Лекційний модуль. Методичні підходи до організації навчально-виховного процесу з художньої культури

Методичні підходи до організації навчально-виховного процесу з художньої культури

Рекомендації до виконання

Рекомендації до виконання

САМОСТІЙНИЙ МОДУЛЬ

Самостійна робота

Тема: Вивчення і аналіз авторських навчальних програм з художньої культури.

Мета: Ознайомитись з навчальними програмами факультативів з художньої культури; набути вмінь аналізувати дані програми.

1. Ознайомитись зі структурою і змістом програм з художньої культури. Вивчити пояснювальну записку до програми, проаналізувати її структуру та дати відповіді на питання:

- які основні положення розкриваються у пояснювальній записці,

- мета і завдання даного курсу,

- які додаткові тлумачення слід включити до пояснювальної записки.

Результати аналізу необхідно подати у письмовому звіті.

2. Ознайомившись зі змістом навчальної програми, зробити її аналіз:

Переглянувши загальний тематичний план і зміст навчальної програми, висвітлити такі питання:

- які розділи і теми і в якому обсязі входять до програми,

- визначити кількість годин на вивчення даного курсу на рік і на тиждень,

- варіанти програм та умови їх використання.

- призначення та зміст варіативної частини програми.

Самостійна робота

Тема: Розробка засобів наочності з художньої культуридо індивідуальної теми

Мета: Ознайомитись із основними засобами наочності та способами їх використання на уроках художньої культури; набути вмінь підбирати засоби наочності та демонструвати їх під час проведення уроків художньої культури

1. Підібрати наочність до запропонованої викладачем теми шкільної програми.

2. До визначеного уроку розробити та виготовити наочні посібники

Перелік рекомендованих для виготовлення наочних посібників:

таблиці;

схеми, рисунки;

комплекти діафільмів, слайдів, аудіо та відео записів;

альбоми фотографій та ілюстрацій;

плакати;

статичні та динамічні стенди;

репродукції картин, скульптури;

гончарні, дерев'яні, металеві, ювелірні, швейні, в'язані, вишиті вироби декоративно – ужиткового мистецтва;

макети та моделі мистецьких витворів.

Результати представити у формі таблиці:

№ п\п	Питання теми	Вид наочності	Тривалість демонстрування

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 2.

Лекція № 5. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів з художньої культури.

План.

1. Особливості використання словесних методів у ході вивчення художньої культури.

2. Використання наочності.

3. Використання практичних методів у ході вивчення художньої культури.

Відповідно до використання кожного словесного методу у плані-конспекті робиться запис: «методом розповіді повідомляю, що …»; “методом пояснення розкриваю поняття…”; “методом бесіди підвожу учнів до основної думки, що…” і те інше.

У процесі використання наочних методів у конспекті записується, наприклад: «методом ілюстрації ознайомлюю учнів із фотографією (назва), наголошую, що…»; “демонструю фрагмент фільму (назва), звертаю увагу на …”; “у нормальному темпі показую прийом виконання…”

У процесі використання практичних методів у плані-конспекті обґрунтовується доцільність використання того чи іншого практичного методу в залежності від поставлених завдань; робляться відповідні записи з уточненням часу (у хвилинах) на виконання.

Література.

1. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.

2. Чабан Н., Білоус А. Від джазу до рок-музики. Театралізований урок-гра „Джаз-стадіон”. — Мистецтво та освіта. – 2004. - № 2 (32). – С. 44-47.

3. Чабан Н. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.

Лекція № 6. Аналітико-синтетична діяльність школярів у ході вивчення художньої культури.

План.

1. Показники для аналізу художніх творів.

2. Основні етапи аналізу.

3. Методи аналізу художніх творів учнями.

Для аналізу художнього твору використовують два основні види показників: історико-філософської спрямованості та естетичні показники.

При вивченні художніх творів учні здійснюють повний аналіз, який передбачає комплексний розгляд усієї сукупності властивостей і характеристик творів на основі детального дослідження кожного одиничного показника конкретної характеристики. Повний аналіз художнього твору включає як обов'язковий підготовчий, основний та заключний етапи.

У ході аналізу доцільно використовувати методи аналізу мистецького твору, зокрема соціологічний, органолептичний, експертний, комбінований.

Література.

1. Чабан Н.І. Аналітико-синтетична діяльність студентів у ході вивчення творів художньої культури. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 6/11. – С. 57-62.

2. Чабан Н.І. Використання тренінгових форм організації занять з етики та естетики для студентів вузів. — Педагогічні науки: Зб. наук. праць. — Вип. ХХХVІI. – Херсон, 2004. – С. 315-320.

Лекція № 7. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності школярів у ході вивчення художньої культури.

План.

1. Використання методів емоційного стимулювання на уроках художньої культури.

2. Організація і проведення пізнавальний ігор з художньої культури.

3. Особливості використання навчальних дискусій при аналізі художніх творів.

Методам стимулювання пізнавальної діяльності на уроках художньої культури відводиться особливе місце, адже саме вони допомагають формувати пізнавальний інтерес в учнів. Інтерес характеризується такими моментами: позитивними емоціями по відношенню до діяльності; наявністю пізнавальної сторони даних емоцій; наявність безпосереднього мотиву, що йде від самої діяльності.

У процесі навчання дуже важливо забезпечувати виникнення в учнів позитивних емоцій по відношенню до навчальної діяльності, до її змісту, форм і методів. Емоційний стан завжди пов'язаний з переживаннями душевного хвилювання: співчуття, радості, гніву, здивування тощо. Саме тому до процесів уваги, запам'ятовування, усвідомлення у такому стані підключаються глибокі внутрішні переживання особистості, які сприяють їх інтенсивному протіканню, і від того більш ефективні у плані досягнення цілей.

Важливим є використання прийомів для створення ситуацій моральних переживань. До емоційного стимулювання навчання відноситься і створення ситуацій зацікавленості, захоплення, а саме введення до структури уроку цікавих прикладів, висловлювань, парадоксальних фактів і т. ін.

Для створення емоційних ситуацій у ході уроків велике значення мають художність, яскравість, емоційність мовлення учителя. При цьому вчитель мусить не просто розважати учнів на уроці, а стимулювати їх емоційну навчальну діяльність до пізнання.

Важливим методом стимулювання інтересу до навчання є метод пізнавальних ігор, який спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій. Гра вже давно використовується як засіб пробудження інтересу до навчання.

Навчальну дискусію можна і заздалегідь підготувати, якщо дати завдання окремим учням поглиблено вивчити, а потім висвітлити на уроці певні питання. У ході підготовки діти користуватимуться різними джерелами і це надасть можливість подивитися на проблему з різних боків.

Література.

1. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.

2. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.

3. Чабан Н.І. Використання ділових ігор для формування у старшокласників морально-вольових якостей ділової людини. — Інтелігенція і влада: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 277-284.

Лекція № 8. Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів у ході вивчення художньої культури.

План.

1. Опитування школярів на уроках художньої культури.

2. Письмовий контроль знань та умінь учнів з художньої культури.

3. Використання модульно-рейтингової системи для контролю знань та умінь учнів з художньої культури.

Засобів перевірки знань і умінь учнів багато. Наприклад: перевірка домашнього завдання, контроль за виконанням завдань у класі, контрольні роботи, самостійні робот, екскурсії з метою перевірки знань, евристична бесіда тощо. Одним із розповсюджених методів перевірки знань є усне опитування біля дошки чи з місця). Ефективним методом опитування є "фронтальне" опитування (бесіда). Вчитель заздалегідь готує і задає класу питання, окремі учні відповідають на них. Як привило, фронтальне опитування використовують не для оцінювання знань (хоча і для цього теж), а з метою поновлення у пам'яті тих чи інших понять, явищ, закономірностей, визначень і т.д.

Література.

1. Чабан Н.І. Дидактичні завдання в ході вивчення розділу „Ііндійський культурний регіон”. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 1/12. – С. 30-33.

2. Чабан Н.І. Методика використання пізнавальних ігор та завдань для самостійної роботи учнів у ході вивчення розділу „Латиноамериканський культурний регіон” в 11 класі. — Таврійський вісник освіти: Наук.-метод. журнал – Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - № 4. – С. 109-118.

3. Чабан Н.І. Використання ділових ігор для формування у старшокласників морально-вольових якостей ділової людини. — Інтелігенція і влада: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2002. – С. 277-284.

Дата добавления: 2017-01-14