Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація лексики української мови за часом виникнення (застарілі слова, неологізми)




Білет 29.

Білет 28

Класифікація лексики української мови за походженням (питома українська лексика та слова іншомовного походження)

Лексика сучасної української мови складалася тисячоліттями. Розвиваючись, вона збагачувалася як словами власного творення, так і словами, запозиченими з інших мов. Таким чином, усі слова з погляду їхнього походження поділяються на питомі українські й запозичені.
До питомої української лексики належать слова, успадковані із колись спільної для предків багатьох сучасних народів праіндоєвропейської мови, успадковані із спільнослов’янськоїмови і створені українським народомпісля виділення його в окрему спільноту. Ці слова становлять основу української лексики. Їх абсолютна більшість.
Найбільше українська мова запозичувала слів зі старослов’янської (давньоболгарської), польської, грецької, латинської, німецької, французької, англійської мови, а також із тюркських мов.

Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Вони на відміну від українських слів, як правило:
1) можуть починатися на а, етаі: адреса, електрика. 2) в основах мають збіги голосних: ідеал, океан: у питомих українських словах збіги голосних можуть бути лише на межі префікса і кореня: виорати; 3) мають звук ф: фабрика, фініш; 4) не знають чергування о, е у відкритому з і в закритому складі: атом — атома, пост — поста, (пор. незапозичені слова: дім — дому); 5) не мають випадних о, е: бюлетень — бюлетеня (пор. незапозичені слова: куток — кутка);6) можуть не відмінюватися: кенгуру, шосе; 7) виступають з невластивими для української мови префіксами анти-, де-,ди-, ін-, інтер-, кон-, ре-, транс-; суфіксами -изм (-ізм), -ист (-іст), -ант, -ент, -ор, -р, -ер, -ир, -ум, -ація тощо: антитеза, депресія, мінімум, кооперація.

 

Лексика укр. мови за часом виникнення поділяється на застарілі слова і неологізми.

*Застарілі слова, тобто такі слова, які нині вийшли з ужитку поділяються на дві групи:

Архаїзми – слова, які в процесі мовлення були замінені більш сучасними, оскільки явище, дія чи предмет, який вони називали, широко використовується. Наприклад, старослов’янське слово «десниця» означає права рука, а «шуйця» - ліва. Тому лівшу в давнину називали «шульгою». Зараз це не таке вже й рідке прізвище серед українців.

Історизми. Ці слова виникають і виходять із ужитку разом із певними явищами, соціальними устроями, речами.Князі, джури, виборні, сотники, гетьмани, парторги, комісари – вже давно у минулому.

*Неологізми - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують. Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.



Лексичні неологізми - абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.

Семантичні неологізми - нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови.

 





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 81; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.198.118.197
Генерация страницы за: 0.088 сек.