Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутнісні характеристики управлінських рішень




Підтримуючи ідею про те, що загальні особливості прийняття рішення адекватні процесам прийняття рішення для всіх видів професійної діяльності, і конкретно – для управлінської, хочемо підкреслити, що поняття «управлінське рішення» варто відрізняти від поняття «рішення» взагалі[14]. Людина протягом життя приймає безліч рішень, але далеко не всі рішення можна віднести до управлінських.

В економічному словнику за редакцією Ю.А.Бєліка управлінське рішення подане як директивний акт цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, який базується на аналізі виробничої ситуації, визначенні мети дії та передбачає програму досягнення мети.

Економічний енциклопедичний словник за редакцією С.В.Мочерного надає два варіанти трактування поняття «управлінське рішення»: 1)усвідомлений вибір однієї оптимальної або декількох найімовірніших альтернатив, спрямованих на вирішення конкретної проблеми або досягнення певної мети; 2) результат творчої співпраці менеджерів і власників підприємств, фірм і компаній, втілений в усному чи письмовому розпорядженні або наказі щодо визначення мети, способів і напрямів діяльності трудового колективу, вирішення виробничо-комерційних проблем з урахуванням чинного законодавства.

У свою чергу Хміль Ф.І. під поняттям «управлінське рішення» розуміє результат творчого процесу суб’єкта управління щодо пошуку способів, напрямів, засобів розв’язання виробничо-господарської ситуації і водночас адекватних дій колективу об’єкта управління [15, с.231].

Єрмошенко М.М., Єрохін С.А. та Стороженко О.А. зауважують, що управлінське рішення – це завжди осмислення проблем і вибір альтернативи, напрямку дії для вирішення проблеми [4,с.347].

На думку В.М.Колпакова, управлінське рішення – це результат системної діяльності людей і продукт когнітивної (опосередкованою пізнавальними чинниками), емоційної, вольової, мотиваційної природи – синтезу психічних процесів, що мають початкову регулятивну спрямованість. Це вольовий акт осіб, що ухвалюють рішення, оформлений у вигляді документа [7, с.22]

Як зазначають Кузьмін О.Є. та Мельник О.Г., управлінське рішення – це результат економічної формалізації економічних, технологічних, соціально-психологічних, адміністративних методів менеджменту, на основі якого керівна система організації безпосередньо впливає на керовану [8, с.217].

Барабаш Ю.О. стверджує, що управлінське рішення в повсякденній практиці є продуктом управлінської праці та розумової діяльності людини. Управлінське рішення також можна трактувати як процес, що реалізується суб’єктом управління й визначає дії, спрямовані на вирішення поставленого завдання в наявній чи спроектованій ситуації.

На думку Якимчука С.В. рішення, що ухвалюються керівником у соціальній системі, і називаються управлінськими.

У свою чергу Чудновська С.М. зауважує, що управлінське рішення є завершальним етапом процесу управління й визначає його результат.

Башкатова Ю.І. визначає управлінське рішення як вибір, який повинний зробити керівник, для того, щоб виконати зобов’язання, які передбачаються його посадою.

Бутинця Ф.Ф. та Шигун М.М. подають управлінське рішення як сукупний результат творчого процесу (суб’єкта) та дій колективу (об’єкта управління) для вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи. Управлінські рішення є соціальним актом, що організовує і спрямовує в певне русло діяльність трудового колективу та виконує роль засобу, який сприяє досягненню мети, поставленої перед підприємством.

Аналіз розглянутих визначень, які ґрунтуються на теоретичних та практичних розробках авторів, дає можливість зробити висновок про багатоаспектність досліджуваної категорії. З одного боку, термін «управлінські рішення» має соціально-психологічну інтерпретацію, оскільки розглядається як творчий акт суб’єкта управління, та як результат системної діяльності людей і продукт когнітивної, емоційної, вольової, мотиваційної природи, а з іншого – економічну, адже визначається як результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування.

На думку В.В.Третьяченко, найважливішою ознакою управлінського рішення є його безпосередня спрямованість на організацію колективної праці. Крім того, управлінське рішення як керівний вплив на колективну працю приймається не будь-яким працівником, а лише суб’єктом управління– керівником організації (підрозділу) чи колегіальним органом. В.В.Третьяченко вважає, що управлінське рішення можна визначити як «процес знаходження зв’язку між існуючим станом системи (організації) та бажаним, що визначається метою управління» [14].

Основна мета управлінського рішення, на думку В.М.Колпакова, – забезпечити координуючий (регулюючий) вплив на систему управління, що реалізує вирішення управлінських завдань персоналом щодо досягнення цілей організації [7].

Управлінські рішення мають свою специфіку. По-перше, рішення та їх наслідки зачіпають багатьох людей і можуть зберігати силу впливу протягом досить тривалого часу. По-друге, ухвалення рішень є особистою функцією керівника, який повинен виконувати її у процесі управлінської праці та нести відповідальність за наслідки рішень. По-третє, виходячи зі змісту процесу управління, рішення займає в ньому центральне місце. В літературі зазначається, що всі інші функції управління (планування, прогнозування, контроль, облік тощо) спрямовані на формування й реалізацію рішень.

До основних ознак управлінських рішень також можна віднести такі:

- рішення передбачає наявність можливих варіантів дій та вибору одного з них відповідно до існуючих обставин, інтересів і потреб;

- вибір прийняття варіанта дій є результатом свідомої розумово-психологічної діяльності керівника;

- необхідність та головний зміст рішення визначається метою спільної діяльності. З мети воно виходить, на її досягнення орієнтується;

- управлінське рішення має активізувальну та організаційну силу;

- в основі управлінського рішення лежить організаційна діяльність людей.

У роботах інших авторів істотними відмінними ознаками управлінського рішення вважаються наступні: а) прийняття управлінських рішень пов’язано з переробкою інформації, що стосується організаційної проблеми, яку необхідно розв’язати; б) варіанти дій обираються на основі критеріїв, обмежень і певних правил, що базуються на знанні закономірностей управління, врахуванні особливостей об’єкта управління та конкретної ситуації; в) процес прийняття управлінського рішення охоплює елементи наукового знання, творчості і мистецтва управлінської діяльності.

Таким чином, під управлінськими рішеннями ми будемо розуміти тільки ті рішення керівника, що спрямовані на досягнення цілей організації, пов’язані з діяльністю організації і стосуються її членів, їхньої праці, взаємостосунків як професіоналів; сприяють ефективному вирішенню завдань організації.

Наведені вище визначення свідчать, що процесу прийняття управлінських рішень притаманні такі основні характеристики, як: наявність суб’єкту та об’єкту управління, цільова спрямованість рішення та безпосередній вплив суб’єкта управління на об’єкт управління для досягнення поставленої мети.

В цілому, під прийняттям управлінського рішення керівниками організацій ми будемо розуміти вибір найбільш оптимального способу розв’язання управлінської проблеми з кількох можливих варіантів, з його аргументацією як для себе, так і для оточуючих, і який відповідає певним вимогам.

Вище означене дозволяє стверджувати, що управлінське рішення є результатом розумово-психологічної, творчої діяльності керівника, продуктом управлінської праці, а його прийняття – це процес, що зумовлює появу цього продукту.

Як зазначалось вище, процес управління реалізується через управлінські рішення, підготовку яких умовно можна назвати технологією розробки, прийняття та реалізації рішень. Вона являє собою сукупність послідовно повторюваних дій, що складаються з окремих етапів, процедур, операцій. Тобто з технологічної точки зору, процес прийняття будь-якого управлінського рішення можна представити у вигляді послідовності етапів і процедур, що мають між собою прямі та зворотні зв’язки.

Один з провідних фахівців проблем управління та експертних технологій Б.Г.Литвак вважає, що роль прийняття управлінського рішення у процесі управління надто важлива і тому необхідно приділяти достатньо уваги технології прийняття управлінського рішення.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-13; Просмотров: 410; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.