Способи наведення озброєння

Вогонь з ходу – основний спосіб ведення вогню з танків під час атаки і контратаки. При стрільбі з ходу найкращим чином використовується вогнева потужність і рухомість танків, а також зменшується можливість бути ураженим вогнем противника.

Способи ведення вогню з танків.

10. Вогонь з коротких зупинок застосовується в наступі, коли вогонь з ходу через велику дальність до цілі та її малі розміри, коливання корпусу танка малоефективний, чи коли технічний стан комплексу озброєння не дозволяє вести вогонь з ходу.

При веденні вогню з коротких зупинок підготовка пострілу (заряджання зброї, визначення вихідних установок прицілу) здійснюється під час руху, а для ведення вогню танк робить зупинки тривалістю до 10 с вдень (до 12 с вночі).

На короткій зупинці проводиться один постріл з гармати чи кілька черг з кулемета. З гармати ціль уражується з однієї чи з декількох коротких зупинок, а з кулемета, як правило, з однієї. Коротка зупинка проводиться за командою навідника “Коротка”, яка надається по мірі готовності до ведення вогню.

Після пострілу з гармати, механік-водій самостійно поновлює рух танка, чи за командою навідника (командира танку), якщо вогонь вівся з кулемета.

11. Вогонь з зупинки застосовується в наступі чи при контратаках і ведеться до ураження цілі. Для ведення вогню з зупинки командир танка вибирає місце для вогневої позиції з розрахунком забезпечення маскування корпусу танка і подає команду механіку-водію на її заняття. Рух танка поновлюється після виконання вогневої задачі за командою командира танка.

12. Вогонь з місця. Застосовується в засідках, в обороні при відбитті контратак танків противника. При стрільбі з місця вогневі задачі виконуються з однієї вогневої позиції.

Вогнева позиція вибирається так, щоб забезпечити найкращі умови для ведення вогню в зазначеному напрямку (секторі), а також маскування та укриття танка.

При наявності часу, на вогневій позиції для танка обладнується окоп, визначаються дані для стрільби, складається картка чи таблиця вогню. З дозволу старшого командира дані для стрільби можуть уточнюватись окремими пострілами з гармати (чергами з кулемета).

13. При стрільбі по цілях, які здійснюють фланговий або косий рух, наведення збої здійснюють методом очікування або методом супроводження цілі, а по повітряним цілям методом супроводження цілі або наведенням трас на ціль.

14. Наведення озброєння методом очікування зумовлюється тим, що навідник виводить вибрану для стрільби прицільну марку вперед цілі на дві – чотири фігури (0-05...0-08) і утримує її по висоті на рівні вибраної точки прицілювання, при підході цілі до прицільної марки навідник робить постріл (чергу).

15. Наведення зброї методом супроводження (слідкування) зумовлюється тим, що навідник виносить прицільну марку попереду цілі на відповідне випередження і переміщуючи її з такою ж кутовою швидкістю, що й ціль, робить постріл (чергу).

16. При веденні вогню з використанням стабілізатора озброєння, озброєння наводиться в ціль зліва направо і знизу вгору для одноманітного вибирання люфтів, які є в приладах наведення.

При веденні вогню з танка, який має крен, зброя наводиться в ціль зі сторони крену.

Дата добавления: 2017-01-14