Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення теми. Тема №17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України

Тема №17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України.

Навчальні цілі:

- з'ясувати сутність глобальних проблем, розкрити їх основні причини;

- виокремити загальнопланетарні аспекти глобальних проблем;

- дати класифікацію глобальних проблем сучасності, підкреслити їх яскраво виражений економічний аспект;

- зрозуміти необхідність єдиного міжнародного механізму їх розв'язання і регулювання.

Ключові поняття теми:

Глобалістика, глобальні проблеми, демілітаризація економіки, екологічно безпечне відтворення, збереження миру, конверсія, нове політичне мислення цивільне виробництво.

План:

1. Глобальні проблеми сучасності: сутність, причини виникнення, класифікація.

2. Роззброєння та його роль у вирішенні глобальних проблем. Економічна криза.

3. Міжнародне співробітництво у вирішенні глобальних проблем та участь у ньому України.

1. Розпочати вивчення даної теми слід із з'ясування процесів глобалізації, що визначають розвиток людства з останньої чверті XX ст., стають постійним діючим чинником і внутрішнього, і міжнародного економічного життя. Глобалізація світової економіки - складна, багатоаспектна проблема, за якою приховується безліч явищ та процесів, а також проблем, котрі зачіпають усе людство і які прийнято називати глобальними проблемами сучасності. Виникнення даних проблем свідчить про той факт, що глобалізація світового господарства відбувається в конфліктній, проблемній суперечливій формі.

Глобальні проблеми - всезагальні проблеми, що визначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми роззброєння, економічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. Слід зазначити, що у міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми, зокрема: проблема освоєння та використання ресурсів світового океану, освоєння та використання космосу, тероризму.

Глобальні проблеми за своїм походженням, характером і способами вирішення поділяються на три основні групи. До першої належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (сировинна, енергетична, продовольча, екологічна проблеми, проблема освоєння ресурсів світового океану). Друга група - це проблеми соціально-економічних, воєнно-економічних відносин (подолання економічної відсталості, роззброєння і збереження миру, локальні, регіональна та міжнародні кризи та ін.). І нарешті третя група проблем - проблеми, що пов'язані з розвитком людини, забезпечення її майбутнього (боротьба із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо).

Зверніть увагу на те, що глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки продуктивних форм і методів управління. Так, наприклад, щорічні деградації природи оцінюються (у відсотках від ВНП): 0,4-2 для розвинутих країн (США, ФРН, Нідерланди, Японія, Великобританія): 3-5 - для держав Східної Європи; 6-15 для країн СНД (зокрема в Україні - 10-15 %); 6-18 - у країнах «третього світу» (Нігерія, Ефіопія та ін.). Рекомендуємо студентам навести аналогічні приклади, що характеризують соціально-економічні наслідки інших глобальних проблем.

Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення. Вони можуть бути вирішені шляхом співробітництва та взаємодії держав світу. Світова спільнота може протистояти загостренню глобальних проблем лише об'єднавши свої зусилля та ресурси, оскільки їх вирішення потребує величезних витрат. Так, за деякими оцінками, щорічні витрати на ці цілі повинні становити не менше 1 трлн дол. Сьогодні ж людство таких коштів не має, оскільки на кінець 90-х рр. щорічно світовий валовий продукт становив близько 30 трлн дол.

2.Слід зауважити, що можливості розв'язання глобальних проблем залежать від визначення їх пріоритетності під час розподілу фінансових ресурсів. У зв'язку з цим звертаємо увагу на те, що відбувається зміна пріоритетів у глобальних проблемах. Гак, якщо в 60-70-х рр. головною вважалась проблема запобігання світової ядерної війни, то сьогодні на перше місце висувають відповідно екологічну проблему, демографічну, проблему бідності та відсталості. Проте з певною умовністю всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки глобальні проблеми безпосередньо пов'язані з виживанням людства, хоча і породжені різними чинниками, а отже, є об'єктами дослідження ряду наук: світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології та ін,

Далі варто показати шляхи розв'язання глобальних проблем на прикладах окремих з них. Досить ілюстративною у цьому значенні с екологічна проблема.

Наприкінці XX ст. людство опинилося перед загрозою екологічних проблем власного соціально-економічного розвитку. Кількісне та якісне нарощування темпів науково-технічних програм, залучення до господарського обороту дедалі більшої маси природних ресурсів, зростання масштабів природокористування і подолання антропотехногенного тиску на довкілля створюють ресурсно-екологічну ситуацію - критичну з огляду на асиміляційні та відновлювальні можливості. Характеризуючи загальний стан навколишнього середовища вчені різних країн використовують такі визначення, як: «деградація глобальної екологічної системи», «руйнування природних систем життєзабезпечення» тощо, але найчастіше - «глобальна екологічна криза». Остання характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і можливостей біосфери. Результатом екологічної кризи є напруження стосунків між людиною і природою, порушення навколишнього середовища, забруднення і отруювання його відходами, загроза існування людини.

Для розуміння масштабів екологічної проблеми можна навести численні приклади. Так, за оцінкою Міжнародного ґрунтового центру, внаслідок антропотехногенної діяльності вже деградовано понад 15% світового суходолу. Підраховано, що кожної години на планеті стають пустелею 1700 акрів ґрунтів, зникають 5-6 видів тваринного та рослинного світу, знищується понад 3000 акрів тропічних лісів. Близько 250 млн. осіб у різних країнах світу споживають неякісну питну воду. Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами призводить до появи кислотних дощів, «озонових дір» і розвитку «тепличного ефекту» на планеті. Деякі регіони світу, де екологічні проблеми набули надзвичайної гостроти, отримали статус зон екологічного лиха. До них належить Урал, Перська та Мексиканська затоки, Кузбас, Азовське і Балтійське моря та ін. Зоною екологічного лиха визнана й Україна.

Ще раз підкреслимо, що однобічне вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку будь-якою державою може істотно вплинути на підвищення рівня екологічної безпеки господарювання. Завдання полягає в тому, щоб сформувати на планеті єдиний екологічно безпечний господарсько-економічний простір, який буде основою розвитку всіх країн світу. Це у першу чергу передбачає узгоджене міжнародне науково-технічне та економічне співробітництво, що спирається на інтеграцію ресурсів, коштів, зусиль усіх країн світу.

3. Ознайомлюючись з питанням щодо міжнародного співробітництва в подоланні глобальних проблем, слід ще раз звернути увагу на той факт, що ці проблеми неможливо вирішити швидко на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Головна роль тут відводиться міжнародним організаціям: ООН, МВФ, ВТО, міжурядовим регіональним та субрегіональним організаціям, багатостороннім угодам і програмам співробітництва.

Можна навести численні приклади успішних спроб щодо розв'язання, хоча б часткового, низки глобальних проблем.

Зокрема, на міжнародному рівні приділяється велика увага екологічним проблемам. Міжнародна комісія з питань навколишнього середовища і розвитку розробляє проблеми покращення якості природного середовища та загальної екологічної обстановки. Ця комісія та інші міжнародні організації визначають критерії екологічної безпеки, розробляють короткострокові та довгострокові програми.

Слід зазначити, що Україна є учасницею майже 30 міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля, хоча їх існує значно більше. Протягом 90-х рр. Україна уклала з державами сусідами кілька десятків угод з регіонального співробітництва про спільні заходи щодо охорони довкілля (наприклад, у межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра. Чорною моря тощо).

Значну роль у розв'язанні продовольчої проблеми відіграють різноманітні міжнародні організації, передусім спеціалізовані установи ООН - Продовольча і сільськогосподарська організації (ФАО), яка об'єднує близько 190 держав світу, та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку. Саме з ініціативи ФАО в 1996 р. було прийнято Римську декларацію про всесвітню продовольчу безпеку і план дій всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з проблем продовольства. Ці документи є базою для різноманітних шляхів досягнення загальної мети - продовольчої безпеки на індивідуальному рівні, на рівні домашніх господарств, національному, регіональному і глобальному рівнях.

У вирішенні демографічної проблеми помітну роль відіграла п'ята Всесвітня конференція ООН з проблем народонаселення, що відбулася у Каїрі в 1994 р. на якій була прийнята програма дій щодо визначення політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що стосуються чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, шляхів співробітництва у розв'язанні демографічної проблеми.

Завершуючи вивчення теми, потрібно звернути увагу на те, що прогрес у вирішенні глобальних проблем, пов'язаних із загальнолюдською діяльністю у тій чи іншій конкретній галузі, упирається головним чином в ресурсне забезпечення програм, що розробляються міжнародними організаціями. За масштабністю і комплексністю завдань, які передбачається вирішити, на перше місце висуваються, з одного боку, питання щодо джерел таких ресурсів, можливостей їх одержання та використання, а з іншого - питання організації екологічно безпечного розширеного відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.

Вивчення даної теми дасть студенту можливість усвідомити актуальні проблеми сучасності, що визначені далі.

1. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.

2. Виникнення глобальних проблем - очевидний прояв глобалізації світового господарства, що протікає в конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

3. За походженням, характером і способами вирішення глобальні проблеми поділяють на три групи: 1) проблеми у сфері взаємодії природи і суспільства; 2) проблеми соціально-економічних і соціально-політичних відносин; 3) проблеми, пов'язані з розвитком людини.

4. Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління.

5. Для вирішення глобальних проблем потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв'язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, ВТО, які мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль.

Визначення основних понять і категорій теми:

Глобалістика - самостійна галузь знань про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації.

Глобальні проблеми - всезагальні проблеми, що відзначаються загально планетарним за своїм масштабом і значенням характером пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.

Демілітаризація економіки - роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва.

Екологічно безпечне розширене відтворення світової економіки - нарощування обсягів виробництва, яке супроводжується прискореним розвитком технологій, що поступово поліпшують навколишнє середовище та якість людей на Землі.

Збереження миру - ліквідація озброєнь, демілітаризація економік усіх країн планети, повна ліквідація воєнних блоків і воєнних конфліктів, як між країнами, так і в окремих країнах.

Конверсія - зміна пропорцій розподілу фінансових, людських і матеріальних ресурсів між цивільною і воєнною сферами, переключення в ході роззброєння воєнного виробництва й інших видів військової діяльності на мирні цілі.

Нове політичне мислення - усвідомлення всіма народами планети важливості і негайного вирішення глобальних проблем, включаючи розробку системи ефективних міжнародних процедур і механізмів, здатних забезпечити збереження і розвиток людської цивілізації в цілому.

Цивільне виробництво - виробництво - продукції для задоволення особистих потреб людей у предметах споживання і виробничих потреб.

Питання для самоконтролю:

1. В чому сутність глобальних проблем?

2. Яка основна причина виникнення глобальних проблем сучасності.

3. Дайте класифікацію глобальних проблем.

4. Доведіть, що глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект.

5. Які з глобальних проблем найбільше загострились в Україні?

6. Доведіть, що Україна з зоною екологічного лиха.

7. Чому екологічна проблема набула такого загострення в Донбасі?

8. Що розуміють під екологічно-безпечним розширеним відтворенням?

9. Яких заходів вживає Україна для вирішення екологічних проблем?

10. Яких заходів вживає українська держава щодо поліпшення становища

материнства і дитинства?

11. Назвіть основні ознаки глобальних проблем.

12. Які проблеми до вже відомих Вам глобальних, додались у XXI сторіччі?

13. Які основні передумови вирішення глобальних проблем?

14. Охарактеризуйте форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем?

15. Яку роль відіграє ООН та інші міжнародні суспільно-політичні організації у вирішенні глобальних проблем?

16. У чому необхідність і суть переходу до сталого розвитку?

Рекомендована література:

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. -4-те вид. стер. - К.: - Знання - Прес.2005, с. 436-476.

2. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М.: Економічна теорія - політекономічний контекст. - Навчальний посібник.: К.: Кондор, 2008. с.640-642.

3. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія: Навч. посібник.-2-ге вид., випр.: доп. - К.: Знання, 2007 с. 485-500.

4. Політична економія./ Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. - К: Академвидав, 2007, с.516-523

5. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред.. доктора економ, наук, проф..

6. В.Г. Федоренка. -К.: Алерта, 2008, с.540-554.

7. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2011. – с. 457 – 478.

Дата добавления: 2017-01-13