Інструменти кредитного ринку

Фінансові інструменти, які обертаються на кредитному ринку, поділяють на декілька груп, залежно від функцій, які вони виконують:

· кредитні гроші;

· боргові цінні папери.

Категорія «кредитні гроші» включає загальну назву різних видів неповноцінних грошей, що виникли в процесі заміщення майнових боргових зобов'язань підприємств, приватних осіб і держави. Кредитні гроші виконують функції грошей, є низькоризиковими інструментами фінансового ринку і характеризуються високими показниками ліквідності. Обслуговуючи ділові угоди, кредитні гроші існують у таких видах: векселі, банкноти, чеки, депозитні та електронні гроші. Усі ці види сучасних грошей є борговими зобов'язаннями певних суб'єктів ринкової економіки.

Банкноти (англ. bank-note) — це безстрокові банківські білети (грошові знаки), що випускаються в обіг центральними банками держав і обов'язкові до прийому на всій їх території нарівні з монетами. Банкнота забезпечена усіма активами банку та товарною масою, що належить державі. Банкноти, грошові знаки, що їх випускають в обіг центральні емісійні банки, — основний вид паперових грошей.

Чек (англ. сheque) — встановленої форми грошовий (фінансовий) документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця (власника рахунку у фінансовій установі) про сплату чекодержателю (чекотримачеві) зазначеної в чеку суми. Обіг чеків регламентується нормами національного та міжнародного законодавства.

Чек має суворо визначену форму письмового документа і виписується на спеціальному бланку. Основними елементами чека є: найменування або чекова позначка (наприклад, «грошовий чек»); просте і нічим не обумовлене розпорядження сплатити вказану у чекові суму (зазначається обов’язково прописом); найменування банка-платника із обов’язковим зазначенням рахунку, з якого має бути здійснений платіж; місце платежу; дата виписки чека; підпис чекодавця.

Як правило, чек виписується проти депонованої на рахунку суми, він не може бути відкликаний і не вимагає акцепту[3].

Відповідно до міжнародного законодавства (Женевською конвенцією «Однотипний закон про чеки») строк подання чека до оплати у країні його видачі становить 8 днів, у платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи та Середземномор’я – 20 днів, а у міжконтинентальному платіжному обороті – 70 днів від дня складання чека.

Вексель (нім. Wechsel) — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексель є цінним папером з визначеним терміном платежу і, в процесі обігу, може ставати об’єктом різних угод – купівлі–продажу, обліку, застави, міни тощо.

Обіг векселів в Україні регулюється Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV, Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 р. № 2374-III, Женевськими конвенціями.

За українським законодавством вексель поєднує в собі поняття розрахункового та платіжного документа, цінного паперу та свідоцтва оформлення заборгованості.

Сукупність належним чином оформлених реквізитів векселя складає форму векселя, а відсутність або неправильне оформлення хоч б одного з них може привести до дефекту форми векселя.

Векселедержатель у разі неплатежу і належним чином опротестованого векселя в неплатежі має право пред'явити позов до усіх або деяких, зобов'язаних за векселем осіб, не дотримуючись черговості індосантів. Таке право векселедержателя називається правом регресу.

Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші.

Залежно від форми та способу використання розрізняють:

· простий вексель – просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.

· переказний вексель (тратта) – це письмовий наказ векселедавця платнику (трасату[4]) про сплату держателю векселя певної суми грошей у визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштiв може виступати як перший векселедержатель (ремiтент), так i кожний з наступних векселедержателiв (iндосат).

У свою чергу прості і переказні векселі діляться на процентні і дисконтні.

Процентні векселі – це векселі, на вексельну суму яких нараховуються відсотки. Вексельна сума – це грошова сума, що вказана векселем, підлягає платежу.

Дисконтні векселі – це векселі, які виписуються або продаються з дисконтом (із знижкою, на яку зменшується сума при передачі або продажі векселя).

Електронні (цифрові) гроші – це платіжний засіб, що існує тільки в електронному вигляді, тобто фактично у вигляді інформації, що міститься у спеціальних базах даних. Електронні гроші також відомі як e–money, e–гроші, електронна готівка, електронні обміни, цифрові гроші, цифрова готівка чи цифрові обміни. Категорію «електронні гроші» застосовують для означення грошей чи фінансових зобов'язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій. Електронні гроші завжди пов'язані з певною платіжною системою, яка виступає їх емітентом та яка або сама виступає їх екваєром, або підписує договір еквайрингу з іншими компаніями.

Еквайєр (англ. Acquirer) — банк або компанія, що здійснює весь спектр операцій із взаємодії з банкоматами, POS-терміналами, точками обслуговування карток в торговельно-сервісній мережі. При отриманні даних про проведені операції в мережі, еквайєр направляє їх в систему для проведення розрахунків. Еквайєр відповідає за відшкодування коштів торговим точкам, в яких здійснювались розрахунки, проводилися покупки або оплачувалися послуги за допомогою карт.

Еквайринґ — діяльність кредитної організації, що включає здійснення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, що здійснюються з використанням банківських карт, і здійснення операцій із видачі наявних грошових коштів утримувачам банківських карток, що не є клієнтами відповідної кредитної організації.

Електронні гроші зберігаються в електронних гаманцях користувачів відповідної платіжної системи. Електронний гаманець – це платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента, і який дає можливість його держателю в межах установленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення персонального ідентифікаційного номера.

Дата добавления: 2017-01-13