Кутових величин у тисячних 3 страница

відомості із зовнішньої балістики

Зміст навчального питання

Методичні рекомен- дації та дії керівника і тих, хто навчається

Відомості із зовнішньої балістики. Зовнішня балістика розглядає рух снаряду (кулі, гранати) у повітрі. У реальних умовах снаряд рухається під дією двох сил: сили тяжіння і сили опору повітря, що досягає значної величини. Наприклад, 100-мм броне- бійний снаряд відчуває силу опору повітря, що майже в 10 разів перевищує його масу. Утворення сили опору повітря. Повітря –це в’язке пружне середовище. Частинки повітря, зустрічаючись зі снарядом, що рухається, здійснює на нього певний фізичний вплив. Причинами, що викликали утворення сили опору повітря, являються: опір тертя, вихровий опір, хвильовий опір. Опір тертя. Шар повітря, що безпосеред- ньо стикається з поверхнею снаряда. Цей прикордонний шар повітря товщиною у десяті долі міліметра взаємодіє з сусіднім шаром. Під час віддалення шару повітря від поверхні снаряда сила взаємодії між ними зменшується і на якомусь віддаленні дорівнюється нулю. Сумарна сила опору тертя зменшує кінетичну енергію снаряда, зменшує його швидкість. Вихровий опір. При невеликих швидкостях снаряда прикордонний шар повітря плавно стікає зі стінок снаряда.   Вихровий опір повітря: а – плавне обтікання; б – зрив потоку Підвищення швидкості призводить до зриву шару повітря і робить завихрення в запоясковій частині або за донним зрізом снаряда. В областях завихрення тиск повітря знижується. З'являється перепад тиску між донною та головною частинами снаряда, який робить додаткову силу опору повітря. Для зниження вихрового опору снаряда придають найбільш обтічну форму. Хвильовий опір. Снаряд, який летить, зустрічає частки повітря, стискує їх. У силу пружності ці ущільнені частки повітря впливають на сусідні, відбувається коливання повітря й утворюється звукова хвиля. Величина хвильового опору залежить від швидкостей снаряда й звуку у даному середовищі. Швидкість звуку у повітрі при нормальних умовах приблизно дорівнює 340 м/с.

Доводжу відомості з зовнішньої балістики використовуючи операційні картrи, плакати, стенди.     При необхідності даю під запис.   Проводжу контрольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

елементи траєкторії снаряда

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Елементи траєкторії снаряда Центр дульного зрізу ствола називається точкою вильоту і є початком траєкторії. Горизонтальна площина, що проходить через точку вильоту, називається горизонтом зброї. На кресленнях, що зображують зброю і траєкторію збоку, горизонт зброї має вигляд горизонтальної лінії. Траєкторія двічі перетинає горизонт зброї: у точці вильоту і у точці падіння. Елементи траєкторії Пряма лінія, що є продовженням осі каналу ствола наведеної зброї, називається лінією піднесення. Вертикальна площина, що проходить через лінію піднесення, називається площиною стрільби. Кут, укладений між лінією піднесення й горизонтом зброї, називається кутом піднесення φ. Якщо цей кут зі знаком (-), то він називається кутом схилення (зниження). Пряма лінія, яка являється продовженням осі каналу ствола у момент вильоту снаряда (кулі), називається лінією кидання. Кут, який знаходиться між лінією кидання та горизонтом зброї, називається кутом кидання θ. Кут, який знаходиться між лінією піднесення та лінією кидання, називається кутом вильоту γ. Точка перетину траєкторії з горизонтом зброї називається точкою падіння. Кут, укладений між дотичною до траєкторії у точці падіння й обрієм зброї, називається кутом падінняθС. Відстань від точки вильоту до точки падіння називається повною горизонтальною дальністю X. Швидкість снаряда (кулі) у точці падіння називається остаточною швидкістю V с. Час руху снаряда (кулі) від точки вильоту до точки падіння називається повним часом польоту Т. Найвища точка траєкторії називається вершиною траєкторії. Найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї називається висотою траєкторії V. Частина траєкторії від точки вильоту до вершини називається висхідною лінією;частина траєкторії від вершини до точки падіння називається низхідною лінієютраєкторії. Точка на цілі або поза нею, у яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання (наведенням). Пряма лінія, що проходить від ока навідника через вершину кутника у точку прицілювання, називається лінією прицілювання . Кут, укладений між лінією піднесення й лінією прицілювання, називається кутом прицілювання α. Кут, укладений між лінією прицілювання й горизонтом зброї, називається кутом місця цілі ε.Кут місця цілі вважається позитивним (+), коли ціль вище горизонту зброї, і негативним (-), коли ціль нижче горизонту зброї. Кут місця цілі може бути визначений за допомогою приладів або за формулою тисяч- ної ε = В 1000, де ε - кут місця цілі, тис.; В – перевищення цілі над горизонтом зброї, м; Д – дальність стрільби, м. Відстань від точки вильоту до перетинання траєкторії з лінією прицілювання називається прицільною дальністю Дп. Найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання називається перевищенням траєкторії. Пряма, яка з'єднує точку вильоту з ціллю, називається лінією цілі. Відстань від точки вильоту до цілі по лінії цілі називається похилою дальністю. Під час стрільби прямою наводкою лінія цілі практично співпадає з лінією прицілювання, а похила дальність – з прицільною дальністю. Точка перетинання траєкторії з поверхнею цілі (землі, перешкоди) називається точкою зустрічі. Кут (m), розміщений між дотичною до траєкторії і дотичною до поверхні перешкоди (цілі) у точці зустрічі, називається кутом зустрічі. За кут зустрічі приймається менший із суміжних кутів, вимірюваний від 0 до 90"

Доводжу елементи траєкторії снаряда використовуючи операційні картки, плакати, стенди.     При необхідності даю під запис.   Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення виявлення, вибору цілі

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Виявлення цілі Для своєчасного виявлення цілей і стрільби по них екіпаж танка в бою постійно веде розвідку цілей спостереженням. Спостере- ження із танка повинне бути круговим, сектори спостереження призначаються членам екіпажу залежно від наявності і розміщення приладів спостереження. Кожному члена екіпажа призначається сектор або зона спостереження. При діях танка в обороні, засаді сектор спостереження кожного члену екіпажу може розбиватися на зони: ближню – до 500 – 600 м; середню - від 600 до 1500 м; далеку - понад 1500 м. При цьому спостереження ведеться спочатку у ближній, потім у середній і далекій зонах. При діях танка у наступі спостереження може бути організоване таким чином. Механік-водій веде спостереження у напрямку руху та праворуч і здійснює розвідку цілей на глибину до 600 – 800 м, навідник - у напрямку атаки на глибину від 600 – 800 м до 1500 – 2000 м, командир танка - кругове спостереження з концентруванням особливої уваги у напрямку атаки на глибину понад 1500 – 2000 м, де можуть знаходитися небезпечні для танка цілі (установки ПТУР і ін.). Вибір цілі При виявленні одночасно декількох цілей черговість їх ураження (вибір цілі) визначається на основі їхнього оцінювання за ступенем важливості, небезпеки, уразливості й видалення. У першу чергу уражаються найбільш важливі й небезпечні на даний момент цілі, а з однаково важливих і небезпечних – та ціль, що розташована ближче і найбільш уразлива, з таким розрахунком, щоб можна було вразити її у найкоротший термін і з найменшою витратою боєприпасів. Члени екіпажу негайно доповідають командиру танка про помічені цілі, який, у свою чергу, доповідає про найбільш важливі і небезпечні – командиру взводу. При виявленні одночасно декількох цілей доповідають, у першу чергу, про найбільш важливі й небезпечні для танка. Доповідь про виявлені цілі здійснюється у формі цілевказівки

Доводжу до тих, хто навчається, порядок виявлення та вибір цілі.     Даю час на вивчення викладеного матеріалу.     Проводжу контрольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні карти

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення та подачі цілевказівки

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Цілевказівка у танку здійснюється таким чином: - наведенням зброї у напрямку цілі; - від орієнтирів (місцевих предметів); - від напрямку руху (за азимутальним покаж- чиком або баштовим кутоміром). Цілевказівка наведенням зброї у напрямку цілі здійснюється командиром танка за допомогою системи командирської цілевка- зівки. Одночасно з наведенням зброї на ціль командир танка ставить вогневе завдання або подає команду на відкриття вогню. Приклад команди командира танка: «Бронебійним, танк в окопі, 1200, з ходу, вогонь». При цілевказівці від орієнтира (місцевого предмета) вказують: номер орієнтира (найме нування місцевого предмета); кут у тисячних між напрямками на орієнтир (місцевий предмет) і на ціль, найменування цілі й дальність до неї. Приклад доповіді механіка-водія: «Орієнтир перший, вправо 0-20, БМП, 1400». При цілевказівці від напрямку руху (за азимутальним покажчиком або баштовим кутоміром) навідник суміщає центральний косинець прицілу з ціллю і, прочитавши установку азимутального покажчика (башто- вого кутоміра), доповідає напрямок на ціль, її найменування і дальність до неї. Приклад доповіді навідника: «33-00, наземна установка ПТУР у кущах, 1500». Цілевказівка у підрозділах здійснюється таким чином: - від орієнтирів (місцевих предметів); - трасуючими снарядами (кулями); - розривами снарядів. При цілевказівці трасуючими снарядами (кулями) або розривами снарядів по цілі проводиться прицільний постріл із гармати (довга черга з кулемета). Про майбутню цілевказівку, напрямок і дальність стрільби командири танків (підрозділів) поперед- жаються по радіо. Приклад: «27-00, ПТУР на БТР, 1900, спостерігати трасу (траси, розрив)». Якщо розрив снаряда відхилився від цілі, то положення цілі уточнюється стосовно місця розриву: за напрямком вказується кут у тисяч- них між напрямками на ціль і на розрив, а за дальністю – віддалення цілі від місця розриву у метрах. Приклад: «Розрив снаряда, вправо 0-08, далі 100, протитанкова установка в окопі, 2100»

Доводжу до тих, хто навчається способи подачі цілевказівки.     Даю час на вивчення викладеного матеріалу.     Проводжу контрольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання.   Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення вибору способу, типу боєприпасів і моменту відкриття вогню

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Спосіб ураження цілі (вирішення вогневої задачі) вогнем одного танка встановлюється командиром танка, а в окремих випадках безпосередньо навідником, і включає: - вибір виду зброї, типу боєприпасів і уста- новки підривника; - визначення дальності й моменту відкриття вогню; - вибір способу стрільби. Вибір виду зброї, типу боєприпасів і установки підривника проводиться відповід- но до характеру цілі і відстані до неї. Знищення броньованих цілей здійснюється вогнем із гармати бронебійними і кумуля- тивними снарядами. При виборі підкалі- берного або кумулятивного снаряда для ураження броньованої цілі необхідно врахо- вувати також потужність їх дії, балістичні характеристики й умови стрільби. При стрільбі по броньованих цілях у несприятливих метеорологічних умовах, при наявності помітного бічного крену танка, а також якщо ціль рухається, доцільно викорис- товувати підкаліберні снаряди. При стрільбі в умовах, наближених до таб- личних (нормальних), на дальність до 2000 м для ураження броньованих цілей доцільно застосовувати кумулятивні снаряди. В окремих випадках броньовані цілі, так само, як і інші, можуть уражатися й осколково-фугасними снарядами. При цьому підривник встановлюють: на осколкову дію – для ураження легко броньованих (БМП, БТР тощо) і неброньо- ваних цілей, вогневих засобів і живої сили противника, яка розміщена на відкритій місцевості або у відкритих траншеях; на фугасну дію – для ураження вогневих засобів і живої сили, яка розміщенаї в окопах (траншеях) із перекриттями, а також для руйнування дерев’яно - земляних оборонних споруд, дерев’яних будівель, мостів тощо; на сповільнену дію – для руйнування довгострокових оборонних споруд, бліндажів, міцних будинків тощо. Зі спареного кулемета вогонь ведеться для знищення живої сили, вогневих засобів (розрахунків кулемета, протитанкових засобів ближнього бою), автомобілів і мотоциклів. Із зенітного кулемета вогонь ведеться по низько літних літаках, (вертольотах) супротивника на дальність до 2000 м, а по парашутистах і освітлювальних авіабомбах – на дальність до 1000 м. В окремих випадках вогнем із зенітного кулемета можуть уражатися і наземні цілі – легкоброньовані і неброньовані, переносні ПТРК тощо. Визначення дальності й моменту відкрит- тя вогню є найважливішою умовою, яка здатна забезпечити ураження цілі з першого пострілу. При діях в обороні, засаді та в деяких інших випадках вогонь по цілі може відкриватися не відразу після її виявлення, а після наближення її на таку дальність, з якої вона може бути надійно уражена з першого-другого пострілів (на дальності ефективного вогню). У цих умовах стріляючому надається можливість вибрати момент проведення пост- рілу. Оптимальним моментом для проведення пострілу вважається той, при якому площа цілі, що уражається, є найбільшою (ціль повернута боком, знаходиться на схилі або рухається по схилу, зверненому до танка який стріляє). Так, якщо ціль – танк – рухається фрон- тально до напрямку стрільби, то його площа, що уражається, складає 7,48 м^2, а якщо флангово – 14 м^2, тобто майже в 2 рази більше. В другому випадку ймовірність влучення буде значно вище, ніж у першому. Якщо та сама ціль – танк – рухається по рівній місцевості, то його видима висота буде дорівнювати габаритній, а якщо по схилу крутістю 15° – видима висота цілі буде в 1,8 рази більше габаритної. Отже, і в цьому випадку збільшується площа цілі, що уража- ється, а значить, і ймовірність влучення в неї. Вибір способу стрільби залежить від умов тактичної обстановки, місцевості, характеру вогневого завдання, технічного стану комп- лексу озброєння танка або його окремих елементів, а також інших факторів. В усіх випадках спосіб стрільби вибирається з таким розрахунком, щоб ураження цілі забезпечувалось із найменшою витратою боєприпасів і часу, а також із урахуванням збереження місця танка в бойовому порядку взводу. Заряджання зброї при стрільбі з танка здійснюється за командою командира танка або навідника. У команді для заряджання зброї вказується тип снаряда або вид зброї. Для другого і наступного пострілів заряджання проводиться самостійно навідником тим же типом боєприпасів, якщо не надійшла інша команда

Доводжу до тих, хто навчається, способи ураження цілі.     Даю час на вивчення викладеного матеріалу.     Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.   Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення основ і правил стрільби

Зміст навчальних питань

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

1. Вихідні установки.Вихідними установ- ками називаються установки для здійснення першого пострілу з пушки або першої черги з кулемета. Вихідні установки включають у себе: - установку прицілу; - прицільну марку; - точку прицілювання. Установка прицілу – згідно з виміряною відстанню до цілі з обліком сумарної поправки відстані на рух цілі і відхиленням умов стрільби від табличних. Прицільна марка – центральний косинець або бокова прицільна марка, згідно з величиною сумарної поправки напрямку стрільби на рух цілі, боковий (косий) вітер та крен танка. Точка прицілювання – центр цілі або інша точка прицілювання на величину сумарної поправки на вертикальне переміщення танка, цілі та крен танка, а також напрямок стрільби. Визначення вихідних установок є кінцевою метою рішення вогневих задач. 2. Рішення вогневих задач із танка вклю- чає: - виявлення, вибір цілей та цілевказівки; - знаходження дальності до цілі; - вибір способу ураження цілі; - заряджання зброї; - визначення вихідних установок для стрільби; - стрільбу по цілі. 3. Умови стрільби та правила їх обліку Поправка на вітер. На кожні 10 м/с. швидкості бокового вітру та 300 м дальності до цілі береться поправка: - для ПКТ – 0-02; - для НСВТ – 0-01. Якщо вітер косий, то береться значення поправки удвічі менше. Наприклад: дальність цілі – 600 м; швидкість вітру – 10 м/с.; зліва направо. Поправка на вітер для ПКТ буде – 0-04 так, як дальність удвічі більше. Поправка на температуру повітря. Нормальна температура для стрільби при якій не беруться поправки, – +15^оС. На кожні 15^о С відхилення від нормальної температури береться поправка на 100 м дальності. Якщо температура вище, то дальність зменшується, якщо температура нижче, то дальність збільшується. Наприклад: дальність до цілі №12 – 1200 м; температура повітря – +30 с. Установка прицілу – 11, тому що температура повітря вище нормальної на 15°С. Поправка на рух цілі. Поправки напрямку стрільби на кожні 10км/год швидкості руху цілі будуть рівними: для спареного кулемета: - при фланговому русі цілі – 0-06; - при косому русі цілі – 0-04. для зенітного кулемета: - при фланговому русі цілі на відстань до 1400м – 0-05, більше, ніж 1600м – 0-06; - при косому русі цілі – 0-03 та 0-04

Доводжу до тих, хто навчається, що вклю- чають вихідні установ- ки, використовую стенди, плакати та операційні картки.   При необхідності даю під запис у робочі зошити (блокноти).   Даю час для вивчення даного питання. Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні карти   Рішають вогневі задачі

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з порядку корегування стрільби

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Якщо першим пострілом із гармати (першою чергою з кулемета) ціль не буде уражена, то стрільбу по ній продовжують. При цьому, якщо необхідно, у вихідні установки вносять зміни (корегують) з таким розрахунком, щоб забезпечити максимальну ймовірність влучення у ціль наступним пострілом (чергою). При веденні вогню прямою наводкою корегування стрільби за дальністю і напрямком із танка здійснюється за допомогою виміряного відхилення і за спостереженням знака розриву. У тому випадку, якщо величину відхилення снаряда (куль) при першому пострілі (черги) визначити не вдалося, а оцінено тільки знак відхилення: «Переліт» («Вище»), «Недоліт» («Нижче»), «Відхилення вправо, вліво», вихідні установки змінюють на величину найвигіднішого корегування (ВНК) з урахуванням можливої зміни дальності до цілі і напрямку стрільби між першим і другим пострілами. Дальність і напрямок стрільби корегують одночасно. Корегування дальності стрільби при веденні вогню прямою наводкою проводиться таким чином: - зміною установки прицілуна величину отриманого відхилення або найвигіднішо- го корегування з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами внаслідок руху цілі і танка; - виносом точки прицілювання по висотіна величину виміряного відхилення або найвигіднішого корегування у фігурах цілі з урахуванням можливої зміни дальності до цілі між пострілами; - відміткою по розриву. Напрямок стрільби при веденні вогню прямою наводкою корегують: - виносом точки прицілюванняна величину отриманого відхилення у фігурах цілі; - вибором іншої прицільної марки(відміткою по розриву)

Доводжу до тих, хто навчається, способи корегування дальності стрільби.   Даю час на вивчення викладеного матеріалу.   Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення корегування дальності стрільби зміною установки прицілу

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Корегування дальності стрільби зміною установки прицілу проводиться у тому випадку, якщо після першого пострілу величина відхилення розриву (точки падіння) снаряда від цілі за дальністю оцінена у метрах, і дальність до цілі не змінюється. У цьому випадку установку прицілу для другого пострілу змінюють на величину корегування, яка має такі значення: при стрільбі по цілях, що мають незначну глибину уражуваного простору або не мають його (танки, БМП, БТР в окопі; бліндажі, доти та інші оборонні спорудження)– величині відхилення; при стрільбі по цілях з висотою від 1,5м і більше (відкриті танки, БМП, БТР тощо): якщо спостерігається недоліт – величині відхилення плюс половина глибини простору уражуваної цілі, якщо спостерігається переліт – величині відхилення мінус половина глибини простору уражуваної цілі. Якщо ж величину відхилення розриву (точки падіння) снаряда після першого пострілу оцінити не вдалося, то установку прицілу для другого пострілу змінюють на величину корегування, що дорівнює величині найвигіднішого корегування, в якій враховується і глибина простору уражуваної цілі. За умов корегування дальності стрільби з танка зміною установки прицілу: - при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с. – 400 м; - при стрільбі снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с. – 200 м. При одержанні однакових спостережень за дальністю при першому і другому пострілах (обидва перельоти або обидва недольоти) корегування для третього пострілу призначають таке ж саме, як і для другого пострілу. Одержавши при другому або третьому пострілі протилежне за знаком спостереження (переліт після недольоту або недоліт після перельоту), установку прицілу зменшують (збільшують) на половину попереднього корегування. У тих випадках, коли дальність до цілі змінюється, установку прицілу додатково збільшують або зменшують на величину зміни відстані (ВЗВ).

Доводжу до тих, хто навчається, корегування дальності стрільби зміною установки прицілу.     Даю час на вивчення викладеного матеріалу.   Проводжу контрольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання.   Вивчають операційні карти.

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення корегування дальності стрільби виносом точки прицілювання

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Корегування дальності стрільби виносом точки прицілювання. Якщо величина відхилення снаряда (траси) від центра цілі по висоті оцінена у фігурах ціл,і й дальність до цілі не змінюється,то для чергового пострілу (черги) точку прицілювання виносять у протилежний бік на величину відхилення. Якщо величину відхилення оцінити не вдалося, то точку прицілювання виносять у бік, протилежний відхиленню, на величину найвигіднішого корегування у фігурах цілі.     Корегування дальності стрільби виносом точки прицілювання: 1-й постріл – переліт, точка прицілювання – центр цілі; 2-йпостріл – недоліт, точка прицілювання – нижче на одну фігуру; 3-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання – нижній обріз цілі

Доводжу до тих, хто навчається, корегу- вання дальності стрільбивиносом точки прицілюван- ня.     Даю час на вив- чення викладеного матеріалу.     Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення корегування дальності стрільби відміткою по розриву

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Корегування дальності стрільби відміткою по розриву використовується при стрільбі з місця по нерухомих цілях, розташованих на схилах, звернених до стріляючого танка, або на вертикальній стінці. Після проведення пострілу навідник віднов- лює наводку. За допомогою механізму кутів прицілювання вручну виводить лінію вершин бічних прицільних марок до точки розриву. Після цього знову наводить відповідною прицільною маркою на ціль і робить черговий постріл. Одержавши при другому пострілі розриви приблизно на тій же дальності, як і при першому пострілі, переходить до корегування дальності стрільби зміною установки прицілу.   Корегування дальності стрільби відміткою по розриву: 1-й постріл, точка прицілювання – центр цілі (наводка після пострілу відновлена відзначення по розриву (лінія вершин прицільних марок виведена маховичком прицілу до точки розриву); 2-йпостріл, точка прицілювання – центр цілі (прицільна марка сполучена з центром цілі обертанням підйомного механізму)

Доводжу до тих, хто навчається, корегу- вання дальності стрільби відміткою по розриву.     Даю час на вив- чення викладеного матеріалу.   Проводжу конт- рольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення корегування напрямку стрільби виносом точки прицілювання

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Корегування напрямку стрільби виносом точки прицілювання використовується у тих випадках, коли величина відхилення снаряда (черги) не перевищує двох фігур цілі. Після проведення першого пострілу оцінюють величину бокового відхилення снаряда (черги) від центра цілі і для наступного пострілу виносять точку прицілювання у бік, протилежний відхиленню, на його величину.   1½ фігури 1½ фігури     Корегування напрямку стрільби виносом точки прицілювання у фігурах цілі: 1-й постріл – розрив відхилився вліво на 1½ фігури цілі; 2-й постріл – ціль уражена, точка прицілю- вання винесена вправо на 1½ фігури цілі

Доводжу до тих, хто навчається, коре- гування напрямку стрільби виносом точ- ки прицілювання.     Даю час на вивчення викладеного матеріа- лу.   Проводжу контрольне опитування.     Уважно слухають та записують, задають запитання.     Вивчають операційні картки

ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА

з вивчення коректування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки

Зміст навчального питання

Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається

Корегування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву) здійснюється після проведення першого пострілу (черги). При цьому величина відхилення визначається в тисячних, а для чергового пострілу (черги) вибирається нова прицільна марка, що відповідає величині відхилення. Нова прицільна марка може вибиратися також шляхом відмітки по розриву, для чого відновлюють наводку і відзначають, проти якої прицільної марки відбувся розрив снаряда (точка падіння) або пройшла траса черги. Після цього прицільною маркою наводять на ціль для проведення наступного пострілу. Якщо при першому пострілі (черзі) відбулось влучення у ціль, але вона не уражена, то черговий постріл (чергу) по ній здійснюють на тих самих установках, коли дальність і напрямок стрільби не змінюються; на установках, змінених на ВЗВ і ВЗН, якщо дальність до цілі та напрямок стрільби змінюються Корегування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву 1-й постріл – розрив - навпроти першого праворуч великого штриха, прицільна марка – великий косинець, точка прицілювання – центр цілі, наводка після першого пострілу відновлена; 2-й постріл – ціль уражена, прицільна марка – перший великий штрих, праворуч централь- ного косинця, точка прицілювання – центр цілі

Доводжу до тих, хто навчається, корегу- вання напрямку стрільбивибором ін- шої прицільної марки.   Даю час на вивчення викладеного матеріа- лу.   Проводжу контрольне опитування.   Уважно слухають та записують, задають запитання   Вивчають операційні карткки

Дата добавления: 2017-01-14