Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми. Наймана праця і зарплата

План

Наймана праця і зарплата.

Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження.

Навчальні цілі:

- розкрити сутність первісного нагромадження капіталу та його особливості в Україні;

- з'ясувати сутність капіталу як економічної категорії, альтернативні теорії капіталу;

- проаналізувати процес виробництва додаткової вартості;

- визначити особливості відносин між трудом і капіталом, що складаються в економічній формі заробітної плати.

1. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в Україні.

2. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капітал. Виробництво додаткової вартості.

3. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.

4.Капітал і наймана праця. Зарплата: сутність, форми, системи.

1. Починаючи вивчення теми, студент має уяснити, що сучасний капіталізм - це не ще інше, як змішана економічна система. В ній основним видом господарювання є підприємництво. Але для нього потрібні гроші, первісний капітал. Отож бізнесу передує первісне нагромадження капіталу як історичний процес. З'ясувати його сутність за конспектом та підручниками, студент має звернути увагу на особливості цього процесу в Україні. Вони полягають у тому, що первісне нагромадження капіталу в нашій державі відбувалось за рахунок внутрішніх джерел, в ході роздержавлення та приватизації власності. Бо не випадково народ назвав приватизацію -«прихватизацією».

2. Порівнюючи рух грошей як еквівалента вартості товару Т - Г - Т' з рухом їх як капіталу Г - Т - Г', уясняємо основне: капітал – не просто гроші, а вартість, що зростає, приносить додаткову вартість. Пошук джерела додаткової вартості слід вести у сфері виробництва, бо тільки тут створюється і нова споживча вартість і вартість. Процес створення додаткової вартості добре пояснюється і в конспекті, і в підручнику за ред. В.О. Рибалкіна і В.Г. Бодрова (див. 14, с. 170-189).

Далі слід звернути увагу на те, що з точки зору участі складових частин капіталу в створенні додаткової вартості К. Маркс розділив капітал на постійний і змінний. Уяснивши сутність цих понять студент зрозуміє, що додаткова вартість - це прирощення тільки змінного капіталу. Лише після цього можна переходити до аналізу сутності капіталу, його основних теорій.

3. Іноді під капіталом розуміють усі вироблені засоби виробництва (усі види інструментів, машини, устаткування, фабрично-заводські, складські, транспортні засоби і збутові мережі), що використовуються у виробництві товарів і послуг і доставці їх кінцевому споживачу. «Капітал - створені людиною ресурси для виробництва товарів і послуг; товари, які безпосередньо задовольняють потреби людини; інвестиційні товари; засоби виробництва», - пишуть К. Макконнелл і С. Брю. Але таке розуміння капіталу не пояснює, чому засоби виробництва одержали назву капітал, а суспільно-економічний устрій – похідну від капіталу назву – капіталізм. Вдало сутність капіталу визначає П. Самуельсон. «Наша економіка», - пише він, - одержала назву «капіталізм», тому (капітал, або «багатство», перебувають головним чином у приватній власності тих, хто іменується капіталістом». Більш вдало, на наш погляд, визначення, сутності капіталу сформулював К. Маркс. Він писав, що капітал це: не річ, а певне, суспільне, належне певній історичній тенденції суспільства, виробниче відношення, яке представлене в ній і надає цій речі специфічного суспільного характеру»; монополізовані певною частиною суспільства засоби виробництва, відособлені у відношенні до живої робочої сили, приведення в дію самої цієї робочої сили, - ось що в протилежності персоніфікується в капіталі».

Для більш глибокого усвідомлення сутності капіталу необхідно вивчати такі явища, як перетворення грошей у капітал, первісне нагромадження капіталу та визначення сутності капіталу у вітчизняній навчальній літературі.

Категорія капіталу як суспільна форма функціонування засобів виробництва передбачає існування найманої праці. Її наявність є обов'язковим соціально-економічним чинником функціонування в економічній системі суспільства категорії капітал.

Капітал приводиться в дію робочою силою, яку наймає власник капіталу (чи уповноважена ним особа). Наймання робочої сили - це письмовий чи усний договір між власником підприємства або його представником і працездатною особою про використання робочої сили суб'єкта, що працевлаштовується, у виробничому процесі підприємства за певну грошову винагороду. Слід з'ясувати чинники, які змушують власника певних фізичних, розумових, професійних тощо здібностей до праці виносити свою особисту продуктивну силу на ринок праці і продати її наймачеві як товар. Розгляньте специфічні властивості цього товару.

Критично осмисливши альтернативні теорії капіталу, студент і переконається у складності цієї категорії та втілення в ній виробничих відносин капіталістичної економічної системи.

4. Вивчаючи проблему зарплати, студент повинен мати на увазі, що економічний устрій сучасного суспільства органічно пов'язаний з такими категоріями, як капітал і наймана праця. Можна сказати, що ці явища економічних відносин органічно пов'язані між собою, водночас вони характеризують складні відносини, що виникають і функціонують між власниками капіталу і власниками робочої сили, тобто суб'єктивної продуктивної сили. Ними є робітники, інженерно-технічний персонал, менеджери, науковці тощо.

Важливе місце в політичній економії посідає тлумачення сутності заробітної плати. Вітчизняна політична економія розглядає заробітну плату як категорію такої системи виробничих відносин, складовою яких є наймання робочої сили, здійснюване через ринок праці. Далі, заробітну плату називають трудовим доходом, тобто доходом, одержаним робітником від праці.

У політекономічній теорії важливе значення має сутність цього трудового доходу. К.Маркс доводив, що такою мірою є вартість робочої сили. Він вважав, що заробітна плата «...є перетворена форма вартості або ціни робочої сили».[9, с. 561] К. Маркс доводив, що робітник більше половини свого робочого дня використовує на виробництво додаткової вартості, яку різні особи (власник капіталу, підприємець, власник землі) під різними приводами розподіляють між собою [9, с. 230, 232].

По-іншому природу заробітної плати розуміють неокласики. По-перше вони вважають, що «... заробітна плата, або ставка заробітної плати - це ціна, яку платять за використання праці.

По-друге, кількісно ставка заробітної плати відповідає граничній продуктивності праці. Тим самим теоретично заперечується необхідність і правомірність неоплачуваної частки робочого дня найманого працівника, а разом з тим і його експлуатація у формі привласнення капіталістом доданої вартості, створеної найманою працею.

Завершуючи вивчення цих протилежних за сутністю теорій заробітної плати, зверніть увагу на те, що деякі вітчизняні економісти вважають, ще заробітна плата виражає як вартість робочої сили, так і оплату за працю. Таке визначення заробітної плати більш повно характеризує її сутність. Крім того, слід пам'ятати: заробітна плата є категорією капіталістичної економічної формації.

Після вивчення сутності заробітної плати студент повинен з'ясувати її форми та системи. Капіталістичний спосіб виробництва «народив» дві форми заробітної плати: відрядну і почасову. У свою чергу, кожна з них має відповідні системи, які з розвитком суспільства розвиваються й удосконалюються.

Заробітна плата нараховується і виплачується робітникові у грошовій формі. У зв'язку з наявністю інфляційних процесів кожна гривня заробітку знецінюється. Тому прийнято розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. З'ясуйте, які чинники визначить рівень реальної заробітної плати.

Завершуючи вивчення теми, розгляньте відмінності в заробітній платі та її об'єктивні і суб'єктивні чинники: компенсаційні відмінності, відмінності в якості праці, елементи ринку праці, відмінності в розвитку продуктивних сил окремих галузей та регіонів

Визначення основних понять і категорій теми:

Капітал - вартість, що зростає, приносить додаткову вартість.

Первісне нагромадження капіталу - двосторонній процес в ході якого безпосередні виробники втрачають засоби виробництва і перетворюються в найманих працівників, а з іншої - ці експропрійовані засоби виробництва перетворюються в первісний капітал, що зосереджується в руках невеликої групи власників.

Додаткова вартість - це вартість створена найманими працівниками, понад вартість робочої сили.

Маса - це абсолютна величина додаткової вартості.

Норма додаткової вартості - це відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у відсотках.

Постійний капітал - це частина капіталу, втілена у вартості засобів виробництва, яка в процесі виробництва не змінює свою вартість.

Змінний капітал - це частина капіталу, втілена в робочій силі, що в процесі виробництва змінює свою вартість.

Зарплата - перетворена форма вартості та ціни товару «робоча сил

Номінальна заробітна плата - грошовий вираз зарплати.

Реальна зарплата - кількість товарів та послуг, яку можна придбати в певний момент за суму, що становить номінальну зарплату.

Питання для самоконтролю:

1. В чому сутність первісного нагромадження капіталу?

2. Чому формулу Г - Т - Г ' називають загальною формулою капіталу?

3. Що таке додаткова вартість?

4. На які дві частини К.Маркс розділив капітал за участю в створенні додаткової вартості?

5. Які альтернативні теорії капіталу Ви знаєте?

6. Доведіть, що капітал уособлює виробничі відносини змішаної економіки.

7. Назвіть основні теорії зарплати.

8. Визначте сутність зарплати за марксистською теорією.

9. Перелічіть чинники, що впливають на величину зарплати.

10. Який сенс розрізняти номінальну та реальну зарплату?

11. Від чого залежить величина реальної зарплати?

12. Як співвідноситься продуктивність праці і зарплата?

Рекомендована література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. - 4-те вид. стер. - К.: - Знання - Прес,2005, с. 277-280.

2. Мельник Л.Ю.. Макаренко П.М.: Економічна теорія - політекономічний контекст, - Навчальний посібник.; К.: Кондор, 2008, с.239-256.

3. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навч. посібник.-2-ге вид., випр.: доп. - К.: Знання, 2007 с. 378-409.

4. Політична економія: Навч. посібник./ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.С. Бєляєв та інші: За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка - К.: КНЕУ, 2005. с.227-229.

5. Федоренко В;Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ, наук, проф. В.Г. Федоренка. -К.: Алерта, 2008, с238-262.

6. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2011. – с.149 – 177.

Дата добавления: 2017-01-13