Лекційний модуль

Теоретичні основи курсу

Лекція № 1. Предмет і завдання курсу. Основні підходи до аналізу шкільних навчальних програм із художньої культури.

План.

1. Предмет курсу.

2. Завдання курсу.

3. Структура курсу.

4. Загальна структура шкільних навчальних програм. Структура пояснювальної записки.

5. Мета і завдання шкільних курсів із художньої культури.

6. Тематичний план шкільних програм із художньої культури.

7. Зміст навчальних програм із художньої культури.

Даний курс спрямований на формування в студентів знань та умінь з організації та проведення як уроків та факультативних занять з дисциплін культурознавства у навчальний час, так і з організації та проведення зі школярами позашкільної та позакласної виховної роботи з фаху художньої культури.

Основні розділи курсу: методика викладання художньої культури в навчальному процесі та методика організації й проведення позакласної та позашкільної навчально-виховної роботи. Кожен із розділів має основні блоки.

Програма складається з пояснювальної записки, тематичного плану та змісту програми. Зміст навчальної програми періодично корегується.

Література.

1. Чабан Н.І. Програма факультативного курсу “Ділова людина” (для учнів ІХ класів). — Херсон: Вид-во ХДПУ, 2003. – 26 с.

2. Чабан Н.І. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи студентів художньо-педагогічного факультету з курсу „Методика викладання художньої культури”. — Херсон, 2001. – 36 с.

3. Чабан Н., Богданов О. Обґрунтування програми гуртка декоративно-прикладного мистецтва для десятикласників. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2004. - № 3/8. – С. 30-33.

4. Чабан Н., Ярко Я. Експериментальна програма гуртка „Світ лялькового театру”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2003. - № 2/7. – 48-51.

Лекція № 2. Навчальні та методичні посібники з художньої культури для вчителів і учнів.

План.

1. Підручники та навчальні посібники з художньої культури.

2. Періодичні видання з художньої культури.

3. Науково-методичні журнали та методичні розробки уроків.

Усі посібники з методики викладання художньої культури можна поділити на дві категорії. Науково-методичні журнали містять методичні розробки уроків, факультативних та гурткових занять. Описано досвід роботи конкретних вчителів з викладання художньої культури в загальноосвітніх, професійних закладах, будинках творчості молоді, клубах, секціях, об'єднаннях. Наведено сценарії та рекомендації з організації та проведення позакласних і позашкільних виховних заходів. Монографії та збірники статей містять спеціалізовану інформацію наукового характеру з конкретних напрямків мистецтва і художньої культури.

Для студентів вузів та культосвітніх училищ існує ціла низка посібників, які можуть бути використані ними і у подальшій професійній діяльності. Аналізуючи їх, слід звернути увагу на можливість використання вміщеної у них інформації на шкільних заняттях.

При доборі навчальних посібників для учнів слід керуватися критеріями. При доборі періодичних видань слід звернути увагу на рубрики журналів, з'ясувати їх відповідність навчальній програмі. Встановити періодичність видань.

Література.

1. Гриненко Г. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М.: Юрайт,1998

2. История искусств: Учеб. пособие для учащ. худож. школ и училищ /Авт.-сост. А. Воротников, О. Горшковоз, О. Ёркина. - Мн.: Литература, 1998

3. Основи художньої культури. Ч.І.: Теорія та історія світової художньої культури: Навч. посібник для вищ. навч. закладів / За ред. В.Лозового, Л.Анучиної. - Х.: Основа, 1997

4. Основи художньої культури: Ч.2: Теорія та історія української художньої культури: Навч. посібник для вищ. навч. закладів / За ред. В. Лозового, А. Анучиної. – Х.: Основа, 1997.

Лекція № 3. Засоби наочності з художньої культури.

План.

1. Натуральні об'єкти.

2. Моделі реальних об'єктів та явищ.

3. Плоскі реальні зображення об'єктів та явищ.

4. Абстраговані зображення.

Натуральні об'єкти об'єднують літературні, театральні, музичні твори, кіномистецтва, образотворчого мистецтва, архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, етнографії та фольклору.

Моделі реальних об'єктів та явищ являють собою копії та фотокопії мистецьких творів. Використання плоских реальних зображень часте не лише на заняттях художньої культури, воно дає можливість унаочнити будь-яке заняття. Недоліком є відсутність можливості показати рельєфність об'ємних творів. Абстраговані зображення використовують для умовного відтворення інформації щодо історії та теорії художньої культури.

Література.

1. Кравченко І., Чабан Н. Розробки виховних заходів: Методичні рекомендації для студентів-практикантів. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 31 с.

2. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. – К.: Рад. Школа, 1989.

3. Чабан Н. Методичні рекомендації до практичних занять з курсу „Методика викладання художньої культури” для студентів заочної форми навчання художньо-педагогічного факультету. – Херсон, 2002. – 20 с.

4. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження // Мистецтво та освіта. – 2001. – № 1. – С. 53-59

Дата добавления: 2017-01-14