Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми. Особливості розвитку перехідних економік

Особливості розвитку перехідних економік

Тема № 15. Сучасні економічні системи.

Навчальні цілі:

- проаналізувати еволюцію економічної системи капіталізму;

- розкрити сутність сучасного капіталізму як змішаної економічної системи;

- з'ясувати сутність соціалістичної системи, виокремивши в ній модель «державного соціалізму»;

- зрозуміти об'єктивну необхідність, сутність та закономірності змішаної економічної системи;

- виявити особливості ринкової трансформації економіки України.

Ключові поняття теми:

Сучасний капіталізм, утопічний соціалізм, модель соціалізму К.Маркса, державний соціалізм, перехідна економічна система, змішана економіка, конкурентноздатність, відкрита економіка, економічний суверенітет.

План:

1. Еволюція економічної системи капіталізму. Сучасний капіталізм як змішана економічна система.

2. Економічна система соціалізму: теорія і практика. Механізм функціонування «державного соціалізму».

3. Перехідна економічна система. Особливості ринкової трансформації економіки України.

1. З погляду формаційного підходу та відносин власності на засоби виробництва виокремлюється п'ять способів виробництва - первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний і соціалістичний (комуністичний). Капіталістичний спосіб виробництва виник ще на початку XVI ст. і залишається провідною економічною формацією в XXI ст.

Перша стадія розвитку цього способу виробництва отримала в політичній економії назву капіталізм вільної конкуренції. У літературі цьому капіталізму іноді дають й інші назви: класичний капіталізм, домонополістичний капіталізм, капіталізм вільного підприємництва, дикий капіталізм. Проте всі економісти згодні з тим, що певний історичний період існував капіталізм вільної конкуренції.

Починаючи вивчення теми, студент передусім повинен засвоїти, що являє собою капіталізм вільної конкуренції як економічний лад Це така економічна система, яка характеризується приватною капіталістичною власністю на речові ресурси, використанням найманої праці та системи ринків чистої конкуренції.

Далі слід вивчити такі ознаки капіталізму вільної конкуренції:

· приватна власність на засоби виробництва;

· система найманої праці;

· свобода підприємництва і вибору;

· ринкова система та вільна конкуренція;

· важлива роль прибутку;

· обмежена роль держави

Після вивчення сутності капіталізму необхідно звернути увагу на з'ясування об'єктивних засад та шляхів виникнення і розвитку капіталізму.

Остаточно капіталістичний лад закріпив себе як нову суспільно-економічну формацію, що вийшла на історичну арену замість феодалізму, під час переможних буржуазних революцій: у Нідерландах - наприкінці XVI ст., в Англії - у XVII ст. у Німеччині - в середині XIX ст.

На початку останньої третини XIX ст. завершилась стадія капіталізму вільної конкуренції. Друга - монополістична - стадія розвитку капіталізму почалася на межі XIX і XX ст. і, на нашу думку, завершилася у середині 30-х рр. XX ст. Третя, сучасна, стадія розвитку капіталізму почала формуватись у середині 30-х рр. XX ст. і триває нині.

Завершуючи розгляд капіталізму вільної конкуренції, можемо зробити висновок, що на практиці його економічний лад побудований на приватній власності на речові ресурси виробництва, використанні найманої праці, системи конкурентних ринків, монопсонії на ринку праці та мотивуючого стимулу - прибутку.

У цій же темі вивчається економічна система монополістичного капіталізму, яка скоріше є теоретичною гіпотезою в тому розумінні, що чистого монополістичного капіталізму ні в якій країні капіталістичного світу не було. Проте очевидно, що була тенденція до створення такої специфічної економічної системи капіталістичної формації на рубежі XIX - XX ст. Це дає підстави спеціально розглядати і вивчати даний етап у розвитку капіталізму в розвинутих країнах.

Монополістичний капіталізм - це економічний лад із системою великих і надвеликих підприємств, що уклали одне з одним різного роду угоди чи союзи, і як монополії посідають панівне становище в економіці та на ринках недосконалої конкуренції.

Далі треба розглянути економічні закономірності виникнення монополій. У цьому зв'язку слід вивчити такі явища, як процеси концентрації і централізації капіталу, які особливо швидко прогресували, починаючи з останньої третини XIX ст.

Вважається, що на рубежі XIX - XX ст. капіталізм вільної конкуренції поступився капіталізму недосконалої конкуренції. В економіці панівне місце посіли олігополії і монополії. Це означало, що на початку XX ст. у розвинутих капіталістичних країнах утвердився монополістичний капіталізм.

Завершується питання вивченням сутності фінансово-монополістичного капіталу та фінансової олігархії.

Починаючи вивчення сучасного капіталізму, слід мати на увазі, що сучасний капіталізм більшою чи меншою мірою вже втратив свої інституціональні ознаки. Сьогодні кожна з них помітно видозмінилась і помітно втратила капіталістичний характер. Тому сучасний капіталізм - це змішана економічна система.

Виникає таке питання: чому в умовах капіталістичного способу виробництва утворюється і прогресує змішана економіка, яка за своїм змістом є запереченням капіталізму? Причинами виникнення змішаної економіки є недосконалість і негативні соціально-економічні наслідки ринкової системи саморегулювання:

При цьому зверніть увагу на таке визначення: сучасна змішана економіка є регульованою соціально орієнтованою ринковою економікою, коли на перше місце виходить задоволення зростаючих; соціально-економічних потреб кожної людини і суспільства.

Далі слід звернути увагу на те, що існують різноманітні національні моделі змішаної економіки. її характер визначають засоби та форми, методи і знаряддя реалізації певної мети в кожній конкретній країні.

Продовжуючи вивчення теми, потрібно з'ясувати зміст революції в трудових відносинах у розвинутих західних країнах. Нагадаємо, що революція у відносинах найманої праці почалася в 30-х рр. XX ст. «зверху», за ініціативою американського президента Ф. Рузвельта в процесі здійснення ним «нового курсу».

Складовими нового курсу в системі трудових відносин були:

· право робітників на організацію профспілок і укладання колективних договорів;

· уведення мінімальної заробітної плати і допомоги з безробіття;

· прийняття закону про соціальне страхування;

· участь держави в регулюванні заробітної плати;

· право робітників на проведення страйків.

Діяльність профспілок і введення системи колективних договорів у всіх галузях економіки та більшості підприємств привели до поступової ліквідації монопсонії на ринку праці, а рівень заробітної плати поступово почав відповідати конкурентній заробітній платі, тобто реальній вартості робочої сили. Завершити вивчення теми потрібно з'ясуванням перспектив розпитку сучасного капіталізму, який все більше стає соціально орієнтованою ринковою економікою. При цьому передусім слід звернути увагу на значні зміни, що відбуваються у відносинах власності. Вони зараз ґрунтуються на акціонерній власності. Змінюється як юридична форма акціонерної власності, так і її соціально-економічний зміст.

Позитивні зміни у відносинах власності в поєднанні з об'єктивною необхідністю соціальної орієнтації сприяють соціалізації економіки розвинутих країн Заходу.

Таким чином, змішана економіка в сучасних розвинутих капіталістичних країнах є перехідним етапом від переважно капіталістичної до некапіталістичної.

2. Наступний крок - вивчення теорії і практики соціалізму. Соціалізм - це не тільки ідея, а й практичний рух, пов'язаний з бажанням трудящих кардинально змінити суспільство. На всіх етапах еволюції соціалістичної ідеї вона ґрунтувалась на наукових знаннях, реалістичних передбаченнях, революційному ентузіазмі та елементах соціальної утопії. У спеціальній літературі відокремлюють такі основні етапи формування соціалістичного знання. По-перше, це утопічний соціалізм. Його найбільш яскравими представниками були Т.Мор, Т.Кампанелла, Ш.Фур'є, Р.Оуен та ін. Вони обґрунтовували ідею централізованої планової системи у масштабах країни, пояснювали необхідність ліквідації приватної власності та всієї капіталістичної системи; доводили правомірність організації розподілу за працею і за потребами; робили спробу обґрунтувати органічний взаємозв'язок гуманізму і соціалізму.

Другий етап - перетворення соціалізму з утопії в науку. Цей етап пов'язаний з формуванням об'єктивних передумов та умов для подальшої еволюції ідей соціалізму. Засновниками наукового соціалізму були К.Маркс і Ф. Енгельс. Основою їх вчення є теза про те, що: розвиток суспільства визначається економічними законами; буржуазні виробничі відносини ґрунтуються на експлуатації найманої праці, яка створює додаткову вартість, котра привласнюється класом капіталістів. Капіталістичне виробництво у своєму розвитку дедалі більше набуває суспільного характеру, який вступає в суперечність з приватною формою привласнення. Виробництво усуспільнюється, що передбачає необхідність планового регулювання його розвитку, узгодженої дії економічних суб'єктів, чому заважає приватна власність. Саме це визначило марксистське трактування майбутнього суспільства - соціалізму. Третій етап історії соціалізму пов'язаний з кризою традиційних уявлень про нього і виробленням його нового бачення. Тобто необхідна «інвентаризація» накопиченого досвіду знань, їх переосмислення. У першу чергу це стосується Марксової економічної моделі соціалізму, а також моделі, що була реалізована у країнах соціалістичної системи. Але модель соціалізму реалізована практично в СРСР являла собою державний соціалізм

Вона - це грубе спотворення соціалізму. На основі монополізації власності держава виступила головним суб'єктом - організатором усіх господарських процесів: виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Економічна система державного соціалізму - це економічний лад, який характеризується державною власністю практично на усі речові ресурси і ухвалою економічних рішень через центрально-економічне планування.

Далі студент має ознайомитись з основними ознаками державного соціалізму та на їх основі прийти до висновку щодо неминучого краху такого суспільства.

3. Розглядаючи основні аспекти перехідної економіки, слід насамперед зрозуміти, що проблема перехідності постає перед окремими країнами у тому чи іншому аспекті, вона властива всім країнам.

Необхідно мати на увазі, що перехідна економіка характеризує своєрідний «проміжний» стан суспільства, а отже, перехідні економічні відносини не можуть бути кінцевою метою розвитку. Вони є лише засобом досягнення тієї основної мети, яка формується під впливом виробничих відносин, що зароджуються.

Багатоаспектність перехідних процесів зумовлює різноманітність перехідних економік, що передбачає необхідність їх типізації. Це можна здійснити на основі відповідних критеріїв. Так, на основі масштабів і характеру перехідних процесів можна виокремити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів – локальний і глобальний; за характером перехідних процесів - природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний. Характеристика типів перехідної економіки не становить великих труднощів, тому цей матеріал рекомендується опрацювати самостійно.

Незважаючи на існування різних типів перехідної економіки, останній притаманні певні риси, до яких слід віднести:

- особливий характер неврівноваженості перехідної економіки;

- альтернативний характер перехідної економіки;

- особливий характер суперечностей у перехідній економіці;

- наявність у перехідній економіці особливих перехідних економічних форм;

- історичність перехідної економіки.

Зазначені риси перехідної економіки вирішальним чином зумовлені її чинниками, які можуть бути представлені трьома групами: природнокліматичними, виробничо-економічними, соціокультурними. Вивчивши самостійно дані групи чинників, доцільно було б на конкретних прикладах з'ясувати механізм впливу кожного з чинників на зміст перехідної економ

Найважливішим завданням перехідної економіки є трансформація відносин власності, оскільки саме вони є основою будь якої економічної системи. Необхідно насамперед з'ясувати, чим була зумовлена необхідність переходу від моновласності (суспільної у формі державної) до утвердження різних форм власності. Цьому значною мірою сприятиме відтворення матеріалу, викладеного у темі 4 «Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та чинники її розвитку. Відносини власності».

Змішана економіка базується на ринкових відносинах. Формування останніх зумовлене багатьма чинниками, серед яких необхідно вияснити насамперед приватну власність та вільне підприємництво.

Завершуючи вивчення теми, студент має дійти висновку, що вихідний стан ринкових перетворень - антипод ринку - економіка. Тому перехід до ринкових відносин здійснюється шляхом глибоких якісних перетворень попередніх відносин. Треба забезпечити глобальний характер трансформаційних перетворень Змінні: відносини власності, спосіб розподілу ресурсів, мотивації, цілі, засоби економічного розвитку, елементи надбудови.

Тому ці процеси є досить протирічивими, болісними для суспільства, адже породжують навіть його трансформаційний спад.

Визначення основних понять і категорій теми:

Сучасний капіталізм - це суспільство де поєднується ринкове саморегулювання та державне регулювання економіки, а відтак - це змішана економічна система.

Утопічний соціалізм - це теоретична модель суспільства соціальної рівності, справедливості. Вона була нездійсненною, бо не вказувала шляхів побудови такого суспільства.

Модель соціалізму К.Маркса - це наукова модель соціалістичного суспільства, необхідність переходу до якого обґрунтовувалась протиріччям між суспільним характером виробництва та приватним характером привласнення, що мало призвести до соціалістичної революції.

Державний соціалізм - це модель соціалістичного суспільства, практично побудована в СРСР, що ґрунтувалась не виключній ролі держави в економіці та суспільстві. Вона є викривленням моделі К.Маркса, в центрі якої стоїть людина, а не держава.

Перехідна економічна система - це система, що перебуває в трансформації, переході від одного типу до іншого.

Змішана економіка - модель соціально-економічного розвитку, що передбачає поєднання приватної і державної форм власності, плану і ринку, проведення існтитуціонально-соціальних реформ для побудови прогресивного ладу.

Конкурентноздатність - це стійке становище країни чи товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках, обумовлене економічними, соціальними та політичними чинниками.

Економічний суверенітет забезпечується власністю народу на своє національне багатство на основі якого держава самостійно здійснює регулювання економіки та зовнішньоекономічну діяльність. Відкрита економіка характеризується участю країни в світовому товарообігу, ступенем інтеграції у світове господарство. Відкритість економіки визначається питомою вагою країни у світовому виробництві.

Питання для самоконтролю:

1. Які етапи в своєму розвитку пройшла капіталістична система?

2. Чому сучасний капіталізм є змішаною економічною системою?

3. У чому полягають революційні зміни у трудових відносинах в умовах капіталістичної змішаної економіки?

4. Чи існує експлуатація трудящих в умовах капіталістичної змішаної економіки?

5. Які етапи свого розвитку пройшла соціалістична ідея?

6. В чому сутність державного соціалізму?

7. Що таке перехідна економіка?

8. Які основні економічні перетворення було здійснено в Україні в перехідний період?

9. В чому суть відкритої економіки?

10. В чому полягає економічний суверенітет України?

Рекомендована література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. - 4-те вид. стер. - К.: - Знання - Прес,2005, с. 95-114.

2. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М.: Економічна теорія - політекономічний контекст. - Навчальний посібник.: К.: Кондор, 2008, с.343-359.

3. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія; Навч. посібншс-2-ге вид., випр.: доп. - К.; Знання, 2007 с. 593-63

4. Політична економія./ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К: Академвндав, 2007, с.62-76.

5. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред.. доктора економ, наук, проф.. В.Г. Федоренка. -К.: Алерта, 2008, с. 354-357, 373-393.

6. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2011. – с.382 – 413.

Дата добавления: 2017-01-13