Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Брєєєєєєєєєєєд!!!!




Динаміка рівня інтенсивності, результату та економічної ефективності інтенсифікації виробництва приросту врх

Показник 2011р. 2012р. 2013р. 2013р. у % до 2011р.
Витрати виробництва на 1 голову, грн. 5244,3 4758,4 4220,1 80,47
Середньодобовий приріст, г 650,13 504,54 435,42 66,97
ВВП на 1 голову,грн. 12985,8 13939,3 11587,9 89,24
Повна собівартість 1 ц приросту врх, грн. 2240,3 2325,69 2611,95 116,59
Ціна реалізації 1 ц приросту врх, грн. 0,52 0,57 0,37 71,15
Прибуток на 1 голову, грн. -2526,49 -2142,1 -2844,2 87,5
Рівень рентабельності, % -43,83 -42,67 -63,36 53,5
Окупність витрат, грн. 2,48 2,93 2,75 110,9
Окупність додаткових витрат, грн. Х -45,9 -13,84 Х

На основі проведеного аналізу рівня інтенсивності, результату та економічної ефективності інтенсифікації виробництва приросту врх можна зробити висновок, що для підприємства ця галузь є збитковою, адже прибуток на 1 голову у 2013 році в порівнянні з 2011 роком зменшився на 12,51%. Це спричинено зменшенням ціни реалізації 1 ц приросту на 28,85% та зменшенням середньодобового приросту на 33,03%.

3.2. Обгрунтувати рівень беззбитковості м’ясного скотарства

Таблиця 3.2.

Методика розрахунку беззбиткового обсягу виробництва і реалізації продукції тваринництва (молока):

Показники   2013 р.
Валове виробництво продукції, ц  
Виробничі витрати, грн.  
В т.ч.: а)постійні  
б)змінні  
Питома вага постійних витрат, % 25,4%
Виробнича собівартість 1 ц продукції, грн.  
Постійні витрати в розрах. на 1 ц продукції, грн. 1894,84
Ціна реалізації 1 ц продукції, грн. 957,1
Повна собівартість реалізованої продукції, грн.  
Змінні витрати у собівартості 1 ц реалізованої продукції, грн. 1003705,16
Маржинальний дохід від 1 ц продукції, грн. -1002748
Беззбитковий обсяг виробництва продукції, ц  

 

Отже, провівши необхідні розрахунки у таблиці 3.2. можна зробити висновок, що для повного покриття витрат на виробництво молока ПСП «Хлібороб» потрібно виробляти 8627,92 ц молока.

 

3.3. Поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва у м’ясному скотарстві………………

Виробництвом продукції скотарства займаються сільськогосподарські підприємства різних виробничих типів. Тим не менш переважні обсяги м'яса великої рогатої худоби надходять із спеціалізованих підприємств. Більшість з них має молочно-м'ясне, а в районах з великими площами природних кормових угідь - м'ясний напрям. Внутрішньогалузева спеціалізація скотарства здійснюється насамперед у рамках конкретного підприємства: замість ферм для утримання тварин різних господарських і вікових груп створюють спеціалізовані відгодівельні бригади, що дозволяє укрупнити розміри виробництва на кожній фермі. З вдосконаленням організації вирощування ремонтного і молодняку ​​відбувається подальше поглиблення внутрішньогалузевої спеціалізації на основі міжгосподарської виробничої кооперації. У цих умовах склалися і функціонують такі виробничі типи сільськогосподарських підприємств скотарського напряму:

1) Спеціалізовані підприємства з дорощування молодняку ​​з 10-20 денного (або 3-6 місячного) віку до 8-14 місячного віку з наступним продажем (передачею) його на підприємства, що спеціалізуються на проведенні заключного інтенсивної відгодівлі.

2) Спеціалізовані підприємства за заключним інтенсивному відгодівлі худоби здійснюють відгодівлю молодняку, що надійшов з підприємств з дорощування протягом 3-6 місяців на кормах власного виробництва або з використанням відходів переробної промисловості (жому, барди і т.д.).

3) Спеціалізовані підприємства з інтенсивного вирощування і відгодівлі на великих комплексах сверхремонтного молодняку ​​з 10-20 денного до 13-місячного віку. Створюють їх, як правило, в приміських зонах. Худоба для вирощування надходить з підприємств молочного напряму.

4) Спеціалізовані підприємства з вирощування і відгодівлі м'ясних порід з максимальним використанням грубих і пасовищних кормів створюються в районах з великою площею природних кормових угідь. Молодняк міститься тут до 18-місячного віку, іноді й довше. Ремонт і поповнення стада здійснюється за рахунок власного відтворення. Для виробництва продукції скотарства на сільськогосподарських підприємствах створюють спеціалізовані або змішані ферми і комплекси. Переважна частина великих ферм і комплексів - спеціалізовані.

Під тваринницьким комплексом розуміють велике спеціалізоване підрозділ сільськогосподарського підприємства, що включає сукупність технологічно взаємопов'язаних засобів (будівель, споруд, обладнання тощо) основного і допоміжного призначення і призначене для здійснення поточного ритмічного випуску максимального обсягу стандартної кінцевої або проміжної тваринницької продукції на основі комплексної механізації, застосування індустріальних технологій та передових форм організації виробництва і праці
Найбільш важливими відмінними ознаками тваринницьких комплексів від звичайних ферм є: комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів на основі використання сучасних систем машин; широке застосування індустріальних технологій і форм організації, заснованих на використанні таких ознак великого машинного виробництва, як потоковість і ритмічність; досить великі розміри і високий рівень спеціалізації праці, зміна її характеру та змісту при високому рівні професійної підготовки кадрів; комплексність забудови, використання прогресивних об'ємно-планувальних рішень, в останні роки і комп'ютеризація контролю мікроклімату.

Тваринницькі комплекси можуть бути створені не тільки шляхом нового будівництва, але і в результаті розширення, реконструкції і технічного переоснащення діючих ферм. Вигода реконструкції діючих ферм і комплексів в порівнянні з новим будівництвом полягає в тому, що при відносно невеликих капітальних вкладеннях в стислі терміни досягається значне збільшення виробництва продукції. Тому доцільно виділення капітальних вкладень і необхіднихматеріальних ресурсів на реконструкцію діючих ферм для поступового нарощування їх потужностей та забезпечення умов ефективного функціонування. Однак, в даний час реконструкція і технічне переоснащення скотарських ферм і комплексів вимагає великих фінансових вкладень. Крім того, в нашій країні створені племінні заводи і спеціалізовані племінні підприємства - репродукторів. Також можуть бути створені виробничі об'єднання з вирощування і відгодівлі сверхремонтного молодняку.
В умовах кризи сільського господарства число скотарських підприємств скоротилося, а в ряді випадків вони повністю припинили свою діяльність. Це в першу чергу відноситься до підприємств, що спеціалізуються на дорощуванні та заключному відгодівлі худоби на м'ясо, що пов'язано з подорожчанням засобів виробництва та транспортних послуг. Тим не менш, оскільки висока ефективність спеціалізованого виробництва науково доведено на міжгосподарській основі, то можна очікувати, що в міру виходу сільського господарства з кризового стану і подальшої індустріалізації галузі діяльність підприємстввищерозглянутих типів буде відновлена ​​і розширена.
В даний час розвиток технічного прогресу дозволяє значно збільшити продуктивність худоби, скоротити терміни вирощування і відгодівлі, покращувати якість м'яса, знижувати витрати виробництва. Аналіз російського та світового досвіду дозволяє виділити п'ять основних груп факторів, що впливають нарозвиток тваринництва.

Перша група об'єднує вирішальні чинники для будь-якої галузі тваринництва - технічний прогрес в області кормовиробництва і годівлі тварин. Він полягає головним чином у зростанні виробництва кормового зерна, високобілкових концентратів, якісного сіна. Створення великої комбікормової промисловості, а також зміна технології вирощування та збирання трав, підвищення продуктивності пасовищ дозволяють забезпечити підвищення інтенсивності годівлі тварин. Це можливо досягти за рахунок збільшення питомої ваги в кормових раціонах зерна і білкових концентратів, збалансованості цих раціонів за елементами живлення, збагачення їх різними стимулюючими і лікувально-профілактичними препаратами.

Друга група чинників пов'язана з підвищенням продуктивності тварин в області племінної справи. В умовах індустріалізації галузі підвищення продуктивності повинно здійснюватися в результаті максимального використання генетичного потенціалу великої рогатої худоби; ефективне комплектування стада ремонтним молодняком, вирощуванням тварин в умовах, схожих з технологією утримання.

Третя група чинників включає в себе укрупнення масштабів виробництва продукції тваринництва, спеціалізації на індустріальній основі. При цьому концентрація спеціалізованого виробництва відбувається поряд з вертикальною інтеграцією спеціалізованих технологій. Зокрема, створюються великі автоматизовані і напівавтоматизованих ферми - фабрики з вирощування і відгодівлі худоби, розвивається технологічна (постадійне) спеціалізація. У м'ясному скотарстві це вирощування та відгодівля. Концентрації виробництва сприяє модернізація обладнання, створення систем машин для механізованого та автоматизованого виробництва в приміщеннях закритого типу, з автоматично регульованим освітленням, опаленням, вентиляцією. Найбільше економічне значення мають створення різних автоматизованих систем подачі кормів при відгодівлі худоби, механізованих систем прибирання гною на фермах, комп'ютеризація контролю мікроклімату.

Четверта група факторів полягає в пропорційному розвитку всього АПК, випереджаючому розвитку індустрії з обслуговування тваринників, їх виробничого постачання, переробки тваринницької продукції.

До п'ятої групи факторів відноситься все, що пов'язано з організацією наукових досліджень для задоволення практичних потреб тваринництва, раціоналізацією виробничих процесів на основі розробки нових технологій та їх впровадження у виробництво.

[http://ua-referat.com/%D0%9C%60%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE ]

3.4.Шляхи удосконалення маркетингового планування ПСП «Хлібороб»

Головним елементом планування маркетингу на підприємствах аграрного сектору є процес розробки маркетингового плану, який передбачає можливість розвитку підприємства відповідно до зазначених розділів, у яких зазначається чіткий перелік дій та способи досягнення бажаного результату.

Розробляючи систему стратегічного планування, кожне підприємство обирає для себе найприйнятнішу схему, яка являє собою перелік необхідних формальних процедур, для виконання яких потрібні знання фахівців.

Стратегічний план маркетингу підприємств базується на дотриманні певних вимог, головним з яких є:

· визначення попиту на продукцію, що виробляється або може бути вироблена; прогнозуванні її збуту, можливостей експорту та імпорту; збільшення на цій основі обсягів виробництва та реалізації продукції;

· перевірка збалансованих прийнятих обсягів із наявними потужностями й технологічним забезпеченням, а також розробка заходів, спрямованих на реконструкцію й технічне переоснащення виробничих потужностей з урахуванням екологічних вимог і конкретних пропозицій щодо поставок устаткування та матеріальних ресурсів на такі цілі;

· визначення можливостей забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами;

· визначення перспективи соціального стану трудового колективу, кількості робочих місць (у тому числі тих, що звільнятимуться у сфері матеріально виробництва), оплати праці, витрат прибутку на соціальні цілі;

· визначення можливостей фінансування заходів плану за рахунок власного прибутку, державних асигнувань, кредитів, іноземних інвестицій;

· визначення кінцевих результатів роботи підприємства за даним планом: обсягів виробництва і реалізації продукції, собівартості та ціни, чистого прибутку, ефективності виробництва, ступеня ризику.

Стратегічний план повинен відповідати таким вимогам:

· бути інструментом встановлення, документального оформлення та впровадження в повсякденну діяльність «стратегічного набору» підприємства;

· визначеним за термінами, зорієнтованим у майбутнє;

· визначеним за витратами;

· гнучким, що реагує на зміни в середовищі;

· чітким, ясним, легким для сприймання;

· легким для пояснення та можливим для виконання;

· відповідність місії підприємства;

· узгодження з ресурсами і можливостями підприємства;

· сумісність з планами структурних підрозділів;

· досяжність, але напруженість основних стратегічних завдань;

· забезпечення фінансової життєздатності підприємства і його зростання;

· забезпечення належного добробуту працівників підприємства.

При аналізі організаційної структури ПСП «Хлібороб» було виявлено відсутність маркетингового відділу та посади маркетолога на підприємстві.

Тому організаційна структура потребує певних модифікацій. Насамперед потрібно створити окремий відділ маркетингу. Впровадження концепції маркетингу у практику дає можливість підприємству оперативно реагувати на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції.

Організація маркетингу передбачає:

1) побудову та вдосконалення структури управління маркетингом;

2) створення належних умов для ефективної роботи маркетингового персоналу;

3) забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Діяльність маркетолога повинна забезпечити:

· надійну, достовірну й своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку конкретного попиту, смаки та переваги покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

· створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, ніж товари конкурентів;

· необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Так як, підприємство налічує не велику кількість управлінського персоналу, тому для виконання маркетингових функцій потрібно створити 2 посади маркетологів. в обов’язки яких будуть входити:

ü проведення дослідження та здійснення аналізу стану ринку м’яса;

ü оцінка діяльності основних конкурентів;

ü дослідження купівельної поведінки споживачів;

ü управління та оцінка якості і конкурентоздатності продукції;

ü здійснення цінової політики та визначення оптимальної ціни на товарні групи.

ü проведення рекламної кампанії і організація сервісу для клієнтів.

В умовах економічної та фінансової нестабільності у державі та впливу інших макро - та мікроекономічних факторів на діяльність ПСП «Хлібороб» дана ситуація може суттєво змінитись. Тому, у процесі управління, відділу маркетингу підприємства рекомендується вживати таких заходів:

1) здійснювати постійний контроль за впливом зовнішніх чинників - коливань попиту на певні товари на певних сегментах ринку, змін у товарній пропозиції конкурентів тощо;

2) забезпечувати відповідне обслуговування споживачів у процесі використання товарів наявного асортименту.

3) забезпечити необхідну інтенсифікацію зусиль щодо формування попиту під час оцінки, створення та пропозиції нового товару на ринку шляхом активнішого проведення комунікаційної політики.

Також для удосконалення маркетингової цінової політики ПСП «Хлібороб» рекомендується зробити ціни на продукцію підприємства більш гнучкими. Це можна здійснити шляхом коригування прогнозованого рівня ціни, пропонування і створення умов для ефективного її використання.

Використання даної системи поправок до ціни, зорієнтованої на уточнення рівня ціни та забезпечення її відповідності реальним умовам процесу реалізації продукції, дає змогу в умовах реальної ринкової ситуації застосувати цінові знижки та надбавки як дієвий інструмент при впровадженні цінової тактики. При цьому потрібно час від часу переглядати своє ставлення до рівня ціни залежно від тих змін, що відбуваються на ринку. Невиконання цих вимог може привести підприємство до втрати частки ринку та завдати збитків, що потребує поміркованого підходу до використання даного методу ціноутворення.

[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=660255]

Приватне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» розташоване в Рівненській області. На сьогоднішній день досліджуване підприємство - звичайне сільськогосподарське підприємство, яке має зерново-молочну спеціалізацію. Так як підприємство не має широких ринків збуту, то змушене реалізовувати свою продукцію місцевому населенню. Необхідною умовою ефективної діяльності підприємства є впровадження елементів маркетингового управління, які підвищуватимуть конкурентоспроможність як підприємства, так і його продукції на аграрному ринку Рівненської області. Тому логічним буде розробка плану маркетингу для ПСП «Хлібороб».

Висновки та пропозиції …………………………………………….……

Список використаної літератури

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 340; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.