академічної нечесності. Досліджувані ж що підтримують шлях обману та маніпуляції легко стають на шлях помилок, нечесності та неетичності, а в нашому випадку на шлях списування, особливо коли вірять в те що немає ніякого критерію, за допомогою якого можна було б оцінювати будь яку систему моралі, — адже усі критерії самі є релятивними.

· F3 – Принципи керування нечесність

Негативний зв'язок між принципами керуванням нечесністю і ставленням студентів до списування пояснюється тим що під керуванням нечесністю ми розуміємо оцінювання досліджуваними рівня академічної культури власного навчального закладу. Коли студенти бачать що їхній університет засвідчує важливість академічної чесності, прививає любов до навчання, трактує студентів як особистість, зменшує можливість бути залученим в академічній нечесності та бореться з випадками академічної нечесності, відповідно такі досліджувані будуть збалансовувати те що вони “получають” від навчального закладу і те що “віддають”. А отже будуть менше списувати і негативно ставитись до списування. Натомість коли студенти будуть бачити апатію університету стосовно академічної нечесності, відповідно і віддаватимуть те саме – нечесність.

· F4 – Повідомлення про нечесність

Студенти що є безпристрасними, обманюють і маніпулюють іншими задля певної вигоди та користі, можуть по різному реагувати на побачений випадок нечесності, взалежності від вигоди, котру вони отримають. Такі студенти з легкістю можуть списувати та позитивно ставитись до списування, попри те що не завжди повідомляють про випадки нечесності.

· F 5 – Мотивація

Досліджувані що мотивовані на знання, будуть старанно все вчити і читати потрібну літературу, такі особистості досить старанні, для них в житті головним є їхні знання а не оцінки які вони за них отримують, висока оцінка може викликати незадоволення у таких студентів, якщо вони переконані що незаслужено отримали її, тому такі досліджувані будуть негативно ставитись до списування, і не практикувати цей вид академічної нечесності на шляху свого навчання.

· F6 – Довіра до навчальних установ

Негативний зв'язок між довірою студентів і їхнім ставленням до списуванням пояснюється тим що досліджувані які довіряють керівництву університету, довіряють викладачам, одногрупникам, студентській раді, деканату, та можуть бути впевнені в хорошому та якісному навчанні та оцінюванні їхніх знань, будуть менше практикувати списування, та це вплине на їхнє негативне ставлення до нього.

Висновки до 3-го розділу

1. Досліджуючи рівень інтелекту за тестом Прогресивні матриці Ревана ми отримали наступні результати: Як виявилось, що студенти з позитивним ставленням до списування мають більш низький рівень інтелектуального розвитку аніж студенти з негативним ставленням.

2. Щодо рівня загальної самооцінки то можна побачити що в студентів з негативним ставленням до списування переважає високий та середній рівень самооцінки, щодо студентів з позитивним ставленням до списування то рівень самооцінки в них більш низький адже переважає низький та середній рівні самооцінки.

3. Досліджуючи навчальну мотивацію студентів, ми виявили що студенти які позитивно ставляться до списування в більшості мотивовані на оцінку, а от студенти які негативно ставляться до списування мають навчальну мотивацію яка спрямована на здобуття знань а не на оцінку.

4. Досліджуючи готовність студентів толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому, рівень академічної культури навчального закладу, довіру студентів до навчальних та суспільних установ, ставлення студентів до політики академічної чесності за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса, ми отримали наступні результати:

Студенти з позитивним ставленням до списування більш негативно ставляться до політики академічної чесності, вони з досить великою ймовірністю здатні до списування в майбутньому, оцінюючи рівень академічної культури навчального закладу вони керувались здебільшого низькими та негативними оцінками, рівень довіри до суспільних та навчальних установ у студентів що позитивно сприймають списування досить низький що ймовірно і впливає та таке позитивне ставлення до списування.

Щодо студентів які не схвалюють списування то показники за наведеними вище критеріями суттєво відрізняються, адже такі студенти здатні більше довіряти як суспільству так і навчальному закладу, такі досліджувані вище оцінюють як рівень академічної культури НЗ так і політику що спрямована на боротьбу з академічною нечесністю, ймовірність у таких студентів списування у майбутньому не є великою.

5..Досліджуючи моральні принципи за допомогою тесту “Шкала індивідуальної філософії моралі” ми отримали наступні результати:

Принцип морального релятивізму притаманний обом групам студентів, проте студенти що позитивно ставляться до списування підтримують даний принцип дещо більше.

Принцип морального ідеалізму, тобто віру в щось святе та чисте, що властиво всім людям притаманний більше студентам з негативним ставленням до списування аніж студентам котрі позитивно відносяться до списування.

Досліджуючи прихильність до принципу макіавеллізму ми виявили що студенти з негативним ставлення до списування не здатні до спілкування через нехтування моралі, натомість друга досліджуваних більш позитивно ставиться до даного принципу.

Досліджуючи таку рису характеру як нарцисизм ми виявили що студенти з позитивним ставленням до списування більше схильні до самозакоханості.

Дослідивши принцип улітаризму ми виявили що студентам з позитивним ставленням до списування притаманно оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, щодо студентів з негативним ставленням до списування то цей принцип їм також притаманний, щоправда в меншій мірі.

Досліджуючи ставлення студентів до золотого правила етики, яке звучить так “ Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них ” ми виявили що студенти що позитивно ставляться до списування, більш негативно ставляться до даного правила, і лише частково підтримують його, натомість студенти з негативним ставленням до списування біль позитивно відносяться до даного принципу.

6. Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми виявили що сильний кореляційний зв'язок шкали “позитивна нечесність” існує між шкалами: Інтелект, нечесність в майбутньому, макіавеллізм, утилітаризм.

Сильний протилежний кореляційний зв'язок ми виявили між такими шкалами: Самооцінка, ставлення до політики академічної чесності, довіра до суспільних установ, довіра до навчальних установ, моральний ідеалізм

6. Непараметричний критерій U-Манна Уітні.

Результати аналізу свідчать про те що група студентів з позитивним ставленням до списування відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

Інтелект.

Самооцінка

Нечесність у майбутньому

Ставлення до політики проти академічної нечесності

Довіра до суспільних установ

Довіра до навчальних установ

Макіавеллізм

7. Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник ставлення до списування ми застосували факторний аналіз за допомогою якого отримали наступні результати:

На ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори:

F1- Нечесність у майбутньому,

F4 – Повідомлення про нечесність,

та F5 -Мотивація

Негативний зв'язок з ставленням студентів до списування мають:

F2 – Моральний ідеалізм,

F3 – Керуванням нечесністю,

F6 Довіра до навчальних установ.

7..Отже за результатами дослідження можна сказати що наше наукове припущення повністю підтвердилось, адже студенти з позитивним ставленням до списування відрізняються від студентів з негативним ставленням до списування рядом психологічних та моральних особливостей.

ВИСНОВКИ

1. В українських навчальних закладах практика списування є досить поширеною. Списування є не тільки соціальною та правовою проблемою, а й психологічною, оскільки на ставлення до списування впливає низка соціально-психологічних чинників: це швидкість та повнота входження в українське освітнє середовище засадничих принципів Болонського процесу, реформування вищої освіти, професійні установки викладачів, завдання студентського самоврядування тощо. До психологічних чинників можна віднести – ціннісні орієнтації і мотивацію студентів до навчання, норми їхньої академічної поведінки тощо

2. На жаль, в Україні, як і в інших пострадянських країнах, ще недостатньо уваги приділяється проблемі академічній порядності студентів, хоча вона є однією з важливих проблем майбутньої безпеки країни. Від порядності еліти суспільства – фахівців із вищою освітою – залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері.

3. Дослідивши студентів з різним ставленням до списування можна побачити що вони відрізняються як рядом психологічних, так і моральними особливостями. Студентам з позитивним ставленням до списування притаманні такі психологічні і моральні особливості як низькі показники самооцінки, інтелекту, велика ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому, низький рівень довіри до суспільства, корисливість, самозакоханість та здатність до нехтування моралі. Студенти з негативним ставленням до списування відрізняються більш високими показниками самооцінки, інтелекту, високим рівнем довіри як до суспільних так і навчальних установ та вірою в моральні цінності.

4. Дослідження виявило сильну статистично обґрунтовану різницю у поведінці, ставленнях та сприйняттях студентів з різними ставленням до порушень норм академічної чесності, таких як списування.

5. У вузах України варто розробити систему заходів для нівелювання академічної нечесності шляхом самоорганізації студентської молоді, роз'яснення небезпек, пов'язаних з академічною нечесністю, культивування цінностей індивідуального успіху й пріоритетності особистісних інтересів. Система вищої освіти України стоїть перед вибором: або повернутися до патерналістської моделі поведінки в дихотомічному зв'язку "викладач-студент", або зробити рішучий крок у напрямку формування самостійності, індивідуальної відповідальності студента за втілення в життя норм академічної чесності.

Список використаної літератури:

1. Адамс Ґ. Міркуючи про наслідки: Що чекає український університет, якщо не відбудеться змін в етиці освіти? / Ґ. Адамс // Покликання університету: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О. Гомілко. – К.: РІА „ЯНКО”; „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 116–119.

2. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. / М.І. Михальченко, Андрущенко В.П. – К.: Вид-во “Генеза”, 1996. – С. 353.

3. Бахтін М. Формування духовно-моральних орієнтацій майбутніх робітничих кадрів – учнів ПТУ / М. Бахтін // Вища освіта України. – Київ: Дніпро, – 2006. № 4. – С. 80-86.

4.. Бєланова Р. А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна – США) / Р. А. Бєланова. – К.: Центр практичної філософії, 2001. – 216 с.

5. Гапон Н.П. Ціннісні засади отримання студентами знань: психологічний аналіз/ Н.П. Гапон // Тези звітної наукової конференції філософського факультету Львівського національного університету.— Львів, 2013. — С. 46-47.

6. Гриньова М.В. Специфіка структурної організації та змісту діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах США / М.В. Гриньова // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. − Серія: Педагогічні науки. − 2008. − Вип. 145. − С. 156-158.

7. Джонс Р.М. Академічна корупція в Україні / Р.М. Джонс / Вісник Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в Україні. – 2001. – № 6. – С. 4-6.

8. Етика в освіті: матеріали Міжнар. конф. (20-21 трав. 2004 р.) / Миколаївський держ. гуманіт. ун-т ім. П. Могили. – Миколаїв: МДГУ, 2004. – 100 с.

9. Жорнова О. Формування студента як суб’єкта соціокультурної реальності / О. Жорнова // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С. 90-93.

10. Закон України «Про вищу освіту» (№ 1187-2 від 01.07.2014) [Електронний ресурс] // Сайт Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/ua/news/34752-vru-uhvalila-zakon-ukrayini-pro-vischu-osvitu

11. Калиновський Ю. Ю. Академічна чесність як чинник правового виховання студентської молоді / Ю.Ю. Калиновський // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. — К.: ВІР УАН, 2012. – Випуск 63 (№8). – С. 477−482.

12. Кодекс академічної «чесності» (чистоти) університету Меріленд. − [електронний ресурс] – Режим доступу: http://studua.org/articles/2009/02/27/1767.html

13. Педагогічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. – С. 23-29. 7. Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum).

14. Півнева Л. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід (Україна – США) /Л. Півнева // Покликання університету: [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Гомілко. – К.: РІА „ЯНКО”; „ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 105–109.

15. Ромакін В.В. Академічна чесність у вищій освіті / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. − 2002. − Педагогіка. − Вип. 7. − Т. 20. − С. 23-28.

16. Ромакін В.В. Академічна етика як передумова верховенства права / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. − 2006. − Педагогіка. − Вип. 33. − Т. 46. − С. 174-179.

17. Ромакін В.В. Мотивації, переконання та поведінка українських і американських студентів бакалаврату щодо норм академічної культури / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. − 2010. − Педагогіка. − Вип. 123. − Т. 136. − С. 34-41.

18. Ромакін В.В. Академічна чесність як політична проблема // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 12. Політичні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. – С. 165-170.

19. Ромакін В.В. Верховенство закону як основний принцип етики освіти // Покликання університету: Зб. нук. пр. – К.: РІА “ЯНКО”; “ВЕСЕЛКА”, 2005. – С. 129-132.

20. Рей М. Академічна корупція в Україні / М. Рей // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України. − К.: Таксон, 2003. − С. 261-267.

21. Рижак Л. Євроінтеграція вищої освіти України: аксіологічний вимір / Л. Рижак // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. − Філософські науки. − 2008. − Вип. 11. − С. 27-37.

22. Струнсе В.Фон. Місія досяжна: підвищення академічної чесності в українській освіті / В. Фон Струнсе // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України. − К.: Таксон, 2003. − С. 272-275.

23.. Сингаївська А. М. На часі − викорінення «плагіатної» освіти у вищій школі / А. М. Сингаївська // – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – С. 332-336.

24. Цокур О.С. “Кодекс честі” в системі вищої освіти США / О.С. Цокур // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. − Серія: Педагогічні науки. − 2009. − Вип. 150. − С. 57-62.

25. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности / С. Хантингтон; пер. с англ. А. Башкирова. – М.: ООО „Издательство АСТ”: ООО „Транзиткнига”, 2004. – 635 с. \

26. Ярошенко Т. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід (Україна − США) / Ярошенко. Т. // Покликання університету: зб. наук. пр. / Відп. ред. О. Гомілко. − К.: РІА «Янко»; «Веселка», 2005. − 304

27. Alleyne P. Exploring Academic Dishonesty among University Students in Barbados: An Extension to the Theory of Planned Behaviour / P. Alleyne, K. Phillips // Journal of Academic Ethics. — 2011. — № 9. — Р. 323-338.

28. Center for Academic Integrity. The Fundamental Values of Academic Integrity: Honesty, Trust, Respect, Fairness, Responsibility. — Oakton Community College, Des Plaines, Illinois, 1999. — [Режим доступу до публікації]: http://www.academicintegrity.org/icai/assets/FVProject.pdf

29. Chudzicka-Czupała А. Students’ attitude toward cheating in Switzerland, Ukraine and Poland /Agata Chudzicka-Czupała, Anna Lupina-Wegener, Nadiya Hapon // The New Educational Review, 2013.– Vol. 32. – No.2.– Р.66-76.

30. Kaminsky J. S. A new history of educational philosophy / James S. Kaminsky. – Westport, Connecticut, London: Greenwood Press, 1993. – 278 p. 6..

ДОДАТКИ

Додаток А.1

Дата добавления: 2015-08-31