Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток. Найпоширенішим методом моделі ціноутворення, що базується на попиті є метод максимізації поточного прибутку

Найпоширенішим методом моделі ціноутворення, що базується на попиті є метод максимізації поточного прибутку, який полягає у порівнянні виручки та витрат підприємства, залежно від обсягу збуту, який в свою чергу визначається ринком відповідно до ціни.

При цьому відбувається розподіл витрат на постійні та змінні. Величина постійних витрат в короткостроковому періоді не залежить від обсягу виробництва, а тому її частка в собівартості одиниці продукції спадає із зростанням обсягів. Змінні витрати пропорційно залежать від обсягу виробництва.

Визначення оптимальної ціни невід’ємне від понять постійних і змінних витрат фірми, які їй необхідно покрити за рахунок прибутку.

До постійних витрат даної фірми належать витрати на закупівлю необхідних приладів, матеріалів, заробітна плата управлінських служб, амортизаційні відрахування тощо.

До змінних витрат можна віднести заробітну плату службового персоналу, витрати на закупівлю комплектуючих матеріалів, та деякі інші, ціна яких не є відносно постійною.

Згідно практичних розрахунків працівників даної фірми постійні витрати підприємства за 1 рік на виробництво і збут продукції становлять:

F = 6487 грн., а змінні на одиницю продукції V = 49 грн.

Математична модель цієї задачі має вигляд:

П=[Ц*N - (F+V*N)] max,

де П – прибуток, який отримає фірма від реалізації продукції за досліджуваний період;

F - постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції за даний період;

V - змінні витрати на одиницю продукції.

Взаємний зв’язок між Ц та N встановлено вище у вигляді математичного рівняння регресії:

N = 673,02- 4,51*Ц

Максимізувати функцію прибутку можна з використанням першої похідної прибутку по ціні:

Оскільки N=b₀+b₁*Ц, то:

=(Ц*N-(F+V*N))’=(N*(Ц-V)-F)’=((b₀+b₁*Ц)*(Ц-V)-F)’=

=((b₀-b₁*V)*Ц+b₁*Ц²b₀*V-F)’

Прирівнюємо = 0 і знаходимо Ц_опт, N_опт, П_мах.

=(b₀-b₁*V)+2b₁*Ц=0

Звідси оптимальна ціна на товар фірми (Ц_опт) становить:

Ц_опт = (b₀-b₁*V)/ -2b₁

Ц_опт = (673,02+4,51*49) / ((-2)* (-4,51)) = 99,11 грн.

Знаходимо обсяг реалізації (N_опт):

N_опт = b₀+b₁*Ц_опт

N_опт = 673,02- 4,51* 99,11 = 226 штук;

Знаходимо максимальний прибуток:

П = Ц * N - (F + V * N)

П_мах = 99,11 *226 – (6487+49*226) = 4837,86 грн.

Собівартість одиниці продукції:

S=V + F/N_опт

S = 49 + 6487 /226= 77,7 грн.

Собівартість конкретної одиниці продукції зменшується із збільшенням обсягів виробництва, що можна пояснити перерозподілом витрат на кожну одиницю продукції.

Для чіткості розуміння залежності собівартості товару (S) від обсягу збуту (N) наведемо графічне зображення цієї залежності (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Залежність собівартості товару від обсягу збуту

Для прийняття ефективних рішень важливе значення має визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту визначає чутливість споживачів до змін у цінах з точки обсягу товарів, що вони купують.

Епц= ((N1-Nm)/(N1+Nm))/((Ц1-Цm)/(Ц1+Цm))

Епц=((141-226)/(141+226))/((118-99,11)/(118+99,11)) = 2,68

Епц > 1, це означає, що попит є еластичний, тобто будь-яке коливання ціни на товар спричиняє значні коливання обсягу продажу товару.

Дата добавления: 2015-08-31