Тема 13. Управління операційними системами

Самостійна робота 38

Управління запасами матеріальних ресурсів

І Питання до опрацювання:

1. Призначення і види матеріальних запасів.
2. Системи управління матеріальними запасами.
3. Японський підхід до управління запасами.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

1. Призначення і види матеріальних запасів.

Управління матеріальними запасами — це група функцій управління, що підтримують повний цикл потоку матеріалів від закупівлі та внутрішнього контролю за перетворенням матеріальних запасів на готовий продукт і контролю у процесі здачі на склад, доставки та споживання продукту.

Мета створення матеріальних запасів — це створення певного буфера між послідовними поставками матеріалів і виключення необхідності безперервних поставок.

Є три основні види матеріальних запасів:

- готова продукція;

Утворення запасів готової продукції викликане тим, що вона не може бути відразу відправлена споживачам. В умовах ринкових відносин ці запаси можуть мати роль регулятора ринкового попиту і ціни на продукцію підприємства. Управління цими запасами здійснюються службою маркетингу.

- виробничі запаси;

До виробничих запасів належать матеріали, що надійшли на підприємство, але ще не піддані переробці. Ці запаси зазвичай зберігаються на складах служби постачання та у невеликих кількостях на робочих місцях. Головна причина утворення запасів — періодичність надходження матеріалів і періодичність потреби в певному виді ресурсів на виробництві. Під сировиною та матеріалами розуміють усі закуплені товари, які стають складовою продукції, що випускається.

- запаси незавершеного виробництва.

Під запасами незавершеного виробництва розуміють матеріали, що перебувають на проміжних стадіях виробничого процесу підприємства. Вони зазнають технологічної переробки, у результаті чого поступово змінюються їх властивості, зростає вартість і з'являються нові види продукції. На проміжних стадіях виробництва з'являються напівфабрикати — продукти, обробка яких уже почалася, але ще не завершена у циклі виробництва.

Матеріальні запаси виконують кілька важливих функцій, які підвищують гнучкість в управлінні фірмою: накопичення; захисту ціни від зміни цін та інфляції; управління витратами за допомогою використання дисконту, що залежить від величини замовлення.

Функція накопичення. Якщо постачальники фірми можуть здійснювати постачання нерегулярно, то запаси вхідних матеріалів необхідно накопичувати у певних межах, щоб захистити підприємство від несподіванок.

Функція захисту від інфляції. Запаси можуть бути захистом проти зміни ціни та інфляції. Розміщуючи готівку у банку, фірма може отримати додаткові кошти. З іншого боку, цінність запасу здатна зрости швидше, ніж гроші, покладені у банк. Таким чином, запаси виступають інвестиціями при відповідній оцінці ризику.

Функція управління витратами за допомогою використання дисконту. Більшість постачальників пропонують знижки (дисконти) при великих замовленнях. Закупівля великих кількостей матеріальних ресурсів на пільгових умовах, звичайно, може зменшити вартість вироблених продуктів. Однак необхідно враховувати вартість витрат на їх збереження. Збільшуючи інвестиції в запаси, підприємство змушене обмежувати грошові вкладення за іншими напрямами, що також підтверджує необхідність економічного обґрунтування прийнятих рішень із мінімізації запасів і ефективного управління ними. Приймаючи рішення про вибір обсягу товарно-матеріального запасу, необхідно враховувати такі витрати на матеріальні запаси:

• витрати на збереження (витрати на складське устаткування і приміщення, обробку, страховку, а також витрати, пов'язані з дрібними крадіжками, псуванням, старінням, знецінюванням, податками);

• витрати на освоєння нової продукції (придбання необхідних матеріалів, комплексів устаткування, заповнення необхідної документації, вилучення попереднього запасу матеріалів);

• витрати, пов'язані з пусконалагоджувальними роботами при зміні продукції;

• витрати, пов'язані з розміщенням замовлень (це управлінські витрати, які пов'язані із підготовкою замовлення до продажу чи виробництва. Вони включають облік наявної кількості продукції чи матеріалів, визначення необхідного обсягу замовлення і документальне розміщення замовлень, а також витрати, пов'язані з відстеженням виконання замовлень);

• витрати, пов'язані з браком запасу (дефіцитом) (коли запас продукції чи матеріалу вичерпується, замовлення на продукцію і матеріал очікує, поки запас буде поповнений або повинне бути скасоване. Є певний компроміс між витратами на підтримання належного рівня запасу і втратами, що є наслідком вичерпання запасу. Часто неможливо оцінити упущений прибуток, наслідки втрати клієнтів і обсяг штрафів за несвоєчасне виконання умов контракту).

1. Системи управління матеріальними запасами.

Управління запасами має два основних аспекти. Перший стосується рівня обслуговування споживачів, тобто забезпечення здатності виробляти потрібну продукцію у достатній кількості, у потрібний час і у потрібному місці. Другий аспект пов'язаний із витратами на підтримання запасів.

Основна мета управління матеріальними запасами — це досягнення задовільного обслуговування споживачів, утримуючи витрати на підтримку запасів у розумних межах. Керівник повинен збалансувати рівень матеріальних запасів. При цьому необхідно правильно визначити терміни, обсяги замовлень та моделі управління запасами.

Основна особливість, що визначає метод планування і контролю запасів, — характер попиту на ці запаси. Він може бути залежним чи незалежним. Залежний попит мають матеріали, сировина, вузли, агрегати, складники, які використовуються у виробництві кінцевого продукту. Незалежний попит має готова продукція.

Системи управління запасами:

• класифікація запасів, вимірюваних в одиницях запасів, АВС-аналіз;
• інвентаризація;
• класифікація запасів залежно від характеру їх споживання і точності прогнозування змін у їх потребі, XYZ-аналіз.

При управлінні запасами важливо враховувати, що вони істотно відрізняються з погляду грошових вкладень, потенційного прибутку, обсягу можливого збитку від браку запасів. Тому розподіляти зусилля з управління запасами необхідно відповідно до їх відносної важливості. Для цього доцільно скористатися найбільш відомим методом АВС. АВС-аналіз – це розподіл запасів на три групи на основі їх річної вартості, яка наводиться в гривнях. Виходячи з цього, клас «А» одиниць найменувань характеризується високим річним обсягом. Їх питома вага становить 15% загальної кількості одиниць запасів і при цьому дані запаси здатні забезпечити 70–80% загальної вартості запасів. Клас «В» одиниць найменувань – це середня величина річного обсягу одиниць запасів. Вони становлять близько 30% загального числа одиниць найменувань і 15–20% загального обсягу в грошових одиницях. Клас «С» одиниць найменувань становить 55% найменувань загального числа і всього 5% річного обсягу витрат.

Інвентаризацію запасів проводять, щоб знати, якими ресурсами володіє підприємство, і концентрувати увагу на тих найменуваннях запасів, що дійсно необхідні. Для цього запаси піддаються інвентаризації і системі аудиторських перевірок. Цикли розрахунків спираються на класифікацію, отриману в АВС-аналізі, унаслідок чого підраховуються одиниці найменувань, порівнюються з даними поточного обліку, і, виходячи з цієї перевірки, неточності документуються. Перевірки за групою одиниць найменування "А" проводяться один раз в місяць, за групою одиниць найменування "В" – один раз у квартал, а за групою одиниць найменування "С" – один раз у півроку.

XYZ-аналіз дає змогу класифікувати запаси залежно від характеру їх споживання і точності прогнозування змін у їх потребі. Категорія Х — це група, що характеризується стабільною величиною споживання (наприклад, якщо йдеться про сировину, то існують норми витрати кожного виду сировини) і високою точністю прогнозування терміну споживання. До категорії Y належать ресурси, потреба в яких характеризується відомими тенденціями (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозування. Ресурси категорії Z використовуються нерегулярно, величину їх споживання прогнозувати складно.

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС-аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ-аналізу дає змогу отримати інструменти планування, контролю й управління для системи постачання загалом і управління запасами зокрема.

Моделі систем управління товарно-матеріальними запасами:

1. Модель із фіксованим обсягом замовлення (модель економічного обсягу замовлення);

У моделі з фіксованим обсягом чергове замовлення на постачання відбувається, коли запас знижується до певного рівня, при чому замовляється завжди одна й та сама кількість. Це може статися у будь-який момент, залежно від швидкості споживання запасу.

У системі «з фіксованою кількістю» постійно контролюють рівень запасів.

2. Модель із фіксованим періодом замовлення (періодична модель).

У моделі з фіксованим періодом розміщення чергового замовлення здійснюється через заздалегідь визначений (контрольний) період часу, наприклад, раз на два тижні. Обсяг, що замовляється, щоразу інший і залежить від залишку, який лишається на складі.

Дата добавления: 2017-01-14