Вітчизняне красномовство у 15-17 СТ.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Теоретичні питання:

1. Петро Могила та Іван Вишенський як мислителі й полемісти.

2. Риторика в Києво-Могилянській академії.

3. Особивості риторичної концепції Феофана Прокоповича

4. М.В.Ломоносов як теоретик і учитель красномовства.

Вправа 1. Пригадати, який навчальний заклад поклав початок Києво-Могилянській академії та які впливові сили того часу підтримували ідею створення першого вищого загальноосвітнього навчального закладу в Україні.

Вправа 2. Прочитати текст і з’ясувати, хто був фундатором Києво-Могилянської академії.

Серед пам’яток архітектури Подолу привертає увагу будинок Києво-Могилянської академії – взірець українського бароко 18 ст. з його точними пропорціями, стриманими формами, приємним пластичним вирішенням фасадів, меморіальні дошки, які сповіщають, що тут свого часу навчалися такі видатні уми, як Михайло Ломоносов і Григорій Сковорода. Академія, заснована на початку 17 ст., була світильником, звідки струменіло світло по всіх обширах слов’янських.

З 1615 по 1632 рік це була Братська школа. 1632 року з ініціативи фундатора об’єдналися Лаврська школа на Печерську і Братська на Подолі. Новий навчальний заклад, названий іменем свого засновника Києво-Могилянською колегією, здобув статус вищої школи. ЦУе6 був водночас університет (оскільки викладалися ті ж дисципліни й за тією ж системою, що і в західноєвропейських університетах), і Академія наук (майже всі професори водночас були і вченими), а Академія мистецтв (викладалися поетика, ораторське мистецтво, музика, театральне та образотворче мистецтво). Усе робилося для того, щоб з обдарованого підлітка зробити освічену й інтелігентну людину. Навчалися в колегії 12 років.

Об’єднуючи Лаврську і Братську школи, фундатор запровадив одну з найдемократичніших для 17 століття систему екзаменування учнів при переході з нижчого класу до вищого або при закінченні повного курсу навчання (Д.Степовик).

Вправа 3. Відомо, що 127 підручників риторики (зі 183, описи яких дійшли до нашого часу) були написані в Києво-Могилянській академії. Назвати авторів найвідоміших у той час підручників з риторики, зокрема автора першого українського друкованого підручника риторики.

Вправа 4. Прочитати фрагменти з першого українського керівництва з риторики „Наука, албо Способ зложеня казаня”, виданого 1659 р. ректором Києво-Могилянської академії Йоанікієм Галятовським. З’ясувати, про які вимоги ораторського жанру йдеться та сформулювати їх засобами сучасної мови.

Старайся, жебы все люди зрозумъли тое, що ты мовишь на казаню, нужно «яснее, выразне и просто до зрозумъня людзкого казанье повъдати». «Если будеш слово божое проповъдати, а никто его не зрозумът, себе самого будешь проповъдати и выславляти, не слово божие».

Вправа 5. Ознайомитися з інформацією про українського освітнього і церковного діяча Інокентія Гізеля (бл.1600-1683, Київ). З’ясувати, наводячи аналогії, чого його називали „українським Аристотелем”.

Інокентій Гізель 1642 року закінчив Києво-Могилянську академію, з 1645 по 1650 рр. обіймав посаду ректора. Читав курси філософії та психології. 1656 року став архімандритом Києво-Печерської лаври. Був учасником переговорів 1654 року про возз’єднання України з Росією.

Гізель був одним з найосвіченіших діячів в Україні 17 ст. Лазар Баранович називав його „Аристотелем”. До нас дійшли дві філософські праці вченого: „Твір про всю філософію” та „Мир із Богом людини”.

Вправа 6. Проілюструвати прикладами відомий вислів Ф.Прокоповича: „ Переконлива мова лікує душі: у нещасті – захистом, у щасті – найбільшою прикрасою ”.

Вправа 7. З’ясувати силу красномовства та його гуманістичну сутність, прокоментувавши наведені думки Ф.Прокоповича.

Силами красномовства допомагаємо друзям, відбиваємо зазіхання ворогів, захищаємо невинних, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам безпутників, відвертаємо шкоди й небезпеки. Потім цим шляхом зав’язуємо і зберігаємо дружбу, ним же потішаємо пригноблених у нещасті, даємо розраду в дуже важких становищах, викорчовуємо ненависть, здобуваємо прихильність, втихомирюємо сварки і незгоди.

... ті, які приступають до вивчення цього мистецтва, найдостойнішого і найкращого, хай найперше навчаться бути чесними і корисними для людського життя. Нехай вони знають, що оратори, як і воїни, одержують від вождя мечі не на те, щоб переслідувати чесноту, а щоб відбивати вади, - щоб відстоювати справедливість, щоб нести допомогу невинності, щоб сміливо захищати Батьківщину.

Вправа 8. 1) переконати своїх слухачів у справедливості твердження Ф.Прокоповича про те, що „ джерелами красномовства є природа, талант, освіта, тренування, наслідування ”; 2) чи погоджуєтеся ви з думкою Ф.Прокоповича, що риторика є „ царицею душ, княгинею мистецтва ”? Обґрунтувати свою точку зору.

Вправа 9. Схарактеризувати структуру підручника Ф.Прокоповича „Риторика” і порівняти з „Риторикою” Аристотеля. З’ясувати спільне і відмінне та сформулювати заслуги вченого у розвитку вітчизняної школи красномовства.

Вправа 10. Ознайомитися з визначенням сутності риторики, запропонованим М.В.Ломоносовим.

Красноречие есть искусство о всякой данной материи красно говорить и тем преклонять других к своему мнению. Предложенная по сему искусству материя называется речь или слово.

К приобретению оного требуется пять следующих средствий: первое – природные дарования, второе – наука, третье – подражание авторов, четвертое – упражнение в сочинении, пятое – знание других наук.

Вправа 11. З’ясувати, які закони риторики висвітлюють такі рекомендації М.Ломоносова для успішного впливу оратора на аудиторію: добре знати слухачів (стать, вік, освіта, виховання, звички), реально уявляти собі силу красномовства, контролювати свої пристрасті.

Вправа 12. Прочитати наведений українською мовою фрагмент відомого трактату М.Ломоносова. Сформулювати вимоги вченого до структури промови.

Матерія риторична є все те, про що говорити можна, тобто всі відомі речі у світі, звідки видно, що, коли хто має більше знань нинішніх і минулих речей, тобто чим є майстернішим у науках, у того більший є достаток матерії до красномовства. (...) Вступ є частина промови, через яку ритор слухачів готує до решти промови, щоб вони прихильно, старанно і свідомо його слухали. Для першого ритор повинен шанобливо й прихильно їм свою справу представити, для другого оголосити, що він буде говорити про речі важливі, потрібні й корисні, для третього ясно висловити свою тему або саму матерію, про яку він говорити чи писати хоче. (...) Після вступу пропонується тема – коротко і ясно. А потім, якщо вона є щось історичне або інше щось, що вимагає тлумачення, тоді приєднується тлумачення, яке складене буває з поширених ідей за правилами (...) Остання частина промови є завершенням, у якому доведена тема подається в показовому роді з похвалою чи хулою, у дорадчому – з порадою чи відрадою, причому слід повторити викладені докази, але дуже коротко й метиковано (...).

Вправа 13. Визначте ієрархію і ступінь важливості найнеобхідніших для красномовства, на думку М.Ломоносова, чинників: фізична обдарованість людини (гучний і приємний голос, ставний вигляд) і душевна обдарованість (пам’ять, дотепність).

Вправа 14. Сформулювати заслуги М.Ломоносова в галузі риторичної освіти, поетичної творчості.

Дата добавления: 2017-02-01